Впродовж багатьох століть у Галичі, спершу як у княжій столиці, згодом – як старостинському та районному центрі компактно проживали різні народи – українці, поляки, німці, євреї, караїми та ін. Вивченню історії одного з них – караїмів – які за одними даними проживали тут з ХІІІ століття, а за іншими – з ХVI, була присвячена конференція, яка нещодавно тут відбулася. 17 вересня 2012 року у м. Галичі проведено Міжнародну наукову конференцію на тему «Караїми та їх роль у контексті світової спільноти». Її організаторами виступили Міністерство культури України та Національний заповідник «Давній Галич». У роботі наукової конференції взяли участь голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк, голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин, голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький, заступник міського голови м. Галич Дмитро Кульчицький, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідія Максимяк, науковці України, Чеської Республіки та Республіки Польща. Роботі науковців передували привітання від представників органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців інших держав. Було зачитано привітання від Міністра культури України Михайло Кулиняка (в якому останній поза щирими побажаннями конструктивної наукової праці високо оцінив роботу науковців Музею історії караїмів у м. Галичі та висловив їм свою подяку); привітання від генерального директора – наукового керівника Національного заповідника «Давній Галич» Олександра Береговського, телеграми – вітання від науковців Російської Федерації (м. Санкт-Петербург, Державний Ермітаж) та Дніпродзержинського державного технічного університету. Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк у вітальному слові сказав: «…Щиро дякую за запрошення на конференцію. Маю велике особисте зацікавлення щодо участі в її роботі, оскільки прагну більше довідатися про минуле і сучасне великого караїмського народу. Цей народ відомий, як один з чесних та працьовитих. Успіху конференції, нехай караїмський народ, розкиданий по багатьох державах світу процвітає!». Очільник Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин у вітальному слові наголосив: «…тема конференції дуже актуальна і корисна. Десять років, які минули від часу проведення попередньої конференції були роками здобутків і втрат – маємо тепер музей, активних дослідників, але разом з тим у світи відійшли ряд представників галицької караїмської громади. Будемо працювати й на далі щоб всесторонньо висвітлити діяльність караїмів Галича, які всім запам’яталися, як освічені люди та добрі господарі…». 
Також, науковців привітали голова районної ради Петро Стрембіцький (висловив подяку від імені депутатського корпусу Галицького району науковцям Заповідника); начальник відділу культури і туризму Галицької райдержадміністрації Марія Іваськів, заступник міського голови м. Галича Дмитро Кульчицький. Перед виголошенням наукових доповідей та повідомлень заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький проінформував присутніх про проведену упродовж останніх 10-ти років роботу щодо караїмської проблематики – від часу проведення першої конференції присвяченої караїмам у 2002 році. За його словами, зроблено багато добрих справ, ведеться щоденна дослідницька праця, а серед основних здобутків: відкриття Музею караїмської історії (2004), організація семінару щодо ювілею видання каталогу караїмського кладовища (2011), оновлення експозиції музею та організація міжнародної конференції (2012). Серед неординарних форм роботи - співпраця з навчальними закладами у плані стимулювання учнів до пошукової роботи з проблематики історії сакральних пам’яток караїмського народу. В цьому напрямку працювали учні Галицької ЗОШ №1, якими підготовано цікаві дослідження. 
На пленарному засіданні присутні мали змогу ознайомитися з доповідями наступних науковців: д-ра Петера Калети, доцента кафедри центральноєвропейських студій Університету Карла в Празі «Криїмські караїми у чеській пресі та виданнях ХІХ ст.»; члена спілки польських караїмів у Варшаві Анни Сулімович «Сабіна Новахович – сучасна караїмка»; к.і.н., доцента кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Ігора Коваля «Роман Пащин – дослідник історії галицьких караїмів. Спогади про один епізод з життя і творчості визначного краєзнавця»; уповноваженої з діяльності караїмів у Польщі, викладача кафедри студій азійських університету Адама Міцкевича в Познані Абкович Маріоли «Караїмська сучасна діяльність у Польщі»; завідувача Музею караїмської історії і культури Національного заповідника «Давній Галич» Ярослава Поташника «Особливості етнічної культури караїмів»; заступника голови Сімферопольської караїмської громади в АР Крим В’ячеслава Лєбєдєва «О деятельности Крымской республиканской федерации караимов и Крымской религиозной организации «Карайлар» города Симферополя в 2011 – 2013 годах»; головного спеціаліста відділу охорони культурної спадщини та музейної справи Івано-Франківської облдержадміністрації Андрія Чемеринського «Кілька штрихів до історії громади караїмів у Галичі»; молодших наукових співробітників Музею караїмської історії та культури НЗ «Давній Галич» Світлани Кукули «Галицькі караїми – жива історія. Родина Новаховичів» та Надії Васильчук «Вулиця Караїмська у місті Галичі». 
