Понеділок, 2019-09-16, 5:37 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Вересень » 21 » Мстислав Удатний і Галич
9:35 PM
Мстислав Удатний і Галич
Під осінь 2012 року виповнилося 795 років з часу утвердження Мстислава Удатного в Галичі. За новими дослідженнями Мстислав Удатний був онуком галицького князя Ярослава Осмомисла, сином його доньки, ім’я котрої невідоме. Вчені припускають, що ця донька була похована поруч з батьком в Успенському соборі Галича(останки княгині з золотим чільцем на голові віднайдено Ярославом Пастернаком в Крилосі під час розкопок у 1937 році). Мстислав Удатний княжив у Галичі з серпня 1217 по вересень1227 року і підтримував дружні, родинні стосунки з своїм зятем Данилом Галицьким.
Мстислав Удатний народився близько 1170 року. Його батько, Мстислав хоробрий, княжив у Білгороді(Київська земля), а пізніше – у Новгороді Великому. За однією із версій, мати Мстислава – дочка галицького князя Ярослава Осмомисла, ім’я котрої невідоме. Дружиною Мстислава Удатного була дочка половецького хана Котяна.
Мстислав Мстиславич ще в 1193 році прославився вдалим походом проти половців. Київський князь Рюрик у 1207 році  дає йому невелике місто Торопець. А вже в 1209 році новгородці запрошують князя Мстислава на княжіння до Новгорода. Вони оцінили його як мужнього воїна, талановитого полководця. Мстислав був простий, прямодушний, не здатний до хитрих політичних інтриг, що задовільняло новгородців.
В 1212 році Мстислав вибрався в похід на чудь і заставив їх платити данину. В цьому ж році він розпочав війну проти київського князя Всеволода Чермного, котрий образив його родичів Ростиславичів і став виганяти їх з київської землі. Новгородський князь вигнав Всеволода з Києва і посадив свого родича Мстислава Романовича, а собі взяв у володіння місто Торчеськ(південна Русь).
Прославлений воєнними успіхами в походах 1212 року та своїми військовими здібностями, Мстислав Мстиславич був прозваний Удатним. Мстислав, невдоволений своєю позицією в Новгороді, де йому докучала суздальська партія, виношував плани на рахунок Галичини. Він на початку 1215 року іде до угорського короля просити в нього Галич. Але політична ситуація складається на користь Мстислава (угорський король Андрій вибрався в хрестовий похід до Палестини, і під час його відсутності (1217-1218) в Угорщині внаслідок послаблення влади короля відбулися певні зміни. Угорський уряд Галичини не міг розраховувати на допомогу з Угорщини). Коли в Галичину надійшла звістка про похід Мстислава, бояри, прихильники угрів, на чолі з Судиславом вирядили послів до Данила, щоб прибув княжити до Галича. Але Данило не встиг в’їхати у Галич. Дізнавшись про наближення Мстислава, Бенедикт (Бор) Лисий з угорською залогою і з боярином Судиславом втік в Угорщину. В серпні 1217 року Мстислав Мстиславич без бою опанував Галичем. Утвердившись у Галичі, Мстислав заволодів і Перемишлем. Тут він посадив свого ставленика, колишнього новгородського боярина Добриню Ядрейковича, а тисяцьким був його старий новгородський дружинник Ярун. Проте Перемишль продовжував залишатися оплотом боярства.
Невідомо з яких причин, але Данило Романович примирився з тим, що Галич, котрий би мав належати йому, дістався тепер Мстиславові Удатному. Цілком можливо, Данило розумів, що він ще молодий і недосвідчений політик, тому йому важко буде в тій обстановці, яка склалася, втримати галицький стіл.
Волинський князь Данило Романович вирішив заключити союз із Мстиславом, щоб спільними зусиллями протистояти експансії іноземних держав. Цей союз був скріплений династійним шлюбом з донькою Мстислава Анною. Шлюб не приніс реальної політичної чи воєнної вигоди Данилу, але тим самим князь показав, що не відмовляється від прав своєї сім’ї на Галичину, а також добровільно брав на себе обов’язок захищати край від втручання зовнішніх ворогів.
