Саме такими словами, за рік до початку Першої світової війни, львівська газета «Діло» у некролозі підсумувала життя відомого свого часу священика о. Ієроніма Бариша. Те, що священнослужителі займали активну життєву позицію, було завжди помітним. Адже багато із них не тільки виконували свої душпастирські обов’язки, але й вели за собою громади. Парохи часто організовували по селах товариства «Просвіти», були активними у протиалкогольному русі, відстоювали права своїх співгромадян у австрійському парламенті чи Галицькому сеймі.
Одним із таких діячів був якраз і о. Бариш.Отець Ієронім Бариш народився 27 червня 1864 року у с. Конотопи Сколівського району Львівської області. Висвячений у 1888 році.  Був одружений на дочці пароха із с. Ямниця о. Антонія Струтинського. Деякий час (у 1889 р.) працював сотрудником при цьому священику у Ямниці, пізніше &n ... Читати далі »

Залізничне місто
Колію через Станиславів протягли в 1866 р. під час прокладення залізничної лінії Львів-Ходорів-Станіславів-Чернівці. Ця залізниця стала другою в Галичині після лінії Перемишль-Львів. Важко уявити, якою рідкістю в ті часи були залізничні перевезе ... Читати далі »

Одноокий з пістолетом
Перед полуднем 26 червня, у будній похмурий день, мешканці Станиславова висипали на вали біля Галицької брами. Натовп вигукував: «Поляки з Калуша йдуть!». У натовпі був і юний «F. C.», якому перед тим мама пошила маленький уланський мундир. Та минали години, а «поляків із Калуша» все не було. Люди потрохи почали розходит ... Читати далі »

В Івано-Франківську представники  ГО «Поступовий гурт франківців» організували круглий стіл, щоб разом із депутатами міста та області, громадськістю, інтелектуальним середовищем та активістами об’єднання «Моє місто» обговорити історико-архітектурний спадок Івано-Франківська, його сучасний стан та стратегічне значення.
Мета круглого столу - сформувати довгострокові плани збереження історико-архітектурної спадщини Івано-Франківська. Для вирішення відповідних проблем планують зобов’язати Відділ охорони культурної спадщини міста та Івано-Франківської області щорічно звітувати про стан історико-культурної спадщини. Також планують провести в місті повну паспортизацію пам’яток, укласти охоронні договори та створити історико-архітектурний заповідник у центральній частині.
Участь у заході взяли архітектори, пам'яткоохоронці, істори ... Читати далі »

5 березня у приміщення історико-меморіального музею Степана Бандери, що у Старого Угринові на Калущині, відбудеться науково-практична конференція на тему «Полковник УПА Василь Андрусяк-«Грегіт»: до сторіччя з дня народження».
Конференція приурочена 65-м роковинам  загибелі командира УПА, Генерального секретаря УГВР, Провідника ОУН в Україні, Героя України — Романа Шухевича.
На конференції будуть представлені найновіші дослідження про діяльність відділів УПА 22 ТВ “Чорний Ліс”, ВО IV “Говерля”, біографічні нариси військових старшин УПА. Відбудеться презентація видань, які відображають період національно-визвольної боротьби під проводом ОУН і УПА.
Організатори просять тих, хто має намір взяти участь в конференції, найближчим часом поінформувати про це.
Матеріали для участі в конференції можна надсилати до ... Читати далі »

5 березня 2015 року в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» Народний депутат України IV, VІ скликань Роман Ткач представив галичанам власну колекцію раритетних видань «Кобзаря» Тараса Шевченка.
На захід завітали працівники Галицької центральної районної бібліотеки, вчителі та учні Галицької загальноосвітньої школи №1, представники районної державної адміністрації, Національного заповідника «Давній Галич» та громадськість.
В минулому народний депутат, а тепер - громадський діяч Роман Ткач розповів про своє захоплення творчим надбанням великого поета, про власну колекцію «Кобзарів» та історію їх видавництва у різні роки.
Колекція налічує 130 видань, найстаріше з яких датоване 1884 роком. Колекціонер привозив їх звідусіль та приймав у подарунок від родичів і друзів.
«Декілька років тому мен ... Читати далі »

