Меморіальний сквер пропонують перетворити на некрополь
З такою громадською ініціативою виступила Івано-Франківська туристсько-краєзнавча спілка, відділ туризму міськвиконкому та громадська організація «Туристичний альянс». На спільному засіданні групи прийнято аргументацію та пропозиції щодо способу та етапів реалізації  ініціативи.
– В житловому кварталі поміж вулицями Незалежності, Мельника, С.Бандери та А.Сахарова (майже в центрі міста Івано-Франківська) існує зелений масив, званий мешканцями «сквер за драмтеатром», офіційно – «Меморіальний сквер». Сквер створений на місці колишнього міського кладовища, яке започатковане в 1782 році, всього тут було захоронено більше п’яти тисяч громадян, в т.ч. багато видатних наших земляків, борців за волю і незалежність України. З плином часу  святість і особливість цьог ... Читати далі »

Минулого тижня відбулося четверте засідання Громадської ради при Управлінні СБ України в Івано-Франківській області. Серед інших обговорювалася участь СБ України в дослідженні матеріалів історії національно-визвольного руху ХХ ст. та відновленні історичної справедливості стосовно цього періоду.
Учасники засідання ознайомилися з висновками науково-історичної експертизи, розпочатої за ініціативою Громадської ради близько місяця тому стосовно меморіальної стели «Полеглим при виконанні службових обов’язків» у холі приміщення УСБУ на вулиці Сахарова, 15 в Івано-Франківську. Питання етичності існування цієї стели неодноразово піднімалося істориками та краєзнавцями, однак з різних міркувань було відкладене на майбутнє.
Проведеним історичним пошуком беззаперечно встановлено: військові, чиї прізвища внесено на стелу, загинули вже після завершення Другої світової, ... Читати далі »

Історичні читання з нагоди 75-тої річниці підписання пакту Молотова–Ріббентропа відбулися в Національному заповіднику «Давній Галич». Метою їх було висвітлення “білих плям” історії, пов’язаних із підписанням радянсько-німецького пакту про ненапад 23 серпня 1939 р.
Власне, сам пакт загадки ніколи не становив. Його було опубліковано
негайно після укладення. Таємницею залишався додатковий протокол Для чого був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа – історикам стало відомо через десятиліття. Фактично СРСР і Німеччина поділили сфери впливу в Європі. Кожна з країн при цьому переслідувала свої цілі: Гітлер намагався уникнути другого фронту після нападу на Польщу, а Сталін хотів на деякий час забезпечити в країні мир, щоб мати можливість підготуватися до неминучої війни.
Відкрив наукові читання Семен Побуцький, заступник генерального ... Читати далі »

Сьогоднішнє тло України мальоване кров’ю. Жителів Західної України намагаються забруднити «страшним» словом «бандерівець». Хоча бандерівцями нині називають кожного, хто захищає суверенність та цілісність Української держави, та ніхто не має права паплюжити це почесне звання, взяте від лицаря визвольної ідеї Степана Бандери.
На жаль, Україні і сьогодні доводиться жертвувати своїми синами, як це колись зробив греко-католицький священик, культурно-громадський і політичний діяч, батько Степана Бандери Андрій Бандера. Він не хотів вивезти своїх дітей за кордон, навіть знаючи, що їм загрожує небезпека, бо був певен: виростуть вони такими ж патріотами. На виклики долі відповідав: «Усе в Божих руках».
10 липня — день, коли розстріляли Андрія Бандеру. Днями, 73 роки потому, в Івано-Франківському музеї визвольної боротьби ім. Степана Б ... Читати далі »

70 років тому, наприкінці липня 1944 року, в горах біля курортного містечка Яремче тривали запеклі бої, під час яких загинули тисячі вояків радянської, німецької й угорської армій. Дотепер у навколишніх горах знаходять гранати, снаряди та міни, а в непозначених братських могилах – людські кістки та солдатські жетони.
На початку червня цього року, в селі Закрівці на Коломийщині відкрили пам'ятний знак на честь загиблих у Карпатах угорських солдатів. На відкриття меморіалу прибула делегація з угорського консульства в Ужгороді. Дипломати дякували українцям за пам'ять про полеглих вояків, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали. Угорці визнали, що самі не дали би собі ради з упорядкуванням такої кількості військових поховань, які залишилися на Прикарпатті, і висловили сподівання на продовження співпраці з громадськими організаціями, які розшукують полеглих в ост ... Читати далі »

