Мені 91 рік. А «Гуцулка Ксеня», може, й молодша від мене. Але вона народилася в нашому місті. А музику до неї написав Ярослав Барнич. Професор Я. Барнич навчав музики і співів у гімназії сестер василіянок. Коли відбувалися різні культурно-мистецькі заходи, наприклад, Шевченківські свята, спільні для всіх трьох українських гімназій Станіславова, то саме він ними керував. Я навчалася в гімназії УПТ з донькою пана Ярослава іриною. Вона тепер живе в Америці. Відтоді я знаю, і ні в кого з нас не було сумніву, що мелодію «Гуцулки Ксені» створив Барнич. Хоч у радянські часи це приписали маловідомому композиторові Савицькому, котрому належать тільки слова цієї пісні. Пишу «маловідомому», бо в «Українській радянській енциклопедії» про нього — ні слова. Жодного слова в УРЕ нема й про Барнича, але про Дениса Січинського, ще одного композитора, доля якого також пов’язана з нашим містом, — розлога стаття. із Барничем, точніше, з його оперетою «Шаріка», пов’язана дуже сумна подія. Саме цю виставу в листопаді 1942 року перервали німецькі зайди. Вони арештували і розстріляли під синагогою українських націоналістів. Найбільше через це совіти замовчували Барнича, бо згадка про нього нагадувала той розстріл, а їм цього дуже не хотілося. Адже вони зробили наших патріотів слугами німецьких фашистів. і вже не могли пояснити, чому німці їх розстріляли. А ще Барнич із родиною виїхав за кордон... «Гуцулку Ксеню» далі любили співати і під її музику танцювати (вона — в ритмі танго). Тому було конче потрібно її авторство. Його й нав’язали Савицькому. Кажуть, він відмовлявся. Але їм хіба відмовиш... Десь на американському цвинтарі на скромному пам’ятнику Ярославові Барничу написано, що він — автор «Гуцулки Ксені». Ярослав Барнич написав ще оперету «Дівча з «Маслосоюзу». і ще що?.. Сподіваюся прочитати невдовзі в «Галичині» докладний життєпис нашого славного композитора Ярослава Барнича — великого патріота України. Оксана МАНЮХ. м. Івано-Франківськ |