П`ятниця, 29.03.2024, 11:52:29

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » Архів новин
« 1 2 ... 178 179 180 181 182 ... 274 275 »

Після занепаду в XI ст. Хазарського каганату кримські караїми зберегли самостійність в окрузі Кирк-Йер неподалік від м.Бахчисарай. У 1246 р. караїми потрапили  із Криму в Галичину. Так караїзм став відомим у Західній Україні. Етно-конфесійні громади кримських караїмів з’явилися в Галичі, Львові, Луцьку та в інших містах цього краю.
Перша документальна згадка про галицьку караїмську громаду датується 1578 роком. Тоді король Стефан Баторій підтвердив локаційний привілей галицьких караїмів і гарантував їм збереження давніх прав та звичаїв (мали право вільної торгівлі нарівні з іншими мешканцями міста).
Караїмська традиція стверджує, що караїми поселились у Галичі ще в середині ХІІІст. (1246р). Про це свідчив запис у старій релігійній книзі, яка згоріла під час пожежі 1830р. Копію запису у 1813р. зробив для галицько-львівського митрополита Ангеловича газан Абрагам Л ... Читати далі »

Переглядів: 616 | Долучив: Dnister | Дата: 06.05.2014

Запрошуємо користувачів до відділу краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, де в рамках циклу „Батьківщини сини незборимі” функціонує книжкова виставка „Кирило Трильовський: народу син і гордість України”, присвячена 150-літтю від дня його народження.
Представлені на виставці книги та статті в періодичних виданнях (П. Арсенич „Засновник „Січі" Кирило Трильовський", М. Петрів „Січовий батько", В. Морозюк „Червоні роси", Ю. Плекан „Перший досвід парламентаризму", Л. Бойчук „Публіцистична діяльність Кирила Трильовського" та ін.), знайомлять користувачів із постаттю засновника та ідеолога січового руху, провідного громадського діяча, адвоката, публіциста, що відіграв помітну роль у суспільно-політичному житті Галичини кінця ХІХ - початку ХХ ст. 
... Читати далі »

Переглядів: 541 | Долучив: Dnister | Дата: 05.05.2014

150 років тому, коли народився Кирило Трильовський, галичани щойно вчилися називати себе українцями. Назагал вони були ще русинами, «тірольцями сходу», вірними підданцями австрійського цісаря. Але завдяки тодішнім громадським діячам на галицьких теренах швидко відбувався невпинний процес національного самоусвідомлення. До перетворення Галичини на справжній український П'ємонт немало долучився і коломийський адвокат Кирило Трильовський – засновник пожежно-руханкового товариства з промовистою назвою «Сiч».
Кирило Трильовський, очевидно, мусів володіти, окрім організаторського хисту та наполегливості, ще й неабиякою харизмою. Інакше як йому, синові священика та юристові за фахом, вдалося би переконати покутян i гуцулів, що вони – справжні козаки. I домогтися того, щоби через 125 років після зруйнування Запорозької Січі малиновий козацький пра ... Читати далі »

Переглядів: 527 | Долучив: Dnister | Дата: 05.05.2014

3 травня 2014 року з нагоди відзначення 25-ї річниці Легалізації УГКЦ у каплиці Святого великомученика Юрія Побідоносця (парк воїнів-афганців) відбудеться панахида, а по її завершенні перенесення останків Єпископа Івана Лятишевського по вул.Галицькій до крипти Архікатедрального та Митрополичого Собору Святого Воскресіння. Початок о 16.45 год.

Переглядів: 476 | Долучив: Dnister | Дата: 03.05.2014

Коли в часи Першої світової війни росіяни захопили Станиславів, певний час у місті розташовувався штаб 30-го армійського корпусу. Начальником штабу був генерал-майор Микола Монкевиц. До війни він курував розвідку та контррозвідку царської армії.
Штабісти мешкали у готелі «Централь», що на розі Січових Стрільців і Мазепи. Потім обстановка на фронті склалася на користь австрійців і 19 лютого 1915 року росіяни залишили місто.
Коли все було готово до від’їзду, Монкевиц закликав хазяїна готелю і дав йому клаптик паперу. «Передайте, ­будьласка, цю записку першому австрійському патрулю, який завтра чи післязавтра вступить до Станиславова», – попросив генерал.
У записці, адресованій австрійському командуванню було написано німецькою: «Начальник штабу російського корпуса залишився дуже задоволений своїм побутом у місті та від щиро ... Читати далі »

