Субота, 20.04.2024, 11:57:16

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » Архів новин
« 1 2 ... 219 220 221 222 223 ... 275 276 »
Сьогодні на Прикарпатті відбулися урочисті заходи до Дня партизанської слави. Представники облдержадміністрації, ветеранських організацій, колишні учасники партизанського руху поклали вінки до Меморіального кладовища полеглих воїнів в Івано-Франківську та до пам’ятника партизанам-ковпаківцям в м.Яремче, де відбувся мітинг з вшанування пам’яті полеглих партизанів-ковпаківців. 
На місці партизанських боїв у с. Заріччя Надвірнянського району також було віче за участі представників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування району, громадськості, ветеранів війни, учасників підпільно-партизанського руху. Священики усіх традиційних християнських конфесій Надвірнянщини провели молебень за загиблими у Великій Вітчизняній війні. 
Пам’ять полеглих партизанів-ковпаківців вшан ... Читати далі »
Переглядів: 510 | Долучив: limnytcja | Дата: 20.09.2012

17 вересня 2012 року у Центрі патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери відбулися загальноміські заходи – відкриття виставки фотоматеріалів «Не заростає стежка болю» та загальноміська зустріч з нагоди 21-ї річниці незалежності України «Історія українського державотворення та сучасний розвиток української держави». В переповненому Залі Героїв ЦПВ ім. С. Бандери зібралися старшокласники ЗНЗ з вчителями історії та військово-патріотичного виховання, представники громадських організацій і партій.
«Дем’янів лаз»— священне місце, Голгофа Галицької землі… Цій темі присвячена фотовиставка меморіального комплексу «Дем’янів Лаз», яка розгорнута у вітринах та конференц-залі Центру патріотичного виховання ім. С.Бандери. Організували захід МК «Дем’янів Лаз» (філія обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери (завідувач філією М.Фреїк), ОО ... Читати далі »
Переглядів: 586 | Долучив: limnytcja | Дата: 20.09.2012

19 вересня 2012 року за ініціативи Комітету Вшанування солдатів, полеглих у бою під Дитятином та Генерального Консульства Республіки Польща у Львові відбулися урочистості з нагоди 92-ї річниці битви під Дитятином.
Участь у заходах взяли голова районної державної адміністрації Григорій Івасишин, головний спеціаліст з питань пам`яток національного значення Міністерства культури України в Івано-Франківській області Лідія Максим`як. Польську сторону представляли: сенатор Лукаш Абгаровіч, консул Генерального Консульства Республіки Польща у Львові Іванна Васюк, о.Броніслав Ставоровський, учасники мотоциклетного Катинського руху та поляки товариства ім.Франциска Карпінського (м. Івано-Франківськ).
Службу божу відправив Перший Єпископ о. Генрик Юзеф Мушинський та о. Віктор Антонюк.
Переглядів: 510 | Долучив: limnytcja | Дата: 19.09.2012

Серед сотень і тисяч людей, яких ми звикли називати простими смертними, завжди є особистості з гострим розумом, моральними чеснотами, високими патріотичними поривами, словом, люди, які не живуть, аби тільки жити, а утверджують своєю громадянською позицією і вчинками найвищу правду і віру свого народу. Україна у всі часи боротьби за власну державу мала й нині має таких людей. І в цьому полягає сила, слава і краса українського народу.
До категорії непростих смертних належала досить відома у 80-90-х роках минулого століття галичанка Ольга Касіянчук, родом із Делятина. На жаль, ця жінка-борець відійшла від нас.
Ще підлітком разом із старшою сестрою Марією за часів панської Польщі, а саме в період бурхливих подій на Закарпатській Україні в 1938—1939 роках, Ольга Касіянчук за завданням ві ... Читати далі »
Переглядів: 761 | Долучив: limnytcja | Дата: 19.09.2012

Виноградні, бурякові, капустяні і просто листяні смаколики, Із різними начинками, приправами та підливами. Усе це давня українська страва голубці. Вперше на Прикарпатті їх вшановували у селі Саджава Богородчанського району, де провели міжнародне свято голубців.
Місцеві газдині презентували різноманітні види цієї давньої страви і української і кухні інших народів.
— Назва цієї страви — давняя та символічна і походить від слова «голуб», — каже місцева господиня Марія Бойчук. — Зрештою, і схожа вона на пташку, яку вважають символом миру, вірності, кохання. Колись ця страва була ритуальною на весіллях, тому досі в народі побутує приказка: «чекаємо на свіжі голубці», що означає, що в тій чи іншій родині готуються до весілля.
— Ой ка-пу-сто го-ло- ... Читати далі »
Переглядів: 544 | Долучив: limnytcja | Дата: 19.09.2012

