Через два роки Гошівському василіянському чоловічому монастирю Преображення Господнього УГКЦ на Ясній Горі в селі Гошеві на Долинщині сповниться 510. Але й досі чимало подій, пов’язаних з його історією, залишаються невідомими і для науковців, і для краєзнавців. Зокрема і заснування першого монастиря в урочищі «Чорний Ділок» площею орієнтовно 1 кв. км, що притулилося з півдня до підніжжя Ясної Гори. Урочище має понад два десятки різноманітних кутків зі своїми назвами і приховує чимало таємниць.

Автором книжки під назвою «Архітектура Івано-Франківська (Станіславова) міжвоєнного періоду 1920 – 1930-х років» став колишній архітектор Франківська Ігор Гаркот.

«Ці'ю темою я зацікавився ще зі студентських років. Я збирав матеріали, я фотографував, я цікавився. І як результат маємо книжку», - каже автор, пише Фіртка з посиланням на Побудовано.

Ви вважаєте, що у нашому місті є лише один Станіславський феномен – літературний? Ні, насправді їх є три! Бо ж маємо ковальський феномен, який прославив Франківськ своїми фестивалями та прикрасив його оригінальними кованими скульптурами. А ще в нас є феномен краєзнавчий. І нині – саме про нього.

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка розпочала діяти книжкова виставка присвячена 100 річчю від дня народження єпископа Івано-Франківської Української Греко-Католицької Церкви – Софрона Дмитерка.

Як і впродовж декількох століть, міська ратуша залишається центром усіх культурно-масових, розважальних подій, а також популярним місцем зустрічей. Тут відбувалися важливі історичні події, на площі Ринок у всі часи було людно і гамірно. А що ж за стінами? У приміщенні ратуші впродовж майже 60-ти років розташовується Краєзнавчий музей. Проте, цілком імовірно, ця споруда матиме ще чимало інших суспільних призначень, і не обов’язково музейного характеру. З кожним роком вона отримує дедалі більше можливостей і стає стильною на вимогу часу.

У читальному залі Державного  архіву Івано-Франківської області яблуку ніде впасти! Відвідувачів не зупиняє навіть те, що архівна установа знаходиться далеко від центру міста, на вул. Гетьмана Сагайдачного, 42-а. Якщо раніше  архівними джерелами користувалися здебільшого науковці, то тепер серед відвідувачів немало звичайних громадян. Яку ж інформацію вони розшукують в архіві? Звернемося до статистики. За минулий рік у читальному залі ДАІФО користувачам видано 7794 одиниці зберігання. Працювало 246 дослідників, з них 25 іноземців з Польщі, Канади, Німеччини, Ізраїлю, США. Загалом архів у 2016 році відвідали 44 іноземці. 

Місто Станиславів я побачив уперше у 1869 році, коли воно по великому вогні відбудовувалось, головно заходами бурмістра д-ра Ігнатія Камінського, адвоката в Станиславові. Я там приїздив із Тисмениці здавати екзамени четвертої кляси, нормальної школи, а відтак прийняли мене до першої гімназійної кляси і там я був цілу гімназію. Станиславів був тоді невеликим містом, бо число його населення доходило до 13000 мешканців.  

Сучасні іванофранківці вже звикли до страйків водіїв маршруток, але навряд чи хтось пригадає, щоб страйкували … кінотеатри. Проте в історії нашого міста був і такий протест. 16 лютого 1928 р. власники кінотеатрів у Львові оголосили страйк, і до них приєдналися їхні колеги зі Станиславова. В ті часи власники кінотеатрів мусили сплачувати значні податки, тож вони звернулися до влади з проханням про їх зменшення.

Колекціонер та дослідник гуцульського строю Богдан Петричук живе у колоритному селі Бабині на Косівщині. Богдана знають далеко за межами Прикарпаття – він зібрав велику колекцію гуцульських старожитностей, охоче проводить екскурсії імпровізованим музеєм, дає майстер-класи.

На хату Петричука в Бабині вкаже кожен і впізнаєте ви її одразу. «Богдан живе в дідовій хаті, побачите ще з дороги», – каже жінка, яка при дорозі пасе козу.

