Виставка "Місто, якого немає" відкриється в Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї.

Виставка відкриється 18 серпня у Краєзнавчому музеї о 15.00.

У Калуші візьмуться за реконструкцію концертного залу, який за два-три роки стане мультикультурним центром. Наразі місто завершує підготовку документів для залучення серйозних грантових коштів із Євросоюзу.

Управління економічного розвитку міста продовжує роботу, щоб отримати грант на реставрацію концертного залу в Калуші. Проект цікавий тим, що заявку місто подає разом із румунським містом Сеїні. Часу залишилося — менше місяця, інформують "Вікна".

Старший науковий співробітник музейно-виставкового центру Калуша Іван Тимів оприлюднив зібрану інформацію про давні єврейські товариства та організації в Калуші.

Історія забудови центральної частини Калуша уже частково висвітлювалася у публікаціях Володимира Грабовецького, Михайла Коломийця, Уляни Паньо, Андрія Костишина, інформують "Вікна".

В могилі, за підрахунками науковців, лежать останки щонайменше 50 жертв.

Поховання кілька днів тому виявили працівники "Прикарпаттяобленерго", які прокладали в землі кабель поруч із єврейським кладовищем на провулку Матросової в Івано-Франківську. За словами очевидців, робітники намагалися одразу закопати яму з останками, проте місцеві мешканці не дозволили їм цього зробити та зателефонували в поліцію, пишуть Франківчани.

Про це йшлося під час зустрічі голови Верховинської райдержадміністрації Олега Лютого із почесним доктором організації об’єднаних націй з питань науки, культури та захисту людини Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО Андріаном Алискевичем, внуком Михайла Ломацького, який учителював у с. Голови Верховинського району.

Національний банк України з 15 серпня 2017 року вводить в обіг дві пам'ятні монети “Косівський розпис": монету зі срібла номіналом 10 грн та монету із нейзильберу номіналом 5 грн.

"Монети "Косівський розпис" присвячені яскравій перлині українського народного мистецтва – косівській кераміці, яка отримала свою назву від міста Косів Івано-Франківської області.

У рамках XXIV Міжнародного Гуцульського фестивалю у місті Коломиї у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Кобринського пройшла XXI науково-практична конференція під назвою «Український феномен Гуцульщини: національний та європейський контекст».

Сучасний іванофранківець навряд чи замислюється, якими небезпечними бувають блискавки. А от на пожовклих сторінках давньої преси заголовок “смерть від блискавки” повторюється зі страхітливою регулярністю. Сто років тому це грізне явище приносило немало лиха й ставало причиною багатьох випадків.
В червні 1910 р. малий хлопчина-пастушок пас корову в селі Драгомирчани під Станиславовом. Раптово налетіла гроза, сховатися було ніде. В небі засяяли блискавки й перестрашений пастушок заліз… під корову. І треба ж було такому статися, що блискавка вдарила саме в бідолашну тварину. Корова загинула, але хлопчик залишився живим і неушкодженим.

22 серпня 2017 року о 10:00 – відбудеться судове засідання, Шевченка, 16, зал №6. Суддя Калашник В.О.
Міська влада буде судитись проти Краєзнавчого Музею за музейні площі.

а ось декілька цікавих деталей, щоб легше розібратись у питанні:

Національний заповідник «Давній Галич» спільно з районною газетою «Галицьке слово» розпочинає проект, присвячений передруку цікавих статей і заміток про Галич та його околиці у періодиці ХІХ – першої половини ХХ ст. Із нагоди відзначення 80-ти літнього ювілею віднайдення відомим українським археологом Ярославом Пастернаком (1892–1969) фундаментів галицького кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці середини ХІІ ст. та поховання фундатора цієї святині – князя Ярослава Володимировича «Осмомисла» (бл. 1134–1187), вважаємо за доцільне пілотну статтю нашого проекту присвятити саме цим подіям.

