В Івано-Франківську євреї посварилися з краєзнавцями через намір виконкому встановити у сквері неподалік синагоги пам'ятну дошку першій у місті українській церкві. Єврейська громада Івано-Франківська проти встановлення пам'ятної дошки першій українській церкві в обласному центрі. З відповідним листом головний рабин Прикарпаття Мойша-Лейб Колесник звернувся до мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. На обурення франківських євреїв миттєво відреагували краєзнавці та історики міста. Суперечка євреїв з істориками почалася після того, як 15 березня виконком прийняв рішення оголосити конкурс проектів символічного знаку на місці першої української церкви по вул. Страчених Націоналістів. Як стверджують науковці, перший український храм стояв на місці нинішньої синагоги, єдиної в Івано-Франківську. Втім, навіть сусідство з пам'ятним знаком єврейській громаді не сподобалося: євреї просять виконком скасувати рішення. У листі рабин Колесник стверджує, що на місці, де міська влада планує встановити пам'ятну дошку, завжди був єврейський квартал, зокрема, саме там стояв єврейський будинок, знищений фашистами 1942 року. "Це місце притягує до себе різні сумнівні пам'ятники. В радянський час тут стояв пам'ятник "пісяючому хлопчику". В останні роки місцеві ентузіасти намагалися встановити тут пам'ятник хрущу і ще казна чому, - йдеться у листі. - І ось нарешті остаточне рішення, яке, безумовно, призведе до побудови чергової (з сотень наявних у місті) каплички на згадку першої української церкви". Натомість рабин пропонує встановити пам'ятний знак першій українській церкві поруч із музичним училищем по вул. Січових Стрільців. Позиція євреїв обурила місцевих краєзнавців. Першими рабину відповіли представники історико-краєзнавчого об'єднання «Моє місто». Зокрема, краєзнавець Іван Бондарев запевняє, що саме на місці синагоги був перший у місті український храм - церква Воскресіння, яка завалилася від старості у 1815 році. Краєзнавець доводить, що аж 1894 року міська рада передала цю земельну ділянку Управі товариства ізраїльської святині на побудову прогресивістської синагоги. "Звісно, з етичних міркувань на синагогу не можна вішати пам'ятну дошку, тож місце під знак у скверику при площі Ринок вважаю цілком доцільним", - пише Іван Бондарев. Позицію єврейської громади історики обговорили в понеділок, 11 квітня, на засіданні депутатської комісії з питань науки, освіти і культури. Відомого краєзнавця Михайла Головатого обурило, що рабин у листі посилається саме на праці франківських краєзнавців та істориків. "Церква не стояла у тому сквері. Знак треба вішати або на стіну синагоги, або на стіну готелю "Під Темплем", - не стримував роздратування Головатий. Небезпечний поворот в дискусії поспішила виправити голова комісії Оксана Савчук. Депутатська комісія вирішила написати відповідь рабину Колеснику, в якому коректно заперечити його претензії. Марія ГАВРИЛЮК, "Галицький кореспондент" | 
