Історія Станиславова ХІХ століття умовно поділяється на два періоди: до і після пожежі 1868 року. Зберіглося багато документів, спогадів, фотографій, які висвітлюють «післяпожежну еру». А ось перша половина століття ще мало вивчена і про міське життя ми маємо лише уривчасті відомості. Навіть на простеньке питання – хто був найбагатшою людиною старого Станиславова – не так то й легко дати відповідь. Але ми спробуємо.

У пропонованому виданні відображено події національно-визвольної боротьби ОУН-УПА та політичні репресії радянської влади на теренах Снятинського району в 1940-1950 роках. Автори книги - Ярослав Романюк, Ольга Слободян та Володимир Карий.

Будемо раді зустрічі з Вами 12 травня о 12 годині в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка за адресою: вул. Чорновола, 22.

У Галичі вміють шанувати усе галицьке. Нещодавно тут експонувалась виставка давньої галицької плащаниці, а 10 травня завітала виставка давньої галицької ікони. Зберігаються ці стародавні мистецькі реліквії, що датуються ХVІІІ – ХІХ столітями у Катедральному соборі Святого Воскркесіння м. Івано-Франківська. За межі храму вони вийшли уперше і експонуються у виставковій залі Національного заповідника «Давній Галич».

Сьогодні, 11 травня, в Івано-Франківську відбулась презентація нового історично-мистецького проекту “Моє місто. 100 років на екрані”.

Проект представляє собою 45-хвилинне німе кіно про історію Івано-Франківська, змонтоване з архівних кінохронік. У фільмі є кадри, зняті в часи Австро-Угорської імперії, панування Польщі, гітлерівської Німеччини та СРСР, а також – перших років незалежності.

Калушанин Василь Фіцак та його товариш Олександр Коваль продовжують розчищати від заростей могили відомих людей, що на старому кладовищі Калуша.

Так, днями було знайдено могилу розпорядника державних лісів Ferdinanda Poluszynki, місця і часу смерті якого немає у офіційних відомостях. Василь Фіцак і Олександр Коваль на старому кладовищі Калуша відчистили від заростей декілька поховань, інформують "Вікна".

У Літературному музеї Прикарпаття відкрито виставку «Кроки часу» до 110-річчя від дня народження Ірини Вільде української письменниці, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка.

В експозиції виставки використані матеріали з фондових колекцій Літературного музею Прикарпаття.

Наша адреса:

Отець Юстин Бойко, колишній настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського уставу УГКЦ, закликає врятувати від руйнування унікальний греко-католицький мурований храм, що в селі Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області.

Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) на початку травня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

Як повідомляли «Вікна», книга “Легенди Калуша” з’явилась друком напередодні 580-ї річниці з дня першої історичної згадки про місто завдяки офірам калушан – патріотів рідного краю.

7 травня в Івано-Франківську відбулася нарада, присвячена обговоренню питання відновлення кафедрального Успенського собору ХІІ століття у селі Крилос Галицького району.

Про це у соцмережі повідомив один із авторів, блогер «Вікон» Ян Чарнецький. Книжка «Легенди Калуша» з’явилась завдяки офірам калушан – патріотів рідного краю.

За словами Яна Чарнецького, в книзі ви не побачите жодної реклами:

Організатори обіцяють, що екскурсії в порівнянні з минулорічними будуть доповнені та запрошують всіх на розширений варіант екскурсії центральною частиною Калуша – «Старе місто».

У 2016 році "Краєзнавчий музей Калущини" та Віктор Павлів ініціювали безплатні екскурсії Калушем, на які приходили від десятка до півсотні калушан. Екскурсоводами були тоді ще директор Музейно-виставкового центру Уляна Паньо та тодішній зберігач фондів музею Артур Єфремов, пише КалушФМ.

7 травня в Івано-Франківську за адресою вул. Крива,4а відкрили меморіальну дошку Михайлу Головатому.

Відкриття відбулося в рамках програми "Івано-Франківськ - місто героїв". За весь час існування програми на вулицях Івано-Франківська з'явилось понад півсотні пам'ятних табличок.

Наше улюблене місто, що розкинулося у межиріччі двох Бистриць – Солотвинської та Надвірнянської, у передгір’ї мальовничих Карпат, у самому серці Галичини – Івано-Франківськ – святкує День свого заснування. Видання про наше рідне місто представлені на книжково-ілюстративній виставці „355 років крокує в історії місто Івано-Франківськ” в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.Франка.

Сьогодні, 6 травня, в Івано-Франківську на вулиці Шевченка відбулось урочисте відкриття “Алеї відомих франківців”. Першим увіковічнили Антоні Суханека – всенародного обраного в 1866 році бургомістра Станиславова.

