За Другої Речі Посполитої підробка документів вважалася досить серйозним злочином і каралася тюремним ув’язненням. Так, у червні 1935 року станиславівський Окружний суд розглядав справу чоловіка, який провинився лише тим, що підробив підпис власної дружини.

Калуський купець Давид Горнік закупив товари в одного підприємства в Станиславові і видав вексель, який мав покрити вартість поставленої продукції. На векселі був підпис не самого Горніка, а його дружини. Проте в призначений термін вексель ніхто не викупив, тож фірма звернулася з цим документом до суду.

Під час розгляду справи викликана до зали суду пані Горнік засвідчила, що не підписувала того векселя, а її підпис підроблено. На основі цих свідчень суд відхилив скаргу станиславівського підприємства. Але його представники звернулися до прокуратури і розпочали новий процес проти Давида Горніка за підробку документів.

Після відповідного розслідування Окружний суд Станиславова присудив Горніка аж до шести місяців ув’язнення.

У серпні 1937 року молодий мешканець Станиславова Владислав Мацкевич докладав усіх зусиль, щоб потрапити на навчання до поліційної школи. Він так мріяв про роботу правоохоронця, що заради цього навіть пішов на злочин, а саме вписав до свого військового квитка неправдиву інформацію про те, що він начебто шість років навчався у гімназії, тоді як мав за плечами лише три класи загальноосвітньої школи.

Цю «незначну» поправку зауважили у воєводській комендатурі. В результаті мрія хлопця здійснилася зовсім не так, як він прагнув. Він і справді потрапив до поліції, а згодом суд присудив його до шести місяців тюрми.

Підготувала Олена БУЧИК