Надгробки викопали на вулиці Драгоманова і Рогатині через дорогу від річки Гнила Липа. Сталося це тоді, коли місцевий житель розпочав прокопувати траншею для нового паркана біля свого будинку, що межує з громадським тротуаром.

Про свою знахідку чоловік повідомив місцевого краєзнавця Михайла Воробця. За словами історика, ці великі фрагменти каменів походять із єврейського цвинтаря, розтягнутому на частини гітлерівцями під час окупації, які використовували їх для будівництва громадського тротуару, інформують «Вікна».

Івано-франківську обласну філармонію заснували відносно недавно. А от сама будівля, в якій вона розташована, походить ще з кінця ХІХ століття і зводилася спеціально під театр. Станиславів, як і більшість галицьких міст, довший час не мав відповідного приміщення, призначеного для художніх виступів.

Національна спілка краєзнавців України

Національна спілка письменників України

Івано-Франківська обласна державна адміністрація

У Івано-Франківську продовжують відновлювати старі двері, це вже стало певною традицією для міста.

Так 25 вересня в мережі Facebook з’явилися світлини дверей на вулиці Шопена, 1. Цей будинок – пам’ятка архітектури. Збудований він ще у 1904 році для першої в нашому місті жіночої школи, яка діяла до 1939 року, аж до приходу більшовиків.

У Коломиї підготували до друку працю польського етноґрафа Юзефа Шнайдера “Печеніжинські люди, яку він написав 1904 року, а опублікував у 1906-07 рр. в польському журналі “Люд”. Повідомляє краєзнавець Микола Савчук, пише Дзеркало Коломиї.

Нещодавно у Косові відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятника видатному релігійному діячеві сучасності, одному із засновників незалежної Православної Церкви в Україні, богослову, дисиденту та великому українському патріоту, який за свої переконання багато років провів у радянських таборах – Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Володимиру (Романюку) (1925-1995).

На урочистому відкритті зібралося чимало священиків, громада. Пам’ятник для Святійшого Патріарха Київської та всієї Руси-України Володимир (Романюк) (1925-1995) створений з ініціативи та стараннями Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана.

В сучасній Україні відсоток розлучень високий, а от сто років тому вони були великою рідкістю. Більшість пар підтримувала ідею нерозривності шлюбу й покірно терпіла сімейні негаразди.

«Підземний» Галич впродовж останніх майже 150 – ти років неодноразово ділився цікавими об’єктами, які приховані під земною поверхнею, як з краєзнавцями – аматорами, так і професійними дослідниками – археологами. Незважаючи на розміри та призначення віднайдених предметів, всі вони є цікавими та унікальними для історії міста.

Сьогодні в селі Забережжя Богородчанського району відкрили пам’ятну дошку знаному уродженцю села – доктору технічних наук, професору Львівського національного аграрного університету, заслуженому діячу науки і техніки України, академіку Академії інженерних наук України Лесю Семковичу.

Спочатку громада села, гості та усі, хто знав Леся Семковича, взяли участь у заупокійній Службі Божій в храмі УГКЦ архідиякона Стефана, після чого поклали вінки і квіти до могили Леся Семковича на сільському кладовищі.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1907-1908 років.

1907 У будинку на теперішній вулиці Василіянок, 17, в «Інституті Марії» почали діяти приватні курси, які через два роки отримали статус вчительської семінарії для дівчат.

Сьогодні, 22 вересня, в Івано-Франківську презентували тритомне наукове видання “Великий Скит у Карпатах”, присвячене історії та сьогоденню скитської обителі у Маняві.

Видання розкриває суть скитського духовного та культурно-історичного феномена, значення в церковних відносинах і духовному житті України в контексті подій XVII-XVIII ст., та кінця ХХ- поч. ХХІ ст.

Ініціатива реставрації столітніх металевих дверей належить мешканцям камениці на Шевченка. Про це у мережі повідомила координаторка ініціативи "Франківськ Який Треба Берегти" Марія Козакевич.