У середмісті Делятина дотепер на вул. 16 липня, 286 добре зберігся великий одноповерховий будинок ще з австрійських часів. Старожили кажуть, що у ньому завжди господарювали люди у білих халатах.
Із тих пір на фасаді кам`яниці завжди красувалася вивіска з написом «Аптека».
Делятинцям із панської Польщі добре запам`ятався довголітній провізор-аптекар Рудольф Куль, а з радянського періоду – Ярослав Петрик. Тепер тут аптекарює Андрій Меланюк.
А ще в цій будівлі розмістилася адміністрація Делятинської міської лікарні та кабінети дитячої і жіночої консультації. Останній для зручності пацієнтів дістав приписку в цьому будинку за наполяганням головного лікаря Володимира Кухтарука. В оновленні нового приміщення в старих стінах найбільше фінансово допоміг зі своєї зарплати народний депутат України Юрій Дерев`янко, а також долучилися місцеві підприємці-продавц ... Читати далі »

Героїчний змаг українського народу за свою державу впродовж багатьох століть залишив незгладимий слід у нашій історії і пам`яті поколінь. Жертовна боротьба зберегла для нащадків імена провідників, які своєю мужністю та героїзмом в ім’я рідної землі назавжди увійшли в історію визвольних змагань. Драматичне і бурхливе ХХ ст., яке докорінно змінювало карту Європи, покликало у лави борців за Україну нове покоління звитяжців. Виховані на традиціях Шевченка і Франка, безстрашних опришків і легендарних усусів, героїв УВО та ОУН, вони без вагань стали у лави борців за відновлення Української держави. Саме цьому поколінню судилося увійти в історію як когорта залізних і нескорених. Десятки тисяч юнаків та дівчат вступили на шлях кровопролитної боротьби за потоптані права знедоленої нації.
У цій когорті незламних знайшов своє місце і залишив помітний слід Лука Гринішак, уродженець се ... Читати далі »

У радянський час галицьку ділянку Дністра не змогли перетворити на повноцінну транспортну артерію, тож тепер замість вантажних барж і пасажирських теплоходів Дністровським каньйоном курсують туристичні катамарани та спортивні байдарки. Може, так воно й краще?
...Віддавна Дністер був судноплавною рікою – шляхом із соленосного Прикарпаття до торгових портів Чорного моря. Ще за княжих часів біля давнього Галича була пристань, куди причалювали шкути, якими перевозили виварену з тутешньої ропи сіль. А понад сто років тому в Галичі збудували справжній річковий порт, який заледве не став одним із опорних пунктів великої водної магістралі, яка повинна була з’єднати Балтійське та Чорне моря.
Як розповіла журналістові «Z» краєзнавець Наталія Храбатин, 1938 року професор Львівської політехніки М.Матакевич запропонував реалізувати сміливий проект: через будівни ... Читати далі »

У 1876 році, за часів бургомістра Камінського, впорядкували сквер за палацом Потоцьких. Оскільки поруч були залишки старих фортечних укріплень, новий сквер отримав назву «Гетьманські Вали». Від нього до сучасної вулиці Грушевського вела вузенька доріжка. Згодом вона переросла у вулицю. На міських мапах спочатку була безіменною, але на карті 1904 року вперше фігурує як Валова.
Нетривала епоха ЗУНР принесла вулицям українські назви. Тоді Валова перетворилась на Козацьку. Поляки мали до козаків певні претензії, тому підшукали вулиці кращого, на їхню думку, патрона. Ним став польській пат­ріот і повстанець Шимон Конарський (1808-1839). Брав участь в антиросійському повстанні, після розгрому якого емігрував за кордон. Але не заспокоївся. Нелегально повернувся до Російської імперії та провадив підпільну діяльність на Волині. Його схопила поліція, розстріляли як заколот ... Читати далі »

