П`ятниця, 29.03.2024, 03:58:52

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Вересень » 21 » Наддніпрянці та росіяни в сотні «Батурина» на Рогатинщині
18:07:47
Наддніпрянці та росіяни в сотні «Батурина» на Рогатинщині

Серед бійців Української повстанської армії були вихідці з Наддніпрянської України, в яких під впливом різних обставин розвіялися покручі радянської пропаганди і які уособлювали в складі повстанців соборність України.

Особливо відзначився в боях на Рогатинщині виходець з Полтавщини, курінний УПА Дмитро Карпенко – Яструб, військовий талант, патріотизм і героїзм якого знайшли відображення навіть у художній літературі. Східняки перебували також у складі сотні Батурина, що оперувала у Васючинському лісі Рогатинського району до знищення чи полонення бійців та сотенного в криївках 19 квітня 1946 р.

Зокрема, в бункері був Антон Аксентійович Тригобчук, 1927 р.н., уродженець с. Павлівка Калинівського району Вінницької області. У листопаді 1944 р. він вступив в УПА, де і перебував до арешту в квітні 1946 р.

Перший справа, імовірно, сотник Бистрий (Петро Хамчук), другий – сотник Яструб (Дмитро Карпенко), третій – полковник Бондаренко (Володимир Якубовський). Фото з Літопису УПА. Нова серія. Том 20.

У червні 1943 р. Антон Тригобчук шукав роботу і в м. Житомирі завербувався до м. Станіславова. Йому видали військове спорядження, він працював на міському аеродромі на спорудженні укриття для літаків. У березні 1944 р. його перевели в м. Стрий, де він виконував ідентичну роботу на аеродромі. Потім у травні 1944 р. остарбайтер потрапляє на лісопильний завод у селище Брошнів, з нього він втік у червні 1944 р. і сховався в одного селянина у с. Сваричів, в якого пропрацював до листопада 1944 р.

Далі упівці розказали Тригобчуку «про значення й умови життя в самостійній Україні», після чого наддніпрянець дав згоду вступити в УПА. Його зачислили в чоту Мороза, в рій Орла у склад сотні Середнього, що діяла в Долинському районі, і дали псевдо Бігун. Восени 1945 р. він був переведений до сотні Батурина, куди його разом з Дубом відпровадили два повстанці.

У ніч на 10 лютого 1946 р., напередодні виборів до Верховної ради УРСР, він брав участь у нападі боївки Батурина на військовий гарнізон с. Васючин, в якому взяло участь 15 осіб, з них 8 були мешканцями с. Васючин. Приблизно в 10 годині вечора після спалаху сигнальної ракети повстанці пішли в наступ, в цей момент зі сторони бійців гарнізону був відкритий вогонь у відповідь. Через те, що чисельність гарнізону була більша за кількість повстанців, останні змушені були відійти в ліс.

Була зруйнована виборча дільниця, і мешканці не брали участі у виборах (навіть згідно з офіційними звітами, з 844 виборців на вибори з’явився лише 101), але в протоколах значилося, що 99% громадян проголосували «за» радянських кандидатів.

До складу боївки Батурина входив також Ярослав Ілліч Толох, 1922 р.н., уродженець с. Вільхова Букачівського району. Чоловік ухилився від призову в Червону армію, а в жовтні 1944 р. вступає в УПА у сотню Яструба під псевдо Сивий, де виконував функції ад’ютанта Яструба. В березні 1945 р. через хворобу Толох був відпущений додому, але у квітні 1945 р. через Ярослава Сокирка (Сокола) опинився в сотні Коса (Володимира Зобківа) в чоті Зарічного під псевдо Лютий, брав участь у Колоколинському бою з Червоною армією та був поранений в руку.

Саме поблизу села Колоколина енкаведисти, які везли в Букачівці жителів села Підмихайлівці для відправлення в Сибір, наткнулися на упівців. 8 квітня 1945 р. в результаті півторагодинного бою було вбито 15 радянських спецпризначенців, врятовано людей і відбито два станкових кулемети «Максим» та міномет.

