Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги "Станиславів однак живе", 2010).
У своїй попередній книжці «Креси Кресів Станиславів», пишучи про площу Міцкевича, я згадував про таємничий порятунок на межі з чудом прекрасного пам’ятника нашого пророка від знищення німцями. Із пустого постаменту цього пам’ятника 17 листопада 1943 року я бачив страту гестапівцями двадцяти семи українців. І на цій найстрашнішій в моєму житті події я зосередив увагу. Згадав тільки, що пам’ятник врятував Кажімєж Талара, але про те, яким чином вдалося сховати його - понад два метри заввишки і вагою в кілька тонн, я не мав найменшого уявлення. А ще я зробив помилку у прізвищі, адже цей неймовірний вчинок здійснив Кажімєж Татара. Про це я дізнався з блискавичної реакції доньок пана Татари ‒ ... Читати далі »

Понад рік тому в центрі Івано-Франківська відкрили перший в Україні пам’ятник діячам «Руської трійці» – зачинателям національного відродження в Галичині в першій половині ХІХ ст. – о. Маркіяну Шашкевичу («галицькому Шевченку»), Івану Вагилевичу, нашому земляку з Рожнятівщини, та Якову Головацькому. Освячення пам’ятника провели митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир (Війтишин), священики УАПЦ та УПЦ КП.
Цей пам’ятник чи не єдиний в області збудований тільки за громадські кошти, які зібрали понад 20 тисяч благодійників з Прикарпаття. За результатами опитування в соцмережах, 12 тисяч користувачів визнали пам’ятник «Руській трійці» найкращим в Івано-Франківську.
На жаль, 10 лютого 2015 року виявилось, що зловмисники спаплюжили центральну фігуру пам’ятника – постать Івана Вагилевича.& ... Читати далі »

10 лютого 2015 року в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація енциклопедичного видання  «Снятинщина. Історико-етнографічний нарис».
Автор ідеї та організатор її втілення народний депутат України 7 скликання Гладій Василь Іванович. 
Авторський колектив половину якого складають  члени Національної Спілки краєзнавців України очолив Андрій Зіновійович Королько, докторант Прикарпатського національного університету ім.  В. Стефаника, доцент, кандидат історичних наук. Координатором проекту виступив Ярослав Іванович Романюк, референт голови Снятинської районної ради, літературну редакцію здійснила Галана Пославська, дизайнерське втілення Петра Меленя.
Видання побачило світ завдяки коштам Снятинської райдержадміністрації, Снятинської районної ради, Івано-Франківської облдержадміністрації. 
На пр ... Читати далі »

10 лютого історико-релігійними читаннями з нагоди 25-річчя виходу УГКЦ з підпілля та переходу Галицького храму Різдва Христового у лоно рідної Церкви продовжилися ювілейні заходи організовані Галицьким деканатом УГКЦ, церквою Різдва Христового та Національним заповідником «Давній Галич», які, зважаючи на кількість учасників та важливість доповідей, під завісу форуму набрали статусу наукової конференції.
Засідання розпочалася Божим благословенням декана Галицького деканату УГКЦ о. Ігоря Броновського на плідну працю. А на знак підтвердження тісної співпраці Заповідника і церкви священик вручив колективу наукової установи в особі генерального директора Володимира Костишина письмове благословення Папи Римського Франциска.
До участі в роботі форуму долучились керівники району, представники духовенства, науковці Заповідника, працівники районної бібліотеки, учні Галиц ... Читати далі »

Площа смерті
Сучасна площа Ринок виглядає спокійно і мирно – відпочиває молодь, бавиться малеча… Важко повірити, що колись це місце було сповнене страждань. У середньовічних містах на ринкових площах зазвичай страчували відьом і злочинців, і давній Станиславів аж ніяк не був винятком.
Площа Ринок була найстрашнішим місцем для опришків, адже тут їх страчували після нещад ... Читати далі »