Переглядів: 542 | Долучив: Dnister | Дата: 02.05.2014

Продовжуємо своєрідний рейтинг мешканців Станиславова, які назавжди увійшли в історію міста та України.
У цьому будинку мешкали Осип Сорохтей і Кость Левицький, а Лев Бачинський ходив сюди на роботуПоштівка з колекції Зеновія Жеребецького

Пан прем’єр
Першим із п’ятірки тих, хто перевалив за «екватор» рейтингу, є державний діяч Кость Левицький (1859-1941). Серед усіх своїх колег по «десятці» цей добродій займав найвищу посаду – був прем’єр-міністром. Хоча тоді ця посада називалася дещо інакше.
Кость Левицький народився у Тисмениці. Пізніше закінчив Станиславівську гімназію. Далі його життя тісно пов’язане зі Львовом та Віднем. Після університету зай­мався приватною адвокатською практикою, з ... Читати далі »

Переглядів: 579 | Долучив: Dnister | Дата: 02.05.2014

Сьогодні один із найпопулярніших шляхів до вокзалу пролягає вулицею Лепкого. За логікою, вона мала б з’явитися на міських картах водночас із залізницею, тобто у 1866 році. Але ж ні! Тоді до вокзалу вела лише вулиця Романовського (Гаркуші), яка починалась на східній околиці міста.
Минали часи, вулиця Сапіжинська (Незалежності) забудовувалась і стала чи не головною магістраллю. Аби сполучити її з привокзальною площею, магістрат приймає ухвалу про прокладання нової вулиці. У 1893 році на це виділили 5523 ринських злотих.
Свою першу назву вулиця отримала у 1895-му. Поляки вшанували пам’ять Яна Кілінського. Він починав як простий швець, розбагатів, мав два цегляних будинки у Варшаві. Коли в місті спалахнуло повстання проти росіян (1794), Кілінський його очолив. Він грамотно керував вуличними боями та за два дні очистив столицю від окупантів. За це отримав чин полков ... Читати далі »

Переглядів: 486 | Долучив: Dnister | Дата: 02.05.2014

З метою обміну досвідом у читальному залі центральної районної бібліотеки для бібліотекарів району проведено день професійного спілкування, який урочисто відкрила директор ЦБС Ганна Валігурська. Після відкриття та ознайомлення з методичними порадами проведено годину краєзнавства «Петро Шекерик-Доників – видатний гуцульський етнограф, письменник, суспільно – політичний і культурний діяч», присвячену 125-й річниці від дня народження Петра Шекерика-Доникового.
Про життєвий і творчий шлях гуцульського письменника, громадського діяча культури нашого краю розповів Іван Зеленчук – науковий співробітник відділення «Філія Гуцульщина» ННДІ українознавства і всесвітньої історії МОН України. Краєзнавчу мандрівку на тему: «Постать Петра Шекерика-Доникового – унікальний феномен на теренах Гуцульського краю» провів директор відділення ... Читати далі »

Переглядів: 503 | Долучив: Dnister | Дата: 30.04.2014

22 квітня 2014 року в селі Дебеславці Коломийського району відбулось Свято прапора «Золотиться сонцем твій стяг». Біля пам’ятного хреста проведено панахиду за загиблими воїнами, борцями за волю та незалежність та концертну програму.
47 років тому у селі Дебеславці після "визволення” замайорів синьо-жовтий прапор. 1967 року на другий день Великодня на місці теперішнього пам’ятного хреста невідомий повісив синьо-жовтий стяг. Село попало під тотальну перевірку. У злочині звинуватили сільського тракториста Степана Ткача, але чи був це він, не доведено. Під впливом тортур чоловік взяв на себе відповідальність за скоєне і, як наслідок, пропав у Архангельську.
Після цього, у 1974 році, на старій груші в день святого Миколая знову було піднято прапор. Його вивісив уродженець села Дебеславці, житель села Трач Михайло Слободян. Він був засуджений д ... Читати далі »

Переглядів: 441 | Долучив: Dnister | Дата: 30.04.2014

Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради повідомляє, що у відділенні соціально-побутової адаптації територіального центру соціального обслуговування 30.05.2014р. відбувся захід у форматі історичного екскурсу : "Що ми знаємо про історію свого міста”, присвячений 352 річниці з дня заснування м. Івано-Франківська. На свято запрошено наукового працівника обласного краєзнавчого музею Регу Надію Данилівну.
В своїй розповіді гостя навела цікаві факти з історії міста Івано-Франківська. Зустріч пройшла у формі живого діалогу, під час якого присутні мали змогу отримати відповіді на свої запитання.
Люди похилого віку переглянули відеокліп за участю народного артиста України Михайла Кривеня, який виконав пісню про Івано-Франківськ
В заході взяли участь 32 особи похилого віку. Присутніх пригостили солодощами.