У липні 1945 р. чота Зарічного потрапляє в оточення у Васючинському лісі, в бою загинуло 8 повстанців і Зарічний, а Толох переховується вдома в бункері та займається забезпеченням упівців продуктами харчування, аж доки в січні 1946 р. знову не йде в ліс.

Крім того, до складу боївки входив Ярослав Петрович Шеремета, 1926 р.н., уродженець с. Вільхова Букачівського району. Після переховувань від призову в Червону армію в квітні 1945 р. він вступив в чоту Зарічного під псевдо Соловей, брав участь у боях проти Червоної армії, а в березні 1946 р. перейшов до Батурина. Поряд з Батурином був також Олексій Іванович Юрковський, 1926 р.н., уродженець Левандівки поблизу Львова, який вступив в УПА у червні 1945 р. під псевдо Олег. Зазначимо, що Олег за вказівкою Батурина з ціллю пропаганди всім говорив, що є східняком із Харкова, хоча лише його мати була з Наддніпрянщини.

Натомість Дуб – Іван Пилипович Березуєв, 1921 р.н. – був уродженцем станиці Рождественської Ізобільєвського району Ордженікідзевського (Ставропольського) краю. Упівець був росіянином за національністю, і лише його одного зі всіх фігурантів кримінальної справи на початку 90-х рр. ХХ ст. було реабілітовано. Влітку 1942 р. він служив в 529-му артилерійському полку 40-ї армії в 4-му дивізіоні Червоної армії. На станції Щегрин поблизу Курська їх підрозділ зазнав артобстрілу й авіаційного нальоту. Гармати були виведені з ладу, а під час спроби відступу червоноармійці наштовхнулися на німецькі танки, і Березуєв потрапляє в полон та опиняється в робочому батальйоні.

Спочатку полонений рив окопи під м. Курськом, потім розвантажував вагони в м. Конотопі, працював на аеродромах міст Житомира і Станіслава. В січні 1944 р. Березуєв втік з лісопильного заводу в селищі Брошнів і жив у господаря в с. Слобода-Долинська в Долинському районі. Звідти його і забрали в сотню Середнього.

Березуєв у сотні Середнього перебував протягом шести місяців, спочатку вчився військовій справі, політично усвідомлювався, вивчаючи курс «Історії України», а пізніше займався збором продовольства для загону.

Зазначимо, що під час пропагандистських мітингів по селах Середній вдало використовував наявність у підрозділі Дуба і завжди зауважував: «Представники радянської влади говорять, що ми б’ємо червоноармійців та інших російських людей, але це неправда. Навпаки, до нас приходять російські люди, ми зараховуємо їх у склад сотні, і вони ведуть разом з нами боротьбу проти радянської влади».

Зв’язковим боївки був Стефан Левицький, продукти забезпечували Марія Міхалькова – Рівна та харчовий Стефан Духній. Значну допомогу руху опору надавав також вчитель Дмитро Федорович Гнип, у якого в криївці харчувалися упівці, а загалом 12 осіб з с. Васючина постійно надавали допомогу повстанцям.

Загалом, 19 квітня 1946 р. у Васючинському лісі в криївках виявили 12 осіб, з яких 6 загинуло під час військового спротиву. Як свідчив Олег, криївка з Батурином була відкрита і прозвучала пропозиція здатися, через декілька хвилин без відповіді в бік криївки вистрілили. Звідти вилетіла кинута Батурином граната, але вона впала назад, де і розірвалася без негативних для людей наслідків. Через хвилину сотенним була викинута друга граната, але остання знову скотилася в криївку, де вибухнула і вбила провідника. Після того ад’ютант Батурина застрелився, а Юрковський і Березуєв здалися ворогам. Через їх свідчення у кримінальній справі ми дізналися, як наддніпрянці та росіянин з Ставропольського краю воювали разом з галичанами пліч-о-пліч з радянською тоталітарною машиною.

Сергій АДАМОВИЧ


Переглядів: 628 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024