Два незамінних на уроках Гуцульщинознавства видання з’явилось у школах Верховинщини.
Для наймолодших школяриків це "Абетка маленького гуцулятка", а для середнього та старшого покоління учнів та й для всіх, хто цікавиться світом гуцулів, — це роман Петра Шекерика-Доникового "Дідо Иванчік".
Автор першого видання, вчитель початкових класів Верховинської ЗОШ 1-3 ступенів Оксана Стефюк, майстерно і невимушено, в ігровій формі навчає говору своїх предків. Вивчатимуть його на уроках позакласного читання.
Вчителька разом із учнями 3-4 класів упродовж кількох років шукала вже забуті гуцульські слова. Аби почути їх від старожилів, довелося піднятися навіть далеко в гори. На кожну літеру педагог склала віршик із яскравими малюнками та діалекти ... Читати далі »
Переглядів: 507 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

У прикарпатському селі Саджава Богородчанського району відроджують давні традиції носіння великих традиційних хусток. У селі відбулася виставка сучасних великих хусток та скарбів із бабусиних скринь.
«Конвалії», «Картаті», «Сонечка», «Кручкаті», «Веселки» –так ніжно та з любов”ю називали наші бабусі й матері один із найважливіших елементів жіночого вбрання — хустки. У давнину говорили, що немає таких жінок, яким би вони не були до лиця.  Сьогодні традиційну велику українську хустку використовують не особливо часто. Показати усю красу цього важливого елементу вбрання взялися у селі Саджава Богородчанського району.
Великі  різнокольорові хустки вивісили перед Народним домом. Вони зайняли кілька метрів.
Переглядів: 560 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

17 вересня 1939-го, порушивши договори з Польщею про ненапад, Червона армія перейшла кордон на Збручі та заглибилась на територію Східної Галичини, інкорпорованої після Першої світової війни до складу Другої Речі Посполитої. Невдовзі бруківкою старого Львова вже марширували не польські улани, а совєтські солдати. Їх комісари розповідали львів’янам про великого Сталіна, який дуже вболіває за галичан, та браталися з вояками гітлерівського вермахту, що отаборилися на західній околиці міста Лева — Левандівці.
Як стверджували очевидці тих подій, про пакт Ріббентропа—Молотова, а тим більше про секретні протоколи до нього, ніхто тоді й гадки не мав, однак всі, хто хоч трохи цікавився політикою, розуміли: Сталін та Гітлер домовилися про розподіл сфер впливу в Європі.
Зі слів моєї покійної мами, яка в ... Читати далі »
Переглядів: 566 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

У прикарпатському місті Надвірна є унікальне і найбільше в усій Україні... вишите видання. Тут місцеві майстрині вишили історію 32-х сіл району.
— Книга має розміри 80 на 100 сантиметрів. На кожній сторінці вишитий орнамент завширшки 15 сантиметрів, що притаманний тому чи іншому селові, — розповідає Богдана Ковалюк з Надвірнянської РДА. — Ним й обрамлена сторінка. У центрі вишивки — символ села: півень, дуб, годи, квіти, трави, гори, і т ін. На зворотній частині сторінок книг — історія кожного села.
Вишивані презентації кожного населеного пункту району заламіновані та складені у книгу. Надвірнянці впевнені, що такої історії не має жодний район України та гордяться народною новинкою, інформують Вікна.
Переглядів: 508 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

Минулої п’ятниці у Калуші, можливо, розкопали свідчення про велику віху історії національно-визвольного руху на Калущині.
Точніше — історії його придушення. Ходи, які з’єднували приміщення колишньої тюрми НКВС (приміщення Центру науково-технічної творчості учнівської молоді) із приміщенням самої установи (тепер приміщення музичної школи №1. — Авт.), виявили зовсім випадково.
Робітники ремонту приміщення Центру, помітили, як відстає шматок кута стіни. Під ним і виявили "знахідку”. Щоправда, гіпотеза про те, що розкопаний у землі підземний хід і справді зв’язував колись підрозділи НКВС, ще має бути доведена. Науковці уже готують аргументи.
Проте, що на початку минулого століття у приміщенні Центру науково-технічної творчості для дітей ... Читати далі »
Переглядів: 541 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

