Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові.

В Івано-Франківську відомий художник і митець Роман Бончук взявся "відновити" знесену на вул. Бельведерській історичну кам'яницю.

Нагадаємо, на початку року одна з будівельних компаній міста знесла на вулиці Бельведерській, 37 історичну кам'яницю та розпочала будівництво семиповерхового будинку, інформує Фіртка.

Один із першовідкривачів українського боксу Осип "Боксер" Хома прожив коротке, яскраве і багате на пригоди життя.

У 15-річному віці втік з дому у Станіславові (Івано-Франківську) та вирушив до Польщі, опинився у портовому місті Гдиня. Високого зросту хлопчина розвинув там свої навички, здобуті у дворових боях. Став членом збірної Польщі з боксу і навіть переміг Олімпійського чемпіона 1936 року в Берліні, німця Герберта Рунге – до сьогодні єдиного німецького надважковаговика, який перемагав на Олімпійських іграх, пише gazeta.ua.

Поява обмінників і валютних міняйл у більшості з нас асоціюється з буремними дев'яностими. Проте, звісно, вони існували в нашому місті ще у давні часи.
У XVII ст. південний бік ратуші прикрашала фігура єврея з бляхи, який тримав у руках велику хлібину з написом "1 гріш". Таку ціну встановлював власник міста, і її ніхто не мав права перевищувати. Але інфляція існувала в усі часи, тож чиновник магістрату щоранку писав крейдою на дошці біля фігури єврея: "Сьогодні 1 гріш = 2,5 гроша". І за цим курсом укладалися ділові оборудки того дня.

У Рогатині відбулася зустріч міського голови Сергія Насалика з командиром турецьких сухопутних військ, генералом Саліхом Зекі Чолаком.

Гості з Туреччини познайомилися з історією Рогатина, оглянули пам’ятник Роксолані, віддали шану полеглим турецьким воякам в Першу світову війну, похованих на Рогатинському цвинтарі.

Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Русалка Дністровая» — перша книга українською мовою в Галичині: загальнонаціональний та європейський контекст» (з нагоди 180-річчя з дня першого виходу).

Конференція відбудеться в м. Івано-Франківську 27 вересня 2017 р. в Івано-Франківському національному медичному університеті.

У центрі Івано-Франківська триває підготовка до для міста. Завершуються ремонтні роботи на вулиці Шевченка, реставрують будівлі, наносять дорожню розмітку.

Не став виключенням і Музей Мистецтв Прикарпаття. Там зараз проводяться ремонтні роботи, відновлюють фасад.

Станиславів наприкінці квітня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski від порталу Збруч.

Наприкінці квітня 1907 року Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) відвідала знаменита німецька феміністка Берта Паппенгайм. У галицькому місті ця громадська діячка з Франкфурта-на-Майні побувала не випадково: вона намагалася активно протидіяти тогочасному сексуальному рабству – торгівлі дівчатами, яких саме з Галичини найбільше вивозили всілякі сутенери.

28 квітня в стінах Івано-Франківського національного медичного університету відкрилась виставка, присвячена 74-й річниці створення Дивізії «Галичина».

Виставка відбулась з ініціативи осередку Наукового товариства імені Шевченка в ІФНМУ (голова — доцент кафедри українознавства Микола Сулятицький).

Вже вдруге експозиція Івано-Франківського краєзнавчого музею поповнилася цінними археологічними експонатами, що їх знайшли поблизу Бурштина учасники групи "пошуковців" BANDA IF.

"Пошуковці" – так називають себе учасники групи BANDA IF – передали за описом в експозицію Івано-Франківського краєзнавчого музею 14 предметів із давнього воїнського поховання.

1896 На вулиці Казимирівській (Мазепи, 10) спорудили дім на замовлення купця Готтесмана. Будинок був прибутковим, тобто власник здавав житло й торгові площі в оренду.

1896 Закрили міську бібліотеку. Вона не мала свого приміщення, тож під приводом збереження книжок їх доправили до магістрату, де зашили в грубе полотно й залишили на тривалий час.

Є люди, які входять в історію у променях світла інших. Хто б зараз згадував про скромного адвокатаМелітона Бучинського, якби не його знайомство з Іваном Франком? Коли нищили старий християнський цвинтар, гробівець Бучинського зберегли саме з цієї причини. Його і сьогодні можна побачити у Меморіальному сквері. Втім, годі шукати пам’ятну таблицю на будинку правника — її просто не має. А от будинок адвоката зберігся — Франка, 27.

У старому Станиславові існував звичай, що коли помирав єврей, хтось із кагалу мусив виступити на його похороні. У траурній промові обов’язково перелічувались усі чесноти та добрі справи покійного.

Одного дня раптово помер такий собі Нафтуля. Був то лайдак, сутенер, шахрай, бандит і великий грішник. Ніхто з очільників громади не хотів навіть слова сказати на поховальній церемонії. Тіло вже дві доби лежало на підлозі, похорон затримувався. Дійшло до того, що встановили нагороду тому, хто добром згадає Нафтулю.

Анотаційну дошку, присвячену знаному франківцю, відкрили на вул. Галицькій, 32 у день його народження.

На дошці подана коротка інформація про відомого дослідника. Також за допомогою QR-коду можна перейти на офіційний сайт програми "Івано-Франківськ – місто героїв", в рамках якої вшанували пам'ять Геннадія Бурнашова, і прочитати повний життєпис людини двома мовами – українською та англійською.

Двом відомим іванофранківцям присвоять почесні звання.

Як йшлося на сьогоднішньому засіданні виконавчого комітету, краєзнавець Михайло Головатий та історик Петро Арсенич стануть "Почесними громадянами міста".

До слова, 7 травня в Івано-Франківську за адресою вул. Крива,4а відкриють меморіальну дошку Михайлу Головатому.