В Івано-Франківську понад 500 будівель внесені до реєстру пам’яток. Близько 80 % із них – житлові будинки. За законом, відповідати за стан будинку мають його співвласники, тобто – самі мешканці. «Репортер» пішов у гості до франківців, які живуть у пам’ятках архітектури, розпитав про переваги й труднощі життя у такому будинку, а ще зібрав поради експертів…

Аварійний шарм

На нинішній вулиці Грушевського, 7 завершили будову приміщення для філії краківського страхового товариства «Флоріанка».

На початку ХХ століття площа Міцкевича так і називалась, а теперішня вулиця Вітовського мала ім’я польського поета Гославського. Там, на розі, досі стоїть двоповерхова кам’яниця, яку добре видно на поштівці 1901 року. У плані будинок Г-подібний і збудований на місці двох старіших.

Літній Івано-Франківськ плавиться від спеки, на вулицях помітно менше людей і відчувається розслаблено-відпочинкова атмосфера. Сто років тому газети називали літні місяці «огірковим сезоном». Судячи з повідомлень преси, в старому Станиславові панував дуже схожий настрій, але виїзд на відпочинок був не лише особистим вибором, а й даниною моді. Адже залишатися влітку в душному місті у світської публіки вважалося поганим тоном. Де ж містяни проводили свій відпочинок?

Громадська ініціатива "Франківськ, який треба берегти" взялася за ремонт старовинних дверей у пам'ятці архітектури на вулиці Грушевського, 42. Реставратори наштовхнулися на цінну і загадкову знахідку.

До рук івано-франківських реставраторів потрапили унікальні двері кінця ХІХ століття. Коли майстри зняли верхній шар фарби, то здивувалися – перед ними відкрився справжній шедевр столярського ремесла, – йдеться у сюжеті ТРК "Вежа".

Вбивство як засіб боротьби з політичними опонентами широко використовувалося радянською карально-репресивною системою. Матеріали кримінальної справи №1175 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області демонструють механізм, як радянські спецслужби залучали для фізичного знищення керівництва ОУН-УПА арештованих повстанців.

Протягом багатьох століть поряд з нами, українцями, живе такий древній народ, як євреї. Чи так багато ми про них знаємо? А особливо про їхню історію в нашому краї. На жаль, здебільшого наша уява про них наповнена стереотипами, пересудами та здогадками. Спробуємо сьогодні, дорогі читачі, відкрити для вас кілька сторінок з їхньої історії в Галичині на прикладі міста Коломиї – столиці Покуття.

Виконавчий комітет Калуської міської ради надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вулиці Шевченка. Йдеться про Краєзнавчий музей Калущини, де планують реставраційно-ремонтні роботи.

Як повідомив начальник відділу архітектури і містобудівного кадастру Калуської міської ради Роман Кузик, у музеї планують здійснити внутрішні оздоблювальні роботи та облаштувати зовнішню каналізацію, передають "Вікна".

В Івано-Франківську художник Роман Бончук з командою відреставрує ще одні старовинні двері.

Вже незабаром на реставрацію заберуть двері з вулиці Січових Стрільців, 54. Про це у соцмережі Фейсбук повідомив Роман Бончук, пише Фіртка.

Станиславів (нині Івано-Франківськ) наприкінці липня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

В останні дні липня 1907 року мешканцям Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) завдавала великих клопотів банда хатніх злодіїв. Непрохані гості внадилися до будинків заможних міщан, які проводили літо поза містом. Злодюги, хоч і не здобували великих скарбів, викрадали з помешкань усе, що потрапить під руку.

Боротьба українського народу за незалежність супроводжувалася значними втратами як серед особового складу воюючих підрозділів УПА, так і в середовищі підпілля ОУН, розгалужена мережа якого діяла й на Калущині. Людські втрати були результатом не лише прямих бойових зіткнень повстанців з внутрішніми військами СРСР, що виникали внаслідок улаштованих засідок, перевірки лісових масивів, а й цілеспрямованих акцій, скерованих на ліквідацію повстанських криївок. Такі операції районні відділи НКВС готували, спираючись на інформацію, отриману від своїх агентів, яких було чимало в середовищі підпілля ОУН і повстанських відділах.

