Після інтронізації нового правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ єпископа Василія івасюка в катедральному соборі Преображення Христового міста Коломиї відбулося відкриття виставки сакрального мистецтва «Відкуплення», яка стала початком заснування музею ікони в Коломиї.
У відкритті виставки взяв участь глава УГКЦ блаженніший Святослав, який привітав присутніх з важливою мистецькою подією та благословив її.
Понад 100 пам’яток ікономалярства, дерев’яної скульптурної пластики та ручних літургійних хрестів стали доступними для широкого загалу. Після того, як їх у минулому  перестали використовувати у літургійно-обрядовому вжитку в храмах, чимала кількість із них перебувала у несприятливих, а деколи і загрозливих для них умовах. Потрапивши до колекції правлячого архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Миколая Сімкайла (1952—2013 рр.), більшість сакральних творів були піддані консерваційно-реставраційній обробці, що стало гарантією їхнього подальшого життя у часі. Багато із них ще за життя владики було представлено на всеукраїнських та регіональних виставках. Постійна експозиція діє в приміщенні єпархії. Врятовані владикою Миколаєм образи тепер  духовно збагачують інтер’єр підвальної церкви.
Музейна виставкова зала катедрального собору з благословення владики Василія Івасюка за стараннями отця-настоятеля цього храму та з фаховою допомогою співробітників Національного музею народного мистецтва  в Коломиї широко відчинила двері перед громадськістю та презентує врятовані скарби християнської культури, які до цього часу були невідомими для науковців і для поціновувачів. Це лише дещиця із колекційного загалу, об’єднана однією тематикою під назвою «Відкуплення». Часовий вимір експонованих творів — ХVIII, ХIХ і ХХ століття. Кожна ікона позначена стильовими особливостями, що випливають з часу, місцевості, традицій певних шкіл чи майстерень. Вражають своєю мистецькою довершеністю ікони ХIХ століття: «Тайна Вечеря», «Христос в терновому вінку», «Страсний Христос», «Жінки Мироносиці біля гробу Господнього». Глибиною напруженості, трагізму й необоротності просякнуті сюжети в образах ХVIII століття — таких як «Взяття Христа під варту» та «Зняття з хреста». Всіх їх відзначає високе професійне виконання та глибоке духовне наповнення, що дає підстави думати про фахову малярську школу чи майстерню. До речі, іконографія «Страстей Христових» у сакральному мистецтві України сягає давніх часів Київської держави.
Поряд із церковними іконами в експозиції представлено і домашні образи, виконані на дошці народними майстрами Буковини, Галицької Гуцульщини та Покуття, а також Волині. Особливими місцевими рисами, що різнять ці твори, є декоративні мотиви, кольорове вирішення та манера рисунку. Усі вони створені в другій половині ХIХ століття. Популярними і, як вважалось, канонічними сюжетами серед місцевої людності були «Богородиця, Розп’яття, Святий Миколай», «Розп’яття зі святими», « Розп’яття з пристоячими». Окрему групу творять плащаниці, які дають уявлення про художні та іконографічні особливості українських плащаниць ХVIII-ХIХ століть.
Понад 50 творів в експозиції виставки — із сакральної пластики. Це здебільшого фігури Христа з розп’ять та ручні різьблені літургійні хрести ХIХ століття. Ареал їхнього побутування — Гуцульщина, частково — Поділля.
Окремим розділом в експозиції представлено так звані російські ікони, позначені своєрідними стильовими та настроєво-духовними рисами.
Виставка творів сакрального мистецтва розширює фактологічне підррунтя для подальшого дослідження та наукового опрацювання унікальної спадщини українського іконопису.

Ярослава Ткачук