Четвер, 28.03.2024, 16:50:07

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
 
Архів новин
Головна » 2013 » Листопад » 29 » Легенда про озеро Сімлин
20:04:23
Легенда про озеро Сімлин
Дуже привабливою і незбагненно красивою є природа нашого краю. Ми пишаємося казковими краєвидами, нашими височинами, улоговинами, річками, озерами. Біля села Кікільники є чудове озеро Сімлин, про яке ми знаємо дуже мало. Його дивовижна краса приваблює кожного подорожнього. Проймося більшою відповідальністю до охорони навколишнього середовища. Дбаймо про первісну красу нашого краю, створену Всевишнім. Про казкову водойму  – озеро Сімлин  – подаємо легенду.
Недалеко за межами кукільницьких полів стояв величний замок. На вигляд він просто вражав своєю красою. Але ця холодна краса вселяла в навколишніх селян великий жах. Не одне покоління панів жорстоко знущалося з місцевих жителів, роблячи грабіжницькі розбійні набіги. Кожен, хто про це знав, старався обходити його далеко стороною, не забувши перед цим завбачливо перехреститись. Одного разу, в наступний після Великодніх свят день, до воріт палацу підійшов жебрак. Весь його зовнішній вигляд говорив про незліченну кількість страждань, які йому прийшлося перетерпіти за довге злиденне життя. Ось і зараз змучений далекою дорогою і постійним голодом, який здавалося ось-ось звалить його з ніг, він тремтячою рукою постукав у ковану залізом браму. Кругом панувала глибока, майже могильна тиша, не було нікого, хто б міг відвернути цю немічну стару людину від необдуманого кроку; і тільки сонце, не зважаючи ні на які земні проблеми, дарувало цьому покинутому Богом місцю своє яскраве життєдайне світло. Не відчуваючи ніякої біди, жебрак ще раз постукав. Прислухався, як дзвінко лунало в цьому глухому місці ехо. У дворі почувся гавкіт собак. На звук вибігла здивована і дещо налякана служниця. Вона вже і забула, коли в останній раз сюди завертав якийсь подорожній. Швидко пооглядавшись, вона дала старому напитися води і на дорогу шматок хліба. Але все це побачила пані і наказала спустити на жебрака та служницю собак. Ті накинулися на бідолашних, стали нещадно рвати їх одяг і тіло. Гавкіт собак, крик про допомогу почули чумаки, які відпочивали неподалік. Вони і врятували двох ледь живих людей від неминучої смерті. Здавалося б, що кровожерливість панів повинна би бути задоволеною. Але для них цього виявилось замало. Вони послали своїх гайдуків слідом за чумаками, щоб вони розправилися з ними. Побачивши загрозливе становище, чумаки відв’язали коней від возів і поїхали верхи в Горожанку за допомогою. Гайдуки мчали за ними на конях і стріляли. Декількох чумаків було поранено і вбито. Звуки пострілів донеслися і до села, де в цей час проходив річний рахманський ярмарок. Постріли і втеча людей не викликали ніякого сумніву, що це новий кривавий злочин панів. Коли всі побачили, що серед втікачів є поранені і вбиті, то це переповнило чашу терпіння. Люди,  які були на конях, на возах та піші з сокирами, вилами кинулись на допомогу. Гайдуки відступили. Не роздумуючи, натовп ринув до стін палацу. Панська челядь чинила відчайдушний опір. І тільки тоді, коли замок охопило полум’я, люди відступили. Це не тільки не зупинило панів, а зробило їх ще жорстокішими. І скоро на Горожанку напав озброєний загін драгунів. Знову пролилася кров невинних людей. Ще довго драгуни перебували в селі, «встановлюючи порядок». І до цього часу та вулиця, де були на постої драгуни, називається Драганівкою. Але сльози і горе людей не пройшли марно. Одного дня всю округу сколихнув неймовірної сили гуркіт. Стіни палацу стали обвалюватись, все охопило полум’я. І тільки коли розвіявся дим, стало ясно, люди побачили на місці ненависного палацу чудове озеро. Беззаконня було покаране – вища сила добра і справедливості перемогла. Ще довгий час люди за інерцією обминали це місце. Але час зарубцював цю рану. Зараз це красиве мальовниче озеро Сімлин є одним з найулюбленіших місць відпочинку.
За іншою легендою тут знаходилось сім млинів, які пішли під землю і  утворили 2 озера.
Карстове озеро — озеро, що заповнює поверхневу форму карсту: воронку, ванну, знижену ділянку дна поля.
Провальні, або карстові озера зустрічаються там, де поверхня складена розчинними (карстовими) породами. Це можуть бути кам’яна сіль, гіпс, вапняки, доломіти, крейда. Підземні води, розчиняючи гірські породи, утворюють під землею різні порожнини, що веде до провалів. На місці провалів виникають озера. Зазвичай карстові озера невеликі, мають округлу, овально-витягнуту або лопатеву форму. Але при малих розмірах вони можуть бути дуже глибокими. Поблизу міста Нальчика є озеро Церік-Кель (Синє озеро). Площа його всього 1,5 га, а глибина — 238 м. В околицях Церік-Келя налічується ще п’ять карстових озер, і всі вони глибокі.
Одні озера існують постійно - їх днища знаходяться в нижньому карстовому поверсі, багатому водою. Інші з’являються в періоди дощів чи танення снігу, це означає, що днище озера сягає середнього поверху. Трапляється й так, що вода в озері утримується лише завдяки нагромадженому на дні нерозчинному осаду, тому озеро ніби «висить» над рівнем підземних вод. Якщо цей покрив буде порушений, воно швидко перетворюється в суху улоговину.
Особливо сприятливі умови для утворення карстових озер складаються в місцях, де близько до поверхні залягають родовища кам’яної солі. У Якутії, у верхів’ях правих приток Вілюя — річок Кемпендяй, Кюндяй, Табасинда налічується кілька сотень карстових озер. Площа цих озер невелика, а от глибина деяких з них досягає 30-100 м.
Карстові форми рельєфу отримали дуже широке поширення в колишній Югославії. Саме поняття «карст» походить від назви одного вапнякового плато, розташованого в Дінарських горах, де дуже розвинені карстові процеси. Відомі Плітвицькі карстові озера, які знаходяться в Хорватії. У глибокій долині-ущелині, порослою буковим лісом, розташовується ланцюжок блакитно-зелених озер. Протягом 7 км налічується 16 невеликих озер. Глибина деяких озер досягає майже півсотні метрів.
Озера підпружені греблями з вапняного туфу. Вода, переливаючись через греблі, утворює низку мальовничих водоспадів. На кордоні Македонії, Греції та Албанії знаходиться, ймовірно, найбільше карстове озеро світу — Преспа. Площа його 275 км2, найбільша глибина — 54 м.

Переглядів: 1200 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024