Четвер, 2019-10-17, 1:37 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Листопад » 9 » Олекса Волянський - священник і громадсько-культурний діяч Гуцульщини.До 150-річчя від дня народження
9:49 PM
Олекса Волянський - священник і громадсько-культурний діяч Гуцульщини.До 150-річчя від дня народження
Олексій Волянський народився 7 жовтня 1862 року в селі Звинячі Чортківського району на Тернопільщині. Ще з дитячих років присвятив своє життя служінню Богові. Його батько, дід і прадід також були священиками, а далекі предки походили з села Волі Самбірського району на Львівщині, через що, мабуть, і носили таке прізвище.
У 1886 році Олекса взяв собі за дружину Марію Бурачинську з Криворівні. Батько дружини, Андрій Бурачинський, був священиком. У 1894 році батько помер. І тепер священиком стає Олекса Волянський. Він служив у Криворівні тридцять років.
Невдовзі після одруження в сім’ї Волянських народжується дочка Володимира, через деякий час – син Роман та найменша дочка Кикемія.
За час служіння в Криворівні в о. Волянського з візитами побували багато видатних особистостей, а саме: І.Франко, М.Коцюбинський, Л.Українка, О.Кобилянська, В.Стефаник, Г.Хоткевич, О.Олесь, А.Крушельницький, О.Маковей, художники І.Труш, І.Северин, М.Жук, Ф.Красовський, літературознавець М.Могилянський та інші.
У резиденції в Криворівні отець Олекса мав багату бібліотеку й архів. Бути б їм національним багатством України, якби не перша світова війна. Російські офіцери все спалили, в тому числі й листи Івана Франка до Олекси Волянського. Решта реліквій догоріла вже разом з резиденцією в Соколівці від тих самих рук.
Перша світова розкидала родину священика по світах. З утворенням ЗУНР отець Волянський активно включився в процес державотворення. Дочка Володимира опинилась у Відні, син Роман загинув невідомо де і коли, а дочка Кикемія виїхала на Волинь з учительською місією УСС.
У лютому 1923 року о. Олексу переведено на парафію до Соколівки, де служив до кінця свого життя.
У Соколівці отець Волянський виховував трьох своїх онуків, дітей Кекилії. Поховав  дружину Марію (1935 р.), а також зятя Мар’яна Гардецького (1938р.). З наближенням фронту, з почуттям невимовного болю відправив всю родину Кикемії в еміграцію, а сам зі словами  «Добрий пастор отари не покидає в час небезпеки!» залишився в Соколівці.
У Соколівці ще живуть люди, що пам’ятають отця Олексу. Розповідають, що це був пастир строгий, ревний у вірі й вимогливий до парафіян. Мав могутній голос, і його проповідь з амвона було добре чутно й надворі за сотню метрів від церкви. Якщо хтось під час літургії поводився неуважно, священик міг випровадити його з храму. Відданість справі віри, вихована ним у соколівчан, відіграла, мабуть, вирішальну роль у тому, що навіть у часи найбільшого розгулу безбожництва церква в Соколівці не була закрита ні на один день…
2 березня 1947 року о. Олекса спочив у хаті Ярослава Стефурака і був похований поруч з дружиною Марією на цвинтарі в Соколівці.
Священик Олексій Волянський запалив у тисячах душ любов до України, сприяв зростанню національної свідомості, вихованню патріотичних  почуттів, розвиткові національної культури в умовах історичного зламу епох. Життя цієї благородної людини часто було дуже важким. Щастя не завжди посміхалося         о. Олексі. Та все ж таки він добився своєї мети у житті – зробив чимало добрих справ і подарував щастя людям, тому його пам’ятають і люблять люди й сьогодні.
Ганна Пророчук,
педагог-організатор 
Соколівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Переглядів: 243 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019