Заборонити встановлювати рекламу на історичних будівлях в центральній частині міста.

Винести це питання на сесію запропонували учасники громадських слухань, які відбулися у Ратуші. Цього разу на обговорення коломиянам винесли питання “Про правила розміщення зовнішньої реклами у Коломиї”. У залі засідань були присутні тільки близько 20-ти осіб.

Станиславів – Станіслав – Івано-Франківськ. Кожна назва нашого міста несе дух певних епох, які назавжди зникли, але збереглися у фотографіях та листівках і з допомогою яких можна здійснити мандрівку вулицями та площами в часі від кін. ХІХ ст. і до сьогоднішніх днів.

На виставці можна простежити, як формувався міський простір, змінювалося архітектурне обрамлення міста, яке з роками росло і розвивалося.

У 1928 році на вулиці 3 Мая закипіла будова. Зводилась непроста споруда, адже проект робив архітектор Станіслав Треля – «батько» ратуші. Подейкували, що кам’яницю будували на замовлення українця – для Станиславова це було справжньою сенсацією. Будинками у центрі володіли євреї, поляки, німці, вірмени, а от українці у кращому разі мали якусь халупу на околиці.

1897 За даними преси, у Станиславові проживає 23905 мешканців.

1897 У зв’язку з тим, що будинок на Тринітарській площі, в якому знаходиться державна учительська семінарія, дещо замалий для цього закладу, до нього від вулиці Шпитальної добудували крило. Автор проекту — інженер Георг Шльос.

Минулої неділі у краєзнавчому музеї, що діє при Чортовецькому дитсадочку «Ромашка» Городенківського району, відкрилася благодійна виставка-аукціон «Справжнє. Відтворення етносу українського роду». Тут представлені роботи косівського художника Василя Дутки.

Довідка:
Теофіл Окуневський (1858—1937)
– галицький адвокат, громадський діяч, політик, посол до Галицького сейму та Віденського парламенту. Проходив адвокатську практику у Станиславові, мав адвокатську контору в Городенці. Уродженець с. Яворова на Косівщині.
Спомини з побуту в Станиславові Теофіл Окуневський написав у 1933 році.

Не секрет, що сучасний Івано-Франківськ буквально потопає у рекламі. Хто б міг подумати, що в далекому 1914 р. Станиславів теж страждав від рекламних «наїздів», і у місті розігрувалися запеклі рекламні «війни».

Франківська активістка Марія Козакевич розробила 200 листівок з фотографіями старовинних дверей Івано-Франківська. Про це вона повідомила у групі "Франківськ Який Треба Берегти".

Міська влада Івано-Франківська замовила ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» виготовлення пілотного зразка іменних табличок для подальшого встановлення на Алеї відомих франківців.

Днями завод виготовив перший зразок такої таблички з бронзи. Вона носить ім’я першого бургомістра Станиславова Антоні Суханека.

Зазвичай перехожі його не помічають, але в Івано-Франківську є цікавий об’єкт, буквально «відроджений з попелу». Ну, не палац Потоцьких чи щось інше, масштабніше, але…

У відповідь на розстріл героїв Небесної сотні в лютому 2014 року людський натовп захопив штурмом будівлю івано-франківського СБУ. Була там і пожежа, палили вхідну браму.

Стан багатьох історичних будівель Івано-Франківська викликає велику тривогу. Проте більшість іванофранківців не замислюється над тим, чи зможуть їхні нащадки помилуватися цими пам'ятками. Сто років тому нашому місту значно більше щастило з меценатами і небайдужими громадянами.
У листопаді 1900 р. "Кур’єр станиславівський" надрукував листа священика Юзефа Пяскевича, який переймався долею парафіяльного костелу (нині Музей мистецтв Прикарпаття).

Минулого тижня з метою національно-патріотичного виховання школярів засобами туристсько-краєзнавчої роботи у Галицькому районі провели учнівську науково-практичну конференцію «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер!».

У заході активну участь взяли учні 8–11 класів Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №2, Галицької гімназії, Дорогівської ЗОШ І-ІІІ ст., Дубовецької ЗОШ І-ІІІ ст., Крилоської ЗОШ І-ІІІ ст.

18 квітня культурний cвіт відзначав Міжнародний день пам’яток та історичних місць (в Україні – День пам’яток історії та культури). Це свято встановлене в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові.

В Івано-Франківську відомий художник і митець Роман Бончук взявся "відновити" знесену на вул. Бельведерській історичну кам'яницю.

Нагадаємо, на початку року одна з будівельних компаній міста знесла на вулиці Бельведерській, 37 історичну кам'яницю та розпочала будівництво семиповерхового будинку, інформує Фіртка.