У місті розпочали підготовку до відзначення річниці створення УПА. Зокрема, розпорядженням першого заступника міського голови Галини Романко створено робочу групу для вшанування загиблих воїнів УПА в лісовому масиві мікрорайону "Підгірки".

В лісовому масиві мікрорайону "Підгірки" планують встановити пам’ятний знак на місці загибелі воїнів УПА, інформують"Вікна".

Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради повідомило, що в Калуші розпочато капітальний ремонт меморіального музею «Калуська в’язниця», що на вул. Січинського, 6.

У коментарі «Вікнам» начальник управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдан Грущак зазначив, що загалом на ремонт «Калуської в’язниці» виділено 300 тис. гривень. Термін завершення капітального ремонту наразі невідомий.

Днями у селі Серафинці Городенківського району відбулася святошна академія з нагоди 145-ої річниці від дня народження віце-президента Національної Ради ЗУНР, уродженця Серафинців Лева Бачинського.

У вшануванні пам’яті одного із творців Соборності України взяли участь голова райдержадміністрації Роман Жичицький, депутат обласної ради Іван Приймак, керівники громадсько-політичних організацій, підприємств, установ та структурних підрозділів райдержадміністрації, а також громадськість району.

Бути хорошим продавцем – то справжнє мистецтво. Сто років тому в Станиславові теж добре розуміли, як це непросто – продавати.
В 1901 р. газета "Кур’єр станиславівський" надрукувала цікаву статтю про "ґречність у продажу", де основною рисою хорошого продавця була названа безмежна терплячість.

Станиславів (тепер Івано-Франківськ) з околицями в липні 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

Увечері 17 липня 1907 року на давньому міському цвинтарі Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) зібрався чималий гурт молодих людей, здебільшого поляків. Вони прийшли вшанувати пам’ять похованого тут 20 років тому Аґатона Ґіллера, одного з організаторів Січневого повстання 1863 року, з життя якого можна було списати гостросюжетний роман.

Ідея відновлення літописного Успенського собору в с. Крилосі Галицького району виникла ще у 90-х роках минулого століття. Проте тоді справа не дійшла до її реалізації. Нині вона отримала нове життя: створено Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського собору, засновниками якого виступили блаженнійший Святослав (Шевчук), архієпископ і митрополит УГКЦ Володимир (Війтишин), голова Івано-Франківської облдержадміністрації Олег Гончарук, депутати Верховної Ради України Анатолій Матвієнко, Михайло Довбенко та ін., а міський голова Івано-Франківська (роки праці 1998—2006 рр.), народний депутат України 5-6-го скликань Зіновій Шкутяк став виконавчим директором Фонду.

Впродовж 15-ти років в Калуській загальноосвітній школі №4 діє зразковий краєзнавчий музей «Істрія рідного краю». Його було започатковано на базі шкільного дослідницько-пошукового клубу «Пам’ять» з ініціативи вчителя історії, члена Спілки краєзнавців України, лауреата премії Констянтини Малицької Світлани Загребельної.

Особливу увагу тут приділяють розвитку дзвоноливарства та історії роду Фельчинських, які прославили цим ремеслом Калуш, інформують «Вікна» з посиланням на «НК».

У неділю, 21 липня 1912 року, Станиславів виглядав так само, як Івано-Франківськ перед Різдвом чи на Великдень. Місто наче вимерло: на вулицях ні душі, порожні цукерні, кав’ярні, більярдні, у кутках дрімають кельнери. Хоча ні! Люди є, але вони не затримуються у центрі й великими тлумами сунуть вулицями Казимирівською (Мазепи) та Баторія (Короля Данила) на околицю міста. Давайте підемо за ними і дізнаємось, що ж там відбувається.

Дванадцять хвилин у повітрі

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1903 році

1903 На початку року до станиславівської тюрми «Діброва» зі Львова привезли 200 в’язнів, які брали участь у тамтешніх заворушеннях. 11 січня вони вчинили бунт вже на новому місті — трощили меблі у камерах, ламали двері. Жандармерії за допомогою військових вдалося приборкати бунтарів, скрутивши 16 головних підбурювачів.

На будівлю івано-франківської міської Ратуші чекає масштабна реконструкція. Попередній проект уже готовий та чекає на коригування архітекторів.

Першочергово місцева влада планує облаштувати музей історії Івано-Франківська. Для цього необхідно розібрати старі приміщення, а цікаві знахідки стануть основою майбутнього музею, пише Побудовано.

У 1732 році неаполітанський священик Альфонс Лігуорі створив конгрегацію, тобто монаше згромадження, Святого Ізбавителя. Латиною «ізбавитель» – «redemptor», тож новий чин отримав паралельну назву – редемптористи. Його девізом стали слова 129 псалма: «Велике в нього відкуплення».

На Меморіальному цвинтарі чудом зберігся готичний надгробок Зиґмунда Мрочковського (1837-1888). Він був начальником окружного цивільного шпиталю – аналогу теперішньої обласної лікарні. У краєзнавчій літературі відомостей про нього небагато – ніби він заразився тифом біля ліжка хворого і передчасно помер.

Набагато більше цікавих фактів про лікаря наводить письменник Горацій Сафрін у своїй автобіографічній книзі «Комічні і особ­ливі історії мого життя».

Наукові працівники відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич» взяли участь у науково-практичному семінарі «Цифрові технології в музейній справі», що відбувся цими днями у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського у Коломиї.

Металевий тризуб, якому понад 75 років, знайшли у Нижньому Вербіжі, що на Коломийщині. Цей український символ виготовили учасники української військової організації, яку в селі в кінці 30-х років організував Гнат Семенюк. Саме його родина і переховувала реліквію у старій хатині.