Доповіді науковців були грунтовними і цікавими. Особливу увагу викликали повідомлення про життя сучасних караїмських громад у Республіці Польща та АР Крим – їхню внутрішню самоорганізацію, співдію з органами державної влади, виховну роботу з караїмською молоддю, міждержавні зв’язки з громадами в інших країнах. Науковці – представники караїмського етносу висловили щиру подяку керівництву та працівникам Національного заповідника «Давній Галич», місцевій владі за збереження історичної пам’яті про народ, який був частиною спільної з українцями міської громади Галича. Після завершення роботи пленарного засідання відбулося урочисте закладення Алеї історії на території Музею караїмської історії та культури. Молоденькі деревця посадили очільник Прикарпаття Михайло Вишиванюк, керівник Галицького району Григорій Івасишин, науковці з Чехії та Польщі – Петер Калета, Анна Сулімович, Маріола Абкович, Вєслава Голік. 
Учасники конференції прийняли участь у відкритті оновленої експозиції Музею караїмської історії і культури. Його завідувач, Ярослав Поташник коротко оповів про проблену роботу: «Тепер відвідувач Музею караїмської історії побачить нову експозицію. Можна відмітити, що сучасна концепція експозиції відрізняється від попередньої. Ми поповнили експозицію новими експонатами. Якщо раніше їх експонувалося 380, то тепер буде понад 500. Змінили кімнату караїмського побуту – створили вітальню, такою як вона була; з автентичними експонатами. Є більше фотографічного матеріалу, наявні рухомі макети. Створено панораму вулицю Караїмської, зроблено порівняння її сучасного вигляду з минулим кінця ХІХ – поч. ХХ ст. На фоні цієї панорами вибудовано ІІ зал нашого музею. Там експонуються речі тих родин, які проживали на цій вулиці. Також, ми дещо акцентуємо увагу на караїмському цвинтарі. Представлено світлини пам’ятників, їхні описи. Новизна експозиції – стенди присвячені караїмам, що проживали у с. Залуква, поруч Галича, цього досі ми не мали. Розкажемо відвідувачу про залуквянського поета Захарію Абрагамовича, професора-тюрколога Зігмунта Абрагамовича – які проживали на тій дільниці. Багато говоритимемо в екскурсії про караїмів – рільників. Весь колектив музею працював над оновленням експозиції. 5 вересня 2012 р. ми здали музей на затвердження Художній раді НЗ «Давній Галич». Підготовчі роботи ми почали давно – підбирали впродовж останніх півроку матеріали, а практичну роботу щодо зміни експозиції розпочали 16 серпня. До приміщення Музею перенесено офіс його дирекції, який досі знаходився у віддаленому приміщенні фондів Заповідника – це сприятиме оптимізації праці». Після огляду експозиції Музею караїмської історії та культури науковці затвердили резолюцію наукової конференції. Активну участь в її підготовці взяв голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, який вніс до неї ряд пропозицій – зокрема, відносно залучення Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника до дослідницької роботи щодо історії караїмів та відносно спорудження пам’ятного знаку на місці зруйнованої караїмської святині – кенаси. Підсумком спільної цілоденної праці стали неформальні товариські зустрічі на яких присутні мали змогу поділитися думками щодо конференції, домовитися про подальші плани. Мгр. історії Андрій Чемеринський, член НСКУ
Резолюція Міжнародної наукової конференції «Караїми та їх роль у контексті світової спільноти»
м. Галич, 17 вересня 2012 року
Ми, учасники Міжнародної наукової конференції «Караїми та їх роль у контексті світової спільноти», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» Констатуємо: актуальність питань, які привернули увагу української та світової громадськості до проблем дослідження історичної та культурної спадщини караїмів і ствердили значення розвитку цієї громади як багатовікової особливості Галича та світу. При цьому стверджуємо, що духовне відродження будь-якої нації неможливе без звернення до першоджерел культурного буття, без вивчення духовних цінностей, які знайшли втілення у традиційних культурах. Проте, нині, коли процеси занепаду цих культур наблизились до критичної межі, виразно постала проблема відродження етнокультурних регіональних особливостей національних меншин та їх зв’язків з навколишнім світом на різних етапах історичного розвитку. Підкреслюємо: необхідність подальшого поглибленого наукового розгляду існування і ролі малочисельного караїмського етносу у контексті світу, з метою вивчення та збереження історико-культурного надбання галицької караїмської громади. Конференція закликає і рекомендує: а) продовжити роботу поглибленого наукового розгляду існування і ролі малочисельного караїмського етносу у контексті світу; б) доручити Національному заповіднику «Давній Галич» виступити Організатором відзначення у 2014 році, 10-ліття відкриття Музею караїмської історії та культури у Галичі; в) підтримати ініціативу Національного заповідника «Давній Галич» щодо встановлення в Галичі пам'ятного знаку на місці зруйнованої кенаси та проведення рятівних і консерваційних робіт на караїмському кладовищі у с. Залуква; г) владі всіх рівнів при вирішенні питань національних меншин враховувати історико-релігійні та етнокультурні особливості громад; д) науковцям Національного заповідника «Давній Галич» продовжити роботу з дослідження історії та культури караїмів у співпраці з іншими науково-дослідними установами України; е) генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич» звернутися до Міністерства культури України з клопотанням про фінансування консервації та музеєфікації пам’яток караїмської історії і культури м. Галича. | 
