Назва міста – Долина – говорить сама про себе, а стоїть воно на берегах річки Сивки. Ця місцевість, як і загалом уся Галичина, віддавна була багатою на поклади солі. До речі, давньогрецькою сіль — «гальс». Тому ще припускають, що назва регіону також звідти.

Калуські краєзнавці та активісти продовжують впорядковувати старе кладовище, яке може стати калуським Личаковом.

Олександр Коваль та Василь Фіцак відновили щосуботнє впорядкування старого цвинтаря міста, інформують "Вікна".

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1917 році.

1917 21 липня у Станиславові скупчилося багато російських солдат, які відступали. Вони почали грабувати й палити крамниці, забирали їжу, одяг і коштовності у мешканців, ґвалтували жінок та вбивали їхніх захисників. Місто охопили численні пожежі.

Хтось колекціонує монети, банкноти, марки, а вони — цеглу. Здається, цегла цеглою, ну що тут може бути цікавого. А вони переконують, що крім естетики, стара цегла багато розповідає.

Василь Фіцак та Мирослав Грибінник відомі серед калушан. Для багатьох їхні зацікавлення здаються дивними: то цвинтар копає, то дзвони шукає, то старезні автомобілі реставрує. А тут ще й цегла. А їм просто цікаво і, як виявилося, недарма.

У центрі Франківська роками руйнується пам’ятка архітектури – триповерхова будівля в австрійському стилі на вул. Січових Стрільців, 16. Зведена на початку ХІХ ст. та відома як «Пасаж Єгера» споруда потерпає і від невблаганного часу, і від відсутності згоди між мешканцями, підприємцями-орендарями та міською владою.

Передісторія

Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради оголошує конкурсний відбір на заміщення вакантної посади директора Центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області.

Кваліфікаційні вимоги: особа є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче спеціаліста або магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

Сьогодні, 2 лютого відбулося засідання комісії облради з питань гуманітарної політики, на якому погодили видатки для управління культури.

Зокрема, як пояснив член комісії начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, вони просять облраду погодити виділення 400 тисяч гривень на протипожежні заходи в елігійних спорудах, пише Бліц-Інфо.

Хоч ця поштівка підписана як «Stanislawow. Widok ogolny», тобто «Загальний вид Станиславова», читачі легко впізнають площу Міцкевича. Якщо брати передній план, краєвид майже не змінився, але кілька метаморфоз таки відбулися. Насамперед, пам’ятник поету із мармурового став бронзовим, поміняв форму постаменту та місце дислокації. А ще — зник проміжок між будинками зліва. А це початок цілої вулиці, і не якоїсь там, а однієї з найдавніших у Станиславові!

Сьогодні, 2 лютого на засіданні комісії облради з питань гуманітарної політики, на якому розглянули питання про погодження призначення музею мистецтв Прикарпаття.

Зокрема, за словами начальника управління культури, національностей і релігійВолодимира Федорака, після звільнення попереднього директора, був проведений конкурс на зайняття цієї посади.

Сьогодні, 1 лютого, в Івано-Франківську презентували книгу “Нереабілітована пам’ять”.

У книгу лягли сотні сторінок історій з архіву СБУ, які відкривають читачам трагічні сторінки історії Західної України 40-50-х років ХХ століття. Тут описано долі людей, які потрапили у жорна нацистського та більшовицького тоталітарних режимів, та продемонстровано справжнє обличчя радянських «визволителів» західноукраїнських земель.

В Івано-Франківську підсвітять Ратушу та поліклініку №3 на вулиці Франка.

Відповідний проект сьогодні на засіданні виконавчого комітету презентував директор Департаменту комунальної політики Михайло Смушак, передає Фіртка.

Як писала Фіртка, нещодавно був оприлюднений проект історико-архітектурного опорного плану Івано-Франківська.

Відповідний проект рішення розробив Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, пише Фіртка.

Відповідний проект рішення буде розглянуто на наступному засіданні міської ради.