На базі обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій відбувся семінар з питань охорони культурної спадщини.
На заході нагородили переможців огляду-конкурсу музеїв історії населених пунктів області. Нагадаємо, що список таких найкращих музейних закладів Прикарпаття було оголошено на проведеному нещодавно засіданні колегії управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації.
Перше місце посів народний історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» (с. Яблуниця Верховинського району), друге місце розділили народний краєзнавчий музей с. Кутище Тлумацького району, а також музей історії школи та мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська, третє – історичний музей с. Заланів Рогатинського району, народний історико-краєзнавчи ... Читати далі »

На Прикарпатті сьогодні 7685 нереабілітованих героїв, велика частина яких – учасники  ОУН та УПА. По селах та містах їх вшановують пам’ятники «Борцям за волю України», але формально вони понад 60 років залишаються у статусі злочинців. Влада незалежної України не спромоглася реабілітувати патріотів, чиї смерті, фактично, забезпечили їй теплі крісла. Тим часом із АТО повертаються учасники нової гібридної війни, які в бюрократичної машини не можуть вибороти собі статус учасника АТО. Історія повторюється? «Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» розпочинає проект «Нереабілітована пам'ять», у якому розповідатиме історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.
У 1991 році в Україні прийняли закон «П ... Читати далі »

В Івано-Франківську Музей мистецтв Прикарпаття відкрив виставку творів Осипа Сорохтея до 125-річчя від дня його народження.
«На виставці представлено 85 творів Осипа Сорохтея, з них 75 робіт належать його родині. Їх люб’язно надала нам невістка художника, Лобов Сорохтей. Більшість сприймають Осипа Сорохтея як графіка та карикатуриста. Ми ж намагались подати його ще й прекрасним акварелістом, майстром олійного живопису», - розповідає науковий працівник Музею мистецтв Прикарпаття Наталія Доскалюк.
За її словами, творам Осипа Сорохтея притаманні декоративізм та площинність.  У графічних роботах домінує виразна і лаконічна лінія, доповнена плямами заливки чи штрихування. Кажуть, це свідчить про темперамент та майстерність художника. Особливо цікавим періодом творчості митця називають його службу у легіоні Січових Стрільців, куди він потрапив у 1914 році, ... Читати далі »

Міські газети щорічно у лютому писали про кохання. Справа в тому, що у Станиславові була цікава уже забута традиція – проведення Старокавалєрського вечора, який завершував сезон карнавалів.
Розповіді про проведення цієї забави знаходимо у польськомовній газеті «Kurjer Stanislawоwski» за різні роки.
Це була, завжди, як писали газети, «елегантна і красива забава». Неодружені мужчини на цій вечірці мали надію знайти свою другу половинку, зрештою, це і було основною метою цього вечора. Ошатна  публіка заповнювала зал, дами вражали своїми туалетами. Працював буфет, цілий вечір без перерви грав польський академічний оркестр.
Забава проводилася зазвичай у залі Зв’язку польських залізничників, який знаходився по вул. Вірменській (тепер – вул. Мельничука).
Вхідний квиток на вечір становив 5 злотих, студенти платили 2 злотих ... Читати далі »

У Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася виставка робіт видатного художника, уродженця Рогатина Володимира Баляса (1906–1980). На відкритті були присутні, крім науковців заповідника, працівники районної бібліотеки, учні Галицької гімназії та Малої академії народних ремесел м. Галича та ін. 
Володимир Баляс – різноплановий митець, який вдало поєднував у своїй творчості графіку й живопис, книжкову ілюстрацію і плакат, дереворит і лінорит, мозаїку, іконопис і навіть скульптурні композиції. 
Народився майбутній художник у Рогатині. З дитинства проявляв надзвичайні здібності до малювання. Навчався у Рогатинській гімназії, Львівському політехнічному інституті, згодом – у Варшавській академії мистецтв. Викладав у Львівській художньо-промисловій школі, брав активну участь у виставковій діяльності міста.  ... Читати далі »

