Житловий будинок, 1827 р. Поблизу громадського центру міста, в межах колишнього Лисецького передмістя, на червоній лінії забудови. Збудований для купця С. Регенштрайфа. Найдавніший поверховий будинок за межами середмістя. Будинок цегляний, двоповерховий, у плані Г-подібний. Фасад вирішений у рисах класицизму. По осі головного фасаду – неглибокий ризаліт у три вікна будинку з металевим балконом на всю його ширину, на литих кронштейнах і монограмою першого власника «SR» на решітці. Наріжні частини фасаду і краї ризаліту підкреслені композитними пілястрами на високих п’єдесталах. Міжповерховий пояс і фриз із рослинним орнаментом, карниз – із дентикулами. Вікна прямокутні, на першому поверсі із замковими каменями у вигляді лев’ячих голів, на другому поверсі – з рельєфним обрамленням. У верхній частині обрамлення – півциркульні, а площини під ними містять рельєфні стилізовані зображення сов у фас і рослинні фестони. Це також єдиний у місті будинок з художніми рельєфами на біблійні теми у підвіконних нішах. У 1850-х роках тут містилася чоловіча міська 4-класна школа. До 1909 року дім залишався у власності спадкоємців С. Регенштрайфа, а далі протягом п’яти років змінив п’ятьох власників, а його ціна зросла з 300 тис. корон до половини мільйона. В 1918 році будинок придбав ковбасник М. Волонтковський і володів до радянської націоналізації. У 1892 в будинку була відкрита кав’ярня «Габсбург». У 1918-му її придбав ресторатор М. Гаубеншток і перетворив на ресторан з двома залами – верхнім (на другому поверсі) і нижнім. Ресторан вважався найбільш аристократичним. У ньому відзначалися призначення на посади високих чиновників, влаштовувалися прийоми на честь високих гостей. Тут, зокрема, приймали польського міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького 4 червня 1934 року – за 11 днів до його вбивства бойовиками ОУН у Варшаві. Та і М. Гаубеншток був не останньою людиною в місті – депутат ради міста, голова Товариства господарів і гастрономів. |