Щосуботи Василь Фіцак та Олександр Коваль на волонтерських засадах здійснюють відновлювальні роботи на старому католицькому цвинтарі Калуша, відкритому в 1790 році. Реставрація надмогильних пам’ятників, фамільних склепів, окрім інших завдань, переслідує також мету – встановлення точних місць поховання видатних калушан.

Нагадую: досі не відновлено місце поховання Гната Рожанського в с. Хотинь, частині Калуша. Того Гната Рожанського, котрий забезпечив друк та розповсюдження першого видання творів Тараса Шевченка в Галичині.

Серед бійців Української повстанської армії були вихідці з Наддніпрянської України, в яких під впливом різних обставин розвіялися покручі радянської пропаганди і які уособлювали в складі повстанців соборність України.

Як писала Фіртка, депутат міської ради від партії «Самопоміч» Олександра Федорук неодноразово надсилала запити до міської влади з проханням допомогти мешканцям Новгородської, 30.

Будинок належить до переліку пам’яток архітектури Івано-Франківська. Але берегти її нікому. Тріщини на стелі, обшарпані стіни фасаду. Все це може у будь-який момент впасти на голови мешканців.

До війни в селищі Обертин на Тлумаччині майже третину населення становили євреї. Вони жили в центрі, тримали ресторани, магазини, майстерні. Війна стерла цілу громаду та їхні домівки, не залишивши й сліду. Але тепер тут взялися відновити старий єврейський цвинтар.

Талі Шнер приїхала до Обертина з Ізраїлю – подивитися на батьківщину свого батька Еміля Гундерта, який помер вісім років тому. Показує щоденник батька, списаний івритом, де він згадує Обертин – тут пройшли його дитячі роки.

Сьогодні, 20 вересня, у Франківську відбулась презентація книги “Володимир Горбовий. Погода совісті”.

В основу книги лягли матеріали з архівів Праги про видатного діяча ОУН, адвоката Степана Бандери, в’язня німецьких та радянських таборів.

Як писала Фіртка, "Карпатська нафтова компанія" звернулась до міського голови Івано-Франківська з листом про передачу у власність територіальної громади Івано-Франківська Палацу Потоцьких.

Як йдеться у проекті рішення, за який голосуватимуть на засіданні виконкому 21 вересня, Палац Потоцьких, який розташований на вулиці Шпитальній, 5, все таки передадуть у власність Івано-Франківську, пише Галка.

“Оцифрований Франківськ” програма на Вежі про наше з Вами місто, яке збереглось на кіноплівці.

Перший сюжет “На рідній землі” відзнятий у 1950 року для кіножурналу «Радянська Україна». Пропагандивна історія показує, як простий радянський робітник Станіславської взуттєвої фабрики – Микола Поздняк, відданий радянським ідеалам після війни з власної ініціативи повернувся на батьківщину з табору для переміщених осіб, що знаходився у американській зоні Німеччини.

15 вересня цього року, під час сесії обласної ради, депутати більшістю голосів підтримали проект рішення «Про присвоєння Івано-Франківській обласній філармонії імені Іри Маланюк».

Згаданий проект рішення було розроблено, враховуючи вагомий внесок Ірини Маланюк у розвиток національної музичної культури та з метою вшанування пам'яті уродженки м. Станіславова (Івано-Франківська) - однієї з найвідоміших оперних співачок свого часу.

18 вересня 1872 року у селі Дорожів, Дрогобицького району, Львівської області народився Іван Макух український галицький державний, громадсько-політичний діяч, представник Української радикальної партії, її голова в 1930—1939 роках, посол до Галицького сейму (у 1908–1918 роках), делегат Української Національної Ради ЗУНР, потім державний секретар праці й відбудови, з січня 1919 року — державний секретар внутрішніх справ. Хоча він народився на Львівщині, але довший час жив і працював у Тлумачі.