Пропонуємо дізнатися про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1899-1900 роках.

Цьогоріч юридичний інститут Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника відзначає своє 25-ти річчя.

З цієї нагоди Асоціація випускників юридичного інституту презентувала в Івано-Франківську перший український переклад Цивільного кодексу Галичини 1797 року, пише Фіртка.

28 травня 2017 року у м.Івано-Франківську відбувались урочистості присвячені святкуванню Дня Героїв.

У Калуші відновлюють туристичний маршрут старою частиною міста. Його вдосконалили і вдвічі розширили, включивши багато історичних цікавинок. У такий спосіб планують зацікавити калушан історією рідного міста, а туристам — показати його родзинку. У перспективі — оновлення екскурсії «Калуш промисловий».

У Калуші відновлюють туристичний історичний маршрут «Старе місто».

У неділю, 4 червня, в Музеї Етнографії та Екології Карпатського краю в місті Яремче відбудеться акція “Ніч в музеї”.

У програмі заходу майстер-класи з гончарства від Доладу – майстерня художньої кераміки, виготовлення ляльки-мотанки, гри на трембіті, гуцульських танців від Студія N, приготування бограчу на вогнищі, ладкання та обряд плетіння гуцульських весільних вінків, вікторини, конкурси, гуцульські вечорниці.

У ході кожної війни з’являються військовополонені та інтерновані особи. Ставлення до них буває різним, від доброзичливого до вкрай негативного. Події на сході України в зоні проведення АТО вкрай обурюють як українське суспільство, так і світову міжнародну громадськість ще й своїм агресивним, нелюдським ставленням до захоплених бойовиками українських солдатів. В історії бувало по-різному. Цього року виповнюється 100 років від початку Української національної революції 1917-1921 рр., щораз більше виявляється нових фактів та документів – наша картина тих подій стає все більш точною. Цього разу хочемо відкрити для Вас, дорогі читачі, маловідому сторінку нашої галицької історії – як ми утримували полонених та інтернованих поляків в часи ЗУНР.

29 травня 2017 року голова райдержадміністрації Микола Попович та голова районної ради Павло Андрусяк зустрічали в Галичі Миколу Томенка, українського політика, громадського діяча, засновника проекту «7 чудес України».

Як відомо, у 2016 році Галич став фіналістом даного проекту і наразі триває робота по проведенню інформаційної та просвітницької кампанії щодо туристичної привабливості міста.

28 травня у селі Рудники, Івано-Франківської області відбулось відкриття відновленої криївки.

Кошти на відновлення криївки виділено обласною державною адміністрацією відповідно до Комплексної цільової програми розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки.

Впродовж 25–27 травня 2017 року в Івано-Франківську та Княжому Галичі (с. Крилос) провідні медієвісти Білорусії, Польщі, Росії, Сербії й України порушили складне коло наукових питань в царині термінології та методології досліджень Русі. Організаторами ІІІ Міжнародної наукової конференції з циклу Colloquia Russica виступили Центр медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна), Національний заповідник «Давній Галич» (м. Галич, Україна) та Ягелонський університет (м. Краків, Польща).

Знайдені поблизу села Вікторів Галицького району у бідоні документи ОУН-УПА були передані по акту поступовцями для реставрації львівському Національному музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».

Від довгого зберігання у ґрунті бідон пошкодився, на ньому видніється діра, ймовірно від кулі. Через це знахідка була частково залита водою, тому знайдені документи потребують реставрації. Історики припускають, це архіви УПА.

У рамках реалізації проекту ЄС « Івано-Франківська область – край для туризму» у 2016 році проведено моніторинг технічного стану і наявності інформаційних щитів, розміщених біля визначних туристичних атракцій в області. За результатами моніторингу обрано 30 об’єктів, поруч з якими було заплановано виготовити і встановити нові туристично-інформаційні стенди.

В обласній раді представили найвищі нагороди УПА – Хрести Бойової Заслуги та Хрести Заслуги, які будуть вручені нащадкам лицарів УПА до 75-річчя Української повстанської армії. Ініціатори проекту представили наразі лише кілька нагород.

45-хвилинне німе кіно – документальна кінохроніка Станиславова, Станіслава та Івано-Франківська 1917 – 2017 років.