Майбутнє підприємство планують назвати «Простір Інноваційних Креацій «Палац», пише Фіртка з посиланням на Побудовано ІФ.

З метою розвитку нових тенденцій у культурному житті краю, відродження раніше забутих або замовчуваних імен, пам’яток, подій, нової оцінки культурно-історичної спадщини «благодійним фондом О.Шевченка- Новий Івано-Франківськ» оголошено конкурс «Івано-Франківськ мистецький».

Конкурс проводиться з 1 лютого до 3 квітня 2018 року.

26 січня 2018 року у стінах Українського Католицького Університету (м. Львів) відбулося підписання Угоди про виконання науково-проектної документації щодо музеєфікації, консервації фундаментів Успенського собору ХІІ ст. і реставрації каплиці Св. Василія Великого XVI ст. у с. Крилос (княжий Галич) між Національним заповідником «Давній Галич» та Національним університетом «Львівська політехніка».

Цьогоріч виповнюється 130 років з дня смерті Степана Стефурака. Народився він у Старому Угриневі і був одним з кращих коміків першого українського професійного театру Галичини.

Це був театр товариства «Руська бесіда», який, за словами калуської режисерки Люби Липовської, був попередником львівських заньківчан. Степан Стефурак грав у його виставах з 1869 року аж до смерті — 1888 року. Актрисою тут була і його дружина — Іванна Стефуракова.

Багатосніжна лютнева студінь 1950 року скувала братишівські пагорби, але на подвір’ї Івана Головатого було гаряче: галас, плач, лемент... Велика родина Гринишиних прийшла попрощатися з Головатими, яких чекала депортація на спецпоселення до Сибіру. Добре закутавши і вмостивши на санях семирічного Михайлика поруч зі старшими сестрами Марією, Ганною та братом Василем, вмиваючись сльозами, обезсилена тривогою і безнадією Параска Головата у розпачі просила: «Ти, Ганнусю, бери мисник з тарелями та горшками, а ти, Настуню, забирай скриню з сердаками та всім добром, може, пригодяться. А ви, сусідоньки мої, беріть кому що потрібно, бо я не знаю, чи звідти вернусь. Не треба нам з Іваном уже ні коней, ні плугів, ні борін, не треба нам нічого...».

На щастя, в історії нашого міста було не так багато природних катастроф, але всі вони надовго закарбувалися в людській пам'яті. Причини стихійних лих були різні – повені, підземні поштовхи, примхи погоди й навіть… метелики.
В 1897 р. на Станиславівщині було дуже дощове літо. Одного спекотного червневого дня погодні примхи перетворили Станиславів на Венецію. Після сонячного полудня небо вкрили чорні хмари, зірвалася буря й вулиці міста залили потоки сильної зливи. Рідкісне фото Станиславова після бурі демонструє нам вулицю Собєського (тепер вул. Січових Стрільців). Кінні екіпажі насилу пересуваються, а приблизний рівень води можна визначити, подивившись на пана зліва. Його штани високо закочені, а вода сягає литок.

Ще два пам'ятники з'являться в Івано-Франківську. Про це йшлося на ранковій оперативній нараді у міського голови, інформує Фіртка.

Понад 50 історій найцікавіших зібрав у книгу «Нереабілітована пам’ять» доктор історичних наук Сергій Адамович.

У четвер, 1 лютого, в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка о 16 год відбудеться презентація книги «Нереабілітована пам’ять». Це результат праці, яку вже два роки робить «Поступовий гурт прикарпатців».

В церкві Різдва Христового — пам'ятці архітектури національного значення майстри наполегливо постаралися до Різдвяних свят над створенням унікального іконостасу. Вівтарна перегородка вражає величністю та кольоровою мозаїкою.
Декан Галиький УГКЦ о.Ігор Броновський розповів, що церкву реставрують вже впродовж кількох років. За цей час завівтарну частину прикрасили мозаїкою у візантійському стилі.