В Карпатах на горі Піп Іван (висота 2028 м) розпочали роботи по консервації старої обсерваторії. Наразі цеглою заклали вікна на другому поверсі будівлі.
«Приїхав з горів, був сьогодні на ПІЧ (ред.: Піп Іван Чорногірський), почали закладати вікна, мужки казали що п'ятий день працюють», — пише користувач під ніком Burs на туристичному форумі http://travel.org.ua/forums.
«Вчора був на ПІЧ, якраз ГАЗ-66 з Шибеного вивіз балки та дошки на перекриття. На даний момент замуровано цеглою вікна верхнього поверху та частково встановлено балки перекриття. Також в приміщенні дизельгенераторної облаштовано кімнату для робітників», — пише vasjaletsyn.
Користувачі форуму також закликали підійти «з розумом» до консервації і нагадали, що взимку в обс ... Читати далі »
Переглядів: 615 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

У понеділок, 17 вересня ц.р., у районному Народному домі м. Тлумача відбулася науково-практична конференція, приурочена 140-ій річниці від дня народження міністра внутрішніх справ ЗУНР Івана Макуха.  
У роботі конференції взяли участь заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, заступник голови райдержадміністрації Олександра Чаплінська, начальник відділу освіти райдержадміністрації, депутат районної ради Дмитро Боднарчук, редактор РВК «Злагода», депутат районної ради Зіновій Штурнак, секретар міської ради Володимир Салітра, історик-краєзнавець, лауреат міської премії ім.  І. Макуха та обласної премії І. Вагилевича Михайло Дземан,  вчителі історії району, учні шкіл, громадськість.
У вступному слові голова районного об’єднання ВУТ «Просвіта» Галина Дзьоба розповіла п ... Читати далі »
Переглядів: 512 | Долучив: limnytcja | Дата: 18.09.2012

Гріє душу село. Рідний край… Дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших.
Розлогі явори біля батьківської хати, цілюща мамина криниця, незабутній отчий поріг.
І все це в рідному, милому серцю селі, яке вмивається ранковою росою, вслухається у швидкоплинне дзюрчання рідної Бистриці. А на вершинах гір, мов вартові на чатах, ростуть красуні смереки.
Сивочоле село Пасічна запам’ятало багато. І стежки, якими ступала нога гірського месника Олекси Довбуша, і щиру відданість Україні хорунжої УСС Софії Галєчко, і партизанський загін Сидора Ковпака, який проходив Пасічною, визволяючи її від фашистів.
Переглядів: 667 | Долучив: limnytcja | Дата: 16.09.2012

Відома дослідниця фотомистецтва Сьюзен Зонтаг зауважила, що фотографічні свідчення – це каталог утрат, минущості життя і водночас відчуження від нього людей. Реєстрація причетності участі, доручення. Фіксація «тут і тепер». Знаковість.
Саме це дивне поєднання відчуття причетності і водночас відчуження, втрати чогось важливого і знакового дають нам старі світлини Гуцульщини відомих фотомайстрів Яремчанщини міжвоєнного періоду - Романа Ясельського, Василя Салиги, Юрія Вінцковського, Адольфа Блажа, Ангеліни Глинської. За кожним із них стоїть непересічний талант, одержимість, творчий пошук і поважний мистецький доробок, який, попри відомі катаклізми ХХ ст., дійшов до наших днів.
У лагідних променях сонця річка Прут, білопінні водоспади, високі полонини, засніжена Говерла, зелені смереки, гостинні ... Читати далі »
Переглядів: 722 | Долучив: limnytcja | Дата: 16.09.2012

