В ніч морозну, в ніч лютневу, Коли солодко світ дрімав, В кутку камери у в’язниці Без скарги – в’язень молодий конав. Оксана Луцан
Історія українського жіноцтва знає безліч прикладів, коли жінки нарівні з чоловіками ставали до лав захисників рідної землі і, проявляючи героїзм й мужність, були невмирущими взірцями для прийдешніх поколінь. У сузір’ї славних імен жінок-борців за відновлення Української Самостійної Соборної України почесне місце належить Ользі Басараб з родини Левицьких. ЇЇ ім’я стало відоме широкому загалу в один день і в
...
Читати далі »
Переглядів: 646 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Героїчне минуле нашого народу уже неодноразово приводило нас до переліку імен тих, які поклали своє життя на жертовник нашої незалежності, які своєю відданістю та незламністю послужили прикладом тисячам українців, що прагнули бачити свою державу незалежною. Григорій Перегіняк. Серед односельців його ще часто називали Гриць, «Борсук». Народився Гриць 7 лютого 1910 року в Старому Угринові що на Калущині. Уже з раннього дитинства Гриць змушений був працювати, адже після смерті батька він залишився один із мамою. Мама все своє життя була сільською служницею. Щоб утримувати сина, вона важко працювала і малий Гриць часто наймався до заможних односельців. Пізнаючи всі перепитії життя, юнак навчається ковальського ремесла у місцевого майстра і згодом стає незалежним ковалем. В селі усі його знали як порядного і совісного рем
...
Читати далі »
Переглядів: 870 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Присвячується 60-річчю загибелі воїнів УПА – поета-воїна Марка Боєслава (Михайло Дяченко), його секретарки і помічниці Марти Свідрук та її брата, особистого охоронця Марка Боєслава, Мирона Свідрука і всіх, котрі поклали своє молоде життя на вівтар Волі України «Я не співаю, лиш кричу, кричу: Вкраїну розп`яли! Рятуйте, діти! О, Боже, Боже в небесах почуй! Кинь грім! Хай світ горить! Хай воля світить!..»
Переглядів: 792 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Уже п’ять місяців триває протистояння між активістами громадських організацій міста і агрофірмою «Прут», яка будує житловий будинок у сквері навпроти музею Гуцульщини на вул. Театральній, 38. Переконані, що цього можна було легко уникнути, якби нинішня влада і бізнес (що, до речі, тотожне) в нашому місті були відкриті перед громадськістю, зважали на суспільну думку, керувались у своїх діях християнською мораллю і бережливо ставились до землі і природи, якою Господь Бог наділив нас усіх, без винятку, проживаючих на цій території, а не лише «обраних». На жаль, мораль «сильних світу цього» в теперішні часи – це відсутність будь-якої моралі. В гонитві за максимумом доходів і мінімумом витрат бізнес і влада підрізують сучок, на якому не тільки громада, а й вони тепер сидять.
...
Читати далі »
Переглядів: 655 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Творчі джерела – невичерпні. Ця проста істина ще раз підтвердилася у вівторок в Коломийському національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Там відкрилася виставка творів відомої не лише на українських теренах, але й далеко за межами країни мисткині Ганни Вінтоняк. Крім чудової колекції народного одягу, жінка репрезентувала книгу, в якій проілюстровано чималу частину її творчого доробку. Це – творчий звіт та підсумок п’ятдесятилітньої важкої праці. До створення експозиції долучилися найрідніші люди пані Ганни – її чоловік Дмитро, донька Галина та внук Ростислав. Вони представили публіці власні твори: килими, картини, вітражі. Святкувала мисткиня в широкому колі гостей, які прийшли її привітати. Народилась Ганна Вінтоняк 10 лютого 1941 року у селі Космачі Косівського району. Закінчила Івано-Франківське медичне училищ
...
Читати далі »
Переглядів: 443 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Один з найдавніших корпусів усім своїм зовнішнім виглядом наче вказує на поважний вік та особливий архітектурний смак його коломийських будівничих. Це давнє приміщення гебрайської школи зведено ще 1896 року за фундацією барона Моріса де Ґірша – відомого європейського мецената, фінансиста, філантропа. Яка доля спіткала усіх тих, хто навчав тут і сам навчався в період нацистської окупації, ми достовірно не знаємо, але після закінчення війни серед місцевих учнів-іудеїв не зосталося жодного.
