П`ятниця, 29.03.2024, 15:42:53

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2013 » Червень » 14 » Пам’ятники-привиди Івано-Франківська
10:12:47
Пам’ятники-привиди Івано-Франківська
Пам’ятники бувають різним. Є серед них видатні особистості й красномовні символи, а є й пам’ятники-привиди. Колись вони прикрашали собою місто, але їх знищив безжальний вітер історичних змін. Незважаючи на це, вони все ж продовжують жити – на старих світлинах і поштівках та в людській пам’яті. Кожен із цих пам’ятників залишив по собі слід в історії, а тому вони заслуговують на нашу увагу. Якими б не були їхні прототипи.

Тінь імператора
Пам’ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йозефу І був споруджений у 1838 р. Він знаходився на однойменній площі (нині майдан Шептицького). Там бронзовий цісар  простояв 81 рік, аж поки на рубежі 1919-1920 рр. його не наказав знести польський військовий комендант. Пам’ятник демонтували, а бронзу відправили на військовий склад. Постамент проіснував трохи довше – до 1928 р.
До речі, великий імператор був зовсім «не чужою» людиною для нашого міста. Відомо, що він бував у Станиславові два рази – у 1817 р. та у 1823 р. (за іншими даними – у 1825 р.) В 1835 р. цісар помер і новим володарем став його син Фердинанд І. 

Відлуння великої битви
У 1910 р. у Станиславові відсвяткували п’ятсотрічний ювілей Грюнвальдської битви. Ця битва була однією з найбільших в історії середньовічної Європи. Польсько-литовські сили розгромили військо Тевтонського ордену й надовго забезпечили своє військово-політичне панування в регіоні. На честь ювілею у вересні 1910 р. у парку цісарівни Елізабети (нині парк Шевченка) було відкрито пам’ятник, що називався  «Грюнвальдська скала». Монумент мав вигляд високої колони, увінчаної фігурою орла з розпростертими крилами (символ польської держави). Загальна висота Грюнвальдської скали складала 6 м. У грудні 1941 р. пам’ятник був серйозно пошкоджений німцями, а відтак і знесений. 

Міцкевич. Версія перша 
У сучасного бронзового пам’ятника Адаму Міцкевичу був попередник – розкішний монумент з італійського біло-рожевого мармуру. Вагу пам’ятник мав солідну – близько восьми тонн. Ідея його створення виникла наприкінці 19 ст. з нагоди сторіччя з дня народження великого поета. Перемогу в конкурсі проектів здобула робота краківського скульптора Тадеуша Блотницького. Урочисте відкриття монументу відбулося 20 листопада 1898 р. На постаменті були викарбувані слова польською мовою: «Адаму Міцкевичу в століття від народження – громадяни м. Станиславова. 1898 р.»  В 1919 р. під час Першої світової війни монумент був непоправно пошкоджений. В 1930 р. його було заново відлито з бронзи в дещо спрощеній формі. Було також трохи змінено місце розташування. В 1940 р. польську дошку зняли й замінили на нову: «Адам Міцкевич, 1798-1855». В такому вигляді пам'ятник зберігся дотепер. 

Діва Марія
Попередниця була і в сучасної статуї Матері Божої з ротондою і фонтаном, що прикрашає майдан Шептицького з 2000 р. Раніше статуя Богородиці стояла у дещо іншому місці – біля Колегіального костелу Пресвятої Діви Марії. Вона була створена у 18 ст. в стилі бароко й була дещо схожа на сучасну статую, зокрема у старій композиції Діва Марія теж стояла на кулі.