З 14 по 16 вересня у селі Саджаві Богородчанського району проходитиме фольклорно-етнографічний фестиваль «Саджавське намисто». Він приурочений 520-й річниці першої писемної згадки про село та 100-річчю від дня народження Олекси Хименця (курінного "Благого”). Цей культурний захід, по суті, перша ластівка у програмі фестивального туризму, яку дуже серйозно розвивають у районі. Великі надії на нього покладають голова райдержадміністрації Володимир Єфімчук і начальник відділу культури та туризму РДА Галина Канюк.
У програмі багато цікавих заходів. За три дні, наприклад, можна буде оглянути виставки чоловічих і жіночих сорочок, краваток, віночків, кожухів, весільних фотографій, плодів саджавських садів. Додайте до цього вшанування сіме ... Читати далі »
Переглядів: 551 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Дві прикарпатські церкви: Святодухівська у Рогатині і церква Пресвятої Богородиці у с. Нижній Вербіж Коломийського району — мають шанс увійти до списку ЮНЕСКО. З цієї неділі, 16 вересня, розпочинаються благочинні концерти зі збору коштів на їх реставрацію. Отож перший благочинний концерт відбудеться 16 вересня о 17 год. 30 хв. в обласній філармонії в Івано-Франківську.
Переглядів: 544 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

...На сесії презентували і затвердили прапор територіальної громади Надвірної. Він представляє собою прямокутне, зі співвідношенням сторін 2:3, полотнище. Прапор розділений по діагоналі на два рівних за розміром поля, ліве верхнє з яких блакитного, а праве нижнє – жовтого кольорів, у центрі полотнища – знамено червоного кольору з надламаним древком, повернутим вістрям до основи прапора. Затверджено також Положення про прапор. Встановлено, що комерційне використання прапора територіальної громади м. Надвірної для реклами здійснюється виключно за згодою міської ради...
Василь ІВАСЮК, «Народна Воля»
Переглядів: 504 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

По-іншому годі назвати слова, що їх у захваті мовив мені у 2002-му тодішній голова Ради старійшин міста Надвірної світлої пам’яті Михайло Юрійович Федоришин: «Ох, з цього каміння набудуємо пам’ятників!». Справа в тім, що на той час у комунальному господарстві міста під час ревізії виявили близько 14 тонн «не облікованого» пиляного декоративного каменю лабрадориту, брили якого первинно обробили та шліфували.
На засіданні політичної координаційної ради прийняли рішення якомога раціональніше використати це добро для блага міста. Так одну із брил використали на пам’ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС (встановлений біля адмінбудівлі райвлади). Від районного товариства «Меморіал» надійшла пропозиція, щоб до 60-ї річниці УПА (2002 р.) встановити символічну могилу та хрест в урочищі Буковинка, що й виконали. Пропонували, щоб подібний знак поставити біля під ... Читати далі »
Переглядів: 719 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Громадська ініціатива збереження історичної спадщини Прикарпаття у сфері нафтогазовидобутку шляхом створення профільного музею, про яку вже розказувала газета, отримала своє втілення.
7 липня 2012 року Правлінням ГО «Інститут історії Надвірнянського нафтопромислового району» створено громадський Музей історії Надвірнянського нафтопромислового району і сформовано Координаційну раду Музею для забезпечення організації Музею, його всебічного розвитку та безперервності наповнення його експозиції.
З метою вивчення досвіду організації подібних музеїв проведене дослідження, у ході якого вивчено досвід музеїв нафти Польщі, Румунії, Норвегії, Росії, США, Канади, Індонезії.
10 серпня 2012 року члени Координаційної ради Музею Ігор Темех, Михайл ... Читати далі »
Переглядів: 625 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Коли їхати з Івано-Франківська до Калуша, то у селі Підгірки, що увійшло тепер в межі центру хіміків Прикарпаття, увагу проїжджих привертає невеликий будинок із вивіскою «Музей-оселя Івана Франка». Яким чином це село пов’язане із долею Каменяра, ми спробували з’ясувати.
На початку ХХ століття до цього села навідалися два брати Онуфрій та Іван Франки. Прибули обоє, щоб придбати помешкання для Онуфрія, старшого брата. Оглянувши запропоновану на продаж хату та город, брати вирішили  купити. Так у 1904 році Онуфрій Франко разом з дружиною та дітьми  переїхали до Підгірок.  З того часу, як свідчать історичні джерела, листи та спогади, 
І. Франко часто сам або із сім’єю приїжджав у гості до брата. Разом із своїми синами Каменяр збирав у Підгірках місцевий фольк ... Читати далі »
Переглядів: 708 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

