На свято приїхали численні гості і майстри писанкарства. Відкрилися дві виставки – історична, ретроспективна з музейних фондів і народних майстрів з Києва. Насамперед згадували історію унікального музею, яка була непростою. Передумовою створення установи з одного боку стало винайдення методу консервації яйця, авторами якого стали колишній головний охоронець фондів музею Гуцульщини та Покуття Любомир Кречковський та в той час лаборант Марія Боледзюк, що забезпечувало збереження писанок та занепад писанкарства внаслідок радянських ідеологічних кампаній - з іншого боку. Рішення про відкриття музею писанки місцевими органами влади було прийняте в 1983 році, а урочисте відкриття експозиції відбулося 26 жовтня 1987 року в приміщенні пам'ятки дерев'яної архітектури ХVII ст., церкві «Благовіщення», на святкуванні її чотирьохсотлітньої річниці. У 1990 році церква була передана віруючій громаді міста і деякий час експозиція музею розміщувалася в тимчасово прилаштованій будівлі по вул. Шухевича. Доленосним для установи став 2000 рік. До проведення в Коломиї X міжнародного гуцульського фольклорно-етнографічного фестивалю «Коломийка-2000», який по часу збігався зі святкуванням 2000-літтям виникнення християнства, було вирішено побудувати приміщення для першого у світі музею писанки. Автором оригінального проекту став архітектор з Івано-Франківська Ігор Щумин. Архітектурну споруду виконали у формі 13-метрового яйця-писанки, експозиційна площа якої становить 227.3 кв.м. Центральну частину вестибюлю на першому поверсі прикрасила скульптурна композиція Божої Матері з маленьким Ісусом на руках, виконана з брили білого мармуру відомим коломийським скульптором Романом Захарчуком. Монумент за формою нагадує яйце і має авторську назву «Народження життя». З моменту виникнення музею його працівники розпочали наполегливу працю по науковому вивченню, систематизації та поповненню колекції новими зразками. Багато сил доклали до цього В. Ласійчук, який з перших днів існування музею був його завідуючим, бувший директор музею народного мистецтва Гуцульщини О. Кратюк, новий генеральний директор Я. Ткачук та багато інших. На сьогоднішній день фондова збірка нараховує понад 12 тисяч писанок і є свідченням унікальної розмаїтості орнаментальних елементів та мотивів. Зібрані зразки писанкових розписів з різних регіонів України: Гуцульщини, Покуття, Буковини, Лемківщини, Бойківщини, Опілля, Поділля, Полісся, Подніпрова, Слобожанщини та Причорномор'я. Окреме місце в музейній експозиції посіли писанки та декоративні яйця з Білорусії, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Франції, Данії, Китаю, Індії, Аргентини, Канади, США, Ізраїлю. Шрі-Ланки, Балі, Пакистану та Єгипту. Писанкарство, як галузь українського народного мистецтва має досить розгалужену географію на земній кулі серед українців, котрі живуть у різних країнах світу. Тому окремий розділ у музейній експозиції займає писанка, витворена українською діаспорою на різних континентах. Відкриття музею писанкового розпису в Коломиї стимулювало розвиток, вивчення та популяризацію цього виду мистецтва. У 2007 році музей перемагає в акції «Сім чудес України» в номінації «Визначна пам'ятка сучасної України». Розпочинає роботу при музеї школа писанкарства. Традиційним стає проведення фестивалів народної творчості і писанкового мистецтва, на які заїжджаються майстри та гості з різних куточків України та зарубіжжя. Щорічно музей писанкового розпису відвідує приблизно 100 тисяч осіб, десята частина серед яких іноземні відвідувачі, проводиться півтори тисячі екскурсій, більше сотні майстер-класів та уроків народознавства. |