Таким чином, музей, який входить до виставково-музейного центру міста, готується до свого 25-ої річниці відкриття музею. Чвертьвіковий ювілей музей-оселя родини Франка офіційно відзначить 30 серпня цього року, інформують "Вікна". На ремонтні роботи з міського бюджету виділили 100 тисяч гривень.

Сьогодні, 6 серпня, в с. Ясень, що на Рожнятівщині, презентували відновлений старовинний млин, побудований ще в 30-х роках.

ГО “Українська Жіноча Варта” взяла в оренду цей млин і за допомогою місцевої громади реставрувала його. Млин не працював протягом останніх кілька десятків років. До речі, у млині буде wi-fi. Також тут створять Музей хліба, де експонуватимуться атрибути традиційного пекарського мистецтва на Прикарпатті. Жителів Івано-Франківщини, які мають такі раритети, можуть віддати їх до музею.

У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся круглий стіл на тему «Памво Беринда — видатний син Галицької землі». У ньому взяли участь люди, які зацікавилися його життям і творчістю. Це працівники Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко, Марія Костик, журналіст Мар’ян Грінер, іван Драбчук, бібліотекар Богдана Кривоніс, яка власне і виступила ініціатором такого засідання. Приємною несподіванкою було й те, що того дня до Галича завітала аспірант кафедри української літератури ЛНУ ім. І. Франка Юлія Сливка, яка працює над кандидатською дисертацією про життя і творчість П. Беринди, а тому добре обізнана про цього історичного діяча.

Вже другий рік тривають розкопки біля "замкової " криниці у Калуші. Всі знахідки краєзнавці відносять до музею.

Калуські активісти та краєзнавці з 1 квітня 2016 року проводять розкопки на території міста. Зокрема, біля «замкової» криниці. Василь Фіцак, один з організаторів розкопок поділився з "Вікнами" цікавою інформацією:

В івано-франківському видавництві «Симфонія форте» побачила світ книжка «Архітектура Івано-Франківська (Станіславова) міжвоєнного періоду 1920—1930-х років» Ігоря Гаркота, знаного спеціаліста цієї галузі. Він адресував її не тільки архітекторам, історикам, культурологам, краєзнавцям, а й усім, кого цікавить те, як вплинули на формування обличчя обласного центру Прикарпаття споруджені в різні часи будівлі громадського, сакрального та житлового призначення, котрі дійшли до нас.

Медики кажуть, що пияцтво шкідливе для здоров’я. Втім, саме завдяки зеленому змію Івано-Франківськ має симпатичну споруду Народного дому «Княгинин», за адресою Галицька, 86.

Директор Краєзнавчого музею Ярослав Штиркало пояснює “Репортеру”, що позов виник після того, як він відмовився передати третій поверх ратуші під зал засідань.

Ярослав Штиркало каже, судовий позов отримав вже після показового представлення підвалів ратуші.

Славного героя УПА — курінного УПА, майора Павла Вацика («Прут», «Дмитро») урочисто спом’янули в його рідному селі Заріччі Надвірнянського району з ініціативи ГО «Івано-Франківська обласна організація «Чорний ліс» та з нагоди 100-річчя від дня народження командира. Після богослужінь парафіяни обох конфесій прийшли до пам’ятника курінному «Пруту» в центрі села, біля якого настоятель церкви Пресвятої Богородиці УПЦ КП о. Михайло Купчак та отець Сергій Белдик УГКЦ відправили панахиду за упокій душі його та інших повстанців, полеглих у бою з військами НКВС. Учасники заходу заспівали загиблим «Вічную пам’ять», військові віддали шану триразовими сальвами.

Австрійці вміли ставити пам’ятники. Згадаймо Адама Міцкевича – єдиний пам’ятник у Франківську, який дійшов до нас з імперської епохи, хоч і сильно модернізований у міжвоєнний час. А міг бути ще один!