Комуністичний гуру
Про пам’ятники Леніну в нашому місті можна писати не те що окрему статтю, а й навіть невелику наукову роботу. Особливо виділявся на загальному фоні монумент Ілліча перед готелем «Україна» (нині «Надія»). Він був збудований на початку 60-х років і представляв собою Леніна, що тримає руку в кишені пальто й задумливо дивиться в синю далечінь. Повіяв вітер демократії й перебудови, і для івано-франківської ленініани настали лихі часи. 
На початку 90-х років у місті було демонтовано майже всі зразки радянської монументальної пропаганди. 9 жовтня 1990 р. така ж доля спіткала й Леніна біля готелю «Україна». Причому його знесення стало значною подією для іванофранківців, адже на «загибель вождя» збіглася подивитися сила-силенна людей. Комуністичний гуру зник назавжди, але площа без нього втратила логічний центр своєї композиції. Тому виникла думка замінити Леніна кимось іншим. Спочатку планувалося спорудити монумент Шевченка, але згодом влада і громадськість вирішили увічнити Івана Франка. Так, 26 серпня 1995 р. відбулося урочисте відкриття монумента Великого Каменяра.

«В районі танку»
Цю фразу дотепер можна почути з вуст корінних іванофранківців. Хоча самого танка вже давно немає. Вперше його встановили у листопаді 1965 р. на Пасічній для вшанування радянських солдатів, які першими увійшли в окуповане фашистами місто. Потім історики зауважили, що правильніше було би встановити монумент на півдні, адже саме там наступали танкісти. Повторне відкриття пам’ятника відбулося у 1978 р. Танк стояв на постаменті, обкладеному білим мармуром. На його борту красувалася цифра «100», а на стволі – сім зірочок, які символізували знищені танки противника. Особливою любов’ю монумент користувався в івано-франківської дітвори. На початку 90-х років радянська армія була оголошена окупантами, і танк уночі знесли. Обурені мешканці написали на постаменті «Вандали – поверніть історію!» Але і постамент невдовзі зник назавжди. Ходили чутки, що танк був вивезений за місто на лисецький полігон, де військові відпрацьовували на ньому стрільбу.

Перерваний політ
У середині 80-их на кільці біля теперішнього супермаркету «Сільпо» на постаменті височів справжній літак МІГ-15.  Саме на такому літав Юрій Гагарін. На початку 90-х років сильним вітром літак був суттєво пошкоджений, а потім… просто зник. Ходили чутки, що його розпиляли й здали на металобрухт підприємливі мешканці. Цікаво, що цей пам’ятник офіційно ніхто не зносив. Навіть у «Переліку пам’яток історії та культури, виключених з державного реєстру та демонтованих у 1990-1995 рр.» він не згадується.

Жили-були п’ять братів…
І всі активно захищали комуністичні цінності. Петро, Василь, Дмитро і Степан Майданські загинули під час війни. Хтось потрапив у концтабір, когось наздогнала фашистська куля. Живим з війни повернувся лише Михайло – п’ятий брат. 23 вересня 1979 р. на честь чотирьох загиблих братів було споруджено пам’ятник у вигляді чотирьох витягнутих прямокутників з барельєфами. Наприкінці 80-х років поряд спорудили й скульптуру їхньої матері у скорботі. В такому вигляді пам’ятник проіснував до 1993 р. Стосовно його долі не було єдиної думки. Висловлювалися твердження, що Майданські – справжні патріоти, яких просто осліпила комуністична пропаганда. Фатальною для монумента стала зірка, зображена на кашкеті одного з братів. Саме вона поставила остаточну крапку в рішенні щодо його знесення. 

Звичайно, це далеко не всі пам’ятники-привиди нашого міста. Насправді їх значно більше. Чи варто знищувати «непотрібні» пам’ятники? Хтось відповість ствердно, а хтось уважатиме це справжнім злочином проти історії. Мовляв, он у Хельсінкі на Сенатській площі стоїть пам’ятник російському царю Олександру ІІ – представнику «окупантів». Отже, фіни поважають своє минуле, яким би воно не було? Перш ніж погодитися з цією думкою, варто замислитися: чи доцільно порівнювати спокійну й флегматичну Скандинавію з Україною та її важкою й буремною історією? Міняються епохи, режими, ідеології, керманичі, а з ними й пам’ятники. Якщо їх не зносити, чи не будемо ми невдовзі жити у справжньому лісі з кам’яних монументів?
Олена БУЧИК

Переглядів: 721 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024