Вівторок, 2017-12-12, 12:28 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Червень » 2 » Перлина із золоченим куполом. Про що мовчать скелети у шафі Краєзнавчого музею?
9:19 PM
Перлина із золоченим куполом. Про що мовчать скелети у шафі Краєзнавчого музею?

Як і впродовж декількох століть, міська ратуша залишається центром усіх культурно-масових, розважальних подій, а також популярним місцем зустрічей. Тут відбувалися важливі історичні події, на площі Ринок у всі часи було людно і гамірно. А що ж за стінами? У приміщенні ратуші впродовж майже 60-ти років розташовується Краєзнавчий музей. Проте, цілком імовірно, ця споруда матиме ще чимало інших суспільних призначень, і не обов’язково музейного характеру. З кожним роком вона отримує дедалі більше можливостей і стає стильною на вимогу часу.

Сучасна міська ратуша збудована 82 роки тому. Вона зведена у стилі конструктивізму у вигляді хреста, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. Загальна висота споруди становить 49,5 м, що дозволило їй тоді бути найвищою у місті.
Прагнення керманичів міста мати у своєму розпорядженні ратушу перемагало будь-які негаразди. Так, першу ратушу розібрали у 1677 році після турецької облоги. Друга згоріла у 1868 році під час так званої «мармулядової» пожежі. Третя ратуша зазнала значних пошкоджень від артилерійських снарядів австрійської армії в ході Першої світової війни. Теперішня постала у 1935 році.
Унікальність споруди полягає в тому, що вона – єдина в Україні споруда світського призначення, що має позолочений купол. Інформація про це розміщена на фасаді будівлі. Для більш прогресивних туристів ратуша отримала маркування QR-кодом, а також входить до переліку об’єктів із аудіоекскурсіями.
Для всіх стало звичним асоціювати міську ратушу із Краєзнавчим музеєм. П’ять років тому обласна влада подарувала право власності на ратушу місту. За умовами передачі приміщення, музей таки має продовжувати своє життя у цих стінах. Хоча насправді його вже потрохи потісняють. Скажімо, цього року, як запевняє директор музею Ярослав Штиркало, довелося перенести експозицію відділу народного мистецтва із третього поверху на другий. Таким чином звільнили площу під потенційний кабінет міської влади. Загалом керівник Краєзнавчого музею не готовий підписувати запропоновані йому документи про оренду приміщень, в яких замість 2066 метрів квадратних закладу залишається всього майже 1784 метри.
Майнові питання зовсім не стають на заваді міській владі йти в ногу з часом та реалізовувати амбітні плани і пропагувати перлину свого міста як прекрасний туристичний об’єкт із багатьма сучасними можливостями. Сьогодні на перлину Івано-Франківська – міську ратушу – чекає чергова реконструкція. І знову, як повідомляють деякі джерела, мова не йтиме про комплексні ремонтні роботи. Остаточного бачення, якою має бути центральна споруда міста, немає. Поки ж триває конкурс на проектно-кошторисну документацію. Проте не всі знають, чим сьогодні є ратуша і які атракції насправді може запропонувати.
Від ідеї реконструкції ратуші музейники не зовсім у захваті. «Не для преси» працівники Краєзнавчого музею зізнаються, що готові отримати взамін від міста рівноцінне за площею належне приміщення, щоб там відчувати себе повноцінними господарями виставкових залів. «Ми нещодавно відкрили оновлену експозицію. Але, очевидно, наші старання були марними, якщо міська влада має намір щось тут робити», – кажуть у музеї. Сучасні підходи до оформлення експозицій, залучення іменитих митців, соціальні проекти – усе це пропагують сьогодні в Краєзнавчому музеї та намагаються привернути увагу відвідувачів.