На сучасних картах не знайти ані Галичини, ані її латинського міжнародного відповідника – Галіції. Офіційно так йменувалися землі Тернопільщини, Івано-Франківщини, Львівської області, а також польських воєводств Малопольщі і Підкарпаття до 1918-го. Тоді на цій території існувало автономне королівство Галіції та Лодомерії зі столицею у Львові. Титул галицького короля носив імператор Австро-Угорщини. З тих часів минуло вже майже сто років, однак популярність назви Галичини-Галіції не втрачається. І сьогодні журналісти, науковці, пересічні громадяни вживають цей топонім у розмовній мові, причому він найчастіше вимовляється з сентиментом, з певною ностальгією і, водночас, надією. Вистачає, звісно, і противників назви. Здебільшого вони закидають їй якби німецьке походження. Але все одно Галичина (Галіція) живе. Так називають заводи, ЗМІ, готелі, торгові марки, ресторани, фірмові поїзди, спортивні споруди.
... Читати далі »
Переглядів: 1278 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

У вівторок, 11 вересня, в Івано-Франківську відбулася прем’єра документального фільму про професора, доктора філологічних наук Марка Теп­лінського. Картину показали в актовій залі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (ПНУ), вона присвячена 65-річчю науково-педагогічної діяльності нині покійного вченого.
Марко Теплінський був першим доктором наук тодішнього Івано-Франківського педагогічного інституту, він пропрацював тут з 1970 року. У квітні минулого року помер після тривалої хвороби.
Крім власне наукової діяльності, вчений став автором багатьох підручників для українських вишів і шкіл. Тираж його книжок уже перевалив за мільйон примірників.
Фільм «Марко Теплінський — учитель, вчений, людина» підготував його у ... Читати далі »
Переглядів: 608 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Буремні дев’яності принесли небувалий сплеск злочинності. З’явились нові види шахрайства та відповідний сленг. Так, в обіг міцно увійшло словосполучення «кинути на бабки».
Робили це багатьма способами. Одним із популярних було шахраювання під час обміну валюти. Вуличні міняли при перерахунку спритно ховали одну чи більше купюр або «заламували» їх таким чином, що кожну банкноту рахували двічі. В будь-якому разі клієнт йшов обдуреним. Виявляється, подібне траплялось і у старому Станиславові. При чому на теє «бабло» кидали саме бабки, тобто — бабусі.
Колишній гімназист Ян Вежбовський залишив цікаві спогади про місто 1870-х років. Тоді чорний ринок містився навпроти кам’яниці Гартенберга (нині — Вічевий майдан). Там сиділи старі єврейки, які міняли гроші. Як пише Вежбовський: «Ті Песі та Ціпи так ... Читати далі »
Переглядів: 730 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Зупинити руйнацію казарми у Коломиї по вулиці Чайковського закликає депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Романюк. Він пропонує, як зберегти будову з користю для мешканців міста. 
Нагадаємо, що приміщення казарми і прилегла до неї територія є приватною власністю. На разі будівля в аварійному стані і потребує капремонту.
Заради збереження  історичної спадщини австрійської архітектури збудованої століття назад, порятунку пам’ятки від знесення новими власниками і забудови вільної земельної ділянки 9-ти поверховою житловою коробкою, Юрій Романюк пропонує розмістити там Коломийський міськрайонний суд, об’єднану міськрайонну прокуратуру та міськрайонне управління юстиції і таким чином створити в Коломиї будинок правосуддя аналогічно Івано-Франківському, що на вулиці Грюнвальдській ... Читати далі »
Переглядів: 491 | Долучив: limnytcja | Дата: 14.09.2012

Вчора на кладовищі у Підгірках був освячений пам’ятник на могилі молодшого брата Івана Франка Онуфрієві. Церемонія відбулася за присутності родини Онуфрія Франка.
Освятив пам’ятник о. Михайло Бойчук. Досі на могилі Онуфрія Франка стояв металевий хрест. На те, що могилу слід оновити звернула увагу громада Підгірок ще минулого року. Рік тому, коли до Калуша приїжджала онука Онуфрія Оксана Франко, остаточно вирішили: пам’ятник відремонтують. Частину коштів зібрала сама Оксана Франко. 
Основну роботу з оновлення пам’ятника виконала громада Підгірок, зокрема, долучився Ярослав Андибур. Зокрема, оновили хрест, який встановили на гранітному постаменті, а також виготовили гранітні стелу. На освячення пам’ятника прибули родичі Онуфрія Франка, пишуть Вікна.
Переглядів: 630 | Долучив: limnytcja | Дата: 10.09.2012

"Всі були однаково одягнуті в мундири – чисті, свіжо випрасувані, ще зі слідами дбайливих маминих пальців. Були, як жовніри одної ранґи. Тільки по черевиках і панчохах, вибагливих, коштовних, не облічених на час і гроші або важких, грубих, на «зріст» і час, можна було вичитати щось про соціяльне становище батьків учениць». «Метелики на шпильках», Ірина Вільде.

