Планом роботи Національного заповідника «Давній Галич» на 2015 рік передбачено ряд заходів з реставрації та реабілітації Галицького замку. Перші кроки у цьому напрямку зроблено вже минулого року, з встановленням на південному плато дерев’яної вежі-дзвіниці, часткової організації периметру та здійснення благоустрою історичного об’єкта. Сьогодні ж перед науковцями заповідника, художниками та реставраторами генеральним директором Володимиром Костишиним поставлено завдання розробки концепції реабілітації наріжної вежі, організації інтер’єру та здійснення підготовчих робіт із створення експозиції Музею історії зброї. 
Реставратори художньо-реставраційного відділу, очолюваного Романом Бродовичем, почали роботу над створенням субстат (моделей) середньовічних гармат та бойових машин, якими обороняли твердиню над Дністром галичани.  ... Читати далі »

30 архівних відео про повоєнний Станіслав «відкопав» громадський активіст Тарас Зень в нетрях київського кіноархіву.
 
Усе почалося зі «Смуги перешкод»
Гонитву за раритетними кадрами нашого міста активний франківчанин Тарас Зень розпочав три роки тому під час зйомок документального фільму «Смуга перешкод. Історія Івано-Франківського Пласту». Тоді для майже півгодинної документалістики пощастило віднайти унікальні архівні кадри. Йдеться про найстаріше відео про місто Станіслав, датоване 1944 роком, на якому увіковічений митрополит Андрей Шептицький серед пластунів, та вимарш пластунів у Хусті у 1930 році.
«Мене це обурило, – каже Тарас. – Чому про Львів, Тернопіль відео є, а панорами нашого міста немає? Я продовжував шукати. Сестра моєї дружини живе в Німеччині, вона писала листи в архіви Австрії і Німеч ... Читати далі »

Найдавнішою могилою на старому цвинтарі, що за готелем «Надія», є надгробок польського поета Маврикія Гославського. Пам’ятник відкрили у 1875 році, але похований поет був значно раніше – 19 листопада 1834 року.
Перед тим Гославський брав участь в антиросійському повстанні. Після поразки намагався сховатись у австрійській Галичини, але його заарештували і запроторили до станиславівської в’язниці. Там він і помер від тифу, маючи 32 роки. Влада намагалася приховати повідомлення про смерть патріота, але не змогла. Похорон поета-повстанця перетворився на велику політичну маніфестацію.
Староста Мільбахер наказав одягнути померлого в арештантську робу. Коли ж зняли кришку домовини, то здивуванню присутніх не було меж – Гославський лежав у своєму бойовому уланському мундирі. Виявляється, в’язничний сторож-поляк таємно переодягнув поета пер ... Читати далі »

Є небагато поштівок із видами Станиславова, випущених краківським видавництвом «Салону польських художників». Напевно, кам’яниця на розі Липової та Гіллера (Шевченка й Гординського) чимось вразила митців, якщо вони вирішили її увіковічити. Художники мали добрий смак, адже це чи не найгарніший будинок кварталу. Чий він був?
На початку ХХ століття інженер Ізраель Штернгель споруджує прибуткову кам’яницю на вільній ділянці Лисецького передмістя. Дату побудови (1903) можна побачити на фасаді, під балконом. Забудовник не забув і себе любимого, прикрасивши балконну решітку монограмою з літерами «І» та «S», тобто власними ініціалами. Польською прізвище власника пишеться як «Sternhell».
Стислий архітектурний опис звучить так:
«Будинок Г-подібний у плані, в стилі еклектики з елементами бароко і класицизму, є ва ... Читати далі »