Як Сталін допоміг школі і як йому віддячили 21 вересня 1944-го змінився статус школи і вона стала середньою російською політехнічною №12, на чолі з директором Володимиром Калиновським. Головою батьківського активу обрали представницького воєнко
...
Читати далі »
Переглядів: 796 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
В Івано-Франківському видавництві «СІМИК» побачило світ історико-краєзнавче видання Романа Процака «Колії нашого краю». Це не рекламний проспект і не техніко-інженерне дослідження, а радше путівник коліями Прикарпаття. У наші дні пасажир або ж просто подорожуючий хоче зручностей, злагодженої роботи залізниці, безвідмовності рухомого складу та колійових артерій. Зрештою, культури обслуговування та сервісу. Досягти цього можна розвиваючи вже існуючу транспортну мережу, реанімувавши та здійснивши реконструкцію колії, спорудженої ще за "бабці Австрії”. Зрештою, з того часу наша залізниця, крім розширення полотна з європейського на російський зразок і зміни поколінь рухомого складу, жодних змін не відчула.
Переглядів: 609 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Інколи ми навіть не задумуємось над тим, що прізвища людей, які час від часу з’являються на шпальтах газет, у наукових виданнях так чи інакше пов’язані з нашим краєм, нашою історією. Зрештою, свого часу ці люди жили поряд з нами. Свого часу, виявляється, їх визнала світова спільнота. А що знаємо про них ми? 20 лютого 1923 в селі Залуква у караїмської сім’ї слюсаря Захарія Абрагамовича, який мав ще й невеличке господарство, народився син Зигмунт. Мати, Девора Морткович, походила з Луцьких караїмів. Зигмунт був найстаршим у сім’ї, де виховувалося четверо дітей. У п’ятирічному віці він вступив до першого класу польської школи в Галичі. Одинадцятирічним залишився без батька, а через рік, у 1935 році, вступив до Станіславської гімназії, де вчився до 1939 року. Та за рекомендацією лікар
...
Читати далі »
Переглядів: 742 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
В Івано-Франківському музеї визвольної боротьби ім.С.Бандери відкрито виставку присвячену 120-літньому ювілею Патріарха Йосифа (Сліпого) за основу експозиції послужили особисті речі та філателістичні стенди надані Єпархіальним музеєм, що у Трускавці. Відкриття виставки розпочалося панахидою приуроченою 120-річниці з дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого), яку відслужив протосинкел Івано-Франківської Архиєпархії митр. прот. д-р Олег Каськів у співслужінні архиєпархіальних священиків. Опісля о. Олег звернувся з привітальним словом до присутніх, а також передав благословення від Архиєпископа і Митрополита Володимира (Війтишина) та подякував правлячому Архиєреєві Самбірсько-Дрогобицької Єпархії Ярославу (Прирізу), що благословив надати речі Патріарха Йосифа (Сліпого) з
...
Читати далі »
Переглядів: 498 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
Сьогодні, як і сто років тому, пасаж Гартенбергів є окрасою Івано-Франківська. Він доволі популярний серед небідних мешканців і гостей. До речі, міг би бути ще популярнішим, якби його охорона відповідала європейськості інтер’єра, але зараз не про те… Навесні минулого року пасаж оновили, зник страшненький синій дах, і під прозорими склопакетами з’явилися ферми перекриття. Саме вони й привернули увагу дослідників історії міста. Нині серед краєзнавців «гуляє» версія, що ці ферми виготовила фірма знаменитого інженера Гюстава Ейфеля. Мало того, кажуть, що і сам творець Ейфелевої вежі у 1904 році навідувався до Станиславова, аби проконтролювати хід робіт. На фермах і досі збереглися товарні клейма, але розібрати, яку саме фірму вони презе
...
Читати далі »
Переглядів: 673 |
Долучив: Dnister |
Дата: 18.02.2012
|
|
