Данило Романович відомий нам не тільки як політик, дипломат, давньоруський князь та король Русі, а й як полководець та захисник українських земель. Правитель який 782 роки назад активно очолював оборону Галицько-Волинського князівства від монгольської навали під проводом хана Батия. Майже, через вісім століть історія практично повторюється. Щоправда, на територію України напала не Монгольська імперія, а путінська росія.
На сьогоднішній день увага до постаті Данила Романовича продовжує зростати не тільки в науковій сфері, а й у культурній. Його феномен як князя та короля за останні 30 років дуже активно проявляється у візуальній культурі. На його честь були названі не тільки поштові марки, монети, ордени, вулиці, сквери, площі, школи, університети, аеропорти, а й встановлені погруддя та пам’ятники. Один із найдавніших пам’ятників королю Данилу Галицькому в Україні знаходиться в Галичі.
Пам́ятник був встановлений 22 вересня 1998 р., у день святкування 1100-літнього ювілею Давнього Галича. Авторами пам’ятника були львівські митці: архітектор Олег Чамара і скульптори – Олександр Пилєв та Валентин Подольський. Монумент побудувало приватне підприємство «Підкамінна» (м. Калуш). З 13 липня 2009 р. пам’ятник знаходиться під державною охороною Національного заповідника «Давній Галич». На даний час є пам’яткою монументального мистецтва місцевого значення (охор. №1359).
Пам´ятник розташований у геометричному центрі трикутної площі майдану Різдва (давня назва – Ринкова площа), поблизу церкви Різдва Христового, на перетині двох візуальних осей: алея Героїв Небесної Сотні – вулиця Ярослава Осмомисла та вулиці Євгена Коновальця. Монумент являє собою двоступінчастий гранітний постамент, на якому встановлена бронзова статуя вершника. Загальна висота пам’ятника становить – 7,25 м. Композиція споруди – чітка, лаконічна, яка проглядається серед малоповерхової житлово-громадської забудови центральної частини міста.
Науковці та історики вважають, що дана площа Галича та квартали навколо неї з’явилися саме з ініціативи князя Данила, для іноземних, перш за все німецьких, купців, організованих у громаду за «магдебурзьким» правом. Даний пам´ятник королю Данилу Галицькому найбільш відповідає образу історичної постаті державного діяча, воїна, визначного політика, дипломата та князя-переможця, який в 1238 р., здолавши боярську опозицію, в’їхав у Галич і вкотре об’єднав воєдино галицькі та волинські землі в єдине князівство.
Окрім Галича, історична фігура Данила Романовича віднайшла своє відображення в інших відомих містах України: пам’ятник Данилу Галицькому (площа Галицька, м. Львів, Львівська область – відкритий 29 жовтня 2001 р.); погруддя королю Данилу у Міжнародному аеропорту «Львів» імені Данила Галицького (вулиця Любінська, м. Львів, Львівська область – відкрите 18 квітня 2012 р.); пам’ятник Данилу Галицькому (площа Волі, м. Тернопіль, Тернопільська область – відкритий 5 жовтня 2002 р.); погруддя королю Данилу Галицькому (проспект Злуки, м. Тернопіль, Тернопільська область – відкрите 22 травня 2021 р.); погруддя королю Данилу Галицькому (вулиця Данила Галицького, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область – відкрите 13 жовтня 2015 р.); пам’ятник Данилу Галицькому (вулиця Луцька, м. Володимир, Волинська область – відкритий 17 червня 2001 р.) та пам'ятник Данилу і Васильку Романовичам (сквер Героїв Майдану, м. Володимир, Волинська область – відкритий 28 липня 1988 р.).
Сподіваємося, що постать Данила Романовича буде «жити» у візуальній культурі не тільки на колишніх землях Галицько-Волинського князівства, а й Києва та інших населених пунктів України.
КОЗЕЛКІВСЬКИЙ Володимир, молодший науковий співробітник НЗ "Давній Галич" |
