Фабрика фаянсу в Пацикові під Станиславовом славилася своїми виробами на всю Австро-Угорську імперію, а потім і Польщу.

Вона розташовувалася  неподалік дороги, яка вела від Загвіздя до Пацикова, що полегшувало перевезення сировини і готових виробів. Для виробництва використовувалася пациківська глина з додаванням крейди та піску. Основними виробами були фаянсові статуетки, декоративні лампи, фаянсові рамки для годинників, вази, тарелі і горнятка. Фабрика виробляла до 50 тис. одиниць продукції у рік, а її вироби навіть експортували до різних країн Європи.

У грудні 1925 року фабрика вкотре опинилася в центрі уваги преси, але цього разу зовсім не завдяки високій якості та художній цінності своїх виробів. Як повідомляла львівська газета «Хвиля», «на фаянсовій фабриці в Пацикові цими днями сталася страшна аварія, від якої аж кров стигне в жилах.

Робітник Демко Козловський пішов за водою, необхідною для глиняного розчину. Згодом він для чогось увійшов до машинного відділення, куди, крім технічних спеціалістів, ніхто не мав права заходити, і почав так необережно керувати механізмом, що конвеєр зачепив нещасного і миттєво роздавив його в криваву кашу.

Інший робітник хотів з’ясувати причину уповільнення швидкості обертання конвеєра. Він увійшов до машинного відділення, і перед його очима постало жахливе видовище. Бічні стіни, стеля й підлога були всі в крові, а на колесі конвеєра оберталися залишки одягу нещасного робітника.

Подальше розслідування, без сумніву, виявить, чи винен лише сам трагічно загиблий робітник, чи також і керівництво фабрики».

Підготувала Олена БУЧИК