Фонди музею нараховують понад 110 тисяч експонатів. Відвідуваність цього закладу зростає. За деякими даними, щороку тут проходить 120 тисяч людей. Дорослий квиток у ратушу коштує 20 гривень, а для дітей і студентів діють «половинчасті» знижки. Екскурсія музеєм для дитини обійдеться у 30 гривень, а для дорослого – у 50. Дозвіл на фотографування та відеозйомку також має свою ціну – 30 та 50 гривень відповідно.
Дехто наважується порівнювати наш музей із аналогічним у Львові. При цьому Івано-Франківський відверто називає «лузером», бо тут «нецікава експозиція». Втім, керівництво музею переконує, що робить усе можливе для осучаснення свого закладу. Свідченням цьому можуть бути хоча б спроби нетрадиційно представити етнографічні мистецькі здобутки краю. На нещодавньому відкритті оновленої експозиції працівники музею постали в етнічних костюмах і продефілювали перед відвідувачами. Про наукову роботу працівників музею його директор Ярослав Штиркало готовий багато розповідати, адже тут, у стінах ратуші, проводиться чимало історико-археологічних та краєзнавчих досліджень.
Музей не був би корисним і пізнавальним, якби він  не містив цінних та вартісних речей. Очевидно, найціннішими можна вважати експонати із відділу історії. У музеї зберігається унікальний експонат доби Галицько-Волинської держави – кам’яний саркофаг (труна), в якому поховали князя Ярослава Осмомисла. Саркофаг знайшов  відомий  археолог Ярослав Пастернак у 1936 році при розчищенні фундаменту однієї з найбільших сакральних споруд того часу – Успенського собору (територія сучасного с. Крилоса).
У вітринах представлено археологічні знахідки з княжого Галича: унікальні бронзові іконки, хрестики-енколпіони ХІІ–ХІІІ ст., формочки-тигельця для виробництва прикрас та хрестиків, фраґменти підлоги з керамічних плиток Успенського собору в Галичі.
Особливо цінними є фраґменти тканин, гаптованих золотою ниткою, а також срібна гривна, яка слугувала одним із засобів платежу в Галицько-Волинській державі.
Те, що таїть у своїх фондах Краєзнавчий музей, залишається таємницею. На прохання продемонструвати найдорожчі експонати в експозиції директор не погодився, але сказав, що може показати не найдорожчі, а цінні речі. Також він додає, що для кожного питання цінності своє – залежно від уподобань. Таку обережність керівництва музею можна пояснити тим, що вже як мінімум двічі траплялися крадіжки експонатів із вітрин закладу. У 2008 році це був підсвічник доби Галицько-Волинського князівства, а в 2010 році відвідувач викрав жіноче намисто 17 століття. Зрештою, нам таки вдалося розговорити керівника музею. Мимоволі під час особистої екскурсії виставковими залами він підводить нас до цінних та водночас загадкових експонатів. Одним із них є бронзова фігурка водолія. Датується вона приблизно 12-13 століттям. Але ніхто достеменно не знає, яким було призначення цього експоната. Так само непомітно ми підійшли і до колекції старовинних ікон. Одна із них – коронована. Але походження її, як і багатьох тут представлених експонатів, невідоме.
Протягом останнього року популярність цієї центральної споруди Івано-Франківська тільки зростає. І все завдяки створеному на вершечку оглядовому майданчику, який запрацював напередодні Дня Незалежності минулого року.
Каса оглядового майданчика влаштована у глибині холу на першому поверсі – ближче до сходів. Існує ціла низка правил щодо відвідування оглядового майданчика. Туди зась захмелілим, при надії, сердечникам, а також дітям. Усе – заради безпеки.
Щоправда, не надто привітна (очевидно, також прагнула святкувати день народження рідного міста) реалізаторка вхідних квитків на оглядовий майданчик зізналася, що кількість охочих помилуватися містом зверху напряму залежить від погодних умов. У дощовий день може бути лише десять відвідувачів, а є такі дні, коли приходить до сотні відвідувачів. Помилуватися містом зверху можна всього за 20 гривень. Одночасно на майданчику може перебувати не більше 15 людей. Тим часом, як відзначив міський голова Руслан Марцінків, популярність оглядового майданчика постійно зростає. Його відвідали вже майже 17 тисяч охочих.
