У міжвоєнному Станиславові дуже популярною була цукерня Миколая Крамарчика, яка відкрилася у 1920 році. Власник переніс цей заклад із Чорткова і розмістив його на вул. Третього Мая (тепер вул. Грушевського), згодом на вул. Сапєжинській (тепер вул. Незалежності).

Кондитерською справою пан Крамарчик займався ще з 1910 року і в Станиславові встиг увійти не лише в історію кондитерської справи, а й до кримінальної хроніки.

Так, у травні 1934 року помешкання кондитера було пограбоване – вкрали ювелірні прикраси на суму близько 2,5 тис. злотих і одяг на суму 500 злотих. Винуватицею крадіжки була служниця господарів Катажина Бугно, яка виїхала до Долини і спробувала там продати вкрадені речі. Зокрема золоте кольє з дорогоцінним камінням крадійка намагалася збути у місцевого ювеліра за смішну суму в 15 злотих. Однак поліція швидко натрапила на її слід і виявила, що колишня служниця вже не вперше порушувала закон.

У травні 1938 року пограбували вже саму кондитерську. Невідомі злодії винесли наявну готівку, коньяк і шоколад.

У грудні 1936 року цукерня опинилася в центрі уваги преси через трагічний випадок із двома працівницями. Після робочого дня кухарка Марія Обущакова і служниця Анна Каблакувна пішли до будинку на вул. Собеського, 35 (тепер вул. Січових Стрільців). Цей будинок належав панові Крамарчику, і його працівниці мали тут кімнату, де вони ночували.

Коли обидві жінки наступного дня не прийшли на роботу, до їхньої кімнати зайшов господар і знайшов кухарку мертвою, а служницю у критичному стані. Лікар, який прибув на виклик, установив, що причиною випадку було вчадіння, спричинене поганою роботою печі.

Підготувала Олена БУЧИК