П`ятниця, 29.03.2024, 01:23:43

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2023 » Січень » 5 » Повстанська Калущина. Іван Тимів: На цих бойківських теренах Прикарпаття аж до розпаду «есересер» не зупинявся ідейний спротив окупантам
15:41:37
Повстанська Калущина. Іван Тимів: На цих бойківських теренах Прикарпаття аж до розпаду «есересер» не зупинявся ідейний спротив окупантам

До 80-річчя створення УПА побачило світ наукове видання «Національно-визвольна боротьба УПА та підпілля ОУН на Калущині в 1944–1946 рр.». Автори книжки – провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини, член Національної спілки краєзнавців України Іван ТИМІВ, наукова співробітниця Меморіального музею «Калуська в’язниця» Людмила Андрійчук та доктор історичних наук, професор кафедри філології та перекладу ІФНТУНГ, член Національної спілки краєзнавців України Олег Малярчук. Передмову ж до нього написав доктор наук, професор ПНУ ім. В. Стефаника Сергій Адамович.

Цей збірник документів і матеріалів, який рекомендувала до друку вчена рада ІФНТУНГ, налічує майже пів тисячі сторінок і вийшов друком у серії «Історичні джерела Калущини». Книжка унікальна ще й тим, на моє переконання, що стала найбільш повним і систематизованим науковим виданням про національно-визвольну боротьбу УПА і ОУН на теренах Калуського краю в означені роки. Її презентації вже відбулися в Калуші й Івано-Франківську. А рушієм ідеї і натхненником виходу в світ цього потужного й актуального видання був провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Іван ТИМІВ.

– На Калущині я живу і працюю вже майже 30 років – відтоді, як 1993-го почав викладати історію у Вищому професійному училищі №7 у райцентрі. А у сфері культури працюю з 2016-го, зокрема у Краєзнавчому музеї Калущини. Спочатку був науковим співробітником, а тепер – провідний науковий співробітник музею. Основна сфера моєї діяльності – музейництво та робота з відвідувачами закладу – оглядові й тематичні екскурсії і, звісно, наукова, історико-краєзнавча та пошукова праця. Підсумки зі зробленого – у щорічних випусках збірників «Калуські історичні студії». Вже побачили світ шість таких томів, і вже готовий сьомий, основна тематика якого – калущинознавство.

– Відтоді, як Ви прийшли працювати в музей, фактично щороку виходить збірник?

– Так. Але першого року ми видали тематичний збірник до 160-річчя від дня народження Івана Франка «Нам пора для України жить». Ми тоді активно співпрацювали з директоркою – провідною науковою співробітницею музею-оселі Івана Франка у мікрорайоні «Підгірки» Калуша Любов’ю Бойко. А також завжди дивились, як працюють наші сусіди на Долинщині, Рожнятівщині, Городенківщині, Снятинщині. І вирішили започаткувати й у себе періодичне друковане видання «Калуські історичні студії». А завдяки допомозі нашого доброго приятеля доктора історичних наук, професора ІФНТУНГ Олега Малярчука і вдалось організаційно об’єднати калуських краєзнавців.

2017 року вийшов друком альбом «Калуш на давній поштівці і фотографії». Цьому також посприяли відомі калуські колекціонери Ігор Ільницький, Мирон Костів. То був наш великий успіх як організаційний здобуток. А вже згодом щороку почали виходити друком «Калуські історичні студії». Намагаємося, крім нашого сталого дослідницького осердя, залучати до співпраці нових цікавих науковців. Наприклад, разом з нами співпрацюють правник Олег Ониськів, журналістка Дарія Ониськів, а в шостому томі також представлено науковців Івано-Франківського національного медичного університету – зокрема кандидатку історичних наук Любов Сливку, яка досліджує шляхту, зокрема і на Калущині, кандидата історичних наук в інституті Івана Золотоустого в Івано-Франківську Руслана Делятинського, який подав дуже цікаву статтю про калуського греко-католицького священника Гната Рожанського. Це нас дуже тішить, бо так ми різнобічно висвітлюємо історію Калущини. Ці матеріали ввійшли до чергового випуску нашого збірника – цьогорічного.

