На фасаді будинку на вулиці Мазепи,4 відкрили пам'ятний знак кондитеру та благодійнику, засновнику "Цукерні у Скрута" Володимиру Скруту.

Свого часу його цукерня була одним з найпопулярніших місць для побачень та зустрічей у Станіславові, пише Фіртка.

Наразі вже розпочаті роботи з облаштування криївки. Кошти виділено з обласного бюджету відповідно до комплексної регіональної цільової програми розвитку туризму в області на 2016-2010 роки.

Заступник голови Калуської райдержадміністрації Сергій Дудинець провів нараду із начальниками управлінь РДА щодо відновлення криївки УПА в Чорному лісі поблизу сіл Грабівка і Завій, йдеться у повідомленні РДА, інформують "Вікна".

“Оцифрований Франківськ” – програма ТРК "Вежа" про наше місто, яке збереглось на кіноплівці.

У Івано-Франківську реставрація дверей вже стала певним трендом. Мешканці стають в чергу на їх реставрацію, підприємці на двері скидаються, а згодом, може, й місто долучиться. Яка ж від цього користь пам’яткам і кому з того зиск?

Усе почалося з фото

Сьогодні, 14 вересня, в Івано-Франківську активісти зібрали прес-конференцію на Валах з приводу проведення тут розкопок комунальними службами.

Громадська активістка Марія Козакевич розповіла, що дозвіл на розкопки від департаменту архітектури погодив геодезист, який нічого не знає про історичну значимість місця.

Реставрація ніколи не була легкою справою. Якісно і ретельно відновити вишукані декоративні елементи столітньої давності – завдання непересічної складності. Втім, як і продирання через бюрократичну плутанину документів та цифр, іноді потрібних для цього…

Сюрприз під радянською фарбою

У діяльності відомого народознавчого гуртка «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, іван Вагилевич, Яків Головацький), без сумніву, найбільшим здобутком були підготовка та видання авторами альманаху «Русалка Дністровая», який 1837 р. став першим українським виданням на західноукраїнських землях. Не випадково І. Франко вважав, що «Русалка Дністровая» була першою вісткою національного пробудження, нагадала галичанам, що вони галичани, та назвав цю збірку «явищем наскрізь революційним».

Уже традицією для жителів с. Церківної Долинського району стало щорічне вшанування на початку вересня 18 повстанців із сотні «Бея», які загинули в кривавім бою з червоними окупантами 1945 року. Тоді сотник «Бей» (курінь «Заграва» 23-й ТВ «Магура») виводив свою сотню з обложених облавами лісів Калущини в Карпати. В урочищі «Підцапова», в своєрідному кам’яному мішку, сотенний вирішив дати бій ворогові. Стрільці залягли на зручних позиціях. Коли большевики зайшли в засідку, повстанці відкрили по них шквальний вогонь.

12-13 вересня на базі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника відбулася Міжнародна наукова конференція «Станіславів і Станіславівщина в час суспільних та національних змін ХІХ – першої половини ХХ ст.: Суспільство – Політика – Культура – Міжнародні взаємини».

Депутат міської ради від партії «Самопоміч» Олександра Федорук неодноразово надсилала запити до міської влади з проханням допомогти мешканцям Новгородської, 30.

Будинок належить до переліку пам’яток архітектури Івано-Франківська. Але берегти її нікому. Тріщини на стелі, обшарпані стіни фасаду. Все це може у будь-який момент впасти на голови мешканців.

Сьогодні, 12 вересня, на базі Національного заповідника "Давній Галич" проходить виїзне засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування.

Зокрема депутати обговорили список питань, що вносяться на розгляд сімнадцятої сесії обласної ради, інформує кореспондент Фіртки.

Сьогодні, 12 вересня, у Франківську відбулась Міжнародна наукова конференція “Станіславів і Станіславівщина в час суспільних та національних змін ХІХ – першої половини ХХ ст.: Суспільство – Політика – Культура – Міжнаціональні взаємини”.