Споконвіку з настанням нового навчального року у батьків, які мають вдома школярів, один клопіт – придбати все необхідне для навчання, зокрема вдало підібрати шкільну форму. В новітні часи це далеко не необхідність, а радше добра давня традиція, якої дотримуються вчителі і самі родичі. Вони теж були колись дітьми і тепер у своїх учнях бачать себе, а з ними все те краще, що дала їм школа. Поринаючи в буденність навчального пр ... Читати далі »
Переглядів: 761 | Долучив: limnytcja | Дата: 10.09.2012

У ніч з 31 серпня на 1 вересня в Івано-Франківську відбувся «Шарм літньої ночі у Музеї мистецтв Прикарпаття». Акція для міста безпрецедентна. Під звуки оркестру публіці презентували оновлену музейну експозицію, де на зміну іконам прийшли твори легендарних галицьких художників - від Олекси Новаківського до Осипа Сорохтея.
Враховуючи той факт, що експозиція у музеї змінилася вперше за останніх 20 років, а також беручи до уваги ряд новаторських підходів у роботі з публікою, можна сміливо говорити про своєрідне відродження Музею мистецтв Прикарпаття.
Публіку, яка завітала у музей тієї ночі, не злякала ні пізня година, ні дорогий вхідний квиток. Віддавши ще 50 гривень за спеціальний лотерейний квиток, кожен міг взяти участь у розіграші картин місцевих митців. Ціна для людей, які ... Читати далі »
Переглядів: 684 | Долучив: limnytcja | Дата: 10.09.2012

«Хруніяда», або що чекає на продажних виборців
Сто років тому виборців також, бувало, намагалися підкупити. Правда, за гроші рідко, частіше – за цигарки, горілку, ковбасу. І знаходилися такі виборці, які за шмат сала були ладні продати голос. З легкої руки гумориста Осипа Шпитка, відомого своєю «Хруніадою», таких запроданців і досі називають «хрунями».
Як окреме видання, сатирична поезія «Хруніяда» побачила світ у 1913 році. Автором твору значився Гринь Щипавка – самий такий псевдонім взяв О. Шпитко – редактор львівського сатиричного видання. Книга присвячувалася «всім виборцям, котрі віддали і віддають голоси на шкіролупів свого народу». У сатирі описана ганебна доля селянина Микити Хруня, який підтримував провладних польських кандидатів.
Переглядів: 703 | Долучив: limnytcja | Дата: 10.09.2012

В Івано-Франківську допускають спотворення найвизначнішого архітектурного ансамблю пам’яток на пішохідній частині вулиці Незалежності.
Уже майже чверть століття франківська "стометрівка" існує як один із визначальних атрибутів міста, викликаючи незмінне захоплення у гостей парадними фасадами історичних будівель. Навіть окремі новобудови, які за останні десятиліття з’явилися на одній з найдавніших міських вулиць, не псують гармонії архітектурного середовища так, як в інших історичних куточках міста. Але цього року "стометрівка" опинилася в епіцентрі одразу кількох архітектурних скандалів, останній з яких може набути навіть міжнародного розголосу.
...Востаннє ... Читати далі »
Переглядів: 668 | Долучив: limnytcja | Дата: 10.09.2012

