Найстаріші аптеки Станиславова - 30 Січня 2015 - НСКУ: Івано-Франківська обласна організація
Неділя, 2016-12-04, 6:18 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2015 » Січень » 30 » Найстаріші аптеки Станиславова
6:27 PM
Найстаріші аптеки Станиславова

Жодної астрономії чи флоту – мова піде про аптеки старого Станиславова. Раніше назви фармацевтичних закладів Галичини починалися з прийменника «під». І дев’ять із десяти станиславівських аптек були під чимось – зірками, ангелами, орлами… А десята аптека взагалі ніяк не називалась. Отож коли виникли найстаріші міські аптеки, де вони були та як жили?


«Під якорем»
Коли Станиславів перебував у складі Речі Посполитої, містяни купували ліки по хатах приватних фармацевтів. Також існувала єзуїтська аптека, але чи була вона загальнодоступною, чи суто корпоративним закладом, наразі важко сказати.
Перша класична аптека відкрилась уже за Австрії, у 1777 році. Називалась «Під якорем». Саме цю дату вказує її власник Альфред Байль у рекламних оголошеннях на шпальтах «Кур’єра Станіславовського». Щоправда, у XVIII столітті вона йому не належала і містилась за іншою адресою.
У 1987 році учні школи № 10 проходили мимо старої кам’яниці на Шеремети, 2, яку тоді розбирали. У траншеї, з тильного боку будинку, вони побачили купу кісток і черепків, про що повідомили краєзнавчий музей. До місця прибули археологи, які встановили, що це залишки старої аптеки. По уламках кераміки навіть встановили приблизний час її існування – друга половина XVIII століття. Сучасні фармацевти пояснили і велику кількість кісток тварин – раніше з них виготовляли активоване вугілля.
Від 1875-го аптека перебувала в руках німецького доктора Альф­реда Байля. Її адреса – площа Ринок, 4. Як згадували старожили, вона найбільше приваблювала покупців-селян і небагатих міщан. Власник активно піарив свої недорогі розробки, як то салірин доктора Байля (від потіння ніг) або трікогенова мазь доктора Байля (від лупи). Для захисту від підробок доктор розписувався на кожній пляшечці.
Ім’я Байля було настільки популярним, що наступні власники у рекламі продовжували називати заклад не інакше як «Аптека і парфюмерія доктора Байля». У різні роки закладом володіли пани – Фішер (1908), Шіллєр (1912), Ханель (1929), Ченстух (1942).
За радянщини це була звичайна аптека № 3. У 2001 році старовинну кам’яницю знесли – для будівництва торгового центру «Галерея Н».


«Під срібним орлом»
Перший міський історик Грибович писав, що у 1847 році у Станиславові було дві аптеки. Роком пізніше серед молодших офіцерів тутешньої національної гвардії згадуються аптекарі Саханек і Томанек. Напевно, один і них тримав аптеку «Під якорем», а де працював інший?
Другий фармацевтичний заклад міста називався «Під срібним орлом». Він розташовувався на неіснуючій нині вулиці Карпінського, яка відповідає початку Галицької: від перехрестя з Бельведерською до площі Ринок. Наприкінці ХІХ століття власником значиться поляк Ян Мацура. Довідник 1929 року згадує іншого Мацуру – Карла. Може, син?
Австрійська поштівка зберег­ла зовнішній вигляд аптеки. Тоді вулицею Карпінського відбулася хода активістів польського спортивного товариства «Сокіл». На задньому плані бачимо двоповерхову кам’яницю. Над наріжним входом проглядається польська вивіска «Apteka» та зображення орла. Будинок був знищений під час авіабомбардування влітку 1944 року. Пізніше там збудували багатоповерхівку ресторану «Карпати», де нині «Ідея Банк».


«Під Божим провидінням»
У 1877 році Станиславів обзавівся третьою аптекою. На розі теперішніх Бельведерської та Галицької стояв скромний готель «Під чорним орлом». Номери містилися нагорі, а більшу частину першого поверху займала аптека «Під Божим провидінням». Тримав її вірменин Альбін Амірович.
Тодішні аптеки дещо відрізнялись від сучасних асортиментом. Наприклад, там продавався… бензин, яким виводили плями на одязі. А ще, каже краєзнавець Михайло Головатий, пан Амірович приторговував квитками на театральні вистави і танцювальні вечори. Хоча й ліки там теж були. Добре розходились «Альпійські соснові цукерки». Як зазначала реклама – найкращий і найдешевший засіб від кашлю. Пуделко кош­тувало 20 геллерів, по нинішніх мірках – до 5 грн.
Під час Першої світової кам’яницю вщент зруйнували, але аптека не зникла. Вона переїхала навпроти, на Казимирівську, 4 (тепер Мазепи). У двадцяті роки в аптеки був новий власник – Герман Рейтман. Перед війною він переїхав у новий польський будинок на теперішній Мазепи, 2. Рейтман був єврей, і коли він потрапив у гетто, аптеку очолив такий магістр Шморгун.
Після війни там працював магазин «Лабораторні реактиви», який пізніше перепрофілювали у «Черевички».


«Під зіркою»
Якщо раніше всі аптеки тулились у центрі міста, то на початку ХХ століття фармацевтична географія сягнула й периферії. У травні 1903-го Густав Адам відкрив аптеку на вулиці Заболотівській, 1. Він не став порушувати усталену традицію з назвами та нарік її «Під зіркою».
Через кілька років аптеку викупив магістр фармації Веніамін Гундерман. Невдовзі вулицю перейменували, заклад отримав нову адресу – Скарги, 3. Хоч аптека залишалась у тій самій кам’яниці. Адресна книга 1930 року подає власником Гундермана, але вже з ініціалом Ф. Фармацевтичну династію перервала радянська націо­налізація, та на роботі закладу це мало позначилось.
Сьогодні аптека № 9 на Василіянок, 3 є найдавнішою у місті. Може, варто повернути їй історичну назву?


«Під ангелом»
Коли у 1960-х робили ремонт в аптеці № 142 на Чапаєва, 26 (Січових Стрільців), трапився цікавий випадок. Тоді відірвали стару вивіску, а під нею виявилось брудне скло. Його помили і там проступило зображення ангела. Містом одразу покотились чутки про чудо, богомольні бабці вклякали прямо перед аптекою. Навіть з сусідніх сіл приїжджали…
Звісно, чудом тут і не пахло. Просто віднайшли стару рекламу аптеки «Під ангелом». Вона відкрилась у 1910-му і стала п’ятою в місті. Очолював її високоосвічений магістр фармації Казимир Арматис.
Історик Наталя Храбатин наводить розміри місячної платні аптекарських працівників станом на 1936 рік. Магістр фармації отримував 215 злотих, його асистенти мали від 90 до 115, а фізичний працівник (підсобник) задовільнявся 50 монетами. Середня зарплата у місті тоді була приблизно 100-120 злотих.
Згодом аптеку перейняв фармацевт Гамерський. Він разом із рідним братом, лікарем Станіславом, мешкав у гарній віллі на Шевченка, 15. В 1945-му родину заарештували, а жилплощу звільнили для командувача 38 армією генерала Москаленка.
Аптека працює й досі. Правда, тепер вона – «Іва-Фарм».


Далі буде.


 Іван Бондарев


Переглядів: 174 | Додав: Dnister
Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 

Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 14. Автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії А.Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації історії рідного краю
Copyright MyCorp © 2016