У ці дні минає 25 років з часу відновлення легальної діяльності Української Греко-Католицької Церкви, яка була заборонена безбожним і кривавим комуністичним режимом. Спільними зусиллями духовних провідників, політичної еліти та національно свідомих українців наприкінці 80-х років минулого століття почалося нове Українське Відродження. 
Потрібно відзначити, що процеси відродження церков, відновлення історичної правди та створення незалежної Української Держави були єдиним поступом у боротьбі з тоталітарним режимом. Тобто всі проукраїнські сили (УГС, Комітет захисту УГКЦ, ТУМ «Просвіта», «Меморіал», «Союз українок»), які пізніше так чи інакше увійшли в потужний Народний Рух України, пліч-о-пліч та крок за кроком робили спільну Українську Справу. Аналогічні події мали місце і на теренах Галицького району, і зокрема м. Галича.
Ситуація ... Читати далі »

165 років тому, 5 лютого 1850 року народився письменник, історик, економіст, філософ, публіцист і громадський діяч Остап Терлецький (1850–1902).
"Життя Остапа Терлецького цінне й важне для нас власне тим, що йому судилося жити, й терпіти, і проявляти певний вплив у Галицькій Русі в пору тяжкого перелому і в додатку судилося впасти одною з жертв того перелому... Той непоказний, скулений та мовчазливий чоловік, той педант, що не виходив на вулицю, не завинувши хусткою шиї і не позатикавши вух ватою, той чоловік, що його життя минало правильно, як добре заведений годинник: канцелярія, дешева реставрація, де їв обід, дешева кав'ярня, де пив каву й читав газети, і тісненька кімнатка, де працював і спав,— то був увесь його світ,— той, бачилось би, сухий педант та паперовий міль був увесь свій вік непоправним ідеалістом, плекав у своїй душі полум'я високи ... Читати далі »

За свою багатолітню історію столиця Прикарпаття неодноразово змінювала власні межі. Найбільш значущим стало приєднання села Княгинин у січні 1925 року, внаслідок чого площа міста зросла одразу у п’ять разів, і воно досягло берегів обох Бистриць. До скрижаль історії згадана подія увійшла, як утворення Великого Станиславова.
На початку ХХ сторіччя Станиславів був звичайним повітовим містечком Галичини, яке, щоправда, бурхливо розвивалося. Місто було великим залізничним вузлом (в 1905 році станиславівський вокзал щодня приймав і відправляв понад два десятки пасажирських потягів у п’яти напрямках), а за кількістю телефонних номерів Станиславів поступався лише Львову та Кракову. 
Водночас площа Станиславова заледве перевищувала 4 кв. км, на яких постійно мешкало понад 30 000 цивільного населення та 3 000 військових! Міську забудову творили кілька кварталів довк ... Читати далі »

Між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича в урочищі Качків (с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) стоїть одинокий курган. Саме про цей пагорб згадував, називаючи його «Галичиною могилою»,  літописець, коли  розповідав про складні політичні події початку ХІІІ ст. Михайло  Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича. 
Пошуки могили в околицях Крилоської  гори почалися ще у ХІХ ст. І, нарешті, Т. Земенецький дійшов висновку, що цей курган розміщений на найвищій точці в урочищі Качків. У різні роки дослідженням Галичини могили займались Т. Земенецький, Й. Пеленський і Я. Пастернак. І тільки в 1991–1993 рр.  археологічна експедиція під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука остаточно з’ясувала таємницю кургану. 
Під час розкопок тут було виявлено рештки с ... Читати далі »

Цю ділянку на сучасній вулиці Січових Стрільців забудували ще у XVIII столітті. Від початку наступного і до 1870-х тут стояв будинок вірменського купця Вікентія Аксентовича, потім його придбав друкар-українець Іван Данкевич.
Наступним власником землі й нерухомості став бізнесмен Леон Кесслер. Він завалив стару хату та в липні 1903-го оголосив про початок будови готелю на Собеського, 4. Вже у травні 1904 року готель «Центральний» відкрився.
Газета «Кур’єр Станіславовський» не скупилася на компліменти:
«Має 36 елегантно умебльованих покоїв, розкішний вестибюль, широкі світлі сходи і коридори, газове освітлення, водопровід, ванни, телефон. На подвір’ї містяться великі стайні, що здатні вмістити кільканадцять пар коней, а також возівні».
Тоді це був найкрутіший готель Станиславова. У червні того ж року на інтронізацію ... Читати далі »