Бувають поштівки, подібні на метеори – вони лише раз з’являються у продажі, а потім зникають назавжди. Ця саме з таких. У 1990-х її придбав Зеновій Жеребецький і з тих пір жодному колекціонерові вона до рук не потрапляла. будинок Зегди

Поштівку видав станиславівський видавець Шраєр. На відміну від інших, які містять лише назву вулиці, ця має спеціальний підпис німецькою: «Станиславів. Вулиця Голуховського. Драгуни повертаються з кірхи, 1907 рік». будинок Зегди

На щойно приєднаній до СРСР Галичині, звісно, бракувало радянських вчителів. Тому у березні 1940 року створили Станіславський Учительський інститут, який став першим вишем у місті.

У київських газетах відмінникам обіцяли стипендії від 150 до 250 рублів. Тоді це були пристойні гроші. На радянській Україні жилося сутужно, тому до свіжоспеченого ВНЗ хлинув потік східняків.

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1916-1917 роках.

1916 На зборах «Руської бесіди» назву замінили на «Українська бесіда у Станиславові». Товариство розмістилося у Народному домі (тепер Чорновола, 22). 1916-1917

У Калуші побував Бернард Дічек, режисер National Geographic, син євреїв-калушан Регіни та Йозефа Дічеків, яку свого часу врятували наші земляки — родина Паньковичів.

Зруйновані і часом, і людьми. «ГК» зробив короткий огляд занехаяних місць, які історично цікаві та могли би стати туристичною родзинкою регіону, але поки що нікому не потрібні, а дехто, можливо, про них ніколи й не чув.

Міський голова Калуша Ігор Матвійчук звернеться до ВАТ "Оріана" з пропозицією передати містові будівлю колишнього калійного заводу на вулиці Фабричній. Будівля є пам'яткою архітектури.

Таке рішення вчора прийняли депутати міської ради. З відповідною ініціативою виступив депутат Віктор Павлів, який і вніс пропозицію до порядку денного, інформують "Вікна".

28 січня у Калуській центральній бібліотеці відбудеться презентація книги Миколи Когута «Галичани – герої Крут».

Окрім автора, на заході також виступлять автор передмови Іван Тимів та ще два калуські історики Олег Малярчук й Ігор Ільницький, інформує "КалушФМ".

Початок – о 14.30.

Меморіальний музей "Калуська в'язниця" отримав додатковий штат. Тепер його обслуговуватиме троє людей.

Відповідне рішення сьогодні прийняли депутати міської ради. "Калуська в’язниця" тепер матиме 0,5 посади прибиральника, посаду старшого наукового співробітника та наукового співробітника, інформують "Вікна".

У Івано-Франківську встановлять 10-ті відреставровані старовинні двері та підсвітять медичний університет. Ці питання міська влада обговорила за бізнес-сніданком, який відбувається регулярно з представниками різних сфер.

Сьогодні такий бізнес-сніданок відбувся з людьми, які дотичні до реставраційної справи: реставраторами, столярами, ковалями, скульпторами та іншими ремісниками, повідомив у соцмережі міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, передають "Вікна".

23 січня працівники відділу краєзнавчої літератури обласної бібліотеки взяли участь в краєзнавчих читаннях, присвячених 75-річчю від дня народження відомого краєзнавця, культурно-громадського діяча, почесного громадянина Івано-Франківська Михайла Головатого, що відбулися в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

Спробуємо відкрити Вам, шановні читачі, малознану сторінку історії нашого міста Івано-Франківська. А саме як окупаційна німецька влада вивозила з нього на примусову працю до Третього Рейху його жителів. При цьому ми, звичайно, опираємось на архівні джерела.

Як визнає автор найвідомішої праці з історії примусової праці в Третьому Рейху Ульріх Герберт, націонал-соціалістичне «використання іноземців» у 1939-1945 роках стало найбільшим з часів рабства в історії масовим застосуванням іноземців у господарстві окремої країни.