Норберт Ґланцберґ, французький композитор і піаніст народився 12 жовтня 1910 року у Рогатині Івано-Франківської області. У переліку творів Ґланцберґа всесвітньо відомі хіти Едіт Піаф.

Шарль де Ґолль, який 1966 року відвідав Москву, заходив до Кремля під звуки “Padam… Padam”

В Івано-Франківську не відбулися торги з реставрації фасаду пам’ятки архітектури місцевого значення по вулиці Шевченка, 30.

Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини оголосив про проведення допорогової закупівлі з реставрації фасаду будинку № 30 по вулиці Шевченка (як єдиний комплекс з фасадом будинку з вулиці Гординського) 8 листопада, пише Фіртка із посиланням на Побудовано в ІФ.

Коли читаєш старі газети, інколи здається, що потрапляєш у паралельну реальність. Наприклад, «Кур’єр Станиславівський» від 18 лютого 1906 року подав коротеньку замітку, яку важко не помітити.

В Івано-Франківську краєзнавець Іван Бондарев презентував вже третю книжку з легендами, байками, та цікавими історіями "Легенди австрійського Станиславова". У маленькій книгарні "Лілея-НВ" автор зібрав справжній аншлаг.

У Калуші знайшли "австрійську бруківку" . Під час встановлення сучасної бруківки у центрі міста Калуша була знайдена стара бруківка, яку передадуть до краєзнавчогомузею Калущини.

Про це у соцмережі повідомив спеціаліст відділу інвестицій та євроінтеграції управління економічного розвитку міста Калуша Віктор Павлів.

Є старий анекдот, як один станиславівський єврей подав у газету оголошення: «Занурений у незбагненний смуток повідомляю приятелів і знайомих, що моя кохана дружина Роза померла у хвилину, коли нагородила мене сином, для якого шукаю турботливу няньку, доки не знайду нову подругу життя – молоду, пристойну, із капіталом, щонайменше, 50 тисяч злотих, яка могла би бути помічницею у провадженні мого добре відомого складу взуття при вулиці Карпінського, 10».

З листопада 1912 р. по березень 1913 р. у Станиславові вирувала справжня «епідемія» пожеж. За цей період місто пережило аж 18 випадків загоряння, переважно на стрихах будинків у різних районах міста.

Всім відомо, що українці вміють і люблять святкувати. Але за часів Австро-Угорщини їм ще й доводилось боротися за те, щоб до їхніх свят ставилися з належною повагою. У 1889 р. єпископ Станиславова Юліан Пелеш подав скаргу до апеляційного суду у Львові, що суди у Східній Галичині не завжди шанували українські свята і викликали українців на судові розгляди у святкові дні.

Сто років тому Станиславів був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

У четвер 16 листопада о 18:00 відбудеться презентація книги Івана Бондарева «Легенди австрійського Станиславова».

Захід пройде у книгарні видавництва “Лілея-НВ”, вул. Незалежності 18 (Лівіше податкової, за дерев’яним лицарем). Вхід вільний.

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) у першій декаді листопада 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Незвичайний гість з’явився вдосвіта 7 листопада 1907 року у галицькому місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ). Близько 6-ї години ранку перехожі побачили лиса, який прошкував вулицею Сапєжинською (одна з центральних вулиць; нині – пішохідна частина вулиці Незалежності). За лісовим звіром, який з доброго дива приблудив до людей, влаштували справжню погоню.

Сьогодні, 15 листопада, в Івано-Франківську відбувається засідання круглого столу з приводу 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки.

На заході презентували наукові та науково-популярні видання з цієї теми, оцінили історичний спадок та значення ЗУНР.

Цьогоріч 8 листопада виповнюється 130 років від дня народження визначного українського військового і громадсько-політичного діяча Дмитра Вітовського. Спробуємо подати для читача як відомі, так і малознані факти з життя цієї важливої в українській історії людини.

В Івано-Франківську відкриють пам`ятну анотаційну дошку на честь славної української родини Заклинських.

Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків, пише Фіртка.

Дошку відкриють на фасаді загальноосвітньої школи №13, обійстя родини стояло колись на цьому подвір`ї.

Жителі с. Грабівки Калуського району та їхні гості за вже усталеною традицією вшанували вояків УПА, полеглих 1 листопада 1944 року в урочищі «Гуркало» між цим селом та Глибоким Богородчанського району. Наприкінці жовтня названого року крайовий провід ОУН проводив там великий збір, на якому виробляли тактику боротьби з червоними загарбниками. Охороняв його учасників новостворений курінь «Гамалії» та 60 стрільців з охорони провідника ОУН Карпатського краю «Роберта» — Ярослава Мельника. І склалося так, що їм довелося вступити в бій з переважаючими силами ворога. Тоді загинули курінний «Гамалія» — Іван Гонта, три провідники ОУН краю, два чотових, медсестра «Сніжана» та 23 повстанці.