Навіщо платити більше?
Чи мав Потоцький власне приватне військо? У Речі Посполитій великі магнати були майже непідконтрольні королю та утримували справжні власні армії.
Власники Станиславова були не з бідних, але історики не вихваляють їхню армію. Хоча приватну охорону вони точно мали, й чималу. Польський дослідник Чеслав Хованець пише, що під ч ... Читати далі »

В українській гімназії Станиславова вчилися діти місцеві та сільські. Тутешні мешкали в батьків, а до послуг приїжд­жих були бурси, тобто платні гуртожитки. Гімназію обслуговували дві бурси – педагогічна й селянська. Перша вважалась елітною, тому дорожчою (30 корон на місяць). Селянська скидалася на економ-варіант (20 корон), а її постояльці були ще тими відчайдухами.
Чим гімназисти займались у вільний від занять час, розповів у своїх спогадах Михайло Яськів, який приїхав вчитися до Станиславова у 1907 році.
«У тих роках, коли бурса знаходилася на Казимирівській (тепер Мазепи), часто велася війна з батярами. Одного разу ми верталися з купелі в ріці Бистриця й дорогою нас зачепили кілька батярів. Бурсаки їм дали доброї прочуханки.
Ми вернули до бурси, та за якійсь час побачили армію батярів, які оточили бурсу. Бурса наша була обведена високими парканам ... Читати далі »

В 1729 р. невідомий мешканець Станиславова власним коштом встановив у місті пам’ятник святому Яну Непомуку. Це була триметрова кам’яна статуя, виконана, як писав історик Шарловський «у стилі невдалого рококо». Втім на фото пам’ятник виглядає досить симпатично.
За свою понад 200-річну історію статуя декілька разів змінювала місце дислокації, так що її з повним правом можна назвати «мандрівною», пише Іван Бондарев у своїй новій книзі «Слідами забутих пам’ятників».
Спочатку Непомук стояв одразу за Галицькою брамою (це трохи не доходячи до перехрестя вул. Галицької, Новгородської та Дністровської). У 1814-му, коли почали нищити міські фортифікації, статую встановили перед колишнім костелом єзуїтів (сучасний кафедральний собор). 1838-го після реставрації костелу фігуру поміщають у зовнішню нішу відновленого храму. В 18 ... Читати далі »

19–20 липня 2014 року в урочищі Розтока поблизу села Липа Долинського району Івано-Франківської області відбудеться традиційна патріотична акція вшанування пам'яти героїв старшинської школи УПА "Олені" та провідника ОУН Карпатського краю Ярослава Мельника (Роберта) "Яворина-2014".
Щороку, починаючи з 1988 р., в першу неділю після свята верховних апостолів Петра і Павла з найрізноманітніших куточків України і світу в урочище Розтока, що на Долинщині, з’їжджаються українці, аби відчути на собі подих історії та віддати шану національним героям, полеглим за волю України, повідомили ”Вікнам” у прес-службі Долинської районної організації ВО “Свобода”.
Довідка: У жовтні 1944 року старшинська школа УПА ”Олені” розташувалася поблизу г. Яворина. Та незадовго в нерівному бою тут загинув весь штаб старшинської шко ... Читати далі »

Івано-Франківський краєзнавчий музей презентує  виставку до 105-річчя від дня народження Юліана Дороша (з фондової збірки). На виставці відвідувачі зможуть ознайомитись з роботами Юліана Дороша – фотографа, члена-засновника Українського фотографічного товариства, зачинателя професійного кіно в Галичині.    
В представлених фотороботах задокументовані унікальні зразки народного одягу, увіковічнена краса і багатство покутської землі. Виставка працює з 17 липня 2014 р.
Наша адреса:                                                                                            
Івано-Франківський  краєзнавчий ... Читати далі »

Довідково
На початку ХІХ століття м.Бурштин переходить у власність графа Ігнатія Скарбека. Отримавши у спадок Бурштин, граф Скарбек розгорта ... Читати далі »

