У букіністичній крамниці трапилося кілька книжок, виданих у друкарнях Лейпцига та Берліна протягом 1890-1924 рр. Твори античного періоду в перекладі на німецьку мову. Та суть не в цьому. Розгорнувши одну з них, я був вражений іншим: між сторінками зберігся аркуш паперу зі шкільного зошита, на якому чорнилом, акуратним почерком було виведено «Шкільна вправа Ч. 2…», датована 12 березнем 1942 року. Були ще нотатки, зроблені олівцем, образок. Та найбільший сюрприз чекав на внутрішній стороні обкладинки – чіткий відбиток простого «екслібрису» першого попереднього власника: « Юліян Чайківський. Професор. гімназії.». Нижче чорнилом виведено ще один підпис «Чайківський Богдан». Зі сторінок ніби війнуло подихом давно минулих часів – скидалося на те, що ці книжки більше шести десятків років ніхто не пе
...
Читати далі »
Переглядів: 762 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
19 липня в приміщенні музею історії міста відбулась презентація книг Романа Коваля – громадського діяча, письменника, краєзнавця, дослідника Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття, президента історичного клубу «Холодний Яр», редактора газети «Незборима нація» з м. Києва. Роман Коваль автор і упорядник понад 70 книг. Автор презентував в Коломиї дві книги – «Іван Ремболович» , в якій автор говорить про атамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918р., начальника зв’язку УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії Юрка Тютюнника в листопаді 1921 року, командира саперного куреня «Галичина», учасника підпілля на Прикарпатті в 1944-1949 рр., зокрема на Коломийщині та Гуцульщині та книгу «Михайло Гаврилко: і стеком і шаблею» про видатного українського художник
...
Читати далі »
Переглядів: 598 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
Значний внесок у національно-визвольних змаганнях за волю і власну Українську Державу в грізні роки Другої світової війни і буремного післявоєнного лихоліття внесли жителі Надвірнянщини. Наприкінці червня 1941 року радянські війська покинули Надвірну, підірвавши при цьому електростанцію, спалили нафтосховище, прикордонники підірвали будинок пошти, спалили штаб застави та продовольчі склади. Щоб не допустити безпорядків, ОУН організувала місцеве самоврядування і поліцію. Степан Іроденко за дорученням організації вивісив синьо-жовтий прапор на ратуші. 1 липня 1941 року у місто вступили мадярські війська. Криваві сліди злочинів радянської влади були залишені під горою Городище та в урочищі Буковинка, де знайшли 82 трупи. Деякі були закопані живими, багато з поламаними ребрами, майже в усіх руки зв`язані колючим дротом.
Переглядів: 981 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
18 травня ц. р. у газеті «Народна Воля» опубліковане звернення ініціативної групи зі створення Музею історії Надвірнянського нафтопромислового району до громадськості Прикарпаття. У ньому ми звернули увагу прикарпатців, що за понад півтораста літ промислового видобутку нафти на теренах Надвірнянщини немає установи, яка б комплексно займалась збереженням і впорядкуванням відомостей про становлення та розвиток нафтогазовидобувної справи, адже тут розташовані промисли з видобутку вуглеводнів, котрі по праву визнані найдавнішими в Європі. З огляду на це ми запропонували громадськості долучитися до реалізації ідеї створення Музею історії Надвірнянського нафтопромислового району, який, на нашу думку, і має стати такою установою. За цей короткий час ми зорганізувались у громадську організацію «Інститут історії Надвірнянського нафтопромислового району», мета я
...
Читати далі »
Переглядів: 674 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
Глибока Гуцулія. Серед вкритих густими смарагдовими лісами гір розкинулось по пагорбах село Яблуниця. Над ним - блакитна парасоля неба. І хто б що не казав про нудне і важке життя-виживання гуцулів, але мрії у них були високими. Мрії – піднятися над землею у високе бездонне небо. З 20-х років ХХ ст. Яблуниця стала прикордонним населеним пунктом на польсько-чеському кордоні. Разом з тодішніми присілками Вороненко і Поляниця Поповичівська тут налічувалось 1500 мешканців. В Яблуниці розміщувалась прикордонна застава, на одній з будівель якої під поривами могутнього карпатського вітру обертався макет літака. До речі, він зберігається і нині в одного з мешканців села. Свого часу в Яблуниці вчителював астроном Данило Петрицький (1818-1910), автор книги про небесні світила. Він вже тоді привертав увагу своїх улюблених учнів до освоєння повітряного простору.
...