25 лютого минуло 140 років Якову Оренштайну — коломийському євреєві, котрий до початку Першої світової війни був монополістом видавничої справи в Галичині і ввійшов у історію як український патріот.
«Увійшов у історію» — явне перебільшення, бо мало кому відомо про життя цього загадкового чоловіка, котрий загинув за українську справу у варшавському гетто. Ми зустрілися з івано-франківським професором Іваном Монолатієм, який досліджує долю Оренштайна ще з гімназійних літ.
"Зацікавлення єврея Оренштайна недолею українців виникло не на порожньому грунті, тому що недоля єврейська і українська, чи доля двох бездержавних народів, — дуже подібні. Наука доводить, що націоналізм цих двох народів близький, бо вони боролися проти спільного ворога. Яків Оренштайн є свідченням позитивної українсько-єврейської співпраці, тому що він спричинився до того, ... Читати далі »

Міська ратуша віддавна вважається символом Івано-Франківська. Після її передачі в 2012 році у власність територіальної громади міста необхідність ретельно дбати про її вигляд стала не лише моральним, а й юридичним обов’язком міської влади. Натомість останнім часом окраса міста все більше перетворюється на базар. Аби якось виправити ситуацію, на минулій сесії міської ради депутат Володимир Чорноус порушив це питання, зробивши  відповідний запит.
 
Вирішують на словах
«Стан архітектурного ансамблю площі Ринок, де розташована ратуша, викликає постійні нарікання мешканців і гостей міста, – заявив він. – Зокрема, останнім часом обурення громади викликали новорічні атракціони сумнівної естетичної цінності та гучні автозабави доморослих «шумахерів». Тимчасові торговельні споруди, які, за первісним задумом архітекторів, мали стат ... Читати далі »

Герцогство, що мріяло стати королівством
Українських істориків мало цікавить V коаліційна війна. Тоді Англія та Австрія вирішили дати чергову прочуханку Наполеону, але вийшло все навпаки. Російські дослідники теж воліють її менше згадувати, адже їхня армія тоді виступила як союзник французів. І це напередодні 1812 року! Найбільше перебіг тих далеких подій в ... Читати далі »

Вибори. Це політичне явище добре знайоме всім. Особ­ливо коли йдеться про вибори міського голови. Усі стовпи тоді заповнюються агітаційними листівками з мужніми профілями, а в очах кожного кандидата читається заклик: «Обери мене!». Аби посісти омріяне крісло, претенденти муляють очі глядачам з телеекранів, роблять багато корисних справ, раптом дивуючи світ своєю благодійністю.
А тепер уявіть ситуацію, що якийсь кандидат вибори виграв, а потім відмовився бути мером. Уявили? «Я недостойний вашої довіри, – каже він. – І взагалі – то занадто відповідальна длямене посада». Фантастика, бути такого не може, скажете ви. І помилитесь.
Магістрат старого Станиславова складався із двох частин – польської та вірменської. Вірменську громаду очолював війт, який був старший над радниками і найвищим суддею. У 1762 році відбулися чергові щ ... Читати далі »

