До жителів Івано-Франківської області, душпастирів та віруючих українських традиційних Церков, керівників політичних партій і громадських організацій краю звернулося із заявою обласне товариство «Меморіал». У ній, зокрема, йдеться про розкопки в Пшеничниках Тисменицького району. Вже відкопано понад 560 жертв, з них четверта частина — діти. Убієнних закопували голими, ледь присипавши землею. У скелетах похованих знайдено металічні предмети — цвяхи, прути. За переказами свідків цих подій, у 1939—1941 роках у с. Пшеничниках стояв гарнізон червонопогонників, які закопували вбитих, привезених із Станіслава, Коломиї, Тлумача. «Кров невинних жертв б’є у дзвони пам’яті і закликає нас віддати останні почесті цим жертвам — перепоховати їх за християнським звичаєм і помолитися за їхні душі, — гово
...
Читати далі »
Переглядів: 542 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Щороку у зеніті літа Косівщина вшановує пам’ять одного із найбільших своїх синів – Патріарха всієї Руси-України Володимира Романюка. Патріарх Володимир – не лише духовний пастир УПЦ КП, але й символ віри й незламності історичної пам’яті України. 17 липня, у день 16 роковин смерті Патріарха, у церкві його рідного с. Хімчина відбулася архієрейська літургія, яку відправив Преосвященний Іоанн – єпископ Коломийсько-Косівський УПЦ КП. Хресним ходом парафіяни пройшли до каплички, побудованої на честь блаженнійшої пам’яті Патріарха, де була відправлена панахида. З пастирським словом до присутніх звернувся отець-декан Іван Близнюк. Яскраво й проникливо духовний пастир говорив про світлу постать Патріарха Володимира, про місце малої батьківщини у формуванні осо
...
Читати далі »
Переглядів: 604 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Все починалося із сільського осередку Державна історія нашого народу сягає корінням глибин тисячоліть. Та історичні умови завжди складалися таким чином, що впродовж сотень років Україна змушена була рахуватися з інтересами наймогутніших володарів світу, а українські проводирі не раз диктували умови миру лише під мурами їхніх столиць. Та дух свободи і незалежності, прагнення до волі ніколи не покидали нашого волелюбного народу. Під завісу ХХ століття кращі сини і дочки України стали учасниками процесів, які були прологом логічного завершення боротьби за її незалежність. Серед них Володимир Федорняк – голова районної організації Народного Руху України, який ділиться спогадами про діяльність громадських організацій, котрі брали на себе відповідальність за політичні події двадця
...
Читати далі »
Переглядів: 800 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Усі ми вийшли із казки, всі ми виросли на міфах та легендах. На цих трьох китах буйної уяви і фантазій саме стоїть історія народів. Минуле і нинішнє, реальність і вигадка, слово, мовлене і писане, переплітається у чарівне тло, на якому віками триває життя на землі. Казка асоціюється з дитинством, а міфи і легенди – з дитинним станом розвитку людства. На «дорослому» етапі людство наче втрачає здатність творити і видумувати цікаві, фантастичні, привабливі історії та погасити наївні, які трапляються з людьми. Але читати, слухати легенди люблять і діти, і дорослі. Цікава та захоплююча легенда, записана нашим земляком, поетом, прозаїком, фольклористом, етнографом Степаном Пушиком у його романі «Галицька брама», пов’язана із історією галицького замку. Дорослі і діти дуже люблять слухати легенди про
...
Читати далі »
Переглядів: 1748 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Учора, 27 липня 2011 року, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї презентували книгу «Станиславівські ратуші». Її упорядник – Іван Бондарев, відомий франківський краєзнавець, постійний ведучий рубрик «Неформат» і «Легенди старого Станиславова» у газеті «Репортер». Ця збірка статей є 33 частиною із серії «Моє місто», яка виходить у видавництві «Лілея-НВ». За словами Івана Бондарева, окрім раніше надрукованих статей про ратушу, до цього збірника також увійшли матеріали, які досі були невідомі широкому загалові. Наприклад, вперше тут досліджуються будівничі Ратуші. Зокрема, статтю про Анастасія Пшибиловського написала дослідниця Жанна Комар. Також серед авторів – колишні й теперішні музейні працівники – Михайло Паньків, Олександра Синиця, Олег Куриляк.
Переглядів: 634 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Ми вже писали, що колись у вірменському костелі зберігався чудотворний образ Діви Марії. Він прославився багатьма чудовими зціленнями, гримів по всій Польщі, а в 1937 році навіть був коронований. З цієї нагоди на фронтоні костелу помістили збільшену копію образу. Її прикрашав красивий оклад, покритий сусальним золотом, виконаний інженером Леопольдом Сімиком. Після війни поляки та вірмени були змушені виїхати до Польщі. Пробощ костелу Казимир Філіп’як забирав з собою чудотворний образ. Коли всі речі були вже спаковані, раптом підійшов офіцер НКВС і почав вимагати, щоб йому віддали ікону, оскільки вона становить велику мистецьку та матеріальну цінність. Його підручні вже почали потрохи вивертати валізи, й тоді отець Казимір відважився на нестандартний хід. Він показав офіцеру на копію, яка була на горі костелу, та сказав, що не міг би з
...
Читати далі »
Переглядів: 764 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
Колись давно Івано-Франківськ називався «вільне королівське місто Станиславів». Це тому, що спочатку місто належало Польському королівству, потім опинилося під владою Австрії, але знов таки у складі королівства Галичини і Лодомерії. Таке минуле залишило відбиток на назвах станиславівських майданів і вулиць. Вони носили імена королів і королев, цісарів і цесарівен, більшість з яких вже давно забуті.
Хоробрий тесть Святополка Від вулиці Сахарова відходить провулок Зелений. З одного боку – поліклініка МВС, з іншого – ворота слідчого ізолятора. За Польщі це похмуре місце мало горду назву «провулок Болеслава Хороброго». У 1025 році він став першим польським князем, якого к
...
Читати далі »
Переглядів: 959 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
На початку липня у селі Смодна відбулася подія не тільки місцевого і не лише всеукраїнського масштабу. Вона має вагу для усього світового українства. У цьому приміському селі з великою пошаною згадували священичу родину Гнатківських. Захід, проведення якого ініціювала РО Союзу українок (голова Анна Богдан), приурочили до 100-річчя заснування Союзу українок на Косівщині та на відзнаку столітнього ювілею від дня народження Дарії Гнатківської. На будинку, де у минулому жила родина Гнатківських, встановили пам’ятну дошку, автором і виконавцем якої є художник, викладач Косівського інституту ПДМ ЛНАМ Йосип Приймак. Меморіальну дошку освятив митрополит Галицький, владика Андрій. А увінчала святкування всеукраїнська науково-практична конференція на тему: «Героїні визвольної доби за самостійну державу Україна» та виставка творчих робіт народних і заслужених май
...
Читати далі »
Переглядів: 909 |
Долучив: Dnister |
Дата: 29.07.2011
|
|