У Музеї мистецтв Прикарпаття відкрито виставку ікон «Молитва за Україну». Добірку найкращих сакральних творів із колекції Івано-Франківського катедрального собору Святого Воскресіння представив його настоятель о. Юрій Новицький.
Одна із найстаріших ікон, презентованих у музеї — «Богородиця-Одигітрія» XVIII століття, виконана у стилі бароко. Перед нею горить свіча. Гурт студентів семінарії ім. Св. Йосафата «De profundis» провадить духовною дорогою відвідувачів виставки, виконуючи «Ave Maria» та «Пливе кача». Присутні вшановують хвилиною скорботи всіх героїв Революції гідності та війни на сході України.
«16 ікон — це лише маленька частина того, що є в нашому архікатедральному соборі Святого Воскресіння Христового, — каже о. Юрій Новицький. — Я радію з того, що настав час, коли ікона ста ... Читати далі »

Генеральне консульство Угорщини у м.Ужгороді та Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини за сприянням видавництва та Генерального консульства передали у бібліотечний фонд університету унікальне 21 томне репринт виданням «Австро-Угорська монархія у письмі та в картинах».
З цієї нагоди 3 лютого 2015 року відбулася зустріч ректора університету Ігоря Цепенди з заступником Генерального консула Генерального консульства Угорщини у м.Ужгород Ласло Відо та Почесним консулом Угорщини в Івано-Франківську Василем Вишиванюком, інформує Фіртка з посиланням на прес-службу ПНУ ім. В. Стефаника.
У заході також взяли участь проректор з наукової роботи Андрій Загороднюк, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Василь Марчук, член Наглядової ради університету, заслужений артист України Ростислав Держипільський, викладачі та пр ... Читати далі »

У рамках підготовки до Всеукраїнської Патріаршої прощі, яка відбулася в серпні 2014 року, Національний заповідник «Давній Галич» провів роботи з водовідведення, берегоукріплення та благоустрою пам'ятки археології середини X ст. «Галичиної могили».
Також було розпочато роботи зі створення нової експозиції в даному об'єкті. В січні 2015 року експозицію доукомплектовано копіями експонатів (наконечники стріл, бойові сокири, щити, скрамасакс тощо), які свого часу тут були виявлені археологами під час розкопок у 1991-1993 рр. (оригінали зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї).
28 січня для учнів 9-11 класів Крилоської ЗОШ І-ІІІ ступенів в кургані «Галичина могила» молодший науковий співробітник відділу «Музей історії Галича» Г.Ф.Жолоб провела краєзнавчий урок, де розповіла про історію давнього Галича, пов' ... Читати далі »

3 лютого 2015 р. в ОУНБ ім. І.Франка відбулася презентація книги «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина ХІV століття): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції» молодого івано-франківського автора, кандидата історичних наук Мирослава Волощука.
Відкрила презентацію директор ОУНБ ім. І.Франка Людмила Бабій, яка представила присутнім автора монографії, що розкриває цікаві сторінки галицько-угорських взаємин і дає змогу переглянути спільну історію Галичини і Угорщини.
Модератор зустрічі - професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника Олег Жерноклєєв наголосив, що науковий поштовх Мирославові Волощуку дало місто Галич як центр Галицько-Волинського князівства, навколо якого розгорталося активне політичне життя Європи.
Книжку М.Волощук писав понад 15 років, ще зі студентської лави на історичному факультеті Прика ... Читати далі »

10 лютого 2015 року церква Різдва Христового у місті над Дністром відзначатиме 25-ліття повернення у лоно Української Греко-Католицької Церкви. З нагоди ювілею відбудеться Свята Літургія за участю високоповажних гостей. Галич святкуватиме День відродження храму. 
Чимало галичан пам’ятають той урочистий день, адже були безпосередніми учасниками цієї історичної події. Українська Греко-Католицька Церква — одна із двадцяти двох самоуправних Східних Католицьких Церков, які знаходяться у повній єдності з Апостольським Престолом. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 млн ) вона є найбільшою у світі з усіх Східних Церков у католицькій спільноті, відповідно другою після Латинської Церкви і однією з найвпливовіших релігійних інституцій у сучасній Україні.
Маючи безперервну ієрархічну спадкоємність від часу офіційного Хрещення Руси-України та становлення на її територ ... Читати далі »

