В серії «Атлас українських історичних міст» видано том 2 - «Галич».
Текстова частина (54 ст.) Атласу складається з наступних матеріалів: «Вступ» (Мирон Капраль), «Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста)», (Юрій Лукомський, Василь Петрик); «Галич періоду маґдебурзького права (XIV – XVIII cт.)» (Андрій Стасюк); «Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів» (Зеновій Федунків); «Галич у ХІХ – початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток» (Мирон Капраль, Андрій Чемеринський). Текстовий зошит є двомовним – українською та англійською мовами.
Окрім текстової частини наповнення Атласу забезпечують 11 оригінальних карт, 7 карт - реконструкцій, 8 видів міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів (з приватної збірки А.Чемеринського).
Картографічна частина складається з планів та карт: «Галич з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779 – 1782 рр.», «План Галича Маговича, 1795 р.», «План перебудови Францисканського монастиря в магістрат у Галичі авторства Бенео фон Лосеннау, 1802 р.», «Кадастр Галича (центр міста), 1847 р.», «Ситуативний план Галича з проектом моста Домініка Опатовича, 1858 р.», «План - схема «Великого Галича» Ізидора Шараневича, 1882 р.», «Топографічна мапа Галича та околиць, 1927 р.», «План Галича, 1936 р.», «Топографічна карта Галича, 1978 р.», «Генплан Національного заповідника «Давній Галич», 2004–2005», «Сучасний план Галича, 2018 р.» та карт - реконструкцій: «Просторовий розвиток Галича від ХІІ до початку ХХІ ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець), «Археологія Галича та околиць: докняжий період» (Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь), «Княжий Галич: реконструкція планувальної структури ХІІІ ст.» (Юрій Лукомський, Василь Петрик), «Галицький замок: планувальна реконструкція укріплень XVI – XVIII ст. (Юрій Лукомський, Степан Ямелинець), «Локалізація оборонних укріплень Галича (1630-і – середина XVIII ст., схема Лариса Поліщук, Марія Бігун»), «Кадастр Галича (центр міста 1847 р.» (Мирон Капраль, Степан Ямелинець), «Релігійні споруди Галича та околиць (ХІІ – початок ХХІ ст.)» (Володимир Козелківський).
Формат картографічної частини (у стандарті А1, А2, А3) дозволяє здійснювати з нею практичну роботу; карти та інші вкладки є кольоровими.
Для візуалізації міста читачем у період ХVIII – XIX ст., є допоміжними цікаві види та панорами: «Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.», «Замок в Галичі на Дністрі, гравюра Оґюста Франсуа Алєса, 1836 р.», «Галич з півночі, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Ринок в Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1848 р.», «Галич. Костел Вознесіння Діви Марії і руїни замку, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич біля впадіння річки Лукви в Дністер, гравюра Наполеона Орди, бл. 1879 р.».
До роботи над Атласом долучився ряд поважних інституцій: Національна академія наук України, Львівське відділення інституту української археографії та джерелознавства ім. М.М. Грушевського НАН України, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України, Канадський інститут українських студій (КІУС), Національний заповідник «Давній Галич», «Інститут геоінформаційних систем» (Львів).
До наукової ради атласу входять: Геннадій Боряк, Мирон Капраль (також, є науковим редактором Атласу), Фердинанд Оплль (Австрія), Франк Сисин, Валерій Смолій, Аннґрет Сіммс (Ірландія), Ростислав Сосса, Каталін Сенде (Угорщина), Ярослав Яцків.
Авторський колектив Атласу присвяченого Галичу складають наступні науковці: Марія Бігун, Мирон Капраль, Володимир Козелківський, Ігор Креховецький, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Лариса Поліщук, Андрій Стасюк, Тарас Ткачук, Зеновій Федунків, Андрій Фелонюк, Андрій Фіголь, Андрій Чемеринський, Степан Ямелинець.
Картографічне опрацювання забезпечували: Юрій Гонек, Ігор Дикий, Степан Ямелинець; переклад англійською мовою - Марта Скорупська, літературне редагування - Наталя Кіт. Фактично до роботи були задіяні представники трьох наукових центрів – Галича, Івано-Франківська та Львова.
Друк Атласу дофінансовано Галицькою районною радою та Фондом катедр українознавства (США).
Почесний краєзнавець України,
ст. науковий співробітник
відділу охорони культурної спадщини
НЗ «Давній Галич»
Андрій Чемеринський |
