Середа, 2018-07-18, 3:26 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2018 » Березень » 28 » Майор Юрко – загадкова постать Чорного Лісу
10:52 AM
Майор Юрко – загадкова постать Чорного Лісу

Для тих, хто цікавиться історією визвольного руху на Прикарпатті періоду воєнних років постать майора Юрка, який потрапив до українських повстанців із загону Сидора Ковпака, має бути відомою. Укладачі перевидання спогадів Петра Мельника «В огні повстання» Степан Лесів та Ярослав Коретчук подали про нього таку біографічну довідку: «Юрко (інші дані не встановлені) (? - 24.03.1944). Учасник рейду в Карпати у складі Сумського партизанського з’єднання під командою С.Ковпака. Командир штабної роти у званні майора. Наприкінці вересня 1943 р. потрапив у полон до ВОП командира Андрусяка Василя – Різуна. Згодом військовий старшина цього військового відділу. Помер від рани, отриманої в перестрілці з німецькими солдатами в с. Бабин Зарічний Калуського району Івано-Франківської області».
Розширити цю коротку інформацію ми можемо, використавши інші свідчення, які збереглися у джерелах з повстанського руху. Старший булавний Геник про захоплення повстанцями ковпаківця згадував: «Одного разу ми з невеликим відділом проходили лісом та побачили ковпаківця. Він думав, що ми більшовики і дав нам підійти до себе. Він опинився в наших руках. Це 6ув майор Юрко. Охорона, що була біля нього, вже давно його покинула (пораненого). Командир Різун почав проводити з ним розмови. Незабаром переродилася його душа. Він став щирим українцем. Його віддано на лікування тереновій сітці (ОУН). Узимку він був одним з найавторитетніших людей в Чорному Лісі». Політвиховник сотні Володимир Варшавський – Клим згадує про те, що «був з нами майор Юрко. Він вчив Різуна партизанської тактики»
Власне про обставини загибелі майора Юрка пише сам П.Мельник (Хмара). Ось уривок із його спогадів: «Дня 9.2.1944 р. ціла сотня враз з хорунжим Різуном та майором Юрком вийшла з табору, прямуючи в призначене місце. На другий день по полудні Різун з трьома чотами відійшов на Галицький терен, а я з одною чотою залишився в таборі. В дорозі хорунжий Різун розчленував відділ по чотах і кожна чота заквартирувала окремо. Перша чота під командуванням чотового Мороза заквартирувала в с. Бабин Зарічний. Коло полудня майор Юрко з двома стрільцями відійшов в другий кінець села до залізниці, на якій в той час стояв транспорт СС, які їхали на фронт. Майор Юрко стрінув трьох німців з того транспорту між хатами. Він з двома стрільцями відкрив вогонь по них, і двох убив, а один поранений втік. Від тих убитих забрано два пістолі. В часі перестрілки став ранений майор Юрко, якого віднесли на квартиру і він скоро помер».
Здавалося б, що тепер направду важко щось додати про цю людину, але виявляється, що це можливо. Більше того появилась велика вірогідність встановлення імені та прізвища цього повстанця, який поклав життя за рідну землю. А допомогли нам у цьому спогади ще одного учасника визвольного руху Дмитра Амброзяка, на псевдо Блакитний, уродженця с. Забережжя Богородчанського району, який був чотовим у сотні Хмари. Він після повернення із заслання проживав у Кіровограді (тепер Кропивницький). З його уст були записані цікаві відомості, які безпосередньо стосуються постаті майора Юрка і є суттєвим доповненням до його біографії. Ось що за його розповіддю нам вдалося з’ясувати. Як виявилось, одного з ковпаківських оточенців, який був ранений у ногу, виходив сам Дмитро Амброзяк. Це був майор ковпаківського штабу Юрій Журавель. Хлопці підібрали його в Чорному лісі. «Я з вашими не воював», - сказав молодий майор рідною мовою, і ця фраза вирішила його подальшу долю. Дмитро Амброзяк відвіз ковпаківця лікуватись до хрещеної матері у с. Забережжя.
Провідник Карпо порадив Дмитрові: «Давай йому читати наші відозви, хай знає, за що ми боремось». Він часто бачився з Журавлем, розпитував про довоєнне життя (родом партизан був із Путивля), ділився своїм. І ось сьомого листопада (Дмитрові цей день запам’ятався) 1943 року Юрій Журавель порубав милиці і, подарувавши Амброзякові в знак подяки німецьку шкірянку, пішов у відділ сотенного Різуна. Йому не було рівних серед тактиків - він планував на карті бої так, що завжди повстанці проводили їх з найменшими людськими втратами. Загинув Журавель по-геройськи перед самим наступом фронту: заскочили до хати з гестапівцями, повстанець змусив їх підняти руки, але коли почав відбирати у ворогів зброю, автоматна черга скосила його. Він загинув з вигуком на устах: «Слава Україні!». Був це колишній майор ковпаківського штабу».
Як бачимо, обставини смерті трохи різняться в обох спогадах, але для нас значно важливішим є те, що Дмитро Амброзяк повідомляє нам справжнє ім’я та прізвище героя і вказує звідки той був родом. Але це іще не все. Виявляється в мережі Інтернет є список українських червоних партизанів-ковпаківців, які брали участь у Карпатському рейді. Переглянувши їх, ми зустріли прізвище Журавля Єгора Гавриловича, 1915 р.н, уродженця с. Волокитино Путивльського району Сумської області. Як подає джерело, він був командиром роти партизанського з’єднання С.Ковпака і пропав безвісті 26 серпня 1943 року під час Карпатського рейду». Очевидно, що це і є майор Юрко, адже всі дані різних спогадів, пов’язані із ним, співпадають.
Ось таким чином, зібравши і проаналізувавши інформацію з різних джерел, ми дійшли висновку, що майор Юрко у повстанському загоні Різуна – це Єгор Журавель, родом із сумської області. Заперечень це викликати не може, бо опирається на різні джерела, які підтверджують наше припущення. А це означає, що завіса таємничості, щодо постаті повстанського майора Юрка, знята.

Іван ДРАБЧУК, співробітник Національного заповідника «Давній Галич»


Переглядів: 15 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018