Переглядів: 508 | Долучив: Dnister | Дата: 30.04.2014

В Івано-Франківську презентували краєзнавчий збірник про історію міста.
 "Івано-Франківськ у плині часу" - книжка трьох авторів краєзнавця Наталії Храбатин, колекціонера і педагога Олега Гречаника та фотохудожника Тараса Яковина.
Як розповідають автори книги, видання вийшло ще у грудні минулого року, однак через трагічні події в країні її презентацію вирішили перенести.
Ця книжка - це збірник, який складається з трьох частин. Перша - це "Станиславівські цікавинки" - розповідь про міжвоєнне культурно-мистецьке, духовне життя Івано-Франківська. ЇЇ автором є Наталія Храбатин. Друга частина - збірка кольоровий листівок про Івано-Франківськ колекціонера Олега Гречаника. Третя частина пов'язує із сучасним містом. У ній - фотороботи фотографа Тараса Яковина.
Основна ідея книги - передати ті звичаї і побут мешканців міста у минулому, порівн ... Читати далі »

Переглядів: 535 | Долучив: Dnister | Дата: 30.04.2014

29 квітня о 16 годині в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться святочна презентація-академія книги доктора філологічних наук, професора, академіка Володимира Качкана „Сповідь душі. Ярема Гоян в ограненні часу» – першого видання з серії «Шевченківські лауреати» – вихідці з Прикарпаття, присвячене 200-річчю від дня народження Кобзаря.

Переглядів: 545 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

У вівторок, 29 квітня, в приміщенні Науково-методичного центру культури Прикарпаття (вул. Незалежності, 12, 2-й поверх) відбудеться презентація нового краєзнавчого видання «Івано-Франківськ у плині часу». Історик Наталя Храбатин створила розповідь-колаж про побут, культурне життя Станиславова та різні цікаві випадки, що траплялись у місті в 20-30-ті роки минулого століття.
Також на презентації відбуватиметься виставка стародавніх поштівок Станиславова з колекції Олега Гречаника та експозиція робіт фотохудожника Тараса Яковина. І колекціонер, і фотограф активно долучились до ілюстрації книги.

Іван Бондарев

Переглядів: 479 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

Впродовж століть галичани свято зберігали свою історію, культуру, мову, перлини народної творчості. Поєднуючи християнські вірування і древлянські звичаї вони складали календарні святата обряди. Сьогодні їх зібрали, опрацювали і узагальнили науковці Національного заповідника «Давній Галич», а працівники Музею етнографії впродовж кількох років втілюють наукові напрацювання в життя, завдяки музейно-етнографічному фестивалю «Галицька брама».
У цьому році музейники звернулись до одного з найвеличніших свят – Великодня і запропонували провести театралізоване  дійство побудоване на основі опільських Великодніх звичаїв та обрядів під назвою «Зав’яжемо вінець».
З цією метою було запропоновано керівникам шкільних фольклорних колективів відтворити гаївки, які побутують на теренах району і взяти участь у святі. Впродовж всього світ ... Читати далі »

Переглядів: 471 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

Відповідну олімпіаду з нагоди святкування Дня міста проведуть 8 травня о 14 годині у Центрі патріотичного виховання молоді.
«Івано-Франківськ одне з небагатьох міст, яке має виданий підручник, за яким учні вивчають історію свого міста. Він має назву «Мій Івано-Франківськ» і в школах читається спецкурс з історії міста. Власне старшокласники матимуть загальноміську олімпіаду з історії міста Івано-Франківська», - розповіла начальник управління освіти і науки Івано-Франківського МВК Наталія Микула
Крім того, як повідомила Наталія Микула, 7 травня о 13 годині відбудеться інтерактивна гра «Таємниці Станіславівської фортеці» - її можна порівняти з грою «Ключі від форту Буаяр», адже діти також по місту шукатимуть ключі від Станіславівської фортеці.

