Мешканці села Перлівці дорожать церквою Воздвиження Чесного Хреста – найціннішою архітектурною пам’яткою, що збереглася протягом століть. Достеменно ніхто не знає – ні історики, ні старожили, чи збудована вона у 1773 році, а чи в цьому році була завезена в село.Бо насправді церква була переправлена сюди у складеному вигляді Дністровськими водами. Цікаву історію переповідає старша сестриця Степанія Вовкович, яка при храмі уже 25 років. Вона розказує, що на одній із гонт під час ремонту храму було виявлено вирізьблений напис – чотири одиниці, який, можливо, означає дату зведення храму. У 1946 році більшовиками проводилася ліквідація УГКЦ, тож церква перестала бути такою, а в 1963 році вона була закрита радянською владою, і, як більші
...
Читати далі »
Переглядів: 502 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Впродовж багатьох століть давній Галич був важливим релігійним центром регіону. Ми не говоримо за той період, коли це місто було центром Галицької держави. Тоді це було природно і закономірно. Ми говоримо про часи забуття, коли володарі різних країн хотіли поставити на Галичі «хрест», а він воскресав, мов фенікс, і знову на куполах його церков піднімалися золоті хрести такої непідкупної і сильної віри галичан. Галич, а точніше теперішнє село Крилос, де він стояв у Х-ХІV століттях, має надзвичайну ауру, яка по-своєму впливає на людей і притягує до себе. І це має своє пояснення. Адже коли ще Галич був столицею, кожен краянин хотів побачити це диво-місто, і якщо не часто, то навідувався до нього раз або два за життя. І те, що він бачив там, десь надовго закарбовувалось в його пам’яті, а
...
Читати далі »
Переглядів: 607 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Мешканці прикарпатського міста Долини завжди жили з того, що було в них просто під ногами: соляних джерел і нафтових родовищ. Солі вистачало надовго. Місцеві роп'яники виварювали її з тутешньої ропи понад тисячу років, аж поки не програли в конкурентній боротьбі добувачам дешевшої кам'яної солі. Тепер про ті давні часи нагадують тільки п'ять топок солі на гербі міста та руїни австрійської солеварні в старій частині міста. ...Легенда говорить, що Долина виникла, як і належить за назвою – у гірській долині, в якій вівці князя Андрійовича із Ілемні виявили соляні джерела. "Береги цих джерел були білі, наче вкриті памороззю, - цитує давній переказ інженер Фелікс П’єстрак у своїй книзі "Шкіц монографічний салін долинських", виданій у Львові в 1907 році. – Здивований князь спробував цього снігу і, розпізнав
...
Читати далі »
Переглядів: 810 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Майже «не поміченою» пройшла у нашій та сусідніх областях, де випадало жити й працювати поетесі і народній учительці Марійці Підгірянці, не кажучи вже про загальноукраїнські масштаби, недавня пам’ятна дата — 50-ті роковини її смерті. А тим часом для Прикарпаття і всієї України це постать знакова і в красному письменстві, і в шкільництві. У цьому переконаний Василь ЛЕВИЦЬКИЙ, котрий очолює музей Марійки Підгірянки в с. Білих Ославах на Надвірнянщині від самого початку його створення, один із перших лауреатів обласної просвітянської премії ім. Марійки Підгірянки. Про свою славну землячку, її родину він знає все або майже все. Нинішнього року виповнюється чверть віку його дослідницької роботи з вивчення життєвого і творчого шляху поетеси. - Василю, звідки у тебе ця любов до творчості Марійки Підгірянки, це прагнення ос
...
Читати далі »
Переглядів: 774 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Дерев’яна сакральна архітектура займає визначне місце в історії світової культури. Україна, маючи свої унікальні дерев’яні церкви, увійшла до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Однак це лише перший крок на шляху збереження цього надбання. На жаль, пам’ятки гинуть на наших очах. Невблаганний час, стихійні лиха, атмосферні впливи шкодять нетривкому будівельному дереву. Це зрозуміло і природно. Але незрозуміло й боляче бачити, як народ, діставши цю безцінну спадщину, байдуже спостерігає за поступовим руйнуванням багатовікового спадку, який дістався нам від предків. Сучасні суспільні процеси змінили людську свідомість, потреби і критерії прекрасного не на користь, а на шкоду дерев’яним церквам, які руйнують свідомо й несвідомо. Після внесення восьми українських дерев’яних церков до Списку світової спадщини ЮНЕСКО минуло
...
Читати далі »
Переглядів: 701 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Жоден прикарпатський літній фестиваль не обійдеться без цього продуктового сувеніру – сирних коників. Різноманітні мініатюрні фігурки поскладані в ряд так і манять дорослих та дітей. А чи знаєте ви, що виліпити їх – справжнє мистецтво і тяжка робота? «Репортер» у цьому переконався.
Буденні атракції А й справді, на ентофестивалях тих коників не бракує. Їх купують як смаколики чи сувеніри, але, напевне, ніхто не знає, як їх роблять. Отож «Репортер» і відправився на майстер-клас у селище Космач Косівського району до народної майстрині Олени Кравчик. Жінка понад 40 років займається цим ремеслом, а її коники – справжні сирні витвори мистецтва. Тому час
...
Читати далі »
Переглядів: 596 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Існують цікаві спогади колишнього учня Станиславівській гімназії Миколи Парфановича, який навчався там у 1880‑х роках. Серед викладачів вирізнявся професор Іван Верхратський. Він викладав біологію і час від часу влаштовував учням природознавчі мандрівки околицями міста. Під час однієї з них стався цікавий випадок. Надамо слово Парфановичу: «Була це неділя, біля третьої години з полудня, як численний гурток екскурсантів, у пошукуванні природних творів нашого підсоння, разом зі своїм учителем природи безцеремонно, не питаючи дозволу, увійшов цілою юрбою на травну леваду в селі Вовчинець під самим Станиславовом. Ми розбрелися по траві, шукаючи розкішних зел, комах, метеликів, словом – усіх дарів природи. Очевидно, що молода трава під нашими ногами подавалася, а левада була потолочена. Заняті нашими пошукуваннями не бачили ми,
...
Читати далі »
Переглядів: 657 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
«Ще вчора ввечері ходив по селі разом з хлопцями і дівчатами, радів життю, готувався до вступу у Львівський університет на філологічний факультет. Та не судилося. Органи КДБ запроторили мене в інший «університет», де вивчається лише один предмет – предмет виживання» – рядки з автобіографічної книги політв’язня Миколи Якціва. У 1943 році, коли Миколі виповнилося лише 15, він вступив у нелегальну організацію ОУН. Каже, пішов по прикладу старшого брата. «Не міг стояти осторонь та дивитися на те, що відбувалося, – пригадує дідусь. – Кожний вечір йшов на розвідку чи на зв’язок з іншими членами підпільної організації. Нашим завданням було піднімати молодь, вдихати у них патріотизм».
Переглядів: 520 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
Доведено, що частіше до музеїв заходять туристи, аніж корінні мешканці. Багато хто з франківців взагалі відвідував подібні заклади ще у школі. Але зміни відбуваються і там. Рік тому Художній музей став Музеєм мистецтв Прикарпаття, кардинально змінивши експозицію. Тепер відвідувачі мають змогу побачити полотна, які десятиліттями припадали пилом у фондосховищах.
Жінка проти дракона Сьогодні Музей мистецтв Прикарпаття складається з чотирьох відділів: – сакрального мистецтва Галичини ХV‑XX ст.
Переглядів: 724 |
Долучив: Dnister |
Дата: 02.08.2013
|
|
