Субота, 20.04.2024, 16:34:55

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2013 » Квітень » 05
Народився 5 квітня 1958 р. в селищі Перегінському Рожнятівського району на Івано-Франківщині. В 1975 р. закінчив Коломийську СІП № 5, а в 1980-му - факультет прикладної математики і механіки Львівського державного університету ім. І. Франка.
Працював у Львівському державному університеті імені І. Франка, Івано-Франківському інституті нафти і газу, Івано-Франківському відділі Центрального науково-дослідного інституту „Моноліт" (Москва), Івано-Франківській конторі Держбанку СРСР. 31991 р. - начальник відділу інформатизації Івано-Франківської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк".
Бібліофіл (особиста книгозбірня нараховує понад дві тисячі, серед них -книжки, що виходили в ста ... Читати далі »
Переглядів: 675 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Музей мистецтв Прикарпаття відкрив виставку Михайла Зорія , присвячену 105-й річниці від дня народження художника. Експозиція представляє близько 40 портретів, пейзажів та замальовок митця з фондів Музею. Серед них - автопортрет художника на червоному фоні та портрет українського диригента Дмитра Котка, який вперше представлено з приватної колекції.
«Це третя виставка художника Михайла Зорія в нашому Музеї. Після першої експозиції, яка відбулась ще за життя митця, у 1995 році, нам вдалось придбати 14 його картин. Пізніше Музей закупив ще 30 творів, які свого часу справили велике враження на творчих людей міста. Ці роботи увійшли в нашу експозицію», - повідомила науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття Ганна Шеремет. За її словами, творчий діапазон художника був надзвичайно широкий. Він займався графікою, монументальн ... Читати далі »
Переглядів: 505 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

7 березня 2013 року, напередодні відзначення чергової річниці від дня народження будителя української нації, геніального Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, невідомі вандали завдали брутального удару по національній свідомості, почуттях та спільній історичній пам’яті нашої громади.
Акти плюндрування па­м’ятників символам національно-визвольної боротьби, нашим землякам, що мали місце в с. Тюдів Косівського району та у с. Грабівка Калуського району, де були пошкоджені та облиті фарбою бюст генерал-хорунжому, Головному Командирові Української Повстанської Армії Романові Шухевичу й провіднику Організації Українських Націоналістів Степанові Бандері, стали викликом кожному, хто шанує українську історію та її героїв.
Такі вандальні дії – безпосередній насл ... Читати далі »
Переглядів: 448 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