“Ми взяли собі за мету на коференції зустріти польських і українських істориків, щоб вони поговорили про історію Івано-Франківська.”, – розповідає Мар’яна Осідач, директор Цетру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Впродовж десятиліть поруч старого металевого мосту через ріку Дністер у м. Галичі (з південної сторони) стоїть пам’ятник – у формі колони, увінчаної металевою кулею (ядром). Він настільки добре вписаний в ландшафт місця, що кожен мешканець міста пам’ятає його з дитинства. Проте, якщо спробувати довідатися на честь чого його встановлено – можна отримати або якусь цікаву версію, або відповідь буде відсутня.

Програма “Оцифрований Франківськ” показує кадри історії міста, які збереглися на кіноплівці. У мережі опублікували фрагмент кінохроніки за липень 1944 року, коли у місто Станіслав вдруге входить Червона армія.

В пропагандивному німому сюжеті, де люди начебто вітають нових визволителів, бачимо не тільки солдатів, а й види міста з висоти пташиного польоту, вокзал, пошкоджені мости, поштамт та ратушу, описує Вежа.

У лісовому масиві Підгірок, поблизу Калуської ЦРЛ, урочисто, при здвигу сотень людей, відкрили реконструйовану криївку.

На цьому місці загинуло шестеро членів ОУН, яких закидали гранатами: Володимир Калиній (Артем), Іван Магас (Черемош), Степан Магас (Благий), Зеновій Табачук (Вітер), Данило Когут (Хмара), Іван Лилак (Олексій).

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) на початку вересня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Багато хто ще пам’ятає 80-роки, коли товари першої необхідності були дефіцитом і придбати їх можна було лише по талонах. Але то був не єдиний такий період в історії нашого міста.
Від нестачі продовольства мешканці Станиславова страждали також і під час Першої світової війни.

З 1 вересня до 1 жовтня триває термін подачі документів для участі в конкурсі на найкращу екскурсію містом Коломиєю та на найкращого гіда-екскурсовода.

Для участі потрібно подати заповнену анкету-заявку до відділу інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та енергозбереження міської ради (21 каб.).

Ми вже згадували цю школу в оглядовій статті про вулицю Шопена. Втім, у колекції Олега Гречаника виявилась рідкісна поштівка, де будівля представлена крупним планом. Тож маємо нагоду детальніше познайомитися з історією школи.

Щонайменш раз у житті батьки франківських дітей постають перед вибором – а в яку школу віддати своє чадо? Нині обирати є з чого. Хтось обирає школу поруч із домом, хтось – за престижем чи спеціалізацією. А ось у ХІХ столітті тутешні батьки із цим не заморочувались – гімназія у Станиславові була одна.

Спочатку була латина

Ця історія – від Олега Марцінковського, а йому розповів батько, який за часів СРСР працював голов­ним конструктором ВО «Карпатпресмаш». До складу об’єднання тоді входило п’ять заводів, підпорядковувалось воно напряму Москві, а одним із головних замовників було Міноборони. Військові різних рангів регулярно приїздили до Франківська, і хтось із великими погонами розкрив головному конструктору своєрідну таємницю.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1906-1907 років.

1906 Під залізничним переїздом на Вовчинецькій дорозі спорудили перший у місті тунель, який використовується до цього часу.

Калуш – унікальне місто Західної України (Галичини), яке поєднало культурні надбання, промисловість й архітектуру різних історичних епох. Неповторну історію «соляного міста», поетапність його розбудови можна вивчати з оригінальних старих планів і карт, де й зазначені окремі топоніми – назви мікрорайонів, урочищ, полів. На топоніми околиць Калуша вперше звернув увагу український вчений Володимир Навроцький у книзі «Місто Калуш з вигляду топографічного та історичного» (Львів, 1884 р.).

Дивовижне видовище спостерігали у ніч проти 20 серпня 1907 року мешканці міста Станиславова (тепер – Івано-Франківськ): у північно-східній частині неба спалахнуло якесь рожеве сяйво, що, як писав Kurjer Stanisławowski, через короткий час зникло.