Співробітники музею «Калуська в’язниця» разом та КП «Пам’ять» та волонтерами провели дослідження криївки воїнів Української повстанської армії, що у селі Завій Калуського району.

У результаті попередніх пошукових робіт на поверхні криївки було виявлено гільзи ракетниці та набоїв, сплюснуті кулі, наконечник фугасного снаряду, його осколки, інформує представник «Калуської в’язниціі» Олег Відливаний, інформують “Вікна”.

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) всередині вересня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski та журналу Nowości Illustrowane у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Навчальний рік у 1907 році в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) розпочався з трагічного випадку. 19-річний Станіслав Левандерський, учень шостого класу тутешньої польської гімназії, наклав на себе руки, повісившись на горищі батьківської хати на вулиці Зарванській (тепер – вулиця Заклинських).

Наркоманію переважно вважають бідою сучасного світу, але вже в кінці ХІХ ст. галицькі газети писали про "моду" на морфін.
“За останні роки вживання морфіну все більше входить у моду, – писав “Кур’єр львівський” у 1885 р. – Його здатність швидко усувати біль принесла йому багато прихильників. Існує також переконання, що цей засіб ефективно лікує від моральних страждань. Морфін успішно долає безсоння, викликає стан розумового збурення, подібний до алкогольного сп’яніння. Сумного він робить веселим, слабкому дає сили, боягузу дарує відвагу”.

Про традиційні весільні обряди Косівщини дізнаються в усьому світі завдяки знімальній групі Наталії Кравчишин проекту "Древо" державного телебачення UA TV.

Про зйомки в мережі розповіла учасниця проекту Вікторія Яремин.

В Івано-Франківську розпочався ремонт вулиці Лесі Українки та площі Міцкевича. Профіль цих вулиць планують вивести на один рівень та з часом зробити їх пішохідними. Дії комунальників обурили архітекторів та активістів, які вимагають зберегти автентику та історичний шарм центру міста.

Без відчуття цінності

Голова обласної ради Олександр Сич зустрівся з аташе з питань оборони Посольства Австрійської Республіки в Україні Еріхом Сімбюргером. Візит аташе на Прикарпаття є реакцією на лист голови обласної ради в Посольство Австрії щодо налагодження співпраці в частині вшанування поховань австрійських вояків часів Першої світової війни.

За словами Олександра Сича, на території Івано-Франківської області виявлено близько півсотні братських могил, в яких поховано понад 1500 австрійських вояків:

22 вересня в місті Косові відбудеться урочисте відкриття та освячення пам’ятника нашому краянину, видатному релігійному діячеві сучасності, одному із засновників незалежної Православної Церкви в Україні, богослову, дисиденту та великому українському патріоту, який за свої переконання багато років провів у радянських таборах – Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Володимиру (Романюку) (1925-1995).

Основне правило нашої рубрики – першою ілюстрацією має бути стара поштівка. Мальована, розфарбована, фотографічна – не має значення. Ця ж більше нагадує фото, але, по-перше, має позаду адресну сітку, по-друге – у колекції Олега Гречаника є кілька таких карток. Отже, це фотопоштівка.

На ній – недобудована народна школа імені Маркіяна Шашкевича. Її історія почалась ще до Першої світової.

1907 З 1 травня заселили новий триповерховий будинок з двома фасадами на вулиці Шидловського (Шашкевича, 4), власник — лікар Аполінарій Ляхавець. Цей дім був єдиним у так званому «банківському кварталі» без фінансової установи.

1907 У з’являється фірма майстра бетонних робіт Домініка Серафіні. Розміщається вона на Зарванській, 18 (Заклинських).

15 вересня 2017 р. відбулося засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив його заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький, який повідомив, що до розгляду на вчену раду винесено кілька питань. Серед них, зокрема, затвердження до друку монографії доктора історичних наук, заступника генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслава Корнієнка «Епіграфіка сакральних пам’яток Галича (ХІІ–ХІХ ст.)».