Минає 130 років від дня народження Євгена Нагірного, видатного українського архітектора, ім’я якого було нерозривно поєднане з архітектурою храмів Церкви, до того ж Церкви, тривалий час забороненої, — Української Греко-Католицької.  Життя і творчість Євгена Нагірного тісно пов’язані з Прикарпаттям, тому спогад про цього непересічного архітектора напередодні його ювілею не буде зайвим.
Євген Нагірний народився 5 серпня (за деякими джерелами — 13 серпня) 1885 р. в с. Рудному біля Львова у сім’ї Василя Нагірного, архітектора, будівничого, активного учасника кооперативного руху, громадського діяча, близького приятеля івана Франка. По закінченні гімназії Є. Нагірний у 1903 році вступає на архітектурний факультет Львівської політехніки. Визначальний влив на формування молодого архітектора мав видатний зодчий і підприємець, засновник галицької архітек ... Читати далі »

Найдавніша історія Калущини до сьогодні ще не була об’єктом наукових досліджень учених-археологів. Лише цьогоріч лопата археолога заглибилася в землю на території самого Калуша задля осягнення наукової істини – встановлення часу появи міста як одного із економічних та оборонних центрів Прикарпаття. Перший етап роботи археологічної експедиції тривав 20-24 липня 2015 року. Його підсумком стало віднайдення фрагментів забудови міста XVIII – першої половини ХІХ ст., залишки предметів гончарного виробництва, гутництва й ковальства тощо.
За словами краєзнавця, учасника археологічної експедиції Івана Тиміва, на другому етапі археологи мають намір торкнутися оборонних об’єктів міста – валів (вулиця Підвальна) й замкових укріплень, залишки яких (фундамент) могли зберегтися поблизу нинішнього будинку міської ради та ЗОШ № 1, повідомляють “Вікна” з ... Читати далі »

8 серпня 1965 року у карпатському селі Шешори відбувся несанкціонований мітинг з нагоди відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку.
Мешканці села замовили пам`ятник Шевченку у самого Івана Гончара. Майстер погодився виконати замовлення, але грошей за роботу не взяв (тільки за матеріали сплатили селяни), пише краєзнавець, вчитель, журналіст Ганна Черкаська. Академік Білодід сигналізував куди треба, що гуцулами готується крамола.
Коли ж настав час відкриття погруддя, скликали людей на мітинг. Партійно-радянське керівництво Косова запросило на свято обласне начальство. І тут з’ясувалося, що дозволу на відкриття пам’ятника немає, що необхідна спеціальна постанова ЦК про його спорудження, а без дозволу Києва з відкриттям треба зачекати. Щоб не допустити масового напливу людей, секретар обкому наказав загону міліції оточити Шешори з усіх боків, виставити пости ... Читати далі »