Тисячі жертв тоталітарних режимів знайдено за майже три десятки років на Прикарпатті. А скільки ще не знайдено…

З 1989 року і донині на території Івано-Франківської області офіційно проведено приблизно 80 розкопок масових поховань. Неофіційно їх значно більше. Здебільшого робота проводилася задля пошуку жертв комуністичного режиму. Але й досі земля приховує багато таємниць, пов’язаних і з визвольною боротьбою, і з похованнями іноземних солдатів.

Повстанський бункер у Калуші розкопали на початку червня, у лісі, на околиці міста. Впродовж двох місяців його відновлювали, і ось: робота завершена. У неділю, 10 вересня, бункер урочисто відкриють.

6 вересня 1945 року у бункері в лісі поблизу житлового масиву Підгірки, яке тоді ще було окремим селом, відбувся бій між повстанцями та НКВДистами. Бункер, найбільш імовірно, був підірваний. Загинуло шестеро повстанців, які там перебували.

В римо-католицькому Костелі Святого Валентина відбулася святкова літургія з нагоди відзначення 175-ї річниці спорудження костелу.

Почесними гостями на літургії були: ординатор Луцький, римо-католицький єпископ Віталій Скомаровський, декан Української Греко-Католицької церкви Святого Архистратига Михаїла Михайло Бігун, священнослужителі греко-католицького та римо-католицького деканатів області, інформують "Вікна".

1 вересня стартував щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», мета якого — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Десять світлин, які отримають найвищі оцінки журі, братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.

Голокост був однією з найбільших катастроф у світовій історії. В радянській історичній науці тема знищення українських євреїв замовчувалася або лише частково розглядалася як знищення радянських громадян на окупованій території. До неї почали повертатися в роки горбачовської «перебудови». Мало хто знає, але на території нашого міста в 1941-1943 рр. знищено, за різними підрахунками, до 100 тис. євреїв.

"Оцифрований Франківськ” - стартував цикл програм про найцікавіші фрагменти з життя міста, які були зняті на кіноплівці. Більшість - невідомі сучасному глядачу.

У неділю, 10 вересня, відбудеться урочисте відкриття криївки та пам`ятного знаку загиблим воїнам ОУН в лісовому масиві мікрорайону Підгірки.

Цього року минає 120 літ від дня народження відомого археолога Івана Борковського. Його доля свого часу закинула далеко від Батьківщини і тільки у Празі він зумів розкрити свій талант археолога і науковця. На Батьківщині тривалий час про Івана Борковського не знали. Але з постанням незалежної України, вдячні нащадки повернули ім’я свого великого сина. Про нього написано уже багато і навіть є, хоч і не досить повна, стаття у «Вікіпедії». Звісно, немає потреби зайвий раз переповідати відомості про його наукові здобутки, тим більше, що їх визнано у світі. Однак у цій публікації ми ще раз змушені повернутися до питання його походження і дещо додати.

Упродовж шести сторіч історії Калуша світ побачив саме шість книжок про це місто, включно з трьома цьогорічними. Найбільшим за обсягом та кількістю авторів є англомовне видання «The life and Destruction of the Community (Kalush, Ukraine), Tel -Aviv: Kalusz Society, 1980». Власне, майже все, що ви хотіли дізнатись про життя та зникнення єврейської громади в Калуші (друга половина 17 сторіччя – 1942 рік), є в цій книзі на вісім сотень сторінок. За одним мінусом – автори викладають не об’єктивний, а саме єврейський погляд на історію Калуша.

Уже минуло майже 80 років, та «золотий вересень» 1939-го — радянської окупації західноукраїнських земель і досі на Прикарпатті відлунює гіркотою скорботи і незагойними ранами. і розкопки поховань десятків невинно убієнних у «таборі смерті» — на давньому єврейському кладовищі в Івано-Франківську, які ще тривають, вкотре засвідчують, що сліди нелюдів-визволителів досі проступають ужинками смерті.

У неділю в Новоселиці на Снятинщині постав пам’ятник Тарасові Шевченку. Його створив студент-третьокурсник Львівської національної академії мистецтв уродженець Снятина Роман Рабик, котрого можна назвати одним із наймолодших талановитих українських скульпторів. Погруддя Кобзаря встановили перед Народним домом, у якому діє музей уродженця села фотомайстра Василя Пилип’юка.

