16 серпня 1930 року Станиславівська електростанція вперше видала промисловий струм і почала стабільно працювати. Електростанція була дизельною і мала сумарну потужність 1008 кВт. Протягом 1930-х років у Станиславові проводилися масштабні роботи з проведення ліній електропередачі.

Станом на 1938 рік місцеві електрики провели високовольтні лінії електропередачі загальною протяжністю близько 60 км. Однак станиславівським інженерам та іншим спеціалістам не завжди вистачало відповідного досвіду, а інколи й необхідної старанності та відповідальності.

В травні 1935 року у суді Станиславова розглядалася «справа інженера», яка викликала в місті значний резонанс. На лаві обвинувачених опинився інженер, співвласник і відповідальний керівник фірми, яка займалася проведенням електромережі в одній з місцевих фабрик. Там заміняли лінію електропередачі на нову, але кріпили її на старі стовпи.

На жаль, у процесі робіт працівники не перевірили їхній стан та надійність. В результаті один зі старих стовпів упав якраз у той момент, коли на ньому перебував один із працівників – монтер Ян Бібер, що якраз закріплював на цьому стовпі лінію електропередачі. Бідолашний монтер упав зі значної висоти, сильно пошкодив череп і помер на місці.

Незважаючи на те, що сам власник фірми та інженер не був присутнім під час виконання цих робіт, його як відповідальну особу за безпеку працівників притягли до відповідальності. Серед мешканців міста велися жваві дискусії, чи можна було вважатиінженера винним у смерті його працівника. Як це часто буває, думки розділилися на діаметрально протилежні.

Олена БУЧИК