Пиво з броварні Седельмаєра користувалося успіхом не лише в Станиславові, а й в інших містах.

Часопис «Реформатор» у 1903 році зазначав, що його дуже полюбляли львів’яни: «Кілька тижнів тому на львівському ринку з’явилося пиво з бровару Седельмаєрів у Станиславові і швидко знайшло численних покупців завдяки хорошій якості і ціні, нижчій ніж у багатьох інших крайових виробників.

Але чому посередники, які продають це пиво, приховують, звідки воно походить? На рекламних плакатах читаємо «Експортове пиво крайове», але ж і продукт Львівського товариства броварів носить назву «Експортове». Тому слушним було би вимагати, щоб з реклами було зрозуміло, що це станиславівське пиво. Завдяки цьому споживачі не будуть введені в оману, а Львівське товариство броварів і бровар Седельмаєра не матимуть одне до одного претензій, що начебто «примазуються» до чужої продукції. До того ж станиславівське пиво набагато краще за ту «зупу», яку продає Львівське товариство броварів за досить великі гроші».

До речі, у тодішньому Станиславові строго стежили за якістю пива, яке продавалося у рестораціях, у пиварнях. Зокрема пиво, яке наливали у гальби, не повинно було містити так званих пивних зливків, які тоді називалися «ганслями». Якщо клієнт зауважував таке неподобство, він мав право подати скаргу на заклад, і продавців такого пива чекало суворе покарання.

Підготувала Олена БУЧИК