У 1867 році імперія Габсбурґів стала дуалістичною монархією та отримала назву Австро-­Угорщина. Кожна «половинка» обзавелась власним парламентом, грошима, навіть армією. Крім загальноімперських збройних сил, існували підрозділи крайової оборони. В Австрії вони називались ландвер, а в Угорщині – гонвед. Це було щось середнє між внутрішніми військами та національною гвардією.

У листопаді 1913 року мешканці Станиславова побачили велику повітряну кулю. Вона стрімко знижувалась і невдовзі приземлилась на поле приміського села Вовчинець. З корзини вийшли два чоловіки, яких одразу оточив натовп селян. Повітро­плавці звернулись до них незрозумілою мовою, чим викликали підозри. Часи були непевні, у повітрі пахло війною, тож в аеронавтах запідо­зрили шпигунів і викликали поліцію.

У 1927 році брати редемптористи випустили невеличку серію поштівок, присвячених місійній проповіді. Поліграфія там не дуже, але в кадр потрапила вулиця Голуховського (Чорновола), що є рідкісною гостею на старих поштівках. На задньому плані, правіше, видно розлогу двоповерхову кам’яницю. Про неї й поговоримо.

Коли дивишся на парадні поштівки старого Станиславова, бачиш нарядних дам і кавалерів, що неспішно прогулюються вулицями та площами, то складається враження, що за Австрії життя було безтурботним і веселим. Зранку до вечора оркестр грав на вулицях вальси Штрауса, у численних кав’ярнях і цукернях публіка їла смачнючі штрудлі, повсюди квіти, їжа без ГМО, а повітря чисте та прозоре, адже ера автомобілів ще не настала.

В Івано-Франківську скличуть позачергову сесію міської ради.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків має намір скликати позачергову сесію міської ради у зв'язку з передачею Палацу Потоцьких в міську комунальну власність.

Про це міський очільник написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук, пише Фіртка.

Під шаром асфальту і гравію на вулицях Лесі Українки та Міцкевича виявили історичну трилінку. Про знахідку у соцмережі повідомив головний комунальник міста Михайло Смушак.

“Наразі невідомо, який її стан і кількість. Але, однозначно, на відміну від попередників, які її закатали асфальтом, ми збережемо дану бруківку і використаємо. Чи на цих же вулицях чи на тій же Станіславській чи Тринітарській”, – йдеться у дописі.

В рамках Програми розвитку місцевого самоврядування в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки в частині відзначення ювілейних і пам’ятних дат та з нагоди відзначення 75-ої річниці створення Української повстанської армії обласна рада з першого вересня розпочинає просвітницьку кампанію "Знай своїх Героїв".

На сіті-лайтах та біл-бордах у всіх районних центрах та містах обласного значення будуть розміщені зображення Лицарів ОУН і УПА, які є уродженцями Прикарпаття та вели активну діяльність на території області.

У краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів відкрили нумізматичну експозицію «Пам’ятні монети України доби незалежності» з приватної колекції краєзнавця Ігоря Сметанюка. Це 50 монет різних років номіналом 5, 2 і 1 грн. «Кожна — витвір мистецтва її творця, у кожній — відбиток часу. У монетах закарбовано відомості про знакові події в історії України та зображення видатних постатей національно-визвольного руху, літераторів, співаків тощо», — прокоментувала науковий співробітник музею Тетяна Гнатковська. Виставка триватиме до кінця року.

Незвисько як унікальна археологічна скарбниця України і місце воєнних протистоянь. Це село на Городенківщині може похвалитися не лише Дністром, який біля Незвиська робить півколо, таку собі мальовничу підкову. Є тут і свої гори: Біла, Червона, Ксьондська. Тож місцеві люди кажуть, що у них Малі Карпати. Мандрівники ж називають це село Наддністрянською Швейцарією, а любителі старовини – археологічною Меккою, де можна простежити зміну культур упродовж десяти тисяч років. Через особливе стратегічне розташування його не оминали і війни.

В меморіальному комплексі "Дем'янів Лаз" представили експозицію з архівних матеріалів, низку історичних документів, які засвідчують переслідування українців, зокрема франківців, НКВС та комуністами.