У сучасному суспільстві школа відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні особистості. Середня освіта  служить тим життєвим стартом, який у майбутньому допомагає вчорашнім школярам знайти своє місце в житті. Роль вчителів-предметників у цьому процесі є важливою, адже часто саме на звичайних уроках під час виконання невеликих дослідницьких завдань ми працюємо з тими, хто творитиме наше майбутнє завтра. Історія серед інших наук гуманітарного профілю має багатий інструментарій для виявлення обдарованої молоді. 
Працюючи із учнями 10 класу Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, вчитель історії Генза О.М. ґрунтовні знання з історичної науки учениць Кудляк Мар’яни, Понюк Аліни та Петраш Тетяни спрямувала на практичне застосування конкретних завдань. У рамках щорічної Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина - Україна» (напрям - &laq ... Читати далі »

Національно-визвольна боротьба українського народу за свою державу в буремні 40—50-ті роки ХХ століття покликала до лав борців тисячі незламних патріотів. Одним із звитяжців когорти нескорених був Михайло Москалюк (псевдо «Спартан»). Народився майбутній повстанський командир 8 вересня 1921-го в сім’ї Юрія і Марії Москалюків у селі іванівцях Коломийського району. Михайло був найстаршим серед трьох дітей. З юних років хлопця виховували в українському дусі, поваги до людей праці і християнських чеснот. Був наполегливим у досягненні мети, мав загострене почуття справедливості і чесності. Юнак успішно виступав на сцені місцевої «Просвіти», захоплювався ідеєю української державності. В рядах ОУН — із 1939-го, військовий вишкіл пройшов у Легіоні дружини українських націоналістів. У складі українського батальйону «Нахтігаль» був учасником ... Читати далі »

Нещодавно,  коли я перечитував біографію Дмитра Вітовського, мою увагу привернув один факт. Виявляється, що не останню роль у житті майбутнього міністра ЗУНР відіграв отець Наркіз Янкевич, парох с. Межигірці, який працював і в с.Медуха. Постать цього священика мене зацікавила,бо, здається, один із його родичів – о. Петро Янкевич -  виконував своє душпастирювання і  в моєму рідному селі Сільці,будучи парохом Ганнусівки.  До збору інформації про цю родину було залучено власні, архівні та інтернетні ресурси. І ось, що із цього вийшло.
Отець Наркіз Янкевич народився 1838 року в с. Делева Тлумацького повіту. Висвячений у 1862 році. Був священиком у с. Плауче на Львівщині (1862 -1865 рр.), Дунаєві (1866 -1868 рр.), Ракові (1868 -1884 рр.). Будучи парохом у с. Межигірці Устецького деканату (тепер - Галицький район), він також працював і у с.Медуха. Там у 1887 ... Читати далі »

У Комарові, як і в багатьох інших селах Галичини, майже нема жодної родини, яка б не була причетною до визвольних змагань 40-50-х рр. ХХ ст. Керівниками і організаторами благородної боротьби за волю України були місцеві провідники Василь Ворона («Ігор») і Семен Кузь («Залізняк»).Сім десятиліть відділяють нас від подій, які відбулися 14 січня 1945 р. Того дня загинули вісім повстанців у краївці, яку зненацька оточили червонопогонники. Тож давайте зазирнемо в ті січневі дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, бо герої не вмирають.Про ці трагічні події з болем у серці згадуємо напередодні 70-х роковин героїчної смерті  боївки «Залізняка» (керівник Семен Кузь).У 1944 р. лоївка «Залізняка» двічі отримала перемогу над загонами енкаведистів у боях поблизу Вікторова й Сокола. Саме 14 січня 1945 року органи Н ... Читати далі »