З вересня минулого року у Калуші проводять археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв репресій тоталітарного режиму. На місці імовірних захоронень вояків ОУН-УПА розкопали замову криницю. Таємницю її призначення науковці та краєзнавці ще розгадують. Поряд із криницею активісти натрапили на підвал головної замкової резиденції.

Відомо, що Іван Франко був законодавцем літературної моди, моди на вишиванку в поєднанні з європейським костюмом. А ще, виявляється, — завзятим рибалкою, який запровадив моду запровадив «зелений» (сільський) туризм. По-модному відпочивав і в Калуші за маршрутом «Підгірки — Лімниця».

Про це йдеться у розвідці кандидата історичних наук, доцента кафедри філософії Львівського національного аграрного університету Наталії Мисак, інформують «Вікна».

«Ні рибки гранатами поглушити, ні по селу походити»: з історії руху опору УПА радянській владі в с. Старий Лисець

У кінці липня 1944 р. внаслідок наступу 575-го стрілецького полку радянської армії село Старий Лисець Тисменицького району було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Але нові окупанти – совіти – відновили довоєнний репресивний режим.

Як повідомляли «Вікна», у лісі, неподалік Калуської центральної районної лікарні, розкопали криївку УПА. Всередині знайшли набої, гільзи та уламки гранат. Найімовірніше, з цієї криївки підпільники відстрілювалися. А потім, втративши надію вирватися з оточення живими, підірвалися вибухівкою. Тоді, вдосвіта, 6 вересня 1945 року, загинули шестеро: найстаршому виповнилося 31 рік, наймолодший — ледь переступив повноліття.

На місці колишнього колгоспу в селищі Обертин Тлумацького району віднайшли старі руїни єврейського поховання. Тут планують спорудити меморіальний комплекс.

За часів радянської влади надмогильні плити використовували як будівельні матеріали. Уродженець Обертина, підприємець та депутат обласної ради Богдан Станіславськийвикупив землі колишнього колгоспу у приватну власність. І залишити знахідки без належної поваги не зміг.

Про це повідомили автори книги "Легенди Калуша" Ян Чарнецький та Ігор Іванюченко.

Автори надіслали книжку «Легенди Калуша» до Посольства Республіки Польща в Україні та Посольства Ізраїлю в Україні, інформують "Вікна".

Один із атворів книги Ян Чарнецький зауважує:

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки діє однойменна виставка, присвячена 120-річчю від дня народження нашого краянина, письменника і драматурга Андрія Баб’юка (літературний псевдонім – Мирослав Ірчан).

Про Івана Франка та місто було написано уже багато статей та публікацій, а відомий краєзнавець Богдан Гаврилів навіть видав однойменну книгу «Іван Франко в Станиславові». У 1962 р. місто було перейменовано на честь відомого письменника. Та чи дійсно так багато поєднує наше місто з життям Каменяра? Ми хочемо поділитися з вами нашими здобутками у відповіді на це питання.

До 18 липня поляки та коломияни прибиратимуть польський цвинтар.

Це молоді активісти, які мають на меті віднайти поховання своїх предків та зберегти історичну пам’ять, інформує НТК.

Ворохта і Станиславів (тепер Івано-Франківськ) на межі червня та липня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

Продовження серіалу. Попередня серія – «Панство проти простацьких шпацерів й інші трафунки».

Наступної неділі, 16 липня, у Калуській центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відзначать роковини загибелі героїв бою під Бродами з дивізії "Галичина" під орудою командира сотника Дмитра Паліїва.

Відзначення розпочнеться о 16.00 з виставки відзнак, нашивок, нагород, газет, фото, платаків та інших артефактів часів дивізії "Галичина", інформують "Вікна".

Після війни поляки вбили понад 100 жителів с. Завадки Мораківської Сяніцького повіту, 40 — с. Терки Ліського повіту, 540 — Старого Люблинця, 400 — Горайця, близько 350 — с. Павлокоми Березівського повіту, 720 — с. Пискоровичів, 124 — с. Малковичів, 194 — с. Верховини Красноставського повіту, в т. ч. 65 дітей до 11 років. А ще були села Ліщова Долішня, Ямна, Брижава, Улюч, Явірник, Рибатова, Загір’я, Заршин та багато інших.

Вдивляюсь у миле, майже дитяче обличчя з високим чолом і дещо кирпатим носиком. На плечі змійками спадають пишні дівочі коси. Невже ця миловида панянка з єврейським корінням посідала одну з керівних посад у Калуському надрайонному проводі ОУН і виклично кинула суддям військового трибуналу: «Я була і залишаюсь переконаною націоналісткою»? Розгадка такої поведінки дівчини криється у способі життя її предків.

На конкурс проектів, який сьогодні відбувся у Калуші, винесли, зокрема проект, який стосується у впорядкування старого кладовища.

Як повідомляли "Вікна", за прибирання старого кладовища у Калуші ще восени взялися двоє активістів — учасник АТО Олександр Коваль та мандрівник-дослідник Василь Фіцак. Натрапивши на зруйноване поховання 20-річної польки Станіслави Горської,вони вирішили не лише прибрати на могилі, а і замурувати гробницю, в якій на той час були купи сміття.

Сьогодні міський голова Ігор Матвійчук в ході робочої наради урочисто передав управлінню освіти міської ради та управлінню культури національностей та релігій міської ради 39 примірників книги "Калуш на давній поштівці та фотографії", яку було видано з нагоди 580-річчя першої письмової згадки про Калуш.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1902-1903 роках.

1902 У будинку пані Розенбергової на вулиці Собєського (Січових стрільців, 24) пан Фішер відкрив новий ресторан «Ройяль», який знаходився тут до 1909 року. Кілька кімнат у будинку до 1904-го займало робітниче товариство «Гвязда» («Зірка»).