7 березня 1878 р. в маленькому селі Лани неподалік Галича понад 135 років тому народився Іззак-Захаріяш Абрагамович. Помер 6 травня 1903 року у віці 25 літ. Йому не судилось цілком розкрити свій талант, а найприкріше – побачити свої твори надрукованими.
Походив Іззак-Захаріяш Абрагамович із убогої багатодітної сім’ї. Його батько, як більшість галицьких караїмів на той час, займався землеробством. Через матеріальну скруту караїмські родини насилу могли дозволити собі дати до школи навіть дуже обдарованих дітей.
Іззак-Захаріяш Абрагамович навчання почав у мідрашу (школа при кенасі – С.К.), яке проводив газан Сімхе Леонович, потім закінчив чотирирічну народну школу в Галичі. Так би на цьому і закінчився навчальний процес здібного ... Читати далі »
Переглядів: 522 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Бурштинський історико-етнографічний музей Опілля «Берегиня» офіційно існує майже 12 років. Але ще далеко до свого статусу, а точніше з 1987 року, було розпочато збирання давніх, рідкісних речей, які згодом стали великою цінною колекцією. Всі ці роки музей розміщується в корпусі Бурштинського енергоколеджу і, на жаль, досі не має власного.  Ініціатором його створення була вчитель української філології енергоколеджу Тамара Гусар, яка зараз є директором цього музею. В його експозиції знаходяться археологічні матеріали, історичні, речі, які розповідають про культуру і побут українця з Опілля, багато предметів з дерева, кераміки.Тут зібрано чималу кількість вишитих речей – рушники, серветки, вишиванки. Експозиції обширні, в них насправді унікальні і цінні речі. Та попри всю свою самобутність, оригінальність і неповторність музей не має де ... Читати далі »
Переглядів: 653 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Шановні користувачі! Завітайте до відділу краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, де в рамках циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах” функціонує ювілейна книжкова виставка „Краєзнавча палітра Василя Харитона”, присвячена 50-літтю від дня його народження.
Василь Харитон - відомий на Прикарпатті історик, педагог, культуролог, член Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства „Просвіта" ім. Т. Шевченка.
Народився він у с. Черніїв Тисменицького району. Закінчив історичний, а згодом і психологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника.
Переглядів: 651 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Споконвіку через карпатські гори пролягав стратегічний шлях, що з’єднував соледобувний регіон галицьких земель з іншими європейськими державами. Ця дорога була однією з основних торговельних артерій Європи.
Недавно до рук мені потрапила стаття журналіста Любомира Винника «Таємниця Делятинського трубопроводу» в газеті «Вільна Україна» за 1969 рік. Він розповідає про цікаву знахідку в селищі Делятині: «Труби масивні, посічені часом, замкнуті у металеві обручі... Виготовлені вони з суцільних смерекових чи ялинкових колод. Кожна довжиною шість метрів і товщиною близько 50 сантиметрів. З труб витікає у двох місцях вода: там, де оголені три з’єднані труби, і за 350-400 метрів нижче. Тут утворився водя ... Читати далі »
Переглядів: 936 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Зустрічі й листування між двома «велетнями духу» — Іваном Франком та Томашем Масариком, ЗУНР і дві місії Чехословацької Республіки в Станиславові та Самборі, визвольні змагання українців у першій половині ХХ ст. та їх єдина серйозна підтримка у світі на державному рівні — Чехословацькою Республікою — всі ці моменти привертають наш погляд до постаті засновника та ідеолога ЧСР, якого чотири рази обирали президентом республіки і який очолював державу з 1918-го по 1935 рр.
Про Томаша Масарика (1850—1937) та його зв’язки з Україною розмовляємо з професором Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника доктором політичних наук Михайлом Нагорняком, одним із поважних українських дослідників «Великого Чеха».
- Учень Гуссерля, «філософ на тро ... Читати далі »
Переглядів: 577 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Сталося це у буремних дев’яностих. Однієї ночі з території авіагарнізону, що на вулиці Чорновола, вкрали всі урни для сміття.
Вони були ще радянські, чавунні, з важкою підставкою та чашею, стояли попарно біля казарм, навчальних корпусів, їдальні, а голов­не — перед штабом авіаційної дивізії. Сумарні збитки становили 16 одиниць чавунних виробів. 
Прапорщик, який чергував на КПП, нічого не бачив. Його викликали «нагору». Наказ виглядав десь таким чином: «Ти, дорогенький, ці урни про…ав, тому ти їх тепер і відновлюй. Бери де хочеш, але щоб перед штабом дивізії завтра стояли такі ж самі сміттярки!».
В армії накази не обговорюються, й бідолашний прапор ... Читати далі »
Переглядів: 496 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Коли люди переглядають старі станиславівські поштівки, то часто запитують: «А де це?». Дійсно, за останню сотню років місто сильно змінилось.
«Репортер» зробив добірку найневпізнаваніших поштівок і пропонує невеличку екскурсію втраченими кварталами Станиславова.

Якісь халупи, купа допитливих мешканців (1). Якби не підпис, що це вулиця Голуховського, залишалося б довго викликати сакраментальне «То де це є?». Пройшовши численні метаморфози, вулиця Голуховського тепер носить ім’я В’ячеслава Чорновола. Зі стареньких будиночків донині не дожив жоден. Єдиною зачіпкою є забудова вулиці Собеського (Січових Стрільців), яку видно на задньому плані. Фото зробили в районі нині помираючого кафе «Мармуляда». Скупчення м ... Читати далі »
Переглядів: 713 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013

Довгий час у довоєнному Станиславові жив Александр Ваґнер, шахіст, теоретик і журналіст. Сьогодні його називають одним із кращих гравців Галичини кінця XIX століття.
Ваґнер народився 7 серпня далекого 1868 року, під час розквіту Австро-Угорської імперії. Він був свідком зламу століть, коли людина вперше сіла за кермо автомобіля, полетіла в небо на літаку, але на все життя залишився вірним одному-єдиному захопленню — шахам.
Александр Ваґнер здобував освіту в Лембергу (так за Австрії називався Львів), вивчав правознавство. Відомо, що після навчання він працював у адміністрації львівської залізниці. Згодом переїхав на роботу до Ходорова, але зрештою оселився у Станиславові.
Переглядів: 469 | Долучив: Dnister | Дата: 05.04.2013










Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024