«У тій самій стороні дуже докладно було видно комету, за якою простягався кількаметровий хвіст світла і, можливо, саме ця комета була причиною такого відблиску. Для астрономів це цікавий об’єкт для спостережень», - зауважили газетярі.

Книжка «Тоді в Болехові» розповідає про долю родини Ґрюншлаґів, починаючи від мирних часів до початку війни, від часу, коли їх за російської окупації позбавили власності – до приходу німців, від перших акцій-розстрілів – до моменту, коли Мойсей Ґрюншлаґ, разом із двома останніми живими членами своєї родини, вирішує сховатися у лісі в норі, щоб там в умовах, які годі собі уявити, перечекати жахіття.

Переклала з німецької поетеса, перекладач, літературознавець з Івано-Франківська Галина Петросаняк, інформують"Вікна".

Таке рішення прийняв виконавчий комітет сьогодні, 7 вересня.

Він погодив Івано-Франківському відділу Союзу Українок встановлення пам’ятника Олені Степанів (Степанівні) на вул. Грушевського, 16 біля центрального входу до ЗОШ №7, за власні кошти.

"Карпатська нафтова компанія" звернулась до міського голови Івано-Франківська з листом про передачу у власність територіальної громади Івано-Франківська Палацу Потоцьких.

Про це міський очільник написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, пише Фіртка.

Сьогодні, 7 вересня, на Івано-Франківщині перебуває німецький коваль та реставратор Андреас Альтгамер.

Майстер з 40-річним досвідом приїхав поділитись ідеями та думками в сфері реставрації металевих дверей для проекту “Франківськ, який треба берегти”.

У рамках програми охорони архітектурної спадщини з міського бюджету виділять кошти на ремонт будинку №30 на вул. Новгородській.

На ТРК "Вежа" вийшов черговий випуск програми "Оцифрований Франківськ". Цього разу Тарас Зень представив унікальне відео з воєнної німецької кінохроніки часів Другої світової війни.

1944 рік. Німецькі та угорські війська в обороні десь під Станиславовом. На жаль, точне місце зйомок достеменно не відоме, розповів Тарас Зень, можливо, це Угорники, Ямниця чи якесь інше приміське село. У сюжеті бачимо побут вояків в часі військових дій.

Людські життя під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом в 40-50-х рр. ХХ ст. переверталися догори дриґом, і їх історії швидше нагадували сюжет детектива з елементами фантастики, аніж реальність.

Подібним чином склалася доля Дмитра Миколайовича Гайдаша, 1912 р.н., уродженця с. Серафинці Городенківського району. У травні 1944 р. він призивається в Червону армію. Спочатку Гайдаш служив у м. Києві, потім його підрозділ передислокували до м. Бердичева, а коли його з іншими солдатами стали перевозити в Бурятію, то наш герой дезертирував.

Сьогодні за участю заступника голови облдержадміністрації Ігоря Пасічняка та першого заступника голови обласної ради Василя Гладія відбулося засідання комісії з призначення обласної премії імені Володимира Полєка, відомого краєзнавця, бібліографа, педагога, літературознавця, колишнього професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Присутні ознайомилися з матеріалами від кандидатів на здобуття премії та визначили переможців у галузі краєзнавства.

Сьогодні, 5 вересня на постійній комісії облради з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури, дорожнього та житволо-комунального господарства прослухали звернення депутата Яремчанської міськражи Стельмащука Андрія.

Він просив проінформувати жителів Яремче стосовно вивезення з міста австрійської бруківки кінця 19 ст.

Тисячі жертв тоталітарних режимів знайдено за майже три десятки років на Прикарпатті. А скільки ще не знайдено…

З 1989 року і донині на території Івано-Франківської області офіційно проведено приблизно 80 розкопок масових поховань. Неофіційно їх значно більше. Здебільшого робота проводилася задля пошуку жертв комуністичного режиму. Але й досі земля приховує багато таємниць, пов’язаних і з визвольною боротьбою, і з похованнями іноземних солдатів.