У 1934 році весь Станиславів дізнався про справжнє обличчя одного з місцевих педагогів – гімназійного професора Генрика Канарка-Канаровського.

Ця історія, яка нагадувала чи то трилер, чи то чийсь кошмарний сон, глибоко вразила жителів міста. Адже в ті часи гімназійні професори були міською елітою і належали до найшанованіших членів громади.

Всі факти випливли на яв, коли Абрахам Тайтельбаум із Радимна (місто в південно-східній Польщі) звернувся зі скаргою до державної шкільної управи. За словами пана Абрахама, він видав свою доньку заміж за адвоката Мавриція Канарка, записавши на доньку і зятя значну частку своєї нерухомості. Проте сімейне життя молодят не залагодилося – вони постійно сварилися, а чоловік навіть бив свою дружину і всіляко знущався з неї.

Крім того, він ще й викрав із дому малу донечку і відвіз її у невідомому напрямку. Згодом свідки стверджували, що таким нелюдським ставленням Канарек хотів домогтися від дружини розлучення або ж навіть убити її.

Втрутилася поліція, і пошуки зниклої дитини привели стражів порядку до Станиславова. Виявилося, що викрадену дитину приховував у себе брат Мавриція Канарка – станиславівський гімназійний професор Генрик Канарек-Канаровський. В ході слідства спливло, що професор не лише приховував дитину, а ще й допомагав братові знущатися над його дружиною. Зокрема він кидав у неї стільці, які з садистською усмішкою подавав йому брат, що стояв поруч. Професор Канаровський під тиском загального осуду був змушений звільнитися з роботи і назавжди покинути Станиславів.

Підготувала Олена БУЧИК