Читати далі »
Переглядів: 649 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
13—15 липня в урочищі «Розтока» біля села Липи Долинського району пройшла традиційна щорічна патріотична акція вшанування борців за волю і незалежність України «Яворина-2012». Тисячі українців приїхали вшанувати пам’ять героїв старшинської школи УПА «Олені» та провідника ОУН карпатського краю Ярослава Мельника («Роберта»). Кожного року, починаючи з 1988-го, в першу неділю після свята верховних апостолів Петра і Павла з різних куточків України з’їжджаються люди, щоб відчути на собі подих історії. Це місце навіть через 65 років зберігає свій сакральний зміст, адже місцевість біля гори Яворини щедро полита кров’ю героїв, борців за волю України. У жовтні 1944 року весь склад старшинської школи УПА «Олені», що розташовувалась біля Яворини, загинув у нерівному бою з радянськими окупанта
...
Читати далі »
Переглядів: 625 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
В Івано-Франківську руйнується пам’ятка архітектури. На днях у будинку по вулиці Мельничука, 14, розташованому поруч з обласною філармонією й ОДА, обсипався фасад. Рятувати пам’ятку не поспішають, лише обгородили червоно-білою стрічкою. Перехожі стороняться будинку, аби їм нічого не впало на голову. Як з’ясував "ГК", за пам’ятку міська рада судиться з обласною організацією політичної партії ВО «Батьківщина», яка начебто орендує приміщення. Але партія ані оренду не платить, ні обіцяного ремонту не проводить. На сьогодні за цей будинок «Батьківщина» вже винна бюджету 8,5 млн. грн. Договір про оренду нежитлового приміщення по вул. Мельничука, 14 між керівництвом ОО ВО «Батьківщина» та владою обласного центру був підписаний ще у червні 2008 року. Йому передував конкурс на оренду, на якому серед ч
...
Читати далі »
Переглядів: 640 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
У день апостолів Петра і Павла, 12 липня, у храмі Непорочного Зачаття Діви Марії, що в Городенці, виставили мощі апостола Павла. Цю реліквію викрали з храму ще за радянських часів і тільки недавно вирішили повернули. Як виглядає святиня, чи справді то апостольські мощі, як і коли вони опинилися у храмі — аби знайти відповіді на ці питання, ми подалися в Городенку.
Медальйон, печатка, грамота Хто з пересічних франківців знає, який храм у Городенці? Велич! Хоч, на жаль, і доволі занедбана. От паркан — добротний. За ним — костел Непорочного Зачаття Діви Марії, нині греко-католицький храм. Отець Ігор Ковбасюк, з яким домовилися про зустріч, по телефону просить трохи зачекати. Тож є можливість роздивитися.
Переглядів: 607 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
У часи, коли спорт не був такою розкрученою індустрією, як нині, люди займалися ним заради задоволення. В єдиній у Станиславові Українській державній гімназії спортивне життя вирувало настільки бурхливо, що нині багато шкіл можуть цьому лише позаздрити. Державну українську гімназію в Станиславові створили у 1905 році. Спершу вона знаходилась у будинку на вулиці Собєського (нині — Січових Стрільців, 26). У єдиному першому класі, поділеному на три відділи, навчалися 140 учнів. Згодом гімназії у двоповерхівці стало затісно, і у 1908 році її керівництво вирішило найняти новий будинок по вулиці Липовій (нині — Шевченка, 44). Тут багатий торговець мукою Айзіґ Розенштрайх щойно збудував шикарну сучасну кам’яницю. Вже у 1913 році це була 8-класова класична гімназія.
Переглядів: 578 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
У 1920 році до Станиславова прибули отці Редемптористи, яких запросив із Бельгії єпископ Григорій Хомишин. Ченці почали бурхливу діяльність і в 1927 році збудували монастир на вулиці Голуховського (Чорновола). При монастирі була невеличка церква, яку мешканці міста називали каплицею. Священики планували збудувати й величний кам’яний храм, проте несподівано прийшов «золотий вересень». Після війни монастир закрили, а у його приміщеннях розмістили дитячу поліклініку. Наприкінці 1980-х років будинок знесли, щоб збудувати новий корпус пологового будинку. Робітники, які ламали кам’яницю, випадково знайшли на горищі самогонний апарат. Він виглядав доволі старим, а від людських очей його ховав грубий шар сміття. Краєзнавці й досі ламають голову над тим, хто ж тут гнав самогон — ченці чи педіатри?
Переглядів: 555 |
Долучив: Dnister |
Дата: 20.07.2012
|
|
