Днями в Івано-Франківську освітяни Прикарпаття провели круглий стіл з вивчення і популяризації гуцульського діалекту з участю директора інституту української мови НАН України доктора філологічних наук Павла Гриценка. Зустріч відбулась з ініціативи громадського об’єднання «Поклик нації» на чолі з Тарасом Боднаром, який уже не вперше порушує питання гуцульського діалекту, трактуючи його як «гуцульську мову». В актовій залі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти зібралися вчителі, науковці, діячі, не байдужі до Гуцульщини загалом і до гуцульського діалекту зокрема. У семінарі взяли участь заступник начальника головного управління освіти і науки Івано-Франківської ОДА Марія Мрічко, ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Роман Зуб’як, представники Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника — директор інституту українознавства професор Василь Грещук і професор кафедри української мови Микола Лесюк, голова обласного комітету профспілки працівників культури і освіти Мирослав Габорак. «Комунікація повсюдна. Тому і на Гуцульщині, і на Бойківщині, скрізь слід вивчати рідну говіркову стихію, знати її потенціал, її відображенння у писемних пам’ятках, у художній літературі, — зазначив Павло Гриценко, директор інституту української мови НАН України доктор філологічних наук. — Ми не розглядаємо діалект як внутрішню суперечність, ми не повинні заступати літературну мову діалектом, але знати його ми зобов’язані». Науковець наголосив, що Гуцульщина — це насамперед унікальна мова, а не лише банош, ліжники і трембіти, й проілюстрував свою доповідь досвідом Японії та Німеччини, де десятиліттями вивчають діалекти у школах, де є локальне радіомовлення, телебачення. Колишній вчитель української мови, а нині сільський голова Криворівні Василь Зеленчук розповів журналістам: «Введення факультативу не повинно стати додатковим навантаженням для вчителя — має бути людина, яка справді це любить. Навіть серед присутніх сьогодні в залі дуже мало людей з Гуцульщини, а є й інші діалектиѕ» Василь Зеленчук нагадав, що навіть добру справу ніколи наспіх робити не слід: «Створення гуцульських словників — це як створення музеїв гуцульського діалекту, а популяризація все ж повинна бути живою». Розуміння проблеми, що стала причиною зібрання, в учасників круглого столу було різним. Гуцульська мова чи все ж діалект, основний урок чи факультатив, запровадження вивчення діалекту в школах чи просто запис носіїв діалекту на диски — усі ці запитання так і залишися відкритими. В одному все ж дійшли згоди: гуцульський діалект, як і весь гуцульський край, потребують детального дослідження, вивчення й активного обговорення. Павло Гриценко закликав учителів приєднуватися до пізнання Гуцульщини і висловив сподівання, що його на Прикарпатті підтримають керівництво ОДА та громадські організації. Ольга СУРОВСЬКА
|