Найбільші рукотворні гіганти Івано-Франківщини постали в період масштабної індустріалізації краю, що розпочалася в середині 1960-х. Першість серед них ось уже півстоліття утримують 250-метрові витяжні труби Бурштинської ТЕС. На момент введення в експлуатацію вони були найвищими не тільки в Україні, але, не виключено, вели перед у цілому світі!
Бурштинський енерговелетень «ожив» в квітні 1965-го, коли запустили перший з 12-ти його енергоблоків. А дещо раніше, в лютому, завершився монтаж 180-метрової витяжної труби. Її зводила бригада висотників московського управління «Спецзалізобетонбуд». Робота була дуже ризикованою: на гору добиралися по риштуваннях, працювали ні за що не тримаючись… Попри все, здали трубу на чотири місяці раніше плану. В її «тіло» вклали 2 600 куб. м бетону, 250 тонн арматури та 400 тисяч цеглин!
Одразу по тому ... Читати далі »

«Туристичний продукт – туроператор – турист» - під такою назвою в Галичі з ініціативи генеральної дирекції Національноого заповідника «Давній Галич» відбувся семінар-діалог з основних напрямків розвитку туризму та туристичної інфраструктури, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього туризму. До участі в семінарі були запрошені провідні туристичні фірми та агенції області, представники департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури обласної державної адміністрації, управління економіки та відділу туризму Івано-Франківської міської ради, відділу культури і туризму та відділу економічного розвитку і торгівлі Галицької районної державної адміністрації, Галицького національного природного парку, керівники підрозділів Національного заповідника «Давній Га ... Читати далі »

Довідково: Яків Оренштайн був вихідцем із відомої династії друкарі ... Читати далі »

Прикарпатський феномен скульптурної Шевченкіани вражає і захоплює. І справді, як пояснити той факт, що мешканці Івано-Франківщини, котра за кількістю населення посідає 13-те місце з-поміж усіх областей держави, а за територією лише 22-ге, впродовж століття спромоглися спорудити 211 пам’ятників і пам’ятних знаків Кобзареві. Таким здобутком не може похвалитися жодна адміністративна одиниця будь-якого масштабу, зокрема і рідна для Тараса Григоровича Черкащина.
Щодо цього науковці поки що не знайшли вмотивованого пояснення. Та факт залишається фактом, і представники Національного реєстру рекордів у передостанній день минулого, ювілейного в біографії Шевченка, року засвідчили найвище скульптурне досягнення прикарпатців відповідним сертифікатом, пише Україна Молода.
Як не дивно, ще на початках ХХ століття в Галичині, котра тоді входила до складу Австро-Угорщини, укра ... Читати далі »

На сучасному етапі розвитку вітчизняної етнології одним із актуальних завдань є комплексне вивчення етнокультурної специфіки Опілля. Важливою її складовою є дослідження та виділення локальних етнографічних особливостей життєдіяльності населення краю. У цьому контексті слід відзначити, що піднята проблематика на сьогодні залишається малодослідженою. 
Метою етнографічної експедиції НЗДГ 2014 р. було дослідження проблеми духовної культури населення Опілля та її співвідношення з базовими елементами матеріальної та господарської культури, яка відображає сутність повсякденної зайнятості населення краю в духовній інтерпретації, завданням експедиції було дослідити, через певні вміння та навички, володіти певними зняннями які використовували згідно обряду та звичаями при господарюванні. Узагальнити відповідний досвід носіїв, які ще володіють відповідним інформаційним ресурсом, практ ... Читати далі »

Театр – це магічне місце, де можна зануритися у мистецькі пристрасті й відчути творчу енергетику акторів. Театральне життя нашого міста завжди було насиченим, і за свою давню історію обросло численними легендами й бувальщинами. Ми спробували дізнатися про давні й сучасні випадки з місцевого театрального життя, і нас чекали справді цікаві знахідки.
Обласна філармонія (раніше Театр Музичного товариства імені Монюшки)
Загадковий архітектор
Створення будівлі театру розпочалося з загадки. В 1887 р. виникла ідея його побудови й були зібрані кошти. Магістрат оголосив конкурс на кращий проект, і його переможцем став архітектор Мілковський, що запропонував привабливу будівлю з куполом і колонами. Самого архітектора ніхто не знав, на вручення премії він не з’явився. Тому втілювати проект у життя довелося найманим архітекторам –  Кубинському та Лапіцькому ... Читати далі »