Кінопроект “Моє місто. 100 років на екрані” презентували у дворику Івано-Франківського національного медуніверситету у суботу, 27 травня. Відеоряд супроводжував живий музичний супровід струнного ансамблю «Quattro corde» у поєднанні із сучасним електронним сетом від «хaoRa».

У Калуші з презентацією унікального видання «Легенди Калуша» побували її автори, колишні калушани Ян Чарнецький та Ігор Іванюченко. Автори просто «сипали» ідеями для брендування міста, перетворення Калуша на туристичну родзинку Прикарпаття.

Нагадаємо, що книга «Легенди Калуша» вийшла друком завдяки самим калушанам. Саме вони долучилися фінансово, дізнавшись про ідею авторів видати легенди Калуша, частина яких була на друкована на «Вікнах» у блозі Яна Чарнецького.

Станиславів (Івано-Франківськ) наприкінці травня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski, на порталі Збруч.

«Ярослав Пастернак — дослідник «Галицької Трої» — так називалася виставка в Львівському історичному музеї, присвячена 125-й річниці від дня народження славетного українського вченого-археолога.

Напевно, всі чули про мати Терезу – католицьку монахиню, яка 40 років допомагала злиденним, хворим і сиротам в Індії. У Станиславові була своя мати Тереза, хоча правильніше було б казати – тато Теодор. Мається на увазі Теодор Цьоклер (1867-1949), протестантський пастор, довголітній очільник німецької громади, який став справжнім ангелом-охоронцем для багатьох знедолених мешканців міста.

Вкотре рятувальники гасили пожежу на руїнах старої ратуші в історичному центрі Калуша. Близько дев’ятої години вечора пожежники гасили дерев’яну обрешітку та перекриття на другому поверсі будівлі старої ратуші, інформують“Вікна”.

Про причини пожежі офіційні джерела не повідомляють.

У грудні 1980 року в Івано-Франківську після тривалої будови, нарешті, здали в експлуатацію нове приміщення обласного музично-драматичного театру. Піднявшись по сходах у фойє другого поверху, відвідувачі були вражені – всю висоту залу (понад 100 квад­ратів) займало керамічне панно із глазурованого шамоту. Нічого подібного не мав жоден театр на весь СРСР.

«Люм’єр» – один із найкращих кінотеатрів Франківська, тим більше, що справжніх їх у нас два. А ще це найдавніший кінозаклад міста, який через пару років відсвяткує свої 90. Дивно, що досі ніхто не спромігся написати навіть стислу його історію. От і виправимо цю несправедливість.

Хороший «Тон» від творця ратуші

1899 У магістраті оголосили конкурс на спорудження двох шкіл у Княгинині. Збудували їх пізніше: у Княгинин-Селі – п’ятикласну школу імені Святого Юзефа (вулиця Шкільна), у Княгинин-Гірці — семикласну імені Святого Алоїза (тепер СШ № 16 на Вовчинецькій).

1899 У травні почалося будівництво двох великих триповерхових кам’яниць. Одну будував Міщанський банк (Незалежності,15), другу – українська бурса імені Святого Миколая (будинок не зберігся, зараз там готель «Станіславів», Чорновола, 7). Здали їх у 1900 році.

Сьогодні для українця бокс – це не лише вид спорту, а й привід для гордості. Сто ж років тому в Галичині змагання боксерів вважалися чимось екзотичним, а жителі старого Станиславова взагалі не розуміли, чим же вони цікаві. Лише значно пізніше мешканці міста полюбили цей видовищний вид спорту.
В квітні 1912 року у Львові в Палаці спорту відбувся “американський” боксерський матч, який викликав значний інтерес у жителів міста. Преса повідомляла, що такий матч був першим у Галичині, хоч окремі боксерські поєдинки проходили у Львові й раніше.

Олександр Коваль і Василь Фіцак роблять усе, аби допомогти Калушу з розвитком туризму. Зараз чоловіки розчищають старий цвинтар, шукають поховання відомих людей, аби робити екскурсії не гірше, ніж на Личакові у Львові. А на осінь готують у Калуші пивний фестиваль.

Коли сниться могила