Галицька Лукреція Борджіа, «жіночий демон» – як тільки не називали Катажину Онишкевич (1840–1895) у давній пресі. Вона мандрувала галицькими та буковинськими містами і селами, перевдягнувшись торговкою або черницею, підливала господарям снодійне, а потім їх грабувала.

Іноді відвар, який складався з дурману, болиголову та блекоти, виявлявся смертельним та викликав не тільки сон, а й галюцинації, конвульсії, утруднення дихання та смерть. Більшість жертв були чоловіками, хоча достеменно невідомо, скільки людей вона вбила.

Вперше Катажина потрапила до в’язниці в Чернівцях у 1858 році за крадіжку, і її засудили до шести місяців ув’язнення. У 1869 році в Станиславові Катажина Онишкевич постала перед карним судом, і її вперше засудили за вбивство та ув’язнили на 10 років. Вона відбувала покарання в жіночій в’язниці монастиря Марії Магдалини у Львові, але менш ніж за рік, 9 липня 1870 року, втекла з тюрми ще з однією ув’язненою Барбарою Возною.

Того ж року, 7 листопада, Катажину вистежив і схопив у Кракові львівський комісар Мейдінгер та агент Пшона. З Кракова її відправили до Львова та засудили ще на 10 років за два нові вбивства, скоєні шляхом отруєння.

У ніч з 2 на 3 вересня 1879 року їй знову вдалося втекти. Отруйницю вдалося знову арештувати 18 вересня 1879 року в Монастириську. Останній суд над злочинницею відбувся у Львові в лютому 1880 року. Ця справа викликала значне зацікавлення у преси та громадськості, перед будівлею суду збиралося багато людей, а тодішні газети детально висвітлювали всі деталі. Суд знову засудив злочинницю до 10 років ув’язнення.

У травні 1883 році Катажина знову спробувала втекти, підпаливши в’язницю. Але план провалився, і галицька Лукреція Борджіа померла за ґратами 9 березня 1895 року.

Підготувала Олена БУЧИК