Щоб знали ви Колись судити будуть нас, ми знаєм, Один – за нами, інші – проти нас, Хтось, може, скаже за старим звичаєм – На боротьбу був не пригожий час.
Це правда – час грізний, жорстокий Під ноги кида тисячі колод, Та знайте – нам не жаль кривавих соків, Бо ними вічно житиме народ. 1949 р. Марко Боєслав «Гомін», референт пропаганди Крайового проводу, поет, публіцист.
Григорій Легкий народився 21 червня 1922 року в сім’ї селянина-хлібороба у селі Слов’ятині Підгаєцького району на Тернопіллі. Виховувався в багатодітній сім’ї. Закінчив початкову, а відтак приватну школу. Навчаючись у Станіславській гімназії, відзначився сумлінністю і знаннями. Там, як і багато його ровесників, прилучився до юнацької сітки ОУН. По закінченні навчання проходив вишкіл у військовій школі кадрів ОУН «Тигри». По прибуттю до Станіслава Григорій під псевдо «Борис» працював референтом пропаганди спочатку окружного, а за якийсь час – обласного проводу ОУН, залучався до створення підпільної мережі повітових, районних, над районних та станичних осередків організації, проводив наради та інструктажі провідників низових структур, розробляв і втілював у життя систему конспіративних явок, налагоджував канали зв’язку між ними. Ця активність «Бориса» не могла залишитися непоміченою для гестапо. Арешт відбувся на залізничній станції міста Галича і в супроводі двох конвоїрів «Бориса» в кайданах у потязі відправлено до Львова. Одначе була організована вдала втеча підпільниками неподалік станції Бурштин. Про життя і боротьбу Григорія Лепкого «Бориса» видана книга «Лицар нескореної долі». Автор цього видання – наймолодший брат провідника Петро Легкий, який зумів зібрати великий фактаж мужності й героїзму оунівського підпілля у боротьбі за Українську Самостійну Соборну державу, а також висвітлив конфліктність між зверхниками Проводу закордонних частин ОУН, що призвели до появи у керівному ядрі так званих «двійка рів», мета котрих зводилась до руйнування самої організації, як політичної сили. На основі документів і спогадів очевидців, які надруковані вперше, дізнаємося про несхитного провідника Коломийського окружного проводу ОУН та 21 тактичного відтинку «Гуцульщина» четвертої округи УПА «Захід – Карпати» «Бориса» — Григорія Легкого, який очолював боротьбу повстанців цього терену по 20 жовтня 1950 року, до дня загибелі у бою з енкаведистами на горі Корметура, неподалік Лебединого озера. Лицар нескореної долі був нагороджений Срібним Хрестом заслуги УПА. Людмила ЛУКАНЮК, завідувач Косівського філіалу обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери | 