Участь у відкритті виставки взяв Міністр юстиції Павло Петренко. Перед початком виставки міністр поклав квіти до меморіалу.

В Івано-Франківську нараховується 559 пам’яток архітектури місцевого і п’яти – національного значення.

На сьогодні понад 100 об’єктів-пам’яток архітектури перебувають у жахливому стані.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1905-1906 років.

1905 1 січня у Станиславові народився Микола Ясінський (1905-1945) – легендарний бойовик Української військової організації та Організації українських націоналістів, політв’язень.

З ініціативи громадської організації «Івано-Франківська обласна організація «Чорний Ліс» напередодні «українського великодня» у с. Хриплині вшанували сотенного сотні «Лебеді» куреня «Дзвони» Станіславського 22 ТВ «Чорний Ліс», військового референта Станіславівського окружного проводу ОУН, хорунжого УПА, Лицаря Бронзового Хреста Бойової Заслуги «Знайду» «Шрама» – Бурдина Степана Івановича з нагоди 70-х роковин з дня його загибелі. Він народився 5 січня 1911 (1912) року в с. Хриплин, сьогодні Івано-Франківської міської ради, та загинув 21 липня 1947 року біля станції Хриплин за доносом зрадника.

Переглядаючи електронний архів українського визвольного руху, час від часу натрапляємо на цікаві повідомлення, які стосуються непростих воєнних доль наших земляків. Відразу спадає на думку оприлюднити їх, бо, можливо, ті, хто не має до нього доступу, хотіли б дізнатися більше про долю своїх рідних чи односельців. Разом із тим цікаві факти з минулого або короткі біографічні відомості можуть бути суттєвим доповненням до їхніх життєписів.

У селі Світанку на Рогатинщині відбулося відкриття пам’ятного знака українським січовим стрільцям, який встановлений біля могили січових стрільців при в’їзді у село.

У цій могилі поховано невідомих стрільців, яких не довезли до Свистільницького Коша після боїв на Бережанщині. Кіш у селі перебував з листопада 1915 по червень 1916 року, а згодом перенесений до села Потік.

У Підгірках відбулася святкова концертна програма з нагоди 25-ої річниці відкриття музею-оселі родини Івана Франка.

Гості були приємно вражені оновленою експозицією музею. Це стало можливим завдяки підтримці влади міста, і зокрема, міського голови Ігоря Матвійчука. У 2016 році проведено капітальний ремонт приміщення музею-оселі: замінено вікна, двері, закуплено нові експозиційне обладнання. В 2017 році встановлено нову ковану огорожу, йдеться у повідомленні музейно-виставкового центру, інформують «Вікна».

Однією з важливих пам’яток архітектури м. Галича є церква Різдва Христового (датується ХIII - ХVII століттям, охоронний №090019-Н). Ще наприкінці ХІХ ст. окремі дослідники вважали її княжою престольною церквою, проте з розвитком археологічних досліджень, працею експедиції Я.Пастернака в Крилосі, стала зрозуміла хибність цього припущення. Незважаючи на це, храм Різдва Христового є однією з безцінних пам’яток Галича, що оригінальна своєю архітектурою та цікава історичними подіями.

Що відбудеться, коли в місто повернуться старовинні будинки зі своїм першим обличчям, де у Франківську знаходяться занедбані і забиті дошками портали часу, як люди таємно тужать за красою, чому є надія на те, що Франківськ не тільки поверне собі давній шарм і дух, але й набуде нового вишуканого звучання в сучасному світі....

На початку ХХ ст. українська громада складала трохи менше ніж п’яту частину мешканців Станиславова. Згідно зі “списком людності” за 1911 р., у місті проживало 18,5% (5624) греко-католиків, тобто українців. Разом з тим тодішні українці, чи як вони себе називали, русини, були активною і свідомою громадою.
Згадаймо кількох знаних українців Станиславова.

Організатором таких екскурсій в обласному центрі спільно з провідними екскурсоводами виступило управлінням міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій облдержадміністрації.
Сезон щонедільних безкоштовних екскурсій у Івано-Франківську проводився уже вшосте.

У 2017 році відбулось 15 екскурсій, участь у них взяли близько 500 осіб.