Переглядів: 398 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

З нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в селі Клубівці Тисменицького району відбулося урочисте відкриття пам’ятника геніальному поету та художнику.
В церемонії взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Сергій Адамович, начальник управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Володимир Федорак, а також представники місцевої влади.
Міністр культури України Євген Нищук звернувся до громади та гостей села з вітальним словом, зазначивши, що пам’ятник великому Кобзареві у сучасних умовах надихає та об’єднує українців.
Заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Сергій Адамович зауважив, що встановлений біля сільської школи пам’ятник буде постійно нагадувати дітям про українську історію та виховувати в них справжній патріотизм. ... Читати далі »

Переглядів: 434 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

Великий піст… Страсний тиждень… Поцілунок Іуди… Біль… Терпіння… Все це нагадує про час і спонукає до глибоких роздумів та застанов над стражданнями Христа-Спасителя. Про тілесний та духовний біль Ісуса Христа дізнаємося не тільки зі Святого Писання, й з мистецьких зображень, які зуміла зберегти і передати в майбутнє свята вселенська Христова Церква, пише Галичина.
На Прикарпатті митці у XVI ― XVII ст. по-особливому ставилися до сакрального малярства. Формування іконографічного мистецтва досить сильно залежало як від етнографічних, так і від західноєвропейських культурних впливів. На жаль, дуже багато мистецьких творів Галичини було втрачено в часи лихоліть Першої та Другої світових воєн.
Івано-Франківськ – серце прикарпатського краю. Особливої тут уваги заслуговує Музей мистецтв Прикарпаття (колишній Івано-Франківський обласний худо ... Читати далі »

Переглядів: 669 | Долучив: Dnister | Дата: 29.04.2014

Є пам’ятники, що творять обличчя різних міст. Споглядаючи їх на папері чи екрані, відразу  впізнаєш  той населений пункт, у якому  він розташований.  Скажімо, для Києва це пам’ятник Богдану Хмельницькому, для Одеси – Дюку Рішельє, для Львова – Івану Федорову, для Полтави – Івану Котляревському. Зрештою, не тільки видатним людям споруджують у нас  монументи, вони можуть бути певними символами-узагальненнями, як меморіали Січовим стрільцям на Маківці чи Лисоні, вражаючий хрест на Білій горі біля Підлісся, де народився М. Шашкевич та інші. Для створення подібних шедеврів авторам потрібно відчути дух епохи, відтворити у монументі  головні ознаки минулого, бути переконливим для їх сприйняття представниками нових часів.
Є такий пам’ятник і в Галичі. Він споруджений  обіч гостинця  Івано-Франківськ - Львів напр ... Читати далі »

Переглядів: 704 | Долучив: Dnister | Дата: 28.04.2014

На старому цвинтарі села Старі Скоморохи збереглася могила Северина Даниловича – відомого свого часу громадського і політичного діяча. Однак, якщо зараз запитати когось із жителів села, хто цей чоловік, у відповідь буде хіба що знизування плечима. Та й про саму могилу мало хто знає. Адже інформація про неї відсутня і у Віснику «Некрополі Прикарпаття» (Івано-Франківськ, 2000р.), і у книзі «Міста і села Галицького району» (2001р.) Тому сподіваємося, що настав час заповнити цю прогалину і познайомити наших читачів із життям та діяльністю С.Даниловича.
Народився  він у селі Петрові Тлумацького району 5 жовтня 1860 року в родині священика Теофіла Даниловича. Його мати Єфросина (з дому Романовська) – дочка священика, померла у молодому віці, залишивши восьмеро малолітніх дітей.  Северин серед них був найстаршим.
Після закінчення поча ... Читати далі »

Переглядів: 701 | Долучив: Dnister | Дата: 28.04.2014

Сучасні видання час від часу тішать читачів усілякими рейтингами на кшталт найбагатших, найвпливовіших чи найодіозніших мешканців планети. Цікаво, а чи хтось робив подібний рейтинг у масштабах Івано-Франківська? Так. І сьогодні «Репортер» презентує громадськості топ-десятку видатних мешканців Станиславова.