Польсько-українська молодіжна організація «Млоди Станіславув» оголошує відбір учасників на молодіжний проект «Слідами забутої історії».
Проект відбудеться на Івано-Франківщині за підтримки Фонду сприяння дітям і молоді «Piastun» у два етапи:
І етап — з 25 липня по 4 серпня;
ІІ етап — з 3 по 13 серпня.
Участь у проекті — безкоштовна. Організатори гарантують проживання, харчування, цікаву програму, повідомив ”Вікнам” один із організаторів Володимир Тимків.
На Вас чекають: заняття з психології; заняття з журналістики; курси фотографії; цікаві екскурсії територією Івано-Франківської області.
Для участі у проекті необхідно до 23-го липня надіслати есе на тему «Забута історія мого міста» на адресу: biuro.mlodystanislawow@gmail.com. Роботи мають бути написані 12-м шрифтом TimesNe ... Читати далі »

Упродовж двох тижнів на Прикарпатті, за підтримки Фонду сприяння дітям і молоді «Piastun», відбувся молодіжний проект «Слідами забутої історії», організований Польсько-Українською молодіжною організацією «МлодиСтаніславув».
Даний проект був поділений на два етапи: теоретичний та практичний. Перший етап тривав чотири дні та проходив в Івано-Франківську. У цей час для учасників проводились заняття з психології та журналістики, а також вони мали зустріч з професійним фотографом, який давав їм уроки та поради щодо того, як зробити фото якісним. Учасники вивчали основи спілкування, а точніше як працювати в команді, а також як стати хорошим співрозмовником та знайти підхід до будь-якої людини, повідомила ”Вікнам” учасниця проекту Вікторія Малиняк.
Під час другого етапу, що проходив в Яремче, учасники проекту більше заглибились у пі ... Читати далі »

З 7 липня цього року почала свою роботу археологічна експедиція Національного заповідника «Давній Галич». Її очолює Ігор Креховецький, науковий співробітник відділу археології заповідника. До роботи в експедиції, у рамках співпраці між науковими установами, залучені студенти Українського Католицького університету (м. Львів) під керівництвом старшого викладача кафедри нової та новітньої історії України Андрія Вулочина.
У планах роботи експедиції – дослідження укріплень нижньої тераси західної сторони Галицького замку, де, найвірогідніше, і проходили перші укріплення бастіонного типу. Потрібно зазначити, що дослідження у цій частині Замкової гори ще не проводилися. У закладеній траншеї вже знайдені рештки будівельного каменю, цегли, кераміки, скла та інші речі, які належать до різних часових періодів. Проте у керівника і юних пошуковців є багато енергії та запалу ... Читати далі »

У вівторок, 15 липня, в івано-франківській універсальній науковій бібліотеці ім. Франка відбулася презентація найновішого випуску популярної книжкової серії «Моє місто» - книги постійного автора «Репортера» Івана Бондарева «Слідами забутих пам’ятників».
Протягом п’яти років він збирав матеріали про франківські статуї, погруддя та обеліски.  Основну увагу Іван Бондарев приділив  тим пам’ятникам, які не дожили до наших днів. У книзі понад 50 ілюстрацій, деякі з них читач побачить вперше.
«Найцікавіші з мистецького боку – це скульптури 18 століття, - каже  Іван Бондарев. - Вражає багатство декору. Найдавнішим і найкращим, на мою думку, є пам’ятник Міцкевичу».
А ось пам’ятник, який варто відновити, на думку автора, - це літак МіГ-15, який у середині 1980-х роках стояв на кі ... Читати далі »