Газета  «Станиславівські вісти» від 18 січня 1912 року повідомляє про те, як селяни  с. Угринова Горішнього боролися з шинком, шинкарем та корумпованим старостою. Отже,
«Борба з корчмою
В селі Угринові Горішнім ухвалила громадська рада, аби не було в ньому корчми. Так і сталося. Корчми в селі не було – не було й піятики, а деякі грубі приклонники горівки та пива мусіли йти до Станіславова, аби порядно напитися, що їм, розумієся, не було на руку – але для цілого села се було добре.
Не минув, однак, і піврік, аж тут жид, який вже збагатів на хлопській скірі, – отвиряє шинок і показує навіть концесію зі староства здивованим людям. Що сталося, питають люди один другого, -- громадська рада ухвалила аби шинку не було, а жид шинок отворив?
Збираються люди, йдуть до п. старости на послуханє, а п. староста йно каже: зробіть ... Читати далі »

Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про єврейський вимір старого Станиславова, які вперше публікуються українською (із книги "Креси Кресів", 2008).
У Станиславові було понад 50 єврейських синагог - від головної монументальної синагоги до менших, розкиданих по всьому місті домів молитви. Найбільша і найкраща синагога радикального крила Мойсеєвої віри, яку називали Темпель, була збудована під кінець ХІХ століття в центрі міста, де площа Міцкевича перетинається з вулицями Фредри і Бєльовського, навпроти театру імені Станіслава Монюшки. Вулицю, до якої прилягала синагога, за польської влади назвали на честь Берка Йоселевича, героїчного полковника Польських Легіонів у Італії, а відтак Князівства Варшавського (нині – вулиця Страчених Націоналістів – ред.). Йоселевич, який був євреєм, загинув у 1809 році у битві з австрійцями під Коцьком і став сим ... Читати далі »

У нашій сім’ї було четверо дітей — три сини і дочка. В ч ... Читати далі »

«Під якорем»
Коли Станиславів перебував у складі Речі Посполитої, містяни купували ліки по хатах приватних фармацевтів. Також існувала єзуїтська аптека, але чи була вона загальнодоступною, чи суто корпоративним закладом, наразі важко сказати.
Перша класична аптека відкрилась уже за Австрії, у 1777 році. Називалась «Під якорем». Саме цю дату в ... Читати далі »

У секретаря Івано-Франківської міської ради Миколи Вітенка відбулася нарада щодо відзначення в Івано-Франківську 150-ї річниці з дня народження Митрополита Галицького УГКЦ Андрея Шептицького.
Відповідно до передбачений заходів у день народження Митрополита, 29 липня, у Івано-Франківську заплановано проведення Патріаршого собору та відкриття пам’ятника Андрею Шептицькому.
Як поінформував присутніх на нараді Микола Вітенко у бюджеті міста 2015 року на спорудження монументу закладено 1 млн. гривень. З них 300 тис. гривень — на благоустрій території довкола постаменту та 700 тис. на виготовлення самої скульптури пам’ятника, 88 тис. з яких виділено з фонду депутатів міської ради, інформує Бліц-Інфо.
Сьогодні ж під час наради було затверджено орієнтовний графік виконання робіт та обговорено їх технічні нюанси.
Секретар міської ради Микола Вітенко за ... Читати далі »

Дитячі ігри із сірниками можуть призвести до пожежі. Це загальновідомий факт. А ось у те, що ігри у войнушку можуть викликати артилерійське бомбардування, віриться важкувато. Втім Станиславів бачив і таке!
Є дуже цікаві спогади Володимира Кугутяка про Першу світову війну. Він мешкав у Княгинині, неподалік залізничної колії. З його слів випливає, що десь у районі сучасної вулиці Сагайдачного, може, біля переїзду.
Навесні 1917 року Станиславів займали російські війська, а за Бистрицею-Солотвинською вже стояли австріяки. Автор тоді ще був хлопчиком і ось що він згадує:
«Ми бавились у війну з сусідніми дітьми. На шанцях на сусідньому городі ми понакладали бочок, стару січкарню і ще дечого для оборони перед «ворожим» наступом – камінням. Російська артилерія на Гірці, на цегельні, стріляла понад нами на австрійські окопи. Австрійський літак шукав її ... Читати далі »