1 вересня мені пригадалися мої шкільні друзі, а моїм першим товаришем у школі був Дмитро Павличко. Мені він знаний ще з 1942-го, коли був учнем Коломийської гімназії, де ми навчалися разом майже два роки (1942—1944 рр.). 
1946 року Дмитро вийшов з тюрми, там він перебував від жовтня 1945-го до червня 1946 року за сфабрикованою в Яблунівському райвідділі МГБ справою про його начебто перебування в молодіжній сотні УПА «Топора», якої взагалі не було. Насправді він перебув квітень, травень і початок червня 1945-го в сотні УПА «Спартана», та про це емгебисти не знали. Звільнений з ув’язнення, він продовжив своє навчання в Яблунівській десятирічці, де два роки в дев’ятому й десятому класах ми сиділи за однією партою. 
Якогось дня у квітні 1948 року під час уроків секретарка школи зайшла д ... Читати далі »
Переглядів: 719 | Долучив: limnytcja | Дата: 08.09.2012

З отцем Василем Романюком мене познайомив у 1968 році мій товариш Іван Костинюк, якого, як і мене, за зв’язки з Валентином Морозом було звільнено з роботи. Під час перших розмов з о. Романюком у мене на квартирі в Івано-Франківську на вул. Дзержинського 28/13 (тепер — Гетьмана Мазепи) я довідався, що він був членом ОУН, збирав продукти для УПА і тому в 1944 р. засуджений на 20 років каторжних робіт. Звільнений у 1953 році. Згодом став православним священиком і служив у Новоселиці Снятинського району, а 1968 р. приїхав на парафію до Космача. Одночасно о. Романюк навчався в Московській духовній семінарії, яку закінчив 1969 року. В цей час він бував в Івано-Франківську, а коли затримувався в місті і йому не було чим добратися до Космача, то залишався ночувати у мене. Я давав йому читати різні заборонені книжки, «самвидав». У розмовах на різні актуальні на той час теми пропонував, щоб отець у проповідях порушував і ... Читати далі »
Переглядів: 612 | Долучив: limnytcja | Дата: 07.09.2012

Недавно минуло 160 років від дня народження Валеріана Крицінського (1852—1929) — художника, графіка, кераміста, публіциста і педагога, який був однією з найпомітніших творчих особистостей Галичини кінця ХIХ—початку ХХ ст.
З невідомих причин його імені не подано в жодному з дотеперішніх словників мистців України та мистецтвознавчих видань. Але серед різних інформативних матеріалів про художника, які з’являлися в різних часописах кінця ХIХ ст., особливу увагу слід приділити статті Богдана Мардиросєвича «Школа гончарна у Коломиї», опублікованій в журналі «Світ» 1891 року.
Після більш як столітнього забуття імені Крицінського у 2005 році вийшло наукове видання «З Коломиєю у серці» (творчість художників у поштовій листівці), упорядниками якого були директор Коломийського педагогічного коледжу Прик ... Читати далі »
Переглядів: 889 | Долучив: limnytcja | Дата: 07.09.2012

У селі Іванівці Коломийського району чоловіки з роду Мочернюків були знані на усі сусідні села, як добрі боднарі. Нині сімейну традицію продовжує і Василь Мочернюк.
Чоловік виготовляє бочки на замовлення для ґаздинь та лагодить старі, ще дідівські.

Аби бути у формі
Колись село Іванівці носило назву Рубань, а нині так називається лише один з присілків. Місцеві люди кажуть, що назва села пішла від якогось Івана, який поставив біля шляху хату і корчму. Зачастили до нього люди, бо корчма стояла на так званому «татарському шляху», нині траса Коломия — Яремче. Потім і собі хати стали будувати та оселятися у тих землях, а село назвали — Іванівцями.
Переглядів: 539 | Долучив: Dnister | Дата: 07.09.2012

На Прикарпатті село Пуків Рогатинського району відоме тим, що тут споконвіків печуть весільний ритуальний солодкий хліб — долю. Люди й досі вірять, що чим вищою та рум’янішою вона випечеться, тим щасливішим та багатшим буде життя молодих. Цей особливий хліб у Пукові нині випікає лише одна майстриня — вчителька молодших класів Ірина Васьків.

Чужа — легша
…Ще з вулиці від прочинених дверей кухні доноситься неймовірний аромат. Пахне чимось смачненьким і солодким. Вже ковтаю слину.
Всередині біля печі дві жінки: Ірина Васьків — світловолоса, усміхнена жіночка — та Оля Онуфрик — висока та на вигляд дуже серйозна. Жінки одягнені у колоритні фартухи та хустки, наг­нулися над ... Читати далі »
Переглядів: 1073 | Долучив: limnytcja | Дата: 07.09.2012










Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024