Багато написано про Чорний ліс. Скільки би історій ви не чули про ці місця від друзів і знайомих, повірте: природа та історія Грабівки зможуть вас здивувати. Адже кожен, хто приїздить сюди, відкриває для себе Галичину — багатолику та неповторну. Туристичний маршрут створюється разом із калушанами, і кожен може зробити свій внесок у спільну справу.
Якщо пляжний відпочинок не для вас, і влітку вам не всидіти на місці у Калуші, то вам не варто їхати за сотні кілометрів у пошуках нових вражень. Краще витратити час на вивчення історії рідного краю. Такий шанс сьогодні є: — історико-краєзнавчий музей Калущини організовує автобусний маршрут до Чорного лісу.
Українська революція дуже підвищила престиж української національної ідеї. Чорний ліс — це жива легенда українського повстанського руху, і не бувати там, живучи на Прикарпатті, багатьом уже здається поганим с ... Читати далі »

Перший в Україні та світі пам’ятник народній вчительці й українській поетесі Марійці  Підгірянці вчора урочисто відкрито й освячено в селі Білі Ослави Надвірнянського району, де народилася Марія Ленерт-Домбровська (таке справжне ім’я поетеси).
Встановили пам’ятник перед музеєм письменниці на центральній вулиці села, яка теж носить її ім’я. Це фігура Марійки Підгірянки, яка в одній руці тримає читанку, а в іншій – гілочки калини. Скульптуру прикрашають слова з вірша: «Для Вкраїни вірно жиймо, їй віддаймо труди».
Автор пам’ятника — відомий прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк. У відкритті  взяли участь  не лише місцеві люди, а й гості з різних районів та областей. Ініціатива ж спорудження пам’ятника належить громадській організації «Рідне наше село» з Білих Ослав. За два роки кошти ... Читати далі »

У селі Криворівня, котру ще називають "Українськими Афінами" може незабаром з'явитися ще один Музей. Адже як відомо, у свій час в цьому мальовничому місці побувало дуже багато непересічних українців, серед яких Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Гнат Хоткевич та багато інших. Більшість із них довгий час проживали у Криворівні, пише на сайті Верховини.
У будинку, де зупинявся Іван Франко вже багато років функціонує його літературно-меморіальний музей, на місці, де гостював Президент УНР споруджено Музей Грушевського...
Допоки ведеться обговорення щодо необхідності певним чином увіковічнити “присутність” інших відомих українців, розмови про реставрацію будинку, де впродовж шести років проживав Гнат Хоткевич набирають оборотів.
Гнaт Хоткевич 6 років проживав у будинку в Криворівні, квартирував, – п ... Читати далі »

Першою альтернативою площі Ринок у Станиславові стала площа Франца. Хоча попервах на площу вона мало скидалася.
Сьогоднішній Івано-Франківськ налічує сім площ і майданів. За Потоцьких місто не могло дозволити собі таку розкіш і мало лише одну площу – Ринок.
Це пояснювалося ней­мовірною дорожнечею землі у середмісті, землі, яка була захищена потужними фортифікаціями. Через те щільно забудовувався кожен вільний клаптик, а про сквери, площі та дитячі майданчики годі було й мріяти.
Усе змінилось, коли Станиславів втратив оборонне значення й мури почали розбирати. Першою альтернативою Ринку стала площа Франца. Так звали австрійського цісаря, який примудрився розпочати своє правління як Франц ІІ, а закінчити Францем І (не плутати з його онуком Францем Йосифом І).
У 1835 році монарх помер, і з подачі станиславівського старости Казимира Мільбахера його ім&rsq ... Читати далі »

«Ми вперше привезли до Івано-Франківська 36 картин Косміаді. Експозиція складається з кількох розділів: біографічного, сакральна тематика, жіноча та рівненський період, коли митець малював пейзажі та натюрморти. Ця виставка підтверджує імідж інтелігенції Західного регіону в її національній терпимості та демократизмі», - стверджує науковець Рівненського музею Людмила Шлапак.
Георгій Косміаді пережив дві війни. З першої світової до Рівного повернувся майже сто років тому. Тоді російській офіцер на українській землі знайшов спокій та відкрив талант педагога. У Рівному Косміаді викладав малювання у п’яти гімназіях одночасно. Він залучав дітей до літератури, театру, мистецтва, а найб ... Читати далі »