Духовний лідер станиславівських німців Теодор Цьоклер активно займався благодійністю, зокрема утримував дитячі будинки. Це викликало велике роздратування у деяких релігійних фанатиків, які вважали, що пастор переманював католицьких дітей до євангелістської віри. Газета «Євангельський общинний листок» у 1908 р. надрукувала спогади Цьоклера про судовий процес, у який він мусив втрутитися в інтересах свого вихованця. Далі надаємо слово самому пастору (переклад з німецької, друкується зі скороченням).

Сьогодні, 27 квітня, в Івано-Франківську відбувся брейн-ринг, присвячений історії Галича. Організаторами традиційних брейн-рингів є “Поступовий гурт франківців”.

В інтелектуальних змаганнях взяли участь сім команд різного віку, звісно,кожна команда готувалася та очікує на перемогу. Для команд підготували 21 запитання, що стосувались історії Галича, за результатами яких і оберуть переможців.

У житті дуже часто буває, що діти йдуть дорогою своїх батьків. Вони стають політиками, підприємцями, вченими, військовими, через терни до зірок досягають нових вершин визнання. Ті, котрі вирішили присвятити своє життя боротьбі за кращу долю його народу, держави ризикують тим, що їхнє життя стає драматичним і трагічним. Дмитро Вітовський — один із них. Син лідера революції, що увійшла в історію під назвою Листопадовий зрив 1918-го, у неповні 30 років закінчив свій земний шлях. Він — із когорти революціонерів, які прекрасно усвідомлювали, що шлях звільнення кожної нації густо скроплений кров’ю, нашої — так само. Кров’ю чужою і своєю, ворожою і рідною.

У Станиславові початку ХХ ст. було досить багато різних товариств і об’єднань. Об’єднувалися любителі природи, музики, ті, хто прагнув вирішити ту чи іншу міську проблему, прихильники різних політичних діячів.

2017-го минає 180 років від часу виходу в світ «Русалки Дністрової» — першого західноукраїнського альманаху, написаного народною мовою. Його видали в місті Буда (з 1873 р. — Будапешт ) 1837 року члени гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Стільки ж років сповнюється й опублікованій у цьому фольклорно-етнографічному збірнику пісні-баладі про ватажка карпатських опришків першої половини ХVIII ст. — легендарного Олексу Довбуша. Саме опублікованій, адже усно ця історична балада звучала з часу смертельного його поранення Стефаном Дзвінчуком у Космачі 23 серпня 1745 року.

Перші ратуші в Україні ймовірно з’явилися у 14 сторіччі, в основному в західній частині України. У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Пропонуємо добірку одинадцяти найстаріших ратуш, яку підготував портал IGotoWorld.

Коломийська ратуша

27 квітня в Івано-Франківську відбудеться відкриття чергової анотаційної дошки.

На вулиці Галицькій, 32 з'явиться пам’ятна анотаційна дошка відомому письменнику, публіцисту, досліднику ОУН-УПА Геннадію Бурнашову.

Відкриття відбудеться в рамках реалізації програми "Івано-Франківськ - місто героїв".

Кілька сотень уламків кераміки знайшов та приніс до історико-краєзнавчого музею калушанин Василь Фіцак. Більшість артефактів чоловік знайшов у центральній частині Калуша — біля міської Ратуші та кінотеатру «Відродження».

Знахідки датуються XVII-ХХ століттями, розповів "Вікнам" краєзнавець Василь Фіцак:

В рамках відзначення 355-річчя Івано-Франківська краєзнавцю, почесному громадянину міста Михайлу Головатому відкриють анотаційну дошку. Про це під час оперативної наради повідомила секретар міської ради Оксана Савчук.

Відкриття дошки відбудеться в межах програми “Івано-Франківськ – місто героїв”.

В Івано-Франківську незабаром облаштують «Алею Слави». Серед мешканців навіть провели опитування кого б вони хотіли відзначити на ній.

Як інформує Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою, на Алеї встановлять зірку першому бургомістру Станиславова – Антоні Суханеку.

Відкрив засідання заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький. Науковці розглянули ряд питань, зокрема затвердження до друку збірника матеріалів науково-практичної конференції «Авраамічні релігії і Реформація: формування протестантського символу віри й ідеології нової суспільної реформації (європейський й український контекст ідентичності)», звіт археологічного загону про роботу за 2016 р., звіт релігієзнавчо-пошукового експедиційного загону зі збору церковних речей і стародруків у галицьких храмах.

Два прикарпатські міста у другій декаді квітня 110 років тому– очима газети Kurjer Stanisławowski.

Для втихомирення в’язнів слідчого ізолятора у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) у ніч проти 18 квітня 1907 року довелося викликати поліцію і навіть залучати військових. «Було виставлено у бунтівній камері два наряди з зарядженими карабінами, які при найменшій спробі опору мали застосувати зброю. У такий спосіб близько пів на другу ночі в арештах нарешті запанував спокій», – писала в числі за 21 квітня Kurjer Stanisławowski.

Нещодавно в Івано-Франківській обласній універсальній наукові бібліотеці ім. І. Франка відбулось відкриття пересувної виставки “Блаженний Григорій Хомишин у релігійно-церковному та глядацько-культурному житті України”.

Якщо уважно придивитися до зображення станиславівської ратуші, можна помітити, що її перший поверх займали …крамниці. Чітко помітні вивіски, рекламні написи й тенти, якими власники захищали товар від вигорання на сонці.
Очевидно, магістрат поповнював міський бюджет, здаючи приміщення купцям в оренду. Тодішня влада цілком могла собі це дозволити, адже штат міських чиновників був значно скромнішим, ніж тепер, тож місця всім вистачало.