Осібно у моєму набутку – книжка «Калуш: історія в документах» (2017 р.): збірник документів від найдавніших часів і до сьогодення, який я упорядковував. Його написано в монографічному плані. Ще я того ж року впорядкував і редагував збірник наукових матеріалів конференції «Історія музейництва на Калущині: локальний вимір». Там є чимало дуже цікавих і навіть унікальних матеріалів, які доти ще не було опубліковано. Наприклад, чого тільки варта стаття про родинний музей Олександра та його дружини Марії Зайчикових у селі Бережниці, де є величезна колекція і дуже багато різних матеріалів. Ми там побували 2016 року – вражає. Тоді музей розміщувався у сільському клубі. Як тепер, не знаю. Так ми намагаємося щороку видати черговий збірник із серії «Калуські історичні студії». Та цей рік був найбільш плідним.

– А які цьогорічні набутки?

– Найголовніше, що видали збірник документів і матеріалів «Національно-визвольна боротьба УПА та підпілля ОУН на Калущині в 1944 – 1946 рр.», який містить 120 документів, відібраних колективом авторів для публікації і які мають дуже важливу історичну інформаційну цінність для Калущини. Було дуже багато, образно кажучи, чорнової роботи, і ми, всі троє його співавторів, працювали над книжкою майже три роки. Є 51 документ повстанської тематики і 69 – радянської. Чому такий дисбаланс? Зрозуміло, що радянські документи збереглися краще й вони систематизовані, а повстанські розпорошені, і їх ще належно не впорядковано.

Зрештою, і метою книжки було зібрати в одному виданні увесь документальний та інформаційний матеріал про Калущину за період 1944 – 1946 рр. Бо є велика кількість документів і спогадів, але вони розкидані по архівах. Пошукові роботи ми провадили передусім у Галузевому архіві СБУ, де найбільше документів такої тематики і вони певним чином упорядковані, а ще у Державному архіві Івано-Франківської області, де є багато партійних документів, та в архівах Калуського й Івано-Франківського військкоматів, які дуже цінні, мають детальні описи різних «енкаведистських» акцій проти повстанців.

Також ми працювали у двох київських архівах – Центральному державному архіві громадських організацій і Архіві центральних органів влади та управління, використовували ті матеріали, які є у нашому музеї: їх опубліковано вперше. Чомусь ніхто з дослідників національно-визвольного руху на Прикарпатті як джерельну базу не використовував документи російського походження, опубліковані в Москві чи Ленінграді. Ми ж як інформаційну альтернативу використали частково фактаж у своєму збірнику, щоб не лише зі свого боку, а й з боку окупантів показати героїзм вояків УПА і підпільників ОУН.

Це – нове. А також як джерело ми опрацювали матеріали Центру досліджень українського визвольного руху у Львові, який очолює Руслан Забілий, уродженець села Вишкова Вигодської територіальної громади. Цінність тих документів у тому, що вони з «бідонних архівів», тобто унікальні, містять ексклюзивну інформацію, якої не знайти в інших архівних установах. Власне, Л. Андрійчук як співавторка книжки багато працювала над підготовкою матеріалів до публікації з названого центру, зокрема пов’язаних із протоколами СБУ. Вона провела дуже велику роботу.

