П`ятниця, 29.03.2024, 15:43:47

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2022 » Січень » 18 » Як у старому Станиславові святкували Водохреща
21:48:12
Як у старому Станиславові святкували Водохреща

Греко-католицьке святкування Водохреща у Станиславові було яскравою подією й привертало до себе увагу всього міста.

Урочистості зазвичай починалися 19 січня о 9.30 ранку зі святкової служби у греко-католицькому храмі. Після церковної служби громада виходила на площу Франца-Йозефа (нині Майдан Шептицького), де відбувалося освячення води.

З повідомлення в “Кур’єрі станиславівському” від 27 січня 1901 р. дізнаємося, що святкову службу того року правив священник Василь Фацієвич, який користувався загальною симпатією мешканців міста, і не лише українців. У 1909 р. священник покинув Станиславів і переселився до Відня – начебто через непорозуміння, які в нього виникли з єпископом Хомишиним.

Особливої яскравості святкуванню додавала урочиста хода, в якій обов’язково брала участь найвища влада міста. Йорданську процесію в 1901 р. очолювали станиславівський староста Юліуш Прокопчиць, заступник бургомістра Кароль Фідлер і повітовий маршалок Станіслав Брикчинський. В церемонії взяв участь також міський асесор (вищий міський чиновник), директор станиславівського шпиталю українець Єжи Конкольняк, який був дуже відомою людиною в місті. В 1892–1894 рр. роках він обіймав посаду заступника бургомістра, і йому вдалося побороти епідемію холери, що тоді панувала в Станиславові. В 1902 р. Конкольняк помер від тифу, яким заразився від пацієнтів.

До процесії долучилися також рота 58-го полку піхоти і військовий оркестр 95-го полку. Військові надавали святу додаткового шику, здійснюючи урочисті залпи з карабінів. Не дивно, що таке яскраве дійство приваблювало великі юрби людей, причому не лише греко-католиків.

Особливо пам’ятним було свято Водохреща в 1900 р., адже тоді святкову службу правив Андрій Шептицький, а ввечері у палаці єпископа (нині вул. Шевченка, 16) відбувся великий святковий обід, на якому були присутні 64 поважних гостя.

Траплялися й непорозуміння, які затьмарювали святкування. Так, у 1908 р. незадовго до свята Водохреща місто облетіла чутка про зникнення греко-католицького єпископа Григорія Хомишина. Про це повідомляли львівські україномовні газети. Висувалися різноманітні гіпотези відсутності єпископа й зазначалося, що він, очевидно, не зможе взяти участі в урочистостях. Чутки, як завжди, виявилися перебільшеними, адже єпископ лише терміново виїхав з міста у справах і благополучно встиг повернутися до своїх прихожан на йорданські святкування.

Цікаво, що холодні купелі в ті часи не входили до обов’язкових йорданських церемоній. Навпаки, станиславівська преса попереджала, що зимова купіль може стати причиною апоплексичного удару і небезпечна для серця.

Не менш цікавим було свято Водохреща в селах під Станиславовом. Кульмінаційним моментом свята було безпосереднє освячення води, коли священник занурював хрест у воду. За давньою традицією ця церемонія проходила 19 січня просто неба, на берегах річок, струмків, озер.

Напередодні свята на льоду спеціально вирубували великий хрест, потім пробивали ополонки, а з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста, які нерідко обливали буряковим квасом, від чого ті набували червоного кольору. Навколо хрестів подекуди ставили ялинки чи інші вічнозелені дерева. У багатьох селах облаштування місця “Йордану” вважалось почесним обов’язком парубочої громади.

Освячену воду люди намагалися чимшвидше набрати в посуд і рознести по домівках. Вірили, що в того, хто зробить це першим, краще буде розмножуватися худоба і розвиватися все господарство.

Йорданській воді приписували чудодійні лікувальні властивості, її давали тим, хто постраждав від вроків, хворим людям і тваринам. Лікувальними та захисними властивостями наділялася не лише сама вода, а й усі предмети, які мали стосунок до йорданського ритуалу.

Олена БУЧИК


Переглядів: 150 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024