Національний заповідник «Давній Галич» спільно з кафедрою релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника анонсує проведення 4 - 5 червня 2015 року в м. Галич у Національному заповіднику «Давній Галич» Міжнародної наукової конференції «Авраамічні релігії: проблеми свободи совісті та віросповідання в контексті міжрелігійних чинників у сфері суспільного буття в Україні та світі».
На розгляд конференції виносяться питання: 
1. Декларація Другого Ватиканського собору про релігійну свободу «Dignitatis humanae» – «Гідності людської » – п’ятдесятилітній досвід діалогу Церкви зі світом і для добра світу.
2. Проблеми права на вибір релігії в контексті природи людини і гідності особи.
3. Досвід Католицької церкви в реалізації на в ... Читати далі »

Сьогодні на фасаді Народного дому "Княгинин" (вул. Галицька,40) в Івано-Франківську відкрили анотацйіну дошку визначному члену Галицького Братства колишніх вояків 1-ої УД УНА, автору численних спогадів про 1-УД УНА та багатьох дописів в пресі про Дивізію «Галичина» Володимиру Малкошу.
Дружина героя Марта Малкош розповідає, що її чоловік був надзвичайно відважною людиною, справжнім воїном. Попри усі звитяги, у житті був щирою і скромною людиною.
"Мій чоловік був надзвичайною людиною: дуже добрим, дуже скромним, ніколи не жалівся сам, але жалів усіх своїх побратимів. Він був справжнім воїном. Ми познайомилися з ним у 1957 році і через 4 місця одружилися. Ми прожили гарне, спокійне життя - 52 роки", - розповідає дружина.
Встановлення та відкриття анотаційної дошки відбулося в рамках реалізації міської програми «Івано-Франківськ &nda ... Читати далі »

Це рідкісне прізвище, що у заголовку статті, нинішнім читачам мало про що говорить. А свого часу це була досить відома особистість, про яку знали у всій Галичині. Мова про колишнього директора Станиславівської державної гімназії Івана Керек’ярта, який мав славу людини «залізної руки».
Він народився у 1834 році і походив із Закарпаття. Після закінчення Львівського університету працював викладачем математики. У 70-х роках ХIХ століття доля закинула його до Станиславова, де він очолив польську гімназію. і. Керек’ярто замінив на цій посаді Маркела Малиновського.
Гімназія розташовувалась у правому крилі колишнього єзуїтського колегіуму (тепер — морфологічний корпус медуніверситету). Вчили у ній релігії, латинської та грецької мов, математики, географії, історії, природознавства. Пізніше, коли гімназія стала восьмирічною, додалися ще два філософські ... Читати далі »

На останніх парламентських виборах округ із центром у Коломиї лише закріпив вироблену з 90-х років традицію — не делегувати повторно у Верховну Раду народного депутата, якому вже один раз довірили таку честь. Олександр Доній, що злегковажив цією закономірністю й забажав знову спробувати в Коломиї щастя, помітно відстав від місцевого переможця виборів Юрія Тимошенка. І в місті над Прутом тепер вибачливо розводять руками: потрібно, мовляв, знати наші звичаї.
Та чи було так завжди? Аж ніяк. Покутський край, як і вся Східна Галичина, до 1918 р. входив, нагадаю, до складу Австро-Угорської імперії, а тодішні традиції мало нагадували нинішні. У всякому разі Кирила Трильовського Покуття обирало депутатом (по-тодішньому — послом) до віденського парламенту двічі поспіль — у 1907 і 1911 роках, а в 1913-му він став депутатом Галицького крайового сейму. Отож приказка « ... Читати далі »

Мешканцям Івано-Франківська вдалося врятувати від незаконної забудови горища і, як наслідок, знищення будинок №20 на вул. Грушевського, який є пам’яткою архітектури місцевого значення, що побудована в 1895 році.
На позачерговому засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 27 січня за другим поданням міської прокуратури скасовані містобудівні умови та обмеження, надані забудовнику – мешканцю квартири №15 Свиридову В.М. А до цього будівельний скандал тривав більше року.
Мешканці будинку стверджують, що, збираючи підписи-згоду на побудову мансарди, Свиридов В.М. не повідомив сусідів про свої справжні наміри, а казав, що збирає підписи на приватизацію частини горища, навіть на те, щоб мати змогу «пересунути стіночку в кухні». Підписи здебільшого надавали не власники (і не всі власники) квартир... Також було порушене рішення міськвикон ... Читати далі »