Як влучити в десятку?
У 2010 році на одному з засідань історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто» виникла ідея скласти список містян, які залишили яскравий слід в історії та культурі. Одразу встановили обмеження: «кандидати» мусили певний час проживати у Станиславові й бути українцями. Аби не образити нікого з живих знаменитостей, обирали лише з померлих. Кожному з учасників об’єднання (пізніше до складання ... Читати далі »

Переглядів: 647 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

Роздивляючись стару поштівку, важко уявити, що ще за життя діда фотографа тут височів могутній бастіон станиславівської фортеці. Стояв він прямо на місці театру, який пізніше перебудували до невпізнаваності й перетворили на філармонію. Про цей храм муз ми вже писали, тож зосередимось на інших об’єктах.
Почнемо з самої вулиці. Вона утворилась у середині ХІХ століття. Перша назва – Бельовського. Польський історик Август Бельовський (1806-1876) народився на Рожнятівщині, вчився у Станиславівській гімназії, працював директором бібліотеки Оссолінських у Львові. Дуже цікава його розвідка «Покуття», де поряд з історичними відомостями він активно застосовує народні легенди.
Прізвище Бельовського вулиця зберігала аж до німецької окупації, якщо не вважати короткий період ЗУНР, коли вона називалась Федьковича. Враховуючи близькість театру, німці перейменували ... Читати далі »

Переглядів: 425 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

Власники великого бізнесу завжди відігравали значну роль у житті суспільства. Особливо це помітно перед черговими виборами, коли ведуться жваві дискусії: чи має право прийти до влади особа зі значним капіталом? Чи не буде вона використовувати повноваження в своїх інтересах? У Станиславові кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століття великий бізнес теж помітно впливав на життя міста. Без деяких ділових людей узагалі неможливо уявити собі його історію і розвиток. Хто ж вони – легенди станиславівського бізнесу?

Династія видавців
У 1868 -1914 рр., в період автономії Галичини у складі Австро-Угорщини, підвищився попит на друковану продукцію. Цим скористався український підприємець Ян Данкевич, який у 1868 р. купив друкарню, розбудував її й ... Читати далі »

Переглядів: 759 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

До яких тільки хитрощів не вдаються продавці, аби обдурити своїх клієнтів. Вони додають воду до пива й молока, підпилюють гирьки на вагах, а разом із м’ясом намагаються всучити кістки та жили. Ці речі практикували будь-де, у різних містах і країнах.
А ось у старому Станиславові несумлінні продавці творчо підійшли до ошукування покупців. На початку ХХ століття у багатьох м’ясних лавках з’явилися дзеркала. І повісили їх не дарма.
А хто був постійним клієнтом продуктових крамниць? Переважно кухарки та служниці. Всі вони були жінками. Відомо, що прекрасній статі притаманно часто причепурюватися, поправляти зачіску а то й просто красуватися перед дзеркалом. Саме на цьому й базувався розрахунок торговців. Поки панянки у крамницях мандрували у задзеркаллі, хитрі торгаші сміливо обважували їх та підсовували трохи не те м’ясо.
Дійшло навіть до того, що ... Читати далі »

Переглядів: 460 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

260 років тому на ринковій площі Станиславова четвертували одного з побратимів Олекси Довбуша – опришка Василя Баюрака.
Нині ринкова площа перед ратушею – одне з улюблених прогулянкових місць франківчан. Тут сходяться всі вулиці середмістя, тож на цьому місці часто призначають зустрічі та побачення. Тут чути дитячий сміх, а під наметами довколишніх кав'ярень – розмови дорослих. У вихідні концерти під ратушею збирають ще більше люду.
Навіть не віриться, що понад два з половиною століття тому мешканців тодішнього Станиславова приваблювало на цю площу зовсім інше, криваве видовище. I коли й чулася звідси якась музика, то хіба моторошний дріб барабанів. Та ще одного разу, якщо вірити легенді, тут сумно співала гуцульська флоєра в руках веденого на страту опришка...
У ратушевій будівлі тепер розміщено Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Го ... Читати далі »