Два переможці
Почнемо, як водиться, з начальства. Усі війська, розташовані у населеному пункті, називаються гарнізоном. Командує ним комендант (від французького commandant – командир). Якщо уважно читати праці місцевих істориків, то можна «виловити» кілька прізвищ військових очільників Станиславова.
У 1676 році велика турецька армія вдерлася на Покуття. Історик Садок Баронч пише, що «шановний засновник (тобто Андрій Потоцький – Авт.) забезпечив свою фортецю достатнім гарнізоном під кері ... Читати далі »

У Музеї визвольної боротьби, що у Івано-Франківську відкрилась виставка, приурочена річниці загибелі Андрія Бандери ─ батька Степана Бандери.
«Він був священиком та свідомим українцем, патріотом, - розповідає організатор виставки Назар Розлуцький. Його вбили НКВД-сти у Києві тільки за те, що він був батьком очільника національно-визвольного руху в Україні».Серед експонатів виставки – фотографії, предмети вжитку та особисті речі Андрія Бандери. Оскільки він був священиком, то тут присутні також елементи сакрального мистецтва: священицька ряса, дерев’яні хрестики та вервиці, ікони та фелони.«Я вважаю, що про Андрія Бандеру потрібно знати більше, адже це саме він виховав провідника ОУН, очільника визвольної боротьби, героя України – Степана Бандеру. Думаю, важливо зрозуміти, у якому середовищі виховуються справжні патріоти та націоналісти. Ця вис ... Читати далі »

Наприкінці ХІХ століття в Канаді відкрили велике родовище золота. Сюди одразу хлинули тисячі охочих легко збагатитись, спалахнула «золота лихоманка». Золото мили на річці Клондайк, через що вона прославилась на весь світ.
В околицях Івано-Франківська золота нема. У 1944 році роль прикарпатського Клондайку виконувала місцева річка Млинівка, що протікає крізь дачний масив у районі міського озера.
Тоді німці зрозуміли, що скоро Станіслав доведеться залишити. Аби приховати свої злочини, вони огородили єврейський цвинтар за озером високим парканом і розпочали бурхливу діяльність.
Руками 105 в’язнів Янівського концтабору гестапівці розкопували єврейські могили, викладали з трупів штабелі по три метри заввишки, обливали мазутом і підпалювали.
Треба сказати, що перед тим розстрілом нещасних євреїв ретельно обшукували й забирали коштовності. Втім багат ... Читати далі »

Петро Арсенич - член правління ОО НСКУ, доцент Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника, Заслужений працівник культури України, історик, музеєзнавець, громадсько-культурний  діяч, книголюб та філ ... Читати далі »

Зірване весілля
«Кур’єр Станиславівський» за 13 липня 1902 р. повідомляє про скандал на весіллі, тактовно не називаючи імен молодят. В суботу пополудні на вулиці Казимирівській (нині вул. Гетьмана Мазепи) в будинку одного заможного містянина зібралося чимало гостей з нагоди одруження його дочки. Прийшли вже всі запрошені, й весільний почет був готовий вирушити до місця вінчання. Аж раптом наречений поставив «питання ребром»: поч ... Читати далі »

Івано-Франківський краєзнавчий музей презентує виставку дослідницької роботи Ірини Свйонтек по вивченню народних вишивок Карпат і Прикарпаття – Гуцульщини, Бойківщини, Покуття та Опілля впродовж 44-ох  років (1970-2014).
На виставці відвідувачі зможуть ознайомитись з багатогранною діяльністю Ірини Свйонтек з міста Івано-Франківська, лікаря за фахом, яка щиро захоплена народною вишивкою.
На огляд представлені зразки автентичної вишивки етнічних регіонів Прикарпаття. В експозиції показані авторські фотографії типажів покутян, опілян, гуцулів та бойків в народних строях. Окремо висвітлена науково-дослідницька діяльність Ірини Свйонтек, в результаті якої видано п’ять мистецьких альбомів (2005, 2008, 2010, 2013, 2014); підготовлено до друку ще три альбоми; опубліковано статті в журналах та інших книжках.
Дослідницько-творчий доробок Ір ... Читати далі »