У 1218 році Данило вирішив повернути собі захоплені польськими магнатами західноволинські міста. Він попросив допомоги для боротьби з поляками у свого тестя Мстислава, але той зайняв вичікувальну позицію і зіслався на договір з Лешком Білим: "Сину! Через давню приязнь не можу я на нього стати. Знайди-но ти собі других”. Данило з дружиною вибив польські гарнізони з забузьких міст. Втративши волинські землі, малопольський князь Лешко йде на угоду з угорським королем. Основним напрямом удару угро-поль- ської коаліції стала Галичина, яку роздирали боярські незгоди.
У той час Мстислава Удатного в Галичі не було. Літопис не повідомляє, де саме він був: "Мстислав же був (поза Галичем) з усіма князями руськими (київськими) і чернігівськими. І послав він (тисяцького) Дмитра, (воєводу) Мирослава і (боярина) Михалка Глібовича проти них до Городка, бо Городок був відокремився, - в ньому були люди Судислава (Бернатовича)”. Проте не зміг тисяцький Дмитро протистояти угро-польській армії. Оскільки князь Мстислав Удатний не міг битися з уграми (в цей час він стояв на ріці Зубр), то попросив свого зятя Данила і белзького князя Олександра Всеволодовича піти в Галич і захистити місто. У жовтні 1219 року "прийшла рать під город Галич - Коломан, і ляхи, і великий бій був на Кривавім броді, і впав на них сніг, і вони (угри й ляхи), не могли стояти, - пішли вони за (город) Рогожину, пішли на Мстислава і прогнали його із землі (Галицької)”. Перед цією раттю не зміг втримати Галича князь Данило.
Коли Данило приїхав до свого тестя, то "Мстислав же велику честь склав Данилові і дари йому дав великії, і коня свого борзого сивого, і сказав йому: "Ти піди, княже, у Володимир, а я піду в Половці. Помстимось оба за сором свій”.
Хоч не вдалося Мстиславові Удатному і Данилові Романовичу відстояти Галичину, однак польські полки не ризикнули напасти на Волинь, що порівняно з Галичиною була сильна у військовому плані.
Галичину ослабили боярські чвари. Багаті бояри не хотіли поступатися князям Романовичам, а також і Мстиславові Удатному. Через цих свавільних бояр багато клопоту було завдано Галицькій землі, а найбільша трагедія в тому, що через Галичину постійно бороздили полки іноземних держав, які плюндрували землі, нищили те, що було створено жителями у період мирної праці, багато гинуло людей під час воєнних дій.
Навесні 1221 року Мстиславові Удатному вдалося вигнати з Галича угрів і поляків. У літописі зберігся наступний опис цих подій: "Коли ж угри й ляхи втікали, побито було їх безліч... І коли Мстислав переміг, він пішов до Галича, і билися вони за городські ворота. І вибігли тоді (угри) на склепіння церковні, а інші на мотузках піднялися, а коней їхніх половили. Укріплення ж було зроблене на церкві, і ті стріляли і каміння метали на городян, (але) знемагали од спраги, бо не було води в них. А коли приїхав Мстислав, то вони здалися йому і їх зведено було з церкви.., усі бо угри й ляхи були вбиті, а інші були схоплені, а ще інші, утікаючи по землі (Галицькій), потопилися, а другі смердами побиті були”. У цій боротьбі допомагав йому зять Данило і половці.
Невірних бояр князь Мстислав не покарав, а простив їм їхні гріхи. Боярину Судиславові Бернатовичу повірив на слово і честю великою вшанував його, дав йому місто Звенигород. Мстислав Удатний прагнув зберегти мир і спокій у Галичині, не злом і жорстокістю, а силою розуму, добрими справами і честю.