З нагоди 99-ї річниці Листопадового зриву та проголошення Західно-Української Народної Республіки 1 листопада в івано-франківському Народному домі «Просвіта» було презентовано книжку «Непотоплена Атлантида. 99» Василя Бабія та його ж проект «Силуети ЗУНР в листівках».

У Верхньому Ясенові на Верховинщині віднайшли могилу гуцулки Чукутихи, чиє фото в 1931 році здобуло гран-прі на виставці у Парижі.

Портрет зробив у 1920-х на Верховинщині військовий фотограф Микола Сеньковський. Знімок ввійшов до збірки “Гуцульські типи” і отримав світове визнання під назвою “Стара гуцулка”, пише Курс.

У ці осінні дні на Львівщині широко відзначали 180-річчя видання літературного альманаху «Русалка Дністрова». Й одним із пунктів запланованої програми заходів стала презентація в головному корпусі Львівського національного університету ім. І. Франка книги нашого земляка Василя Романюка «Сіймо, а збирати будем…». Відбулася вона 6 листопада – якраз у день 206-ї річниці від дня народження ідейника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.

Калуські краєзнавці Василь Фіцак та Олександр Коваль продовжують мандрувати селами Калуського району у пошуках старовинних дзвонів.

У ці вихідні вони мали нагоду віднайти ще три дзвони з відомої ливарні братів Фельчинських, яка діяла в Калуші, інформують "Вікна".

Калуські краєзнавці відновили надгробок Антонія Серафина, відомого дзвоноливаря Калуша, а також знайшгли могилу його брата.

Олександр Коваль та Василь Фіцак продовжили пошукові та відновлювальні роботи на старому кладовищі Калуша, інформують "Вікна".

У сучасному Івано-Франківську заборонено, наприклад, кидати сміття на тротуар чи перебігати дорогу на червоне світло. А які заборони існували в місті у далекому минулому і чи всі дотримувалися встановлених правил?
У 1861 р. великий резонанс у жителів Станиславова викликав розстріл мирних демонстрантів у Варшаві, що боролися за дотримання російським урядом громадянських прав і проведення соціально-демократичних реформ. В храмах міста проводилися заупокійні служби, до жалоби приєдналися не лише місцеві поляки, а й українці.

Учасники круглого столу «Галицький Успенський собор: відродження державної та духовної величі України» висловилися за доцільність відбудови святині

Сьогодні, 10 листопада, в Івано-Франківську відбувається Міжнародна конференція «Європейський та український рік культурної спадщини: співпраця, перспективи, виклики».

Зокрема, мова йшла про таке болюче питання, як захист культурної спадщини від руйнування.

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1911 році.

1911 Інтер’єри Каси ощадності (Мазепи,14) після внутрішньої реконструкції розписав художник Ляховський. Зокрема, на другому поверсі намалював кілька картин. На сьогодні їхня доля невідома.

Більшовики церкву ненавиділи. Достатньо згадати вислів Карла Маркса про те, що релігія є опіумом народу, який комуністи зробили ледь не девізом. По всьому СРСР зачиняли храми, нищили ікони та сакральні скульптури, священиків репресували й розстрілювали. Ті церкви, яким пощастило уникнути підриву, зазвичай перепрофільовували.

Відома приказка каже, що важко шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо, якщо її там нема. Так само важко описувати будинки, яких мало того що нема, та ще й знищені вони бозна коли. На існуючі споруди є якісь папери у БТІ, історичні довідки в архівах. А ось на будинки-привиди нема нічого. Втім, спробуємо відтворити історію одного з них.

Учора, 9 листопада, у Татарові презентували туристичний логотип як частину промоційного брендингу села.

Татарів себе позиціонує як туристичне село, тож тут вирішили створити логотип, що вирізнятиме село з-поміж сотень інших, водночас презентуватиме його як унікальну рекреаційну територію та туристичний об’єкт, пише ГК.

Музей Степана Бандери у Старому Угринові — найвідоміше місце у Калуському районі. Сюди приїжджають люди з усієї України та із закордону. Музею до 75-ліття створення УПА поповнився фотоапаратом Бандери і 8 оригіналів його останніх фотографій.

Їх влітку 2016 року передав музею онук Степана Бандери — журналіст Степан (Штефко) Бандера, котрий живе у Канаді .

«Дідова Аптека» - новий музей, яким збагатилося відоме гуцульське село Криворівня.

«Дідова Аптека» має дуже зручне розташування біля центральної дороги на березі річки Чорний Черемош, передає Верховина.Life.