Має ратуша і свої певні таємниці та легенди. За однією із них, ночами у ратуші блукає привид закатованого опришка Василя Баюрака, який був соратником Олекси Довбуша. Його закатували у 1754 році. Подейкують, що з того часу ратуші не щастить. За легендою, привид страченого опришка мститься своїм катам і ночами влаштовує концерти в одному із залів – грає на старому роялі.
Про те, що не щастить ратуші, може свідчити і той факт, що міські куранти («вічний годинниковий механізм», як його називали) після встановлення змогли пропрацювати лише декілька тижнів. Сильні морози завадили його подальшій роботі, тому в 2001 році механізм міського хронометра довелося замінити цифровим.
За часів головування у місті Зіновія Шкутяка з вежі міської ратуші протягом нетривалого часу навіть сурмив сурмач. Тепер тільки на великі урочисті заходи трембітарі можуть сповіщати про початок церемоній.
Музей міста, музей зброї, кабінет урочистих подій, музей історії журналістики. Це, напевно, не всі амбітні плани, котрі планує міська влада реалізувати у стінах міської ратуші.
Загалом за реконструкцію міської ратуші влада взялася ще минулого року.  Тоді, як і прогнозувалося, усіх планів новообране керівництво не могло реалізувати. Вдалося провести ремонтні роботи, облаштувати Туристично-інформаційний центр та зал для офіційних заходів. Як переконував сам Руслан Марцінків, туди він мав намір навідуватися тільки в офіційні дні, скажімо, під час святкувань Дня міста та Дня Незалежності України. Проте підписання угод відбувалося лише минулого року. Цього року під час урочистостей з нагоди 355-річчя Івано-Франківська міський голова не скористався відкритим минулоріч залом для офіційних церемоній у підвалі ратуші, а підписував нові угоди у Пасажі Гартенбергів.
На третьому поверсі міської ратуші буде розташовано залу засідань – такі плани озвучував міський голова ще торік. Бажання влади очільник міста пояснює прагненням відновити історичну справедливість. За його словами, за часів Речі Посполитої у ратуші засідали райці. Як наголосив нашому виданню міський голова, мова йде про комплексну реконструкцію ратуші. Серед численних проблем, котрі необхідно вирішити, стали тріщини у стінах ратуші. Тим часом музейники говорять не про тріщини, а плісняву, котра руйнує пам’ятку архітектури. Сліди руйнувань помітні неозброєним оком – на першому поверсі по кутках гниє паркет.
Попри всі заплановані реконструкції, вдала має намір зберегти автентику ратуші. А за можливості навіть не буде наполягати на ущільненні Краєзнавчого музею. Крім того, міський голова переконує, що будь-яка реконструкція повинна відбуватися таким чином, аби не нашкодити фондам музею. Заступник міського голови Олексій Кайда наголошує, що це об’єкт п’ятого рівня складності, тому будь-яка фірма не може займатися  такими роботами.
«У Європі та США до таких питань ставляться серйозно. Такі зали там робочі, і в них проводяться екскурсії, – зауважив Олексій Кайда у відповідь на запитання про кабінет у ратуші. – Таку унікальну пам’ятку необхідно використовувати як родзинку нашого міста. Моє бачення – має бути комплекс заходів щодо реставрації центральної частини Івано-Франківська. Якщо в нас у центрі міста стоятиме така лялечка ратуша, а навколо будуть усі оці реклами, туалети і різного роду непотріб, то все буде намарно. Відповідно, наступним кроком має бути впорядкування самої площі Ринок і намагання привести до відповідного вигляду будинки».


Мар’ян ПАСТУЩИН


Переглядів: 21 | Додав: Dnister


Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 17. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії, член НСКУ Андрій Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю
Copyright MyCorp © 2017