Мстислав і Данило Романович намагалися зберегти родинні добросусідські приязні стосунки, особливо тоді, коли була небезпека захоплення Галичини чужими державами. Мстислав Удатний ставився до Данила, як до доблесного князя, і тому часто запрошував його допомагати захищати рідну землю. Мстислав старався не втручатися у волинські справи князів Данила і Василька Романовичів. Князі-брати проводили самостійну внутрішню і зовнішню політику щодо своїх земель. Вони підписували угоди з іншими державами, і якщо була потреба, то і руйнували їх. Але, очевидно, Мстислав Удатний мав вплив на свого зятя. Це видно з наступної оповіді літописця, коли князі Данило і Василько пішли грабувати землі князя Олександра белзького: "А на ніч у суботу Данилом і Васильком пограбовано було довкола Белза і довкола Червена і вся земля розорена була: боярин боярина грабував, смерд смерда, город город, так що не лишилось ні одного села не спустошеного. Як ото реченням говорять (святії) книги: "Не зосталося каменя на камені”. Тоді втрутився Мстислав і сказав Данилові: "Пощади брата Олександра”. Князь Данило відійшов від Белза і повернувся у Володимир.
У квітні 1223 року руські князі відгукнулися на просьбу половецького хана Котяна і взяли участь у поході проти татар, які наступали з Азії. Серед них були Мстислав Удатний і Данило Романович. Руські князі зібралися всі біля острова Хортиці і звідти рушили до міста Олешшя. Тут їх зустріли посли татарські і сказали князям: "Ми чули, що ви зібралися на нас війною, - чого, не знаємо. Ми прийшли воювати не з вами, і вас ми не займаємо; ми прийшли звоювати половців, котрі наші раби”. Не повірили їм руські князі і розбили передові ватаги татар, і рушили далі у степ. Головна битва відбулася на річці Калці, що впадає в Азовське море. Руське військо зазнало поразки. Мстислав Удатний і Данило, поранені, ледве повтікали з поля бою. Проте невдовзі погіршуються стосунки між Мстиславом і Данилом. Причиною був наклеп на Данила і Василька Романовичів князя Олександра белзького. Близько 1224 року Мстислав Удатний іде війною проти Данила. Данило заручається підтримкою польського князя Лешка. Мстислав змушений повернутися в Галич. Скоро стосунки між ними налагоджуються. Близько 1225 року Данило і Василько Романовичі підписали мир із Мстиславом Удатним.
Навесні 1227 року угорський король Андрій іде війною в Галичину. І хоча похід його був безуспішним, Мстислав Удатний, щоб застрахувати себе від небезпеки сусіда, видає заміж дочку Марію за угорського королевича Андрія (булла папи Гонорія III на дозвіл шлюбу датована 27 січня 1222 року; заручини відбулися наприкінці 1221 року). Мстислав залишає Андрієві Галич, а сам іде в Пониззя (басейн нижньої і середньої течії Дністра) і далі до Торчського. Літописець розповідає, що так вчинити йому порадили бояри, які не були прихильниками Данила. "Потім же Судислав, обманюючи Мстислава, сказав йому: "Княже! Оддай дочку свою заручену за королевича і дай йому Галич. Ти ж не можеш (його) держати сам, а бояри не хотять тебе... Якщо ти даси королевичу, - коли захочеш, зможеш забрати од нього. А як даси Данилові, - вовіки не буде твоїм Галич”.
Мстислав вчинив саме так, як йому радили бояри, але потім він шкодував. Про це свідчить той факт, що коли Данило попросив допомоги у Мстислава, щоб взяти місто Чорторийськ, Мстислав зізнався йому: "Сину! Завинив я, не давши тобі Галича, а давши іноплеміннику за радою Судислава обманника. Обманув бо він мене. Якщо Бог захоче, ми підемо оба на них (угрів)... Коли Бог дасть його (королевича Андрія, який сидів у Галичі. - Авт.) нам обом (побити), - ти візьми Галич, а я Пониззя. Хай Бог тобі поможе!”
Але не судилося їм обом іти на Галич. У середині 1228 року помер великий князь, один із "старійшин” у Руській землі Мстислав Мстиславич Удатний.
Історичні джерела не вказують на антагонізм між Мстиславом і Данилом. Данило часто поступався Мстиславу. Він його поважав як розумного і чесного політика, добру людину, а можливо, це була синівська відданість, яку він не зміг подарувати своєму батькові (загинув, коли Данилові було 4 роки). А факти допомоги один одному у боротьбі зі спільним ворогом, щоб захистити рідні землі, ставлять їх обох на визначне місце в історії.
         Марія Костик, завідувач історичного відділу 
Національного заповідника «Давній Галич»

Переглядів: 432 | Додав: limnytcja







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019