Переглядів: 662 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

В рамках музейно-етнографічного фестивалю «Галицька брама» на території церкви Всіх Святих Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич» 22 квітня розпочалося Великоднє дійство «Зав’яжемо вінець», побудоване на основі опільських Великодніх звичаїв та обрядів. 
Свято, до організації і проведення якого долучилися Музей етнографії, науково-освітній та інформаційно-видавничий відділи Заповідника та відділ освіти Галицької районної державної адміністрації, розпочали учні Крилоської ЗОШ І-ІІІ ст. та вихованці Галицького районного Центру дитячої і юнацької творчості, за участю Зразкового фольклорного дитячого колективу «Княже джерело», художній керівник Марія Урбанович. А парох села Крилос о. Ярослав Жолоб благословив дітей на добру справу і подарував кожному учасникові іконку Крилоської Матері Божої.
... Читати далі »

Переглядів: 490 | Долучив: Dnister | Дата: 25.04.2014

На фасаді будинку 9, що на вулиці Шашкевича в Івано-Франківську, встановили анотаційну дошку знаному українському народному кулінару Дарії Цвек. Відкриття дошки відбулося в рамках програми міської ради «Івано-Франківськ — місто героїв».
Дарія Цвек, яку шанувальники величають берегинею української кухні, значну частину життя прожила в Івано-Франківську. Її книги рецептів «Солодке печиво», «До святкового столу», «У будні та свята», «Для гостей і сім’ї», «Нашим найменшим», «На добрий вечір», «Дітям і батькам» негайно ставали бестселерами. Книгу «Солодке печиво» перевидавали дев’ять разів! У 2010 році Івано-франківська міська рада перейменувала вулицю Голубу, на якій жила видатна кулінарка, на вулицю Дарії Цвек, інформує gk-press.if.ua.
З нагоди відкрит ... Читати далі »

Переглядів: 492 | Долучив: Dnister | Дата: 23.04.2014

В Івано-Франківську продовжується реалізації програми «Івано-Франківськ – місто Героїв». Як інформують у міській раді, наступного тижня в рамках програми відбудеться відкриття меморіальної дошки відомому українському кулінару Дарії Цвек.

Захід запланований на 22 квітня 2014 року о 12.00 за адресою вул. Шашкевича, 9.

Переглядів: 443 | Долучив: Dnister | Дата: 22.04.2014

18 квітня cвітова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам‘ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Крім того, нагадаємо, що 2014-й  в Україні — Рік  200-ліття Тараса Шевченка.
Недавно Українське радіо повідомило про кількість пам’ятників на честь Тараса Шевченка: у світі їх 1384, у тому числі в Україні — 1256. Відрадно, що в цьому переліку перше місце посідає... Івано-Франківська область, де просто неба у XIX—XX ст. встановлено 201 пам’ятник Кобзареві. У сусідніх областях, наприклад, цифри такі: на Львівщині — 193, на Тернопіллі — 165. А от на рідній Шевченкові Черкащині — 102 пам’ятники.
Про світову велич Т. Г. Шевченка свідчить значна кількість споруджених просто неба пам&rsquo ... Читати далі »

Переглядів: 670 | Долучив: Dnister | Дата: 19.04.2014

В історії станиславівської філокартії є багато незрозумілого. Наприк­лад, австрійські фотографи десятою дорогою обходили такі значні вулиці, як Зосину Волю (Коновальця) чи Седельмайєрівську (Новгородську). Натомість, коротка вулиця Фредра (Крушельницької), яку пройдеш і не помітиш, таки потрапила до об’єктиву. Чим вона полонила видавця Самуеля Феллера, який у 1907 році випустив поштівку у Львові?
Якби австрійці не розламали станиславівську фортецю, ця вулиця ніколи б не виникла. Вона проходить прямо по лінії куртини, тобто стіни між двома бастіонами. Після демонтажу укріплень утворилася вулиця, спочатку безіменна. Першу назву отримала у 1880-х на честь польського комедіографа графа Олександра Фредра (1793-1876). Він видав свою дочку Софію заміж за іншого графа – Шептицького – і таким чином став дідусем майбутнього митрополита.
Назва вулиці дуже імпону ... Читати далі »

Переглядів: 519 | Долучив: Dnister | Дата: 18.04.2014

Було встановлено меморіальний барельєф у пам’ять Героя України, воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва. Пам’ятну дошку-барельєф розробили, виготовили і встановили скульптор Ігор Семак, архітектор Петро Пострильоний та побратими Ігоря по Майдану 18-20 лютого.
Пам’ятна дошка виготовлена із червоного та чорного граніту. На ній написані слова із посвятою Ігореві.
Близько сотні людей прийшли вшанувати пам’ять воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва. Його мама та брат Микола першими відкрили пам’ятник. Панахиду відправили священики — отець Микола Крушец та отець Федір Мороз.
Зі словом до присутніх звернулася заступник начальника управління культури Калуської міської ради Леся Піцик. Квіти до пам’ятника поклали заступник начальника уУЖКГ з питань благоустрою Калуської міської ради Микола Найда та секретар Калуської міської ради Олександр Ч ... Читати далі »