У п’ятницю, 20 лютого, у Івано-Франківському краєзнавчому музеї презентували довідник «Будівничі музеї Прикарпаття». У книзі – 41 розповідь про краєзнавців, які все життя присвятили розбудові музейній справі Івано-Франківської області.
Презентацію розпочали хвилиною мовчання у пам’ять про Героїв Небесної Сотні, повідомляє Репортер.
Співавторами довідника є науковий працівник музею Михайло Паньків та директор музею Ярослав Штиркало. Зізнаються, що збирати інформацію про краєзнавців було непросто.
«Мені було навіть дивно, що окремі родини наших колишніх працівників, здивовані були, питали, нащо ми збираємо інформацію, -каже Ярослав Штиркало, –  довелося пояснювати, що хочемо добрий слід залишити про вашого родича і треба було переконувати щось розказати».
Ідея видати статті про краєзнавців окремим довідником на ... Читати далі »

На вулиці Короля Данила, 10 міститься Івано-Франківський обласний шкірно-венерологічний диспансер, у народі – трипдача. Будинок диспансеру старий, ще австрійський. Це навіть не просто будинок, а справжня вілла, яка своїми вежами трохи нагадує середньовічний замок. Серед тамтешніх лікарів популярна легенда про «рідну» кам’яницю.
Колись давно будинком володіла така собі цьоця Роза. Вона була представницею найдавнішої професії і користувалась у місті шаленою популярністю. Клієнтів приймала вдома, і, кажуть, ніхто від неї не йшов незадоволений. А потім цьоця Роза підчепила якусь погану хворобу. Дуже швидко її особисті проблеми стали проблемами ледь не половини чоловічого населення Станиславова. Її проклинали, намагалися натовкти пику. Одним словом, і бізнес, і репутація були безнадійно зіпсовані.
Десь у глибині душі Роза розуміла, що неправа. Тому перед ... Читати далі »

18 лютого у Калуші відбудеться Презентація біографії Василя Бандери.
Захід заплановано на 18 лютого 2015 року. Початок о 15:00. Час презентації — орієнтовно дві години.
Організатор — Музейно - виставковий центр м. Калуша.
Захід заплановано з нагоди 100-річчя з дня народження Василя Бандери.
А відбудеться презентацію у музеї “Калуська в’язниця”, що на вул. Січинського, 19.
Довідка. Василь Андрійович Бандера (* 1915, с. Старий Угринів — † 22 липня 1942, Аушвіц-Освєнцім) — учасник національно-визвольних змагань, член ОУН, син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Олександра Бандери та Богдана Бандери.
Народився у родині українського греко-католицького священика Андрія Бандери і його дружини Мирослави. Був четвертою дитиною в сім’ї. Разом з братом Олександром закінчив Стрийську українську гімназію, ... Читати далі »

11 лютого з культурно-просвітницькою метою на комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» завітали гості з м. Бидгощ, республіка Польща.
Унікальною пам’яткою Бидкоща є Музей водопроводів і каналізації (Muzeum Wodociągów w Bydgoszczy), котрий подає історію та експлуатацію систем водопостачання та каналізації республіки Польщі з 1945 року і аж до сьогодні. Основна частина музею розташована в приміщенні 45-ти метрової вежі в парку Генрика Домбровського, а його філія в старому приміщенні насосної станції.
Музей був заснований в рамках проекту, що фінансується компанією комунального водопостачання та каналізації міста Бидгощ та фонду ЄС. В музейній вежі представлена експозиція старовинних дерев’яних водопровідних труб, гідрантів, вуличних покриттів колодязів, ванн, раковин, лічильників води та іншого обладнання систем водопостачання та канал ... Читати далі »

Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам звичайні оголошення в тогочасній місцевій пресі.
Як відомо, з 16 лютого починається Масляний тиждень, під час якого в багатьох країнах здавна відбувалися народні гуляння й карнавали. В старому Станиславові лютий також був мало не найвеселішим місяцем у році, адже містяни розважалися на численних балах і вечірках. Карнавальні зали, костюми й зачіски дам у ті часи було прийнято рясно прикрашати живими чи штучними квітами. Як бачимо з оголошення, їх можна було придбати, наприклад, у крамниці Яна Михаліка, що знаходилася по вул. ... Читати далі »

Кілька років тому у газеті «Галицьке слово» (див. часопис за 9 листопада 2012 року) була надрукована стаття Ігоря Коваля «Один із фундаторів Богословської академії у Львові». У ній йшлося про одного із славних уродженців м.Галича,  доктора Діонісія Дорожинського. Загалом інформація про нього є  відомою, а оскільки автор, судячи із назви статті, вирішив зупинити свою увагу на його львівському періоді, то окремі факти біографії Д.Дорожинського залишилися поза публікацією. 
Тому, зважаючи на ширше зацікавлення особою цього історичного діяча,  пропонуємо цікаві і до цього часу не висвітлені факти життя Д. Дорожинського та членів його родини.Діонісій Дорожинський (31 липня 1866, Галич — 2 липня 1930, Старий Мізунь) — священик Української Греко-Католицької Церкви, богослов, церковний і освітньо-культурний діяч. Походив із сім&rsq ... Читати далі »

Коли будете повертати з вулиці Січових Стрільців на Чорновола, зверніть увагу на кам’яницю ліворуч, де раніше був інститут туризму. На стіні під балконом є кам’яна рамка. Донедавна вважав, що її зробили спеціально для пам’ятної таблички про радянських танкістів, яку відкрили у 1969 році, а демонтували на початку дев’яностих.
Натомість недавно на одному із краєзнавчих форумів з’явилась фотографія часів Другої світової війни, де німці ховають когось із своїх. Траурна процесія проходить повз наріжний будинок, і на задньому плані добре видно оту саму рамочку, а всередині – текст. Про танкістів писати було відчутно зарано, тоді про кого?
За словами краєзнавця Михайла Головатого, цю кам’яницю збудував у 1899 році власник дріжджової фабрики з Тисмениці. Тоді вулиця носила ім’я Агенора Голуховського – цісарського намісника Гали ... Читати далі »

Визначено переможців конкурсу-огляду музейних установ, який було проведено в області у минулому році.
Як зазначалося на засіданні колегії управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації, перше місце за результатами конкурсу посів народний історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» у с. Яблуниця Верховинського району, друге – народний краєзнавчий музей с. Кутище Тлумацького району, музей історії школи та мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська, третє − історичний музей с. Заланів  Рогатинського району, народний історико-краєзнавчий музей с. Цінева Рожнятівського району, народний музей історії м. Тисмениця.
«В нашій області функціонує 25 музеїв, які є юридичними особами, також маємо понад 200 громадських музеїв, − зауважив на засіданні колегії начальник управління культури, національностей та релігій о ... Читати далі »

У Львові відновили зйомки історичного фільму про сотника Українських Січових Стрільців Дмитра Вітовського.
За справу ще два роки тому взялося Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять". Однак тоді роботу призупинили: завадили фінансові труднощі та революційні події. Сюжетна канва кінокартини – це історія Української Галицької армії. 
Учасники Товариства не відмовилися спробувати себе у ролі акторів, дехто в образ входив вперше. Зізнається: вони живуть цією роботою, та й фільм є корисним для молодого покоління.
"Потрібно показувати правдиву історію надалі. Чим більше громадян України знатиме її, тим менше у нас буде проблем із виникненням сепаратизму і псевдореспублік, таких як ЛНР і ДНР", – наголосив голова організації Любомир Горбач.
Головного героя стрічки – військового міністра ЗУНР Дмитра Вітовського - грає Тара ... Читати далі »