Всі документи ми намагалися прокоментувати, тобто оживити та доповнити. Доводилося вносити нову інформацію і фактичні зміни. Навіть центральну світлину з Яворівського архіву на Косівщині на форзаці книжки ми обрали свідомо, щоб показати повстанців як справжнє українське військо. Там деякі вояки добре впізнавані. Наприклад, на фото є Петро Мельник і Дмитро Білінчук – сотенні УПА та Василь Липкевич, який робив бойовий фотолітопис повстанців. Ми обрали період з 1944 по 1946 рр., тому що він був найактивнішим, піковим у збройній боротьбі проти радянської влади на Калущині. Далі спротив почав спадати, курені розформовували і вони переходили у боївки й т. ін. А 1945 року на Калущині без підтримки гарнізонів радянська влада почувалася дуже невпевнено і некомфортно. Підпільний рух на Калущині завершується 1951-го. А доти окупанти не могли собі дати ради з повстанцями. Навіть попри те, що згодом у Калуші був чи не найбільший військовий гарнізон – тисяча солдатів. Зайди боялися повстанців і не змогли на Калущині сформувати жодного свого партизанського загону.

– Свого часу Ви казали, що у Краєзнавчому музеї Калущини дуже мало документів з років національно-визвольної боротьби УПА і ОУН в районі.

– Справді, у нашому музеї майже немає матеріалів з тих часів, але є документи 215-го полку НКВС, який був розташований у Калуші і боровся проти повстанського руху. І їхній зміст, зокрема щодо героїзму наших вояків, також заслуговує на увагу краєзнавців. Важливо, що книжка має потужний науковий та інформативно-довідковий апарат, який полегшує користувачам роботу з матеріалами. Є чимало видань про національно-визвольну боротьбу на Калущині того періоду, але або їх тиражі мізерні, або видані не на Прикарпатті, то й мало хто знає про ті книжки, або вони не лише про Калущину, тож потрібну інформацію потрібно вишукувати з-поміж маси іншої. Я з приємністю відзначу, що за весь час, відколи ми випускаємо свої історичні збірники, активну допомогу та сприяння надає нам керівництво Калуської міськради і зокрема її книго-видавнича комісія. Це велика підтримка і стимул до праці.

– Що, на Ваш погляд, найголовніше у книжці, яка побачила світ?

– Передусім – фактаж тих подій, які відбувалися на Калущині. Адже ще нема єдиної монографії чи синтетичного наукового дослідження на цю тему. Тож наша книжка – перший крок до можливого наступного висвітлення науковцями цієї тематики у такому форматі й наразі єдиний такий. Але скажу відверто: поза нею залишається ще таке саме за обсягом видання про національно-визвольну боротьбу на Калущині – масив матеріалу ще потребує опрацювання науковцями і краєзнавцями.

– Якими епітетами Ви охарактеризували б Калущину в часі її національно-визвольного спротиву російським окупантам у минулому столітті?

– Щонайперше – це повстанський регіон. Дуже велика кількість жителів краю брала участь у русі спротиву. І в моральному чи ідейному плані, попри фізичне нищення та збройне придушення повстанців та їхніх родин, цей рух, по суті, не зупинявся до останніх років радянщини, а просто змінював свої форми і вияви. Ідейний опір окупантам на Калущині ніколи не затихав.

З творчої метрики

Іван Тимів народився у Бортниках на Тлумаччині. Закінчив історичний факультет Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника. Вчителював у Делеві й Жукові Тлумацького району. З 1933 по 2014 рр. – викладач історії у Вищому професійному училищі м. Калуша. З 2010 по 2014 рр. – завідувач Етнографічного музею Калущини, а з 2016 року – старший, а відтак провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини. Член Національної спілки краєзнавців України. Підготував і видав осібно чи у співавторстві книжки: «Пам’ятка українського книгодрукування ХVII cт. з Етнографічного музею Калущини» (2013), «Калуш: історія в документах» (2017), «Археологічні пам’ятки Калущини» (2020), «Національно-визвольна боротьба УПА та підпілля ОУН на Калущині в 1944–1946 рр.» (2022). Відповідальний науковий редактор серійного видання «Калуські історичні студії». Лауреат премії ім. І. Рубчака (2020).

Ігор ЛАЗОРИШИН


Переглядів: 91 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024