Переглядів: 433 | Долучив: Dnister | Дата: 18.04.2014

У серії «Бібліотека Краківського археологічного музею» тиражем у 600 примірників вийшов у світ гарно ілюстрований том, присвячений знахідкам у знаменитій печері Вертеба біля села Більче Золоте на Тернопіллі. Одним із співавторів цього видання став кандидат історичних наук, член Європейської Асоціації Археології івано-франківець Тарас Ткачук.
«Відтепер з’явився найповніший опис пам’яток Трипільської культури, які були виявлені в карстовій печері Вертеба і які тепер становлять колекцію Краківського археологічного музею, – розповів журналістові «Z» Тарас Ткачук. – У новому виданні опубліковано аналіз великого масиву кераміки, антропоморфних і зооморфних фігурок, кістяних виробів із краківської збірки. Цю пам’ятку представлено як у трипільському, так і у праєвропейському культуральних контекстах. Якби до опублікованого мате ... Читати далі »

Переглядів: 693 | Долучив: Dnister | Дата: 18.04.2014

Про нього мало хто знає. Напевно, тому, що лежить він осторонь жвавих доріг, в оточенні дачних ділянок біля міського озера. Він – це єврейський цвинтар, який ще називають новим. Був і старий. Його знищили при будівництві кінотеатру «Космос». Новому цвинтарю пощастило вціліти. Хоча слово «пощастило» тут, напевно, вживати не доречно. Зараз він мертвий. Не закритий, а саме мертвий. Справжній цвинтар-привид. Які таємниці він приховує?

Проект інженера Авіна
За Австрії та Польщі євреї становили ледь не половину населення Станиславова. Ще з часів Анд­рія Потоцького вони мали свій окремий цвинтар на Тисменицькому передмісті. Та за 250 років існування він заповнився майже «під зав’язку». Почались розмови про закладан ... Читати далі »

Переглядів: 548 | Долучив: Dnister | Дата: 18.04.2014

Напевно, весь світ уже знає історію про те, як цієї зими Верховна Рада заборонила українцям носити каски і що з того вийшло. Втім, подібні маразматичні рішення траплялись і раніше.
Знаменитий станиславівський бургомістр Ігнацій Камінський залишив цікаві спогади. В середині ХІХ століття він ще не очолював місто, а був опозиціонером до чинної влади. Тоді вона складалася з німецьких чиновників, які недолюблювали поляків за їхні націоналістичні настрої. А ті, зрозуміло, відповідали німцям повною взаємністю.
26 лютого 1861 року вийшов цісарський патент, згідно з яким австрійський парламент поділявся на дві палати – Панів і Послів. До останньої обиралися депутати пропорційно з усіх країв монархії, зокрема з Галичини. Це викликало велику радість у мешканців Станиславова, передусім поляків. На вулицях почали з’являтися люди, одягнені у національний стрій. Головними йог ... Читати далі »

Переглядів: 567 | Долучив: Dnister | Дата: 18.04.2014

Гуцульське село Яворів особливої реклами не потребує. За 320 років від першої писемної згадки про нього, хоч воно існувало набагато раніше, імідж Яворова міцно утвердився не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Започаткована Юрієм Шкрібляком та його синами різьба на дереві, яку продовжили внуки Корпанюки, та барвисті яворівські ліжники, як і косівська кераміка та космацькі писанки, стали візиткою України. Вони, як петриківський розпис, заслуговують на увагу ЮНЕСКО. В Яворові як в одному з найвідоміших в Україні осередків народного мистецтва створено Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська рражда». Тут є музеї народного мистецтва Гуцульщини і літературний — Лесі Українки, садиби-музеї Юрія і Семена Корпанюків, Дмитра Шкрібляка, садиба родини Окуневських.
В Яворові росли і формувались як знані письменники Марія Колцуняк, Роман Яримович, Яросла ... Читати далі »

Переглядів: 622 | Долучив: Dnister | Дата: 17.04.2014










Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024