Станиславів (нині – Івано-Франківськ) у першій декаді жовтня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.

Незвичайно теплі дні встановилися на початку жовтня 1907 року на Галичині. У Станиславові дерева, які вже скинули листя, знову почали розпускати бруньки, а деякі – вкривалися квітами, пише Збруч

У межах проекту «Сім днів у регіоні» Укрінформ пропонує розповіді про походження назв та цікаві історичні факти з життя семи міст Прикарпаття.

З 19 по 25 жовтня з благословення Митрополита і Архієпископа Івано-Франківського УГКЦ Кир Володимира Війтишина в кінотеатрі «Люм’єр», що в Івано-Франківську о 18:00 відбудеться показ документального фільму про Патріарха Йосипа Сліпого «Справа «Рифи».

Унікальну медичну криївку відкрили сьогодні у Пістині Косівського району до 75-ї річниці створення Української повстанської армії.

Два роки тому у Пістині освятили криївку, де місцеві жителі знайшли унікальні документи, які пролежали в землі більш як 60 років. Тоді на криївку натрапив лісничий Кутського державного лісового господарства Петро Пліхтяк.

Минає 65 років від часу проведення спецслужбами колишнього СРСР військово-чекістських операцій під кодовими назвами «Переправа» і «Перехват». Їхнє головне завдання полягало у тому, щоб на території Карпатського краю, а саме Станіславської і Коломийської округ, остаточно знищити повстанський рух.

Наприкінці зими 1951-го управління МДБ у Станіславській області

До 75-річчя створення УПА та до Дня захисника, директор КП «Пам’ять» Василь Тимків спеціально для «Репортера» підготував добірку найцікавіших фактів про УПА на Франківщині та поділився унікальними світлинами.

1. Найгрізнішою тактичною військовою одиницею в УПА був курінь (батальйон), який складався з трьох-чотирьох сотень. Першим таким на Прикарпатті був курінь «Гайдамаки», який складався з сотень «Сіроманці», «Трембіта» та «Кривоносці» і діяв на Долинщині.

До 72-ї річниці Івано-Франківського національного медичного університету та 180-річчя видання «Русалки Дністрової» було відкрито музей-світлицю «Руської трійці». Тут зібрано велику колекцію експонатів. Окремий стенд присвячений лауреатам премії ім. І. Вагилевича. Аналогів на Прикарпатті цей університетський музей не має.

12 жовтня 2017 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка відбулася презентація репринтного історико-краєзнавчого видання «Вакації у Дзядзя» – «Пропам’ятна книга туристів» Теофіля Кисілевського – управителя народної школи в с. Ільці на Верховинщині у 1904-1932 роках.

Цього разу ми із загальної панорами площі Міцкевича візьмемо один будинок і спробуємо дослідити його історію. На пош­тівці станиславівського видавця Шреєра бачимо північний бік площі. Втім, нас цікавить лише двоповерховий будинок з кованим балконом посередині, що має сучасну адресу Міцкевича, 10.

Сьогодні у приміщенні в Державного архіву області відкрили тематичну виставку архівних документів, присвячену 75-й річниці створення Української повстанської армії, до Дня захисника України та Дня українського козацтва.

У її відкритті взяв участь керівник апарату облдержадміністрації Роман Маланій, який підкреслив важливість заходів, спрямованих на збереження історичної пам’яті, нашої української самобутності, відтворення героїчних сторінок національно-визвольної боротьби українського народу за свою державність.

В Івано-Франківському національному медичному університеті відкрилася виставка, приурочена 75-ій річниці Української повстанської армії та Дню захисника України.

«Хто і коли збудував храм Святого Пантелеймона в Галичі?» – під такою назвою ще в 1881 році вийшов один із розділів першої монографії відомого історика Антіна Петрушевича. З тих пір пройшло багато часу, однак питання актуальне і досі.

Музей мистецтв Прикарпаття презентує виставку мистецьких ікон і процесійних хрестів XVIII−XIX ст. з колекції архікатедрального і митрополичого Собору Воскресіння Христового Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.

На виставці експонуватимуться твори сакрального малярства Галичини середини XVIII − кінця ХІХ ст. Виставка триватиме з 13 до 24 жовтня.

Якби історія нашого міста мала жіноче обличчя, яким би воно було? Мабуть, це було би серйозне й вольове обличчя благочестивої пані, обрамлене заквітчаним капелюшком. Адже в давні часи жінку з малих літ готували до однієї місії – бути вірною дружиною, зразковою господинею дому і дбайливою матір’ю. Але примхи долі інколи вносили свої корективи у цей віками вивірений сценарій. Тож серед тодішніх жінок траплялися й типажі з «нестандартними» долями.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1909 році.

1909 Перший у місті стаціонарний кінотеатр «Уранія» з вулиці Камінського (Франка) перенесли до приміщення у подвір’ї будинку Шумана Сусмана — колишнього готелю Ігнація Камінського на Сапіжинській (Незалежності, будинок розібраний у 1993 році).

Російські туристи вважають, і то не безпідставно, що в Галичині, м’яко кажучи, недолюблюють москалів. Причому, ця нелюбов виникла задовго до подій на Донбасі чи «подвигів» перших совітів після вересня 1939 року. Може, мешканці Станиславова незлюбили росіян у часи Першої світової війни, коли ті сплюндрували та спалили місто? Ні, тут їх терпіти не могли ще задовго до початку бойових дій. Яскравим прикладом ставлення місцевих до росіян є випадок, що трапився у місті в 1905 році.

Впродовж семи сторіч власної історії Калуш більше чотирьох століть перебував у складі польської держави. Тому ігнорувати внесок поляків, котрі були народжені в Калуші, володіли Калушем чи пов’язували певний етап власного життя з цим містом, в історію України зокрема та розвиток Європи загалом, неможливо.

Отож, пропоную перелік (звісно, невичерпний) видатних «поляків Калуша».

В Івано-Франківську оголосили конкурс на кращу екскурсію містом. Про це інформує прес-служба міської ради.

Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини оголосив про проведення допорогової закупівлі реставраційних робіт.

Мова йде про реставрацію фасадів будинків по вулиці Леся Курбаса, 5, 7 та 9 у Франківську. Самі ж будівлі відносяться до пам’яток архітектури, повідомили на порталі Побудовано у Франківську.

Підчас російської офензиви і відвороту в липни 1917.

І.

У центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка у Калуші відбулася презентація книжки Степана Лесіва та Петра Ганцюка «Курінь УПА «Промінь»: історія формування та бойовий шлях відділів». У ній ґрунтовно досліджено та висвітлено історію формування куреня «Промінь» Групи «Маґура» ВО4 «Говерля» УПА-Захід та бойовий шлях його відділів.

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) з околицями на початку жовтня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski та журналу Nowości Illustrowane у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Дев'ята книга калуського краєзнавця Миколи Когута побачила. Книга «Герої не вмирають...», присвячена вшануванню пам’яті українських повстанців, які загинули у боротьбі за незалежну Українську державу.

Книга складається із двох частин: перша – це біографічні оповіді про долю повстанців, підготовлені на основі спогадів учасників та очевидців подій, а друга – сюжети про урочистості, присвячені вшануванню пам’яті борців за волю України, інформує "Західний вісник".

Кожна молода пара мріє про романтичне і казкове весілля, та, на жаль, реальність не завжди виправдовує ці сподівання. Про це свідчать весільні скандали й трафунки, які ввійшли в історію нашого краю.
В 1853 р. в станиславівському 58 полку піхоти служив рядовий Герш Кок родом з Тисмениці. Тоді солдатів за різні порушення нерідко били киями. Але пана Кока було покарано за незвичну провинність, а саме за те, що він… одружився.

У відділі літератури іноземними мовами Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка відбулась презентація книги Анатоля Реньє «Тоді в Болехові. Гебрейська історія» за участю перекладачки Галини Петросаняк.

5 жовтня розпочалась Міжнародна наукова конференція «Гошівська обитель у духовному і культурно-історичному житті України: феномен українського греко-католицького чернецтва».

Порадитись, як досліджувати історію одного з найдавніших монастирів в області зібрались Митрополит Володимир, представники обласної влади, духовенство, науковці, історики та студенти, інформують Вікна з посиланням на Прес-служба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

У Калуші на стіні біля барельєфу письменниці Костянтини Малицької майже не залишилося живого місця. Стіна будинку — обписана та обмальована.

На фоні різноманітних написів барельєф Костянтини Малицької виглядає не надто привабливо, пишуть"Вікна".

Презентація видання відбулася в Івано-Франківській обласній бібліотеці.

Книга про історію Української ґімназії № 1 міста Івано-Франківська охоплює період із 1905 року, коли, попри спротив польської посольської більшости у Крайовому сеймі, автрійська влада все ж відкрила навчальний заклад у Станиславові. І до сьогодення, коли із відновленням державної незалежності, у 1992 році, гімназію було відроджено. Про це розповів і виклав фото із заходу журналіст Ігор Дебенко.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1908-1909 років.

1908 Бухгалтер магістрату Петро Мосевич закінчив будову модерністської кам’яниці з химерами на вулиці Шопена, 3. Будинок оздобили дивовижними скульптурами птаха, жаби та русалки.

Першу українську історію нашого міста написав Венедикт Площанський у 1868 році – «Галицько-руське місто Станиславів з достовірних джерел». Поміж багатьох цікавих фактів історик наводить там перелік найкращих будинків міста. Отже, які кам’яниці становили архітектурне обличчя старого Станиславова?

Будинок